Вступ у війну проти України, санкції ЄС, незалежні ЗМІ, репресії: інтерв’ю з білоруськими опозиціонерами

Минулого тижня в Білорусі оголосили про зняття з тривалого зберігання військової техніки однієї з механізованих бригад. В білоруському Міноборони пояснили, що робиться це в рамках проведення бойового злагодження військ Білорусі та Росії. А Олександр Лукашенко вкотре заявив, що Україна готує бойовиків та накопичує війська на українсько-білоруському кордоні.

Незважаючи на небажання Лукашенка відкрито вступати у війну проти України на сторони РФ білоруською армією, аналітики відзначають низку ознак сприяння путінській армії. Крім надання своєї території, Мінськ передає Москві військову техніку та боєприпаси, колишнім і чинним військовим Білорусі пропонують величезні гроші за вступ до білоруського ПВК “ГардСервіс”, а військові бюджети окремих міст збільшуються на тисячі відсотків.

Також Путін та Лукашенко проводять чергові спільні навчання, які цього разу представили як бойове злагодження військ, задіявши всі аеродроми та полігони ВПС та військ ППО Збройних сил Білорусі.

“Таким чином вони відпрацьовують якесь там бойове злагодження, показують “єдність армії”… Це більше політичного характеру, мабуть, вчення, ніж вони призведуть до якогось бойового злагодження”, — вважає речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

При цьому ані білоруські рядові військові, ані прості громадяни не хочуть воювати проти України.

Європейський Союз підготував новий пакет санкцій проти Білорусі через її підтримку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Серед заборон — повне ембарго на зброю та техніку подвійного призначення, а також заборона експорту електроніки, побутової техніки, предметів розкоші. Обмеження планують накласти ще й на банки, в банкоматах яких росіяни можуть приїхати та зняти гроші.

Президент України Володимир Зеленський, зі свого боку, ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) щодо санкцій проти 185 юридичних та фізичних осіб, які Росія використовує для перевезення залізницею особового складу та військової техніки. Серед них — чимало білоруських компаній: Білоруськалій, Гомельський хімічний завод, Білоруська залізниця, Білгазпромбанк та інші. Активи цих підприємств в Україні заблокують, а все їх майно використовуватиметься для оборони України.

Тим часом Лукашенко вирушив до Зімбабве, причому з цілою делегацією, у складі якої міністри та мер Мінська. За офіційними заявами, Білорусь думає про створення там хаба для торгівлі вітчизняною продукцією — від техніки до одягу та продуктів харчування. Зімбабве — це держава в Південній Африці з населенням у 14 млн осіб, рівень бідності в якій становить 72%. Такий візит може бути пов’язаний, зокрема, зі створенням схем для продажу деяких видів продукції в обхід санкцій ЄС та США проти Білорусі, вважають експерти.

Два тижні тому у Мінську розпочався заочний суд над лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською. Її та її соратників звинувачують за багатьма статтями: держзрада, підготовка та участь у масових заворушеннях, захоплення та утримання будівель. І стосовно всіх фігурантів на цьому судилищі заочно обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Крім цього, за 2022 рік Білоруська асоціація журналістів зафіксувала 93 випадки, коли журналісти зазнавали довільного затримання, обшуків, штрафів та адміністративного арешту, пише білоруська правозахисна організація “Весна”. Зокрема 28 журналістів та інших співробітників ЗМІ перебували в місцях позбавлення волі за сфабрикованими кримінальними звинуваченнями.

Говорячи про репресії режиму Лукашенка щодо білоруської опозиції та співробітників ЗМІ, міжнародні організації та іноземні політики та дипломати називають значні цифри. Наприклад, в Human Rights Watch озвучили інформацію про 1340 політв’язнів. А Верховний представник ЄС з закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель, коментуючи заочний судовий процес проти Світлани Тихановської та інших членів Координаційної ради білоруської опозиції, заявив про безпрецедентний рівень репресій в Білорусі та 1440 політв’язнів.

