У Європарламенті закликали запровадити санкції на харчові продукти та сільгосппродукцію з Росії та Білорусі (ВІДЕО)

Ілюстративний скріншот: uatv.ua

До жорсткішого санкційного тиску на країну-агресора закликав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. За його словами, половина Європи продовжує торгувати з Росією і Білоруссю, і це необхідно виправити, повідомляє FREEДОМ.

За санкції на харчі та сільгосппродукцію з Росії та Білорусі й навіть негайне повне ембарго висловилися депутати Європарламенту. Досі ця категорія товарів не потрапляла під економічні обмеження ЄС.

“Гроші говорять, і вони говорять так голосно, що раптово ми не чуємо ні європейських фермерів, ні обстрілів українських цивільних. Замість покарання Росії ми збагачуємо її, замість дистанціювання, ми створюємо нові харчові залежності. Тож давайте зараз заборонимо раз і назавжди всю сільськогосподарську продукцію з Росії та Білорусі”, — заявила депутатка Європейського парламенту Віола фон Крамон-Таубадель.

У 2023 році серед країн-членів ЄС на найбільшу суму російської продукції імпортувала Латвія. Саме через порти країн Балтії йде найбільший обсяг агропродукції з Росії. Тож Рига заборонила ввезення овочів, фруктів, ягід і горіхів, усіх видів зернових, кормової сировини та готових кормів із 8 березня 2024 року, а тепер розраховує на те, що аналогічне рішення буде ухвалено на загальноєвропейському рівні.

За той самий 2023 рік у Нідерландах імпорт продовольства і зернових із Росії та Білорусі зріс на 70%, а в Іспанії, Німеччині та Італії — на 40%. Це дані, озвучені євродепутатом Анджеєм Халіцьким.

“Росія вкидає своє продовольство в Європу і використовує його як зброю. Зараз ми спостерігаємо зростання імпорту продовольства і зернових з Росії та Білорусі за демпінговими цінами. Це дуже тривожна тенденція”, — сказав він.

“Зростання імпорту зумовлене ціною. Російська пшениця найдешевша серед інших конкурентів. Також це зумовлено специфічністю попиту ЄС. Це попит здебільшого на корми, тому й завозиться до Європи ріпаковий шрот для кормів для тварин”, — пояснив аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Павло Мартишев.

Угорщина і Словаччина — країни, які традиційно виступають проти введення санкцій щодо Росії, самі недоотримують доходи через великий обсяг російської агропродукції на європейському ринку. Тому рішення про заборону ввезення російського та білоруського зерна в ЄС, ймовірно, не викличе масштабних дискусій, вважають аналітики.

“ЄС легко може замінити російське зерно зерном з інших джерел. Це можуть бути внутрішні джерела. Франція може менше експортувати зерна в треті країни й більше експортувати в країни Євросоюзу. Також пшениця може йти з України, США та інших країн”, — додав Мартишев.

З липня по листопад 2023 року Росія експортувала до ЄС понад 2,2 млн т зернових і зернобобових культур. Коли рішення про ембарго запрацює, Москві доведеться шукати нових покупців.

“Білорусь має трохи іншу спеціалізацію. Там менше зернових. Там більше молочної продукції, овочів. У Білорусі велика ставка на тваринництво і вирощування овочів”, — пояснив Мартишев.

12 березня депутати Європарламенту схвалили закон, який встановлює єдині правила покарання у всіх країнах Євросоюзу за порушення санкцій проти Росії. Так, карані — допомога підсанкційним особам, компаніям, а також торгівля забороненими товарами. Таким чином, якщо заборону на ввезення російського і білоруського зерна в ЄС узгодять, то ті, хто її порушить, ризикують понести кримінальну відповідальність.

Читайте також: Потрібно накладати санкції на окремі країни, які допомагають РФ обходити обмеження, — Агелеуов

Прямий ефір