Угорщина входить у період масштабних політичних змін: Петер Мадяр офіційно очолив уряд країни. Після 16 років правління Віктора Орбана зміна влади відкриває можливість для перезавантаження відносин між Будапештом і Києвом.
В Україні очікують, що офіційні контакти почнуться одразу після завершення формування нового складу угорського кабінету міністрів.
Угорщина повертається до ЄС після 16 років правління Орбана
9 травня прапор Європейського Союзу вперше з 2014 року знову з’явився на фасаді угорського парламенту. Цього ж дня під час інавгураційної сесії нового парламенту Петер Мадяр склав присягу прем’єр-міністра Угорщини. Церемонія вступу на посаду пройшла незвично: окрім національного гімну Угорщини, пролунав і гімн Євросоюзу.
“Я бачив і те, як посаду прем’єр-міністра можна поставити на службу владі, а не на службу нації. Бачив, як влада може поступово підкорити собі людину. Як політик може крок за кроком ставати заручником власної системи і як політична спільнота здатна втрачати зв’язок із тими людьми, від яких вона спочатку отримала свої повноваження. Угорська історія — це застереження для кожного прем’єр-міністра. Попередження про те, що влада минуща. Саме тому я хочу чітко заявити тут, у домі угорської демократії та конституційності: я не буду правити Угорщиною, я буду служити своїй батьківщині”, — акцентував Петер Мадяр у своїй першій промові в статусі прем’єр-міністра Угорщини.
Під час присяги нового прем’єра під стінами парламенту зібралися тисячі людей. Вони відзначали завершення 16-річного правління Віктора Орбана.
“У моєму житті це, по суті, звільнення від ненависті, яка переслідувала нас останні 16 років. Це можливість нарешті стати вільними і відкрито висловлювати свою думку. Настав історичний момент, і я дуже хотів бути його частиною. Я бачив, що уряд Орбана робив проти народу, і відчував, що в цей день ми повинні знайти час, щоб вийти і відсвяткувати визволення Угорщини”, — заявив Мадяр.
Партія Мадяра “Тиса” отримала абсолютну більшість у парламенті — 141 місце зі 199. Політична сила Віктора Орбана “Фідес” змогла провести лише 52 депутатів, а сам колишній прем’єр відмовився від мандата.
Серед ключових пріоритетів нового глави уряду — демонтаж системи, створеної його попередником, і відновлення верховенства права в країні.
“Ми очікуємо відсторонення маріонеток Орбана від їхніх посад. Чи то президент республіки, голова Конституційного суду, голова Верховного суду, глава Національного судового управління — я не буду зараз перелічувати їх усіх, ці фігури добре відомі. 31 травня — крайній термін, до якого вони можуть подати у відставку; після цього ми почнемо діяти, використовуючи отриманий нами мандат і доступні правові засоби для їхнього відсторонення від посад”, — наголосив Петер Мадяр.
У зовнішній політиці новий прем’єр-міністр має намір повернути Угорщині статус надійного партнера в ЄС і НАТО. Мадяр планує відновити відносини з країнами Центральної Європи, насамперед із Польщею, а також домогтися розмороження європейських фондів для Будапешта. Крім того, він заявив, що Угорщина підтримає вступ України до Євросоюзу за умови захисту прав етнічних угорців.
У Києві очікують початку офіційних контактів після формування нового угорського уряду. За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, йдеться, зокрема, про відкриття переговорних кластерів.
“Уряд Угорщини сформується наступного тижня, відповідно, після цього стануть можливими якісь офіційні контакти; зараз між Будапештом і Брюсселем ведеться багато технічних переговорів, зокрема і щодо питань відкриття кластерів. Адже необхідно зрозуміти позицію Угорщини. Також найближчим часом очікуються контакти між Україною та Угорщиною. Але на сьогодні це все більше питання технічних переговорів, оскільки необхідно, щоб завершилося формування уряду. В Угорщині всі націлені на максимально швидке ухвалення рішення”, — зазначив український віцепрем’єр.
Президент Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра з призначенням і початком роботи на посаді глави уряду Угорщини.
“Україна готова розвивати співпрацю з Угорщиною та вибудовувати сильні відносини між нашими країнами на основі добросусідства і поваги наших людей. Разом ми можемо надати більше сили нашим народам і посилити всю Європу”, — написав глава Української держави в соцмережі Х.