“Це так зване судове засідання не пов’язане з тим, як я почуваюся в політиці. Судять заочно не лише мене, а й інших людей. І повірте мені, таких заочних судів буде дедалі більше — людей без суду та слідства заочно засуджуватимуть до величезних термінів. Потім можна очікувати позбавлення громадянства… Тобто Лукашенко та його соратники вигадають якісь заходи для нас — мовляв, що ви там ще можете зробити? А ми зробимо. Ми домовимося про те, щоб надавати альтернативні документи людям, які будуть позбавлені громадянства або у яких закінчився паспорт. Тобто ми фактично виконуємо функцію держави, яку режим зняв з себе… Минуло вже понад два роки з 2020 року, я набираюсь досвіду. Спілкуюсь з політиками світового рівня, навчаюсь стійкості у українців. Звісно, в деяких речах я новачок, але довкола мене дуже багато професіоналів, талановитих білорусів…”, — розповіла Світлана Тихановська в інтерв’ю FREEДOM.

Про відкритий вступ Білорусі у війну проти України, санкції ЄС і РНБО проти Білорусі, білоруські незалежні ЗМІ та репресії щодо опозиціонерів, умови утримання політв’язнів у білоруських в’язницях, цілі візиту Лукашенка до Зімбабве та його відповідальність за сприяння Путіну, участь білоруської збірної в Олімпіаді-2024 в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ розповіли:

• радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської Франак Вячорка;
• керівник редакції новин телеканалу “Белсат” Ігор Кулей;
• заступник директора телеканалу “Белсат” Олексій Дикавицький.

Про можливість вступу Білорусі у війну проти України

Вячорка: Це частина інформаційної кампанії проти України, щоб чинити тиск на державу, українські Збройні сили, а також залякати білорусів. Для білоруського обивателя це подається як підготовка до вторгнення України. Їх годують ідеєю, що Україна ось-ось нападе, захопить міста. І створюється образ України-ворога.

Думаю, така пропаганда працює на невелику кількість білоруського населення, яке ностальгують за Радянським Союзом, та адептів “русского мира”, які передусім дивляться російські телеканали.

Але треба тримати вухо гостро та бути готовими до різного розвитку подій. Те, що вже декілька місяців не відбувається повітряних атак з білоруської території, зовсім не означає, що вони не відбудуться в майбутньому. Ці два диктатори — Лукашенко та Путін — діють не раціонально. І чим гірше їм буде, тим жорстокішими можуть бути їхні дії.

Кулей: Самому Лукашенку абсолютно не хочеться вступати в жодну війну. Він тримається на штиках армії та своїх силовиків. Якби в нього не було цього, його народ вже давно виніс би.

Тому Лукашенко сам не зацікавлений в тому, щоб білоруська армія перейшла кордон та повномасштабно брала участь в цій агресії проти України. Він також розуміє, що Україна не буде спокійно на це дивитися…

Я тут абсолютно згоден з заявами представників білоруських демократичних сил, зокрема Валерія Сахащика з перехідного кабінету Світлани Тихановської з питань нацоборони. Він каже, що лише політична мудрість українського керівництва не допускає завдання Україною ударів по Білорусі вже зараз. Адже російські літаки, склади та скупчення військової техніки стоять у досяжності української зброї.

Є інший момент — бажання Володимира Путіна підтримки з боку Білорусі. Він би, звісно, хотів, щоб Лукашенко підключився до цієї війни більш відкрито, а саме своєю армією. Відомі факти, що вже передається білоруська військова техніка та боєприпаси Росії, у якої цього всього не вистачає.

Слід зазначити тривожний випадок: появу величезних сум грошей у приватної військової компанії Білорусі “ГардСервіс”. За інформацією Валерія Сахащика, підполковника з величезними зв’язками в білоруській армії, туди влито величезні кошти, причому зробила це саме Росія. Тобто це було зроблено за наказом Путіна.

Це може бути альтернатива вступу білоруської армії у війну — білоруським військовим пропонують дуже серйозні гроші, там гонорари на рівні російського ПВК “Вагнер”. Сахащик каже, що величезна кількість білоруських колишніх та чинних військових записуються в цей “ГардСервіс”. Навіщо сьогодні потрібна величезна воєнізована структура в Білорусі — велике питання.

