Вчора о 22:13
Переговорний процес щодо завершення війни Росії проти України залишається закритим і вкрай складним, і говорити про швидке підписання мирної угоди поки передчасно. Попри окремі сигнали про просування по військовому треку, політична частина діалогу впирається в болючі і стратегічно чутливі для Києва питання. На цьому в ефірі телеканалу FREEДOM акцентувала докторка політичних наук, професорка КНУ ім.Тараса Шевченка Ганна Малкіна.
“Сам по собі переговорний процес, особливо той, який стосується завершення війни в Україні, оповитий таємницею — і це справедливо, і це правильно. Такі питання не можуть вирішуватися публічно, вони повинні обговорюватися за зачиненими дверима. У сучасних умовах, коли існує величезна кількість витоків інформації, коли будь-яке слово миттєво розлітається в медіапросторі, зберегти конфіденційність вкрай складно і проблематично. Але без цього неможливо досягти реального результату”, — зазначила Малкіна.
За її словами, інформаційний фон навколо переговорів нерідко формується навмисно.
“Ми зараз бачимо або реальні витоки, або спеціально запущені інформаційні кампанії, мета яких — прозондувати громадську думку. Потрібно зрозуміти, як ті чи інші ініціативи будуть сприйняті в українському суспільстві, в російському суспільстві. Адже там теж уважно стежать за переговорами. Як це сприймуть європейці, американці та інші партнери. Всі, хто так чи інакше залучений або симпатизує Україні, аналізують сигнали і формують свою позицію”, — пояснила докторка політичних наук.
Водночас, за її словами, зараз ознак близького миру немає.
“На горизонті мирна угода поки не проглядається. Можливо, я так вважаю, тому що, як і більшість громадян, не володію повною інформацією. Ми не знаємо всіх деталей і нюансів переговорного процесу. Але виходячи з доступних даних, підстав для впевненого оптимізму сьогодні немає”, — констатувала гостя ефіру.
Малкіна уточнила, що переговори умовно розділені на два блоки — військовий і політичний, і саме другий викликає найбільші складнощі.
“Є військовий блок і політичний блок. Військовий трек сяк-так, але рухається — обговорюються технічні параметри, можливі компромісні рішення. А ось політична частина відверто кульгає, тому що стосується вкрай серйозних і болючих питань. Ці питання можуть здаватися американським модераторам другорядними, але для України вони мають стратегічне значення і довгострокові наслідки. Під політичними моментами я розумію не тільки територіальне питання, хоча воно сьогодні найбільш резонансне. Крім цього, є вимога Росії закріпити в Конституції України статус другої державної мови для російської. Є питання статусу Православної церкви Московського патріархату. Це цілий комплекс ініціатив, які фактично означають переведення війни з військової площини в духовну, культурну, ідеологічну. Це спроба інституціоналізувати вплив Росії всередині України”, — пояснила політологиня.
Вона наголосила, що подібні пропозиції можуть сприйматися західними партнерами як несуттєві деталі, однак для України вони несуть ризики повзучої окупації.
“Хтось може сказати: яка різниця, якою мовою говорити? Наводять приклад Швейцарії з чотирма офіційними мовами. Але це абсолютно нерелевантне порівняння. В Україні є українська мова як державна, є історичний контекст російської агресії. Згода на подібні умови може призвести до відкладених наслідків — до поступової культурної, духовної та ідеологічної експансії. Українська сторона прекрасно розуміє ці ризики і не може їх ігнорувати, бо суспільство цього не підтримає”, — зазначила Малкіна.
Вона також висловила сумнів у можливості особистої зустрічі президентів України і РФ в осяжній перспективі.
“Я поки не уявляю навіть у якомусь гіпотетичному сценарії Володимира Зеленського і Путіна за одним столом переговорів. І справа не в тому, що український президент не готовий — я думаю, він психологічно досить міцний і підготовлений до таких переговорів. Я просто не бачу ситуації, за якої Путін не побоїться сісти за стіл переговорів із Зеленським. Для мене це скоріше утопічний сценарій”, — зазначила експертка.
Що стосується можливої зупинки бойових дій по поточній лінії фронту, політологиня акцентувала на складності такого рішення.
“Відповісти суспільству на питання, чому ми залишаємо ті чи інші укріплені райони, за які заплачено величезною ціною, буде вкрай важко. Особливо складно буде пояснити це військовим — людям, які втратили побратимів і роками утримували позиції. Це не просто політичне рішення, це питання моральної відповідальності. Ба більше, навіть якщо з’явиться якийсь варіант мирної угоди, в якому частково будуть відображені українські позиції, потрібно розуміти: Росія може використовувати його як перепочинок. Ми вже маємо історичний досвід, коли домовленості порушувалися. Тому будь-яка угода вимагає серйозних гарантій і розуміння ризиків”, — наголосила докторка політичних наук.
Водночас вона припустила, що внутрішні процеси в самій Росії можуть вплинути на подальший розвиток подій.
“Економічні труднощі, зниження доходів від нафти, соціально-політичні процеси всередині Російської Федерації теоретично можуть запустити трансформації. Можливо, це змусить Кремль більш обережно підходити до питання нового витка ескалації. Але поки говорити про кардинальні зміни передчасно”, — резюмувала Ганна Малкіна.
Читайте також: Київ і Вашингтон готують базу для березневих переговорів про мир у тристоронньому форматі — деталі (ВІДЕО)
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що наступний раунд тристоронніх переговорів запланований на початок березня.
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