Раніше Петер Мадяр запропонував Володимиру Зеленському зустрітися на початку червня в Береговому — місті з найчисленнішою угорською громадою. В Офісі президента України відповіли, що графік глави держави поки не сформований. Там також зазначили, що такі питання мають вирішуватися в межах офіційних двосторонніх контактів.
Новий прем’єр Угорщини готує демонтаж системи Орбана — оцінки експертів
Чи зможе Петер Мадяр після 16 років правління Віктора Орбана повернути Угорщину в європейську політичну орбіту? Що означає зміна влади в Будапешті для України, переговорів про вступ до ЄС і відносин між Києвом та Угорщиною? Наскільки швидко новий уряд зможе демонтувати систему Орбана, розморозити європейські фонди та знизити залежність країни від Росії? І чи залишиться питання угорської меншини в Україні інструментом тиску, чи стане темою для конструктивного діалогу? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM відповіли:
- Ярослав Макітра, керівник політичних програм дослідницької компанії “Соціополіс”;
- Ярослав Телешун, кандидат політичних наук;
- Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень ОНУ ім. І. Мечникова.
ЯРОСЛАВ МАКІТРА: Угорщині доведеться шукати вихід із залежності, в яку вона потрапила завдяки Орбану
— Найголовніше і найперше завдання Мадяра — це покращення відносин з Європейським Союзом. Це зрозуміло і з погляду політичної логіки, і з урахуванням економічної ситуації в Угорщині.
Через погані, м’яко кажучи, відносини Орбана з Брюсселем, а також через проблеми з демократією в країні, боротьбою з корупцією та економічними реформами, для Угорщини фактично заблоковані до 35 мільярдів євро коштів Європейського Союзу. Інфляція знову зросла, і вона — одна з найвищих у ЄС. Є багато економічних проблем, близько 15% жителів перебувають за межею бідності і так далі.
Тому гроші потрібно швидко запускати в економіку. І саме кошти Європейського Союзу — це те, що зараз необхідно Угорщині. Покращення відносин із Брюсселем цьому сприятиме. Є також питання переходу на євро, бо Угорщина досі не входить до єврозони. Тобто існує багато практичних питань для угорського населення та угорської економіки.
Водночас покращення відносин із ЄС передбачає відповідність певним вимогам. Відповідно, буде переглянута боротьба з корупцією всередині Угорщини, багато справ і багато з того, що робили Орбан та його уряд. Само собою, покращення відносин із Європейським Союзом сприятиме і покращенню відносин з Україною, бо ми розуміємо, в якій зараз ситуації перебувають відносини між Україною та ЄС.
Це головне, ключове питання. Повторюся, воно містить широкий спектр дій всередині Угорщини, спрямованих на те, щоб налагодити відносини, почати отримувати гроші і так далі. І важливим питанням, звичайно, залишається Україна.
Орбан і вся антиукраїнська істерія, яку він просував всередині Угорщини, — це дуже серйозна проблема. Є серйозні політичні виклики для Мадяра, і він, звичайно, не зможе одразу робити різкі кроки назустріч Україні навіть у питанні угорських меншин. Очевидно, буде конструктивний діалог, буде пошук тих чи інших шляхів вирішення.
Найголовніше для Мадяра — показати, що він щось вирішив, домігся змін, зокрема в угорському питанні в Україні, яке було штучно створене і розігрувалося Орбаном. Тому це передбачає, що будуть якісь рішення, після яких Мадяр зможе подати ситуацію як покращення. Навіть якщо спочатку будуть якісь різкі заяви або рухи, це буде викликано політичною ситуацією всередині Угорщини.
Але я переконаний, що відносини покращуватимуться. Сторони будуть у цьому зацікавлені. Зокрема, Мадяр буде зацікавлений зробити те, що можна буде представити як розв’язання проблеми.
Ще одне важливе питання — залежність від Росії та російський вплив не лише на угорську економіку, а й на політику. Новим міністром закордонних справ, наскільки я розумію, буде Орбан — тезка Віктора Орбана, яка не має до нього стосунку. Вона дуже різко критикувала Сіярто за те, що він робив, як співпрацював із Росією і фактично працював на Росію.