Друге — буквально днями було опубліковано інформацію про те, які військові бюджети будуть мати окремі регіони Білорусі. Наприклад, в місті Пінськ — це великий районний центр з населенням близько 120 тис., що знаходиться приблизно над Рівним — військовий бюджет цього року зросте на дивовижні 10000%.

Тобто бюджети роздуваються на якісь військові цілі. І це другий тривожний фактор, який говорить про те, що йде підготовка до чогось.

Дикавицький: [Щодо бойового злагодження військ РФ та Білорусі]: тут мета Росії очевидна. В Білорусі є можливість підучити резервістів, яких вони масово набрали в результаті свого призову. Крім того, це демонстрація того, що Росія має хоча б одного союзника — Білорусь.

І третє — якщо справді дійде до того, що білоруські війська безпосередньо братимуть участь в цій варварській війні, то їх, мабуть, поженуть воювати проти України під командуванням російських офіцерів та генералів.

За нашою інформацією, росіяни досі не довіряють білорусам, бо бояться, що вони не до кінця лояльні. А перевірити це можна, знаходячись на території Білорусі, яку диктатор Лукашенко, на жаль, надав для варварських операцій, які проводить РФ.

Потрібно також розуміти, що довжина кордону Білорусі з Україною — величезна, близько 1000 кілометрів. Тому є можливість використати територію Білорусі — впевнений, Лукашенка зараз ніхто дозволу не питає — росіяни просто інформують, що їм потрібний певний аеродром чи полігон і туди входять.

Росіяни почуваються, на жаль, там як господарі, і такий плацдарм для них дуже цінний.

Думаю, що Кремль також використовує Білорусь для пропаганди на своєму внутрішньому ринку. Він каже — ось дружня білоруська армія, і взагалі народ дружній… Мовляв, не лише ми беремо участь в цій війні, а й наші “брати-білоруси”.

Щодо цього злагодження: думаю, РФ розуміє, що цінність білоруської армії загалом дуже невелика. Це близько 60 тис. солдатів та офіцерів, і велика кількість з них — це тиловики, адміністрація. Експерти кажуть, що максимум до 15 тис. білоруських солдатів та офіцерів готові до якихось військових дій. Потрібно знати, що білоруська армія ніколи не брала участі у військових діях.

Про настрої білоруського населення

Вячорка: Ніхто не хоче вмирати за Лукашенка та Путіна. Ніхто не розуміє, навіщо їм зараз входити в цю війну, ставати військовими злочинцями, брати участь в масових вбивствах. Зрозуміло, що ці спроби Лукашенка та російської пропаганди переконати білорусів у потребі війни не мають успіху.

Ми пам’ятаємо, що торік режим вже намагався провести дві хвилі мобілізації, зокрема для потенційної участі у війні. І з тріском ці дві спроби провалилися.

Повістки отримали діти чиновників, силовиків, людей з оточення Лукашенка. І вони першими завили — що це таке? На словах вони, звичайно, присягаються у вірності та любові диктаторам… Але коли доходить до справи, вони не збираються воювати і вмирати.

Щойно чиновники, силовики, найвище командування побачать можливість, вони швидко поміняють сторону. І якщо пошлють на фронт в Україну військових, вони змінюватимуть сторону і складатимуть зброю, відмовляючись виконувати злочинні накази. Це розуміють, зокрема, в адміністрації Лукашенка.

Про санкції ЄС проти Білорусі

Вячорка: Санкції не вирішують проблеми, це не панацея. Але це інструмент тиску, демонстрація того, що є неприпустимі речі, що кожен військовий злочин, співучасть у війні карається.

Важливо, щоб санкції були проти тих підприємств, які фінансують війну або фінансують режим Лукашенка. Перші збирали танки для російських військових, ремонтували літаки — вони не повинні отримувати деталі, метал, обладнання, чіпи. А головні джерела доходу Лукашенка — це добрива, нафтопродукти, продукти металообробки та деревообробки. Якщо ми хочемо, щоб санкції реально мали ефект тиску на режим, вони мають стосуватися цих секторів.

