Вчора о 22:27
Про що говоритимуть 18 серпня на зустрічі у Львові президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та президент України Володимир Зеленський. Чи варто чекати від цих переговорів спроб посадити Україну за стіл переговорів із Росією. Дані теми в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA обговорюємо з політологом Володимиром Фесенком.
— Чи можемо ми знайти хоча б мінімальну відповідь на запитання про те, коли може закінчитися війна в Україні?
— Коротка і, мабуть, не дуже популярна відповідь, — ні. Ніхто зараз не знає відповіді на це запитання.
Давайте оцінимо просто два сценарії. Перший — сценарій воєнний. Воєнне закінчення нинішнього конфлікту для України означатиме і звільнення всіх окупованих територій. Але для того щоб це сталося, нам потрібно накопичити необхідні ресурси. А Росія за цей час має ослабнути.
Ось якщо за сприятливого сценарію ми ресурси накопичимо, і ми матимемо достатньо ресурсів для деокупації територій, а Росія матиме протилежну ситуацію, — тоді війна закінчиться.
Хоча, звісно, будуть ризики. Путін може спробувати зробити різні погані речі, такі ризики існують.
Але негативний перебіг війни для Росії може спровокувати політичну кризу в самій Росії. Тож це сприятливий сценарій. Але навряд чи це станеться найближчим часом.
На сьогодні ситуація така, що немає достатніх військових ресурсів для перемоги, ані в України, тому що ми залежимо від постачання зброї та боєприпасів від наших західних партнерів.
Але й у Росії, як уже очевидно, не вистачає ресурсів для того, щоби вести повноцінний наступ в Україні. І вони все частіше, і на великих ділянках фронту переходять до оборони, а часто й відступають, як ми бачили під Києвом, на півночі України навесні. Та й останні місяці теж була ціла низка показових історій, коли вони йшли з деяких окупованих територій.
Другий сценарій — мирні переговори. Тут проблема інша.
Позиції України та Росії настільки відрізняються, що теоретично навіть важко уявити, про що дві країни можуть домовитися.
Ось який може бути компроміс? Ми хочемо повної деокупації окупованих територій. А Росія хоче зберегти контроль як мінімум над Кримом та Донбасом, а по максимуму навіть над окупованим півднем України. Тут компромісу не може бути.
Максимум, про що можуть домовлятися теоретично (і то лише за певних умов), — про якесь тимчасове припинення вогню. І то, це залежить від обставин. Тому навіть цей варіант зараз поки що виглядає не дуже однозначно.
— Якось заговорили про переговори. Про що можуть говорити на завтрашній зустрічі у Львові президенти Ердоган та Зеленський?
— Зустріч буде не лише між Ердоганом та Зеленським. Мусить приїхати генсек ООН Антоніу Гутерріш.
Напевно порушуватиметься тема відновлення мирних переговорів. Жодний мирний план не обговорюватиметься. Тому що немає жодного мирного плану на сьогодні. Теоретично Ердоган щось може запропонувати, але на сьогодні, я ще раз наголошу, позиції України та Росії принципово протилежні. Поєднати їх неможливо. Тож що обговорювати?
А ось відновлення переговорів через якийсь час — це обговорювати можливо. Це напевно Ердоган і пропонуватиме. Може запропонувати організувати особисту зустріч Путіна та Зеленського. Він це вже неодноразово робив.
Щодо поновлення переговорів, це швидше завтра буде промацування позицій Зеленського. Тиснути на Зеленського марно. А в Ердогана ще й нема чим тиснути.
Але з огляду на приїзд генсека ООН, а також те, що Гутерріш поїде ще й до Одеси, можна з упевненістю сказати, що одна з тем, яка обговорюватиметься — це реалізація зернових домовленостей, які були досягнуті у Стамбулі. Тут уже є що оцінювати. Можна оцінювати перспективи. Можливо, навіть домовлятимуться і про активізацію цього проєкту. Це, мабуть, найбільш позитивна конструктивна частина переговорів.
Наступна тема, яка, напевно, обговорюватиметься, — ситуація навколо Запорізької АЕС. Вона складна, досить критична, величезні ризики через те, що станцію захоплено російськими військовими, які створюють загрози для її безпеки та провокують обстріл території навколо Запорізької АЕС.
І ця тема точно обговорюватиметься, бо це хвилює ООН. У врегулюванні цього питання намагається взяти участь одна з організацій ООН — МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії, — ред.), яка займається ядерною безпекою. І для Туреччини ця тема теж дуже важлива, тому що в разі чого ризики виникнуть і для Туреччини.