Угорське суспільство перебуває під впливом антиукраїнської істерії, і частина суспільства її підтримує. Зараз справді є люди, які вважають українців якщо не ворогами, то тими, хто заважає їм жити і утискає інтереси етнічних угорців.
Це питання потрібно вирішувати дуже тонко, бо різко змінити політику і сказати, що все добре, в Україні нічого не відбувається і все це просто Орбан вигадав, буде складно з політичного та політтехнологічного погляду. Тому буде пошук рішень, які можна буде подати як покращення ситуації з угорськими меншинами, і поступовий перехід від усієї цієї антиукраїнської істерії.
Той факт, що Мадяр у 2024 році приїжджав в Україну, покладав квіти до могил українських солдатів, загиблих у війні проти Росії, зустрічався з угорською громадою, а зараз знову збирається зустрітися ще до того, як офіційно став прем’єр-міністром, свідчить про те, що він шукає шляхи всередині самої України. Він намагається знайти ті угорські сили, які не підтримують політику Орбана і зможуть пояснити, що в Україні ніхто не утискає угорців.
Покращення, звичайно, будуть. Питання вже в деталях: як усе це відбуватиметься крок за кроком. Це важливе питання для угорського суспільства і особисто для Мадяра. Але все ж це питання третього або четвертого порядку. На першому місці — відносини з Європейським Союзом, отримання грошей і перезапуск економіки Угорщини, зокрема боротьба з корупцією та інші пов’язані з цим процеси.
ЯРОСЛАВ ТЕЛЕШУН: ЄС може отримати новий імпульс, якщо зникне ключовий бар’єр Орбана
— Перше, що потрібно розуміти: епоха Орбана поки ще не пішла. 9 травня під час вступу на посаду пан Мадяр, звертаючись до президента Угорщини, який є прихильником Орбана, заявив, що той має скласти свої повноваження через свою позицію і діяльність.
Ми розуміємо, що президент — це лише одна з таких посад. Є й інші ключові призначенці, яких свого часу висував Орбан, зокрема генеральний прокурор. І, як сказав Мадяр, для нього та його політичної сили ключовим фокусом буде повний перезапуск політичного класу і ключових посадових осіб в Угорщині, щоб дати країні нове дихання і новий імпульс для розвитку.
Тому, з одного боку, можна сказати, що поставлена крапка. Але з іншого — ця крапка трансформується в три крапки. Процес переформатування політичного ландшафту в Будапешті триватиме.
Якщо говорити про Європу та Європейський Союз загалом, то зміна політичного ландшафту в Угорщині, звичайно, має суттєве значення. ЄС може отримати новий імпульс, якщо зникне ключовий бар’єр, який створював Орбан. Це стосується підтримки України в протистоянні російській агресії, санкційної політики проти Росії та відносин з іншими партнерами ЄС, зокрема зі Сполученими Штатами.
Зміни в Угорщині важливі не лише для угорців, українців і європейців. Вони впливають і на політичні процеси по інший бік Атлантики. Тому зараз усі намагаються зрозуміти, якою буде позиція майбутнього Будапешта з ключових питань.
Поява різних соціальних досліджень, моніторингу настроїв і позицій громадян Угорщини — це спроба заміряти, де є точки дотику, а де залишаються проблемні зони, які гальмуватимуть рух уперед. Позиція громадян суттєво впливає і на пріоритети партії “Тиса”, і на позицію самого пана Мадяра.
Усі сторони готуються до того, що статус-кво змінився. Це відкриває певні можливості. На краще чи на гірше? Звичайно, усі розраховують на краще, але досвідчені європейські політики, безумовно, прораховують і негативні сценарії розвитку подій.
Орбан розглядав різні варіанти. Зараз ми бачимо, що він справді зосередився на перезапуску і переформатуванні своєї політичної сили — “Фідес”. Він намагається зрозуміти, що пішло не так, підготуватися до потенційних нових виборів і консолідувати ті ресурси, які в нього ще є.
Я впевнений, що як один з альтернативних сценаріїв Орбан розглядав і переїзд до США, особливо якщо почнуться активні процесуальні дії та розслідування проти нього або його найближчого оточення. Цей варіант справді з’являвся в засобах масової інформації.