Але ті санкції, які ми спостерігали протягом останніх двох років, мають величезну кількість лазівок. Режиму Лукашенка вдавалося обходити їх через Росію, Казахстан… Ми дуже віримо, що новий пакет Євросоюзу ці лазівки закриє, синхронізувавши санкції з США.

Про санкції України проти Білорусі

Вячорка: Ми вітаємо це рішення [Зеленського щодо запровадження санкцій РНБО]. Це треба було зробити ще два роки тому, коли розпочалася революція, і були жорстко придушені протести. Тоді б Лукашенко не зміг підготуватися до війни і побудувати силовий та військовий апарат для підтримки Путіна.

Ці санкції зараз прикриють багато лазівок, не дозволять Лукашенку, наприклад, торгувати зерном, тому що вони введені проти Білоруської залізниці з боку України.

У Лукашенка була така ідея — давайте я знову вивозитиму українське зерно, а ви, європейці та американці, знімете санкції. Тож це дуже сильний, правильний, своєчасний крок Офісу президента України.

Але, звісно, цього замало. Нам потрібно разом з Україною лобіювати вторинні санкції проти військово-промислового комплексу Лукашенка. Це величезна кількість компаній, які займаються ремонтом чи певними постачаннями озброєння. А також потрібно розробити санкції щодо конфіскації активів режиму або пов’язаних з режимом чиновників за кордоном.

Про візит Лукашенка до Зімбабве

Вячорка: Лукашенко здійснив два візити протягом останнього тижня. Перший візит — до Арабських Еміратів, де знаходиться величезна кількість активів. Це такий фінансовий рай, бухта для посібників Лукашенка. І другий — до Зімбабве, де перебуває величезна кількість бізнесів пов’язаних з Лукашенком чиновників, зокрема збройових та військових.

З Зімбабве пов’язані сім’я та діти Лукашенка, які там мають свої компанії. Саме тому обрано цю країну, а не тому, що вони там збираються продавати комбайни та трактори.

Дружба з Зімбабве почалася давно, задовго до теперішньої влади. Ще за часів Мугабе (президент Зімбабве в 1987-2017 роках, — ред.) там отоварювалися білоруські комерсанти, наближені до Лукашенка, відкрито філії кількох білоруських компаній, добре працюють схеми.

Не здивуюсь, якщо вони спробують обходити частину санкцій через Зімбабве. Певні види продукції, які зараз заблоковані Євросоюзом та США, перепродаватимуть через африканські країни.

Як вони роблять з Казахстаном, наприклад? В Білорусі приклеюють наклейки на фурах, і ці товари одразу йдуть до Казахстану як казахські. Ми маємо справу з організованою мафіозною структурою, яка всі 28 років вибудовувала корупційні схеми з відмивання грошей, перепродажу активів та товарів подвійного призначення. І вони добре знають, як використовувати міжнародні правила з метою наживи.

Зараз для Лукашенка додатковий дохід має величезне значення — треба виплачувати зарплату силовикам, кадебешникам, чиновникам, щоб вони, не дай Боже, не розвернулися і не почали бунт проти нього самого.

Про білоруські незалежні ЗМІ

Кулей: Правду про режим Лукашенка справді можна розповідати лише виїхавши з країни. Якщо говорити про журналістику всередині країни, вона, звісно, залишилася. Залишилися навіть деякі редакції. В основному це невеликі регіональні ЗМІ, які ще не належать державі, не вбудовані в апарат пропаганди Лукашенка.

Але ці ЗМІ після 2021 року мали повністю змінити свою редакційну політику, риторику. Тобто говорити про владу погано не можна. Бажано взагалі нічого не говорити про владу.

Якщо говорити про незалежні ЗМІ, то у нас колись було два величезні інформаційні інтернет-портали. Один з них, TUT.BY — це був взагалі прецедент в регіоні, бо він володів близько половини медійного ринку всієї Білорусі. Ні в кого з наших сусідів такого не було навіть близько… Режим Лукашенка в 2021 році знищив його, розгромив редакцію. Керівництво цієї редакції зараз перебуває під домашнім арештом або у в’язниці. Але частина співробітників виїхала за кордон та організувала там нову редакцію.