— Запорізька АЕС у руках Кремля є інструментом для шантажу, тиску, щоб посадити Україну за стіл переговорів.
— Справді, Путін шантажує ситуацією навколо Запорізької АЕС. Безперечно.
Вони ініціювали засідання Ради безпеки ООН, перед цим обстрілявши Запорізьку АЕС. Вони хочуть дискредитувати Україну звинуваченнями, що нібито українці стріляють. І водночас самі створюють ризики.
Тиснути треба на Росію. На Україну в даному випадку тиснути марно, бо не ми створюємо проблему. Проблему створює Росія.
Проблема якраз у тому, що треба демілітаризувати хоча б територію навколо Запорізької АЕС. А ще краще, як жест доброї волі повернути її під контроль України. Ось що треба було б зробити.
Потрібні якісь заходи безпеки, щоб нейтралізувати можливі ризики, тому що там є сховище ядерних відходів. Треба домовитись про те, щоб припинити обстріли. Треба домовитись про те, щоб вивести звідти війська. Усе це предмет обговорень. Не лише з нами.
І генсек ООН, і президент Туреччини можуть погодити з президентом Зеленським, як це було за зерновою угодою, початок переговорів щодо Запорізької АЕС. Ось такі переговори можуть розпочатися.
Але в нас своя позиція — російські війська мають піти звідти. Потрібно демілітаризувати станцію, повернути її під контроль України. А далі вже питання, як це відбуватиметься, яким чином, у яких формах.
— У британській газеті The Mirror вийшов матеріал про те, що у Кремлі паніка, і там хочуть розпочати переговори. Чи так це? Наскільки Кремлю зараз потрібно повернутися за стіл переговорів?
— Те, що Кремль хоче переговорів — помітно за різними джерелами. Сигнали про бажання розпочати переговори Путін посилає через найрізноманітніших людей. Думаю, що посилає через Ердогана. Тому, найімовірніше, Ердоган, коли приїде до Львова, він озвучить Зеленському, що там Путін говорив, на яких умовах Путін готовий домовлятися.
Ще раніше Путін передав бажання переговорів для європейців через колишнього канцлера ФРН Герхарда Шредера через прем’єр-міністра Угорщини Орбана. Орбан навіть сказав, що потрібні переговори із американцями. А це улюблена тема Путіна, що треба прямо домовлятися із Вашингтоном. Ось вам також сигнал.
Я не знаю, чи є у Кремлі паніка. Для цього треба бути у Кремлі. В мене таких джерел немає. Росія загрузла у війні в Україні. Вона не може досягти воєнних успіхів. Тому вже є відчуття, що треба виходити. А ось як? Саме тому вони зондують ґрунт на Заході, намагаються через Захід закидати цю ідею, що Путін хоче домовлятися.
— Багато хто проводить паралелі між сучасною Росією та нацистською Німеччиною. Знищити нацизм у Німеччині можна було лише за зруйнованого Берліна і мертвого Гітлера. Ви таке майбутнє бачите для Росії?
— Якщо буде зруйнована Москва, то одночасно будуть зруйновані міста по всьому світу. Це буде спільна ядерна катастрофа. Тому треба бути реалістом.
Я розумію, хотілося б бачити український прапор над Кремлем, зруйновану Москву тощо. Але треба розуміти, що ситуація, найімовірніше, розвиватиметься трохи за іншим сценарієм.
Так, ми хотіли б тотальної перемоги над Росією, щоби була повна денацифікація Росії. Але йдеться про ядерну державу, в якої ядерний потенціал навіть більший, ніж у американців. Щоправда, питання, у якому стані він. Але тут ризики величезні. Чому Захід не йде на пряме зіткнення з Росією? Він боїться. Боїться ядерної війни.
Але що можливе? Військова поразка Росії в Україні може спровокувати, як показує історичний досвід, політичну кризу в самій Росії. Тобто наша здатність перемогти росіян тут, на нашій території, може стати каталізатором змін у самій Росії.
Нагадаємо, журналіст видання “Українська правда” Михайло Ткач в інтерв’ю для марафону FREEДОМ розповів, що у світі досі залишаються країни, де стовпи кремлівського режиму можуть ховати свої яхти, літаки та інші предмети розкоші. Таким місцем є Туреччина.
Пастка “евакуації” та зворотна депортація — як і куди Росія незаконно вивозить українців
Читайте також: Росіянам ще можна дивитися і слухати правду, але лайкати вже страшно — письменник Шейтельман
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