Інше питання — чи основний це сценарій. З одного боку, ми можемо стверджувати, що між Орбаном і президентом Трампом були хороші відносини. Але не варто забувати, що президент Трамп багато в чому дуже мінливий, і якщо відносини були хорошими раніше, це не означає, що вони залишаться такими і надалі. Тим паче Трамп — суперпрагматична людина, а Орбан тепер уже може запропонувати йому значно менше.
Я не можу бути впевненим на 100% і, думаю, сам Орбан теж не впевнений, що Трамп стане тим союзником, який зможе запропонувати йому “тиху гавань” у разі розслідувань. Але впевнений, що цей пункт у його порядку денному є і як один з алгоритмів дій він розглядається.
Що стосується того, наскільки Орбан зможе впливати або шкодити Україні через Сполучені Штати, то, як на мене, ризики тут мінімальні. Практика показує, що президент Трамп дуже часто дослухається виключно до самого себе і не завжди враховує навіть позицію найближчого оточення. Тому ключове питання — наскільки він взагалі був би готовий слухати Орбана, навіть якщо б у того було таке бажання.
З іншого боку, є низка питань, які залишаються у фокусі уваги угорців. Саме на них Орбан може намагатися грати, щоб підняти політичну хвилю і перевести можливі розслідування або протистояння в політичну площину. Дуже часто топполітики або експолітики намагаються представити справи проти себе як політичне переслідування і таким чином уникнути відповідальності.
Орбан може створювати проблеми для України, працюючи з чутливими для угорського суспільства темами. Він може політизувати ці питання, рятуючи себе, але одночасно закладаючи бомбу уповільненої дії у відносини між Угорщиною, Україною та Європейським Союзом.
Я бачу велику загрозу саме в тому, що Орбан, намагаючись зберегти себе вже не лише як політичну фігуру, а й фізично — в контексті можливого переслідування, може розігрувати карту України і відносин Київ — Будапешт — Брюссель для досягнення власних інтересів. І це, звичайно, може зіграти проти України. Водночас його вплив на американський істеблішмент я б не переоцінював.
Перезапуск відносин України та Угорщини — це позитив. І тут питання не лише про повернення арештованих активів банку, а й про розблокування 90-мільярдної допомоги для України. Ми розуміємо, що цей крок був зроблений Будапештом максимально швидко, ще до моменту вступу новообраного прем’єр-міністра на посаду. Це вже один із важливих позитивних сигналів.
Зараз складно сказати, як розвиватиметься ситуація навколо етнічної меншини. Те, що Мадяр згадав цю тему, показує: вона залишається у фокусі уваги угорців, і він все одно цю карту розіграв. Питання в тому, чи буде це просто умовною згадкою і анонсом зустрічі з президентом України або стане серйознішим політичним сюжетом.
Сам анонс зустрічі виглядав дивно, бо Мадяр фактично запропонував провести її в Береговому, тобто на території іншої країни, лідеру цієї країни. Практика дипломатичних відносин зазвичай передбачає інші умови: якщо лідер однієї країни хоче зустрітися з лідером іншої, то саме сторона, яка приймає, пропонує місце і формат зустрічі. Тому тут можуть виникнути певні неточності.
Якщо говорити про інші делікатні питання, то це, безумовно, енергетика. Соціальні дослідження показують, що значна частина угорців підтримує ідею доступу до російських енергоресурсів. Але ми розуміємо, що російські енергоресурси — це зокрема питання забезпечення військово-промислового комплексу РФ, що для України абсолютно неприпустимо. Це теж може стати точкою напруження в переговорному процесі між Києвом і Будапештом.
За даними соцдосліджень, значна частина угорців не підтримує ідею фінансування України та допомоги Україні в умовах російської агресії. З одного боку, це не є критичним: можна згадати ту ж програму на 90 мільярдів, з яких 60 підуть на оборону, а 30 будуть влиті в бюджет України через механізм Ukraine Facility. Але водночас ми розуміємо, що деякі країни досі не зробили свій внесок. Такий прецедент може виявитися заразним і в перспективі зіграти негативну роль для України.
Але позитиви все одно є. Мадяр чітко сказав: якщо буде розв’язане питання етнічної меншини та інші пов’язані теми, Угорщина зробить крок до розблокування переговорних кластерів. Це можливість для України, особливо з урахуванням зміни головування в Раді ЄС. Якщо наступним головою стане країна, яка активно підтримує Україну, перед Києвом і Брюсселем відкриється вікно можливостей для відкриття переговорних кластерів. Це був би суттєвий крок України в бік ЄС.