Другий за величиною білоруський інформаційний портал Onliner. Він був змушений повністю припинити будь-які публікації, які стосуються оцінки роботи влади. Вони почали писати переважно огляди телефонів, телевізорів, автомобілів…

Всередині Білорусі жодної політичної журналістики немає. А те, що з’явилося за межами країни — думаю, режим Лукашенка не очікував цього.

Більшості редакцій незалежних ЗМІ вдалося евакуюватися з Білорусі — вони відкрилися в Литві, Польщі, Чехії, в Україні певний час працювали. За моїми суб’єктивними спостереженнями, навіть побільшало аналітики про те, що відбувається всередині країни, це також помітно по переглядах. Тобто людей стало більш цікавити те, що відбувається в політиці Білорусі. Тому що до 2020 року білоруське суспільство було не таке політизоване.

Про репресії

Цікаво, що вони заочно взяли під варту Тихановську та членів Координаційної ради [білоруської опозиції]. Це така спроба покарати навздогін — а ми тобі ще суд, а ми тобі ще термін впаяли… Зрозуміло, що дотягнутися руки короткі до тих, хто виїхав, і він таким чином мститься Тихановській.

Лукашенко дасть максимальні терміни, насамперед, щоб показати своєму оточенню, що він не церемониться з опонентами. Такий сигнал тим, хто думав його зрадити.

Думаю таких судів буде дуже багато. Зараз паралельно відбувається відразу чотири великі процеси, зокрема проти лідера польської меншини Анджея Почобута. Вони знищують польські цвинтарі, закривають польські школи та громлять польські організації… Також тривають суди над керівництвом білоруського порталу TUT.BY, політичними структурами, партизанами, які зупиняли потяги.

Все це щодня висвітлюється в новинах Лукашенка як величезне досягнення сталінської Білорусі.

Тихановська дізналася про цей суд за тиждень з держмедіа. Через два дні вона спробувала зв’язатися з судом дізнатися про звинувачення. Сказали — ми вже призначили вам адвоката. Вона хотіла зв’язатися з адвокатом, але навіть не сказали його імені…

Тобто її захищає адвокат, який ніколи в житті з нею не спілкувався, і вона не знає взагалі, які матеріали справи. Ми маємо таку імітацію судового процесу.

Також немає інформації та доступу до політв’язнів. Лідери білоруського демократичного руху, які зараз сидять, не мають зв’язку з рідними та близькими. Листування, дзвінки, відео-дзвінки — все заборонено. Постійно людей поміщають в ШІЗО, щоб ще фізично добити.

Лукашенку мало розправитися з тими, хто на волі, він ще хоче психологічно та фізично добити тих, хто у в’язниці. Напевно, якщо раптом ситуація зміниться, щоб вони не були у фізичному стані продовжувати опір.

Кулей: Почну свою відповідь зі статистики. За даними забороненого режимом Лукашенка центру “Весна” — його керівник Алесь Біляцький отримав Нобелівську премію миру разом з українськими та російськими правозахисниками — зараз в Білорусі перебуває 1445 політв’язнів. В жодній європейській країні такого й близько немає.

І це не повна цифра, бо правозахисники орієнтуються на певні критерії. Наприклад, якщо людина під час затримання чинила силовий опір або його кримінальна справа пов’язана з опором співробітникам білоруської міліції, вона вже не може вважатися політв’язнем.

Тому є альтернативна статистика сайту Dissidentby. За їхніми даними, зараз відомо про 1711 політв’язнів в Білорусі. При цьому 191 жінку, шістьох неповнолітніх та 13 осіб відправлено на примусове лікування — в Білорусі повернули практики СРСР.

І навіть ця цифра в 1711 — неповна, бо журналістам часто стає відомо про випадки, коли сім’я не хоче інформувати навіть правозахисників про те, що їхній родич перебуває за політичною статтею у в’язниці. Можна сміливо говорити, що було заведено близько 5000 кримінальних справ. Про це, до речі, згадували і урядовці режиму.

Причому не треба забувати також про те, що багато людей вже відбули свій термін та вийшли. Політичні події в Білорусі таки відбувалися понад два роки тому, і кількість тих, хто пройшов через в’язницю, не нижча за 30 тис. людей. Це задокументований факт. Тобто масштаб репресій, які відбулися в 2020 році в Білорусі, безпрецедентний для 21 століття, тим більше для Європи.

Я наведу приклади заведених кримінальних справ для розуміння, наскільки важко взагалі щось робити. Сьогодні в Білорусі можна отримати кримінальну справу просто за те, що ви в 2020 році вийшли на вулицю, один раз в натовпі опинилися. Силовики Лукашенка записали вас на камеру, знайшли в 2022-му через штучний інтелект в базі за збігом фотографій, і кримінальну справу вам забезпечено.

Вони можуть посадити кожного, хто виходить, садять сотнями людей.

Можна також згадати випадок, коли білоруська співачка Мерієм Герасименко заспівала в серпні 2022 року пісню “Океан Ельзи” в центрі Мінська — її затримали одразу за підтримку України в цій війні. Вона просиділа понад пів року у в’язниці, чекаючи на рішення суду. І ось нещодавно їй призначили, якщо не помиляюся, 3,5 роки виправних робіт.

Або люди йдуть з біло-червоно-білими прапорами — в Білорусі таке поєднання кольорів взагалі заборонено. Вас можуть затримати та посадити за біло-червоно-білі шкарпетки, такі випадки були. Можуть затримати за те, що ви повісили на балконі білу майку, червону майку та білу майку, такі випадки теж були. Затримують також за донати волонтерським ініціативам, сім’ям політв’язнів, зокрема, за фінансову допомогу Україні в Білорусі дають кілька років в’язниці. А білоруським залізничним партизанам, які в перші дні війни пішли палити релейні шафи, щоб зупинити перекидання залізничного транспорту, танків з Росії в Україну через Білорусь — їм прострілили коліна та дали жорсткі терміни по 18 років.

Всередині Білорусі зараз ситуація скочується в сталінський режим 1930-х років, а атмосфера, рівень репресій та пов’язаних з політикою заборон приблизно як в Північній Кореї. В січні затримали навіть лідера одного з рухів, який взагалі ніякими радикальними висловлюваннями не відрізнявся, Андрія Дмитрієва — до цього багато років був жарт, що якщо його посадять, то справді настануть 1930-ті роки.

Білоруські силовики не гребують абсолютно жодними методами. Один з прикладів — наш журналіст, якому минулого року вдалося виїхати з Білорусі до Польщі. У відділенні під час допитів висіли боксерські рукавички: його били, били електрошоком, пропускали розряди. Тобто це стало нормою. І не потрібні докази, все можна вибити. Також беруть в заручники родичів, тероризують їх зокрема тим, що виганяють з роботи. З державних підприємств без жодних питань можна звільнити людину. А приватні бізнеси ніколи не сперечатимуться з силовиками чи міліцією — їх закривають по клацанню пальців, якщо вони неугодні владі.

З політв’язнями у в’язницях теж дуже жорстко поводяться. Їх фактично позбавляють всіх прав, маю на увазі прав ув’язнених: відбирають матраци, особисті речі, зубні щітки. За будь-яку дрібницю, а іноді й без приводу їх відправляють до ШІЗО, де жахливі умови — холодна підлога, на якій треба спати, б’ють… А в жіночих колоніях на неугодних ув’язнених нацьковують “зеків-жінок” зі стажем, які доводять тих до стану неспротиву. Були випадки загибелі ув’язнених в колоніях.

Дикавицький: В Білорусі не залишилось жодного незалежного ЗМІ. Яка б влада не була в Україні, якими б не були президенти, за всі роки української незалежності нікому не спало на думку закрити всі незалежні ЗМІ і залишити лише державні, пропагандистські. Знаю, що в Україні ніколи не було такої ситуації, щоб за негативний коментар чи лайк в соціальних мережах люди отримували 3-5 років в’язниці.