Тому я б сказав так: є делікатні питання, є теми, які цікавлять обидві сторони, і є напрями, де можна активно співпрацювати. Яким шляхом розвиватиметься ситуація, залежить не лише від угорської сторони, а й від української.
Що стосується позиції пана Мадяра щодо реформування ЄС, поки говорити рано. Якщо ми говоримо про реформування Європейського Союзу як наднаціонального утворення, то є більш впливові країни, які можуть бути проти зміни принципу ухвалення рішень.
Багато країн, які не надто активно підтримували Україну на шляху до ЄС, просто прикривалися позицією Орбана та офіційного Будапешта. Їм було зручно показувати, що саме Будапешт є головною перешкодою, і з його допомогою відстоювати свої ситуативні або стратегічні інтереси. Тому буде достатньо багато противників або консерваторів, які не будуть переконані в необхідності змінювати принцип узгодження і вироблення управлінських рішень на рівні ЄС.
ДЕНИС КУЗЬМІН: Претензії до України будуть, але вже в більш дипломатичній формі
— Орбан часто вдавався до некрасивих маніпуляцій, і блокування кредиту для України не мало реальних підстав з багатьох питань. А тепер, ймовірніше, буде поміркований, прагматичний підхід. Угорщина не виділяє свої кошти в цей кредит, вона завжди виступає з якимись застереженнями, але навіть за Орбана, зрештою, голосувала за антиросійські санкції. Там теж потрібна одностайність з багатьох моментів.
Принципово заважати Брюсселю вони не будуть. І за це виторговуватимуть продовження повноцінного фінансування із загальноєвропейського бюджету, затягуючи рішення щодо питань реформи медіа, судової системи, сучасної ідеології і так далі.
Тут будуть трохи затягувати і торгуватися вже зсередини. Тобто претензії до Мадяра в будь-якому разі будуть у більш м’якій формі. Це не буде викликом загальноєвропейській політиці в умовах війни, не буде надмірного загравання з Росією або Китаєм, яке дозволяв собі Орбан, а сенсу від цього все одно було особливо мало.
Брюссель потроху уживатиметься з Мадяром, і особливих надмірних вимог щодо України не буде. Це має бути конструктивна політика. Вони можуть прискіпуватися по суті питання. Дійсно, якщо відкриваються кластери, там є якісь конкретні моменти, які Україна на шляху до ЄС має виконувати незалежно від позиції Угорщини. Це інше питання. Але є велика перспектива, що в такій некрасивій формі, цілеспрямовано прискіпуватися не будуть.
З боку Угорщини буде більш конструктивна позиція, але тут важлива і позиція Брюсселя, тому що є маса питань суто об’єктивного характеру, які Брюссель, не надто виставляючи свої претензії у зв’язку з війною, але в переговорному режимі, природно, озвучує.
З боку Угорщини можуть бути застереження, пов’язані зі становищем національної меншини: це горезвісна вища освіта угорською мовою і так далі. Це чутливий момент, і він може вже не в короткостроковій, а в середньостроковій перспективі стати приводом для обговорення дотримання прав національних меншин. Тобто цей момент у більш конструктивній і дипломатичній формі Угорщина не зніме з порядку денного. Вони точно будуть просувати це питання, прибираючи надмірні й непотрібні претензії.
Оскільки йдеться поки лише про початок переговорів, а не про вступ до ЄС, ще 20 разів можна все заблокувати і висувати претензії. Попереду ще багато етапів, і там буде не лише Угорщина. Коли вже йтиметься про реальні інтереси, про справді бізнес-інтереси в Центральній Європі, там будуть зовсім інші розмови.
Поки Україні потрібно нарешті почати і насамперед демонструвати Брюсселю своє просування. А щодо становища угорців на Закарпатті, я думаю, доведеться придумати якийсь новий modus vivendi (уклад життя) для українсько-угорських відносин, який би всіх влаштував.
Читайте також: Между Киевом, Брюсселем и Москвой: почему Фицо меняет риторику об Украине