Нещодавно підприємця, власника фірми таксі Миколу Автуховича звинуватили в терористичній змові і дали 25 років в’язниці лише за те, що був послідовним противником Лукашенка — він вже колись сидів у в’язниці. Чоловік Світлани Тихановської, обраного президента Білорусі, отримав 18 років ув’язнення, а зараз проти нього порушено нову кримінальну справу.

В Білорусі зараз величезні репресії, 1,5 тис. політв’язнів, близько 300 тис. молодих білорусів з активною громадською позицією були змушені залишити країну протягом двох років, десятки тисяч пройшли через тортури, знущання. За ґратами перебувають 32 журналісти, в тому числі 10 співробітників телеканалу “Белсат”. Деякі з них вже засуджені на різні терміни від 3 до 8 років, частина ще чекає на вироки. Партизани, відважні хлопці, які намагалися перешкоджати переміщенню російської військової техніки територією Білорусі, електрощитки знищували на залізниці, на трьох отримали близько 70 років в’язниці.

Тепер за будь-яке слово не просто виженуть з роботи, а можна одразу потрапити до СІЗО і потім до в’язниці. Затримують навіть за те, що люди розмовляють на вулиці білоруською. Ми зараз маємо справу зі сталінською системою в Білорусі. Тому говорити про те, чому білоруси не протестують… Вибачте, але якби в будь-якій іншій країні був такий рівень терору, не думаю, що там би теж протестували. Білорусь перебуває під подвійною окупацією. Перша — це хунта, яка вже декілька років тримає владу незаконним шляхом. А інша — це велика присутність російських військ.

Одна з небагатьох причин, яка здатна стати тригером нових величезних акцій протесту в країні — саме рішення про участь білорусів у військових діях. Коли до Білорусі почнуть масово привозити труни з тілами солдатів та офіцерів, це може спричинити дестабілізацію ситуації. Думаю, це головний аргумент Лукашенка, який каже Путіну — краще б мої хлопці не йшли туди…

Про відповідальність Лукашенка за репресії та сприяння Путіну

Дикавицький: Треба відокремлювати диктатора Лукашенка та його хунту від Білорусі та білорусів. Все, що відбувається, робиться Олександром Лукашенком через те, що він загнав себе в кут, орієнтуючись виключно на Кремль в своїй політиці протягом багатьох років.

Лукашенко заручився підтримкою Путіна в 2020 році, завдяки чому втримався під час величезних протестів. А тепер він не те, що на короткому повідку — його вже тримають за нашийник.

Він загалом приклеєний до Путіна і нічого більше зробити не може, навіть не торгується з Заходом про звільнення політв’язнів. А так було завжди — вони набирали політв’язнів, потім торгувалися про зняття санкцій. Ми маємо 1,5 тис. політв’язнів, їх взагалі ніхто не випускає. Хіба що вони повністю відсидять свій термін. Це, звісно, величезний злочин.

Сподіваюся, і Лукашенко, і Путін закінчать своє правління та своє вільне життя так, як закінчили інші диктатори чи військові злочинці.

Хоча очевидно, що вони винні, але має бути проведений процес за всіма процедурами міжнародного законодавства, щоб і білоруси, і росіяни, і українці, і взагалі весь світ побачив, що всі їхні злочини розклали по поличках. Такі процеси йдуть роками, але це варте того. Сподіваюся, що в такій формі буде зроблено щеплення народам нашої частини Європи, щоб вони ніколи більше не допускали в своїх країнах такого диктаторського популізму.

Про участь білоруських спортсменів в Олімпійських іграх

Вячорка: Зрозуміло, чому виступають під нейтральним прапором. Бо ті спортсмени, які зараз беруть участь в заходах від імені Білорусі, підтримали диктатуру. А тих спортсменів, які підтримали протести — це понад 1000 осіб, які підписали лист проти насильства — виключили з національних збірних та заборонили виступати на будь-яких міжнародних заходах.

Це було рішення, зокрема самих спортсменів, щоб не допускати білоруську збірну. Але ми також працюватимемо, щоб офіційні спортивні делегації Білорусі не просто виступали під нейтральним прапором, а щоб взагалі їм було закрито доступ на міжнародні змагання, доки не зупиняться репресії проти опонентів режиму та проти спортсменів зокрема.