Сьогодні о 18:27
Економічний тиск Заходу, а також успішні українські удари по військових об’єктах і нафтопереробних заводах на території Росії вже дають помітний ефект. На цьому тлі стрімко знижується рейтинг Путіна, і приховувати це стає дедалі складніше навіть підконтрольним Кремлю соціологічним службам. Все більше росіян визнають втому від війни й запитують, коли вона закінчиться.
Путінська система більше не може приховувати реальну ціну війни
Рівень тривожності в російському суспільстві досяг максимуму з часів осінньої мобілізації 2022 року. За даними опитування фонду “Общественное мнение”, 55% респондентів заявили, що в їхньому оточенні переважають похмурі настрої. Головні причини — атаки українських безпілотних літальних апаратів, безробіття і непомірно високі ціни.
Водночас частка тих, хто виступає за продовження війни проти України, скоротилася до 9%. Це мінімальний показник від початку повномасштабного вторгнення. Показово, що деякі росіяни вже не бояться відкрито висловлювати претензії до влади навіть під час вуличних опитувань.
Успішні атаки Сил оборони України по військових і стратегічних об’єктах у Росії, паливна криза, зростання цін і погіршення соціально-економічної ситуації позначилися і на рейтингах кремлівського диктатора. Такого різкого падіння не фіксували з часів пенсійної реформи.
“З 22 по 28 червня рівень “схвалення діяльності” [Путіна] впав на 3,5 пункти, що стало найсильнішим тижневим зниженням із червня 2018 року, коли Путін оголосив про підвищення пенсійного віку. Тоді рейтинг обвалився на 8,5 пункти за тиждень. Ні мобілізація осені 2022 року, ні блокування Telegram, ні відключення інтернету не обвалювали рейтинг Путіна настільки сильно за один тиждень”, — пише видання The Moscow Times.
Поки кремлівські чиновники звітують про кількість ракет і безпілотників, запущених по Україні, дефіцит федерального бюджету Росії перевищив 6 трлн рублів. Таким чином, річний ліміт уже перевищено у півтора раза. Видання Politico зазначає, що економіка країни-агресора опинилася на межі краху.
У Центробанку Росії вже попередили: зупинити зростання цін на паливо найближчим часом не вдасться. Це означає, що проблеми лише наростатимуть, зачіпаючи дедалі більше сфер економіки й повсякденного життя росіян.
“Дві третини з 83 регіонів Росії повідомляють про проблеми з постачанням палива, що створює безпосередні незручності для мільйонів людей і становить таку ж безпосередню загрозу життєздатності багатьох підприємств. Що стосується конкретних цифр, то масштаби збитків завуальовані: Росія додала внутрішні ціни на паливо до списку економічних даних, які вона більше не публікує”, — йдеться в публікації видання Politico.
Криза б’є не лише по держкомпаніях і бізнесу, а й по звичайних громадянах. Росіяни дедалі частіше не справляються з виплатою кредитів і мікропозик. Їхній сукупний борг перед банками досяг рекордних 45 трлн рублів. У мікрофінансових організаціях уже понад третина кредитного портфеля — 34% — припадає на позики з простроченням понад 90 днів. Це також стало максимальним показником.
“Проблемні кредити в банках, неплатежі росіян перед фінансовими організаціями, запити на рефінансування мікрокредитів готівкою, борги зі сплати податків. Цій економіці катастрофічно бракує грошей, грошовий голод величезний. Говорили, що Путін будує воєнну економіку. А виявилося, що це такий монстр, якому потрібно набагато більше грошей, ніж у Путіна зараз у принципі може бути. А тут ще нафта почала падати, і все почало падати”, — коментує російський економіст, опозиціонер Володимир Мілов.
Воєнні витрати, як і раніше, штучно підтримують окремі показники російської економіки, однак більшість експертів вважають таку модель тупиковою. Зростання бюджетного дефіциту, паливна криза і збільшення боргового навантаження населення показують: ціна війни стає дедалі важкою для самих росіян.
Кремлю дедалі складніше переконувати суспільство, що ситуація перебуває під контролем. Економічні наслідки війни, удари по російській інфраструктурі та падіння рівня життя поступово руйнують звичну для путінської системи ілюзію стабільності.
Економіка війни тріщить: чому Росії бракує грошей, пояснили експерти
Про те, як паливна криза, зростання цін, борги населення й удари по російській інфраструктурі підривають звичну для Кремля ілюзію стабільності, в ефірі телеканалу FREEДОМ розмірковували:
- Ярослав Макітра, керівник політичних програм дослідницької компанії “Соціополіс”;
- Андрій Новак, фінансово-економічний експерт;
- Максим Блант, економічний оглядач і публіцист.
ЯРОСЛАВ МАКІТРА: Кремль не може перетворити невдоволення росіян на бажання воювати
— Громадська думка не має прямої прив’язки до ситуації і напряму не впливає на те, чи вдасться усунути Путіна, чи ні. Але тенденції однозначно негативні. І у виборчий період, у який заходить Росія, нехай це складно назвати виборами, треба намалювати і показати той рівень підтримки, який не став меншим, який хоча б залишився на тому рівні, що є.
Зрозуміло, що намалювати можна багато чого. Більшість росіян справді підтримує Путіна, вони навіть голосуватимуть за нього. Очевидно, восени — за його партію, я маю на увазі “Единую Россию”. Але треба показати динаміку, що вона не погіршується, а це буде зробити складніше.
Тому я б не пов’язував ці настрої одразу з тим, що це пряме небажання війни або вже така пряма агресія проти Путіна, або що його в цьому звинувачують. Але це тенденція, яка на практиці може до цього привести. Тому що те, що ви зазначили, — те, що говорить Путін, все менше корелює з реальністю. Ось це найбільша проблема. Навіть не громадська думка як така, а те, що росіяни бачать за вікном.
Все більше росіян за вікном бачать те, чого не бачать у телевізорі. І навпаки: ця реальність стикається з телевізором. Якщо там ти чуєш, як усе добре, як вони всіх перемагають і як вони просуваються на фронті, а Путін називає якісь села, якісь пересування, якісь недороблені реконструкції, то коли відкриваєш вікно, а там літають дрони, горить завод і немає бензину.
І чим довше картина реальності стикатиметься з телевізором і державною пропагандою, тим більшого масштабу набиратимуть ці проблеми. Це поки лише початок. Але для нас і для всіх, хто хоче завершення війни і в ідеалі краху путінського режиму та Росії, це хороший початок.
Якщо почнуться серйозні соціально-економічні проблеми, пов’язані з війною, як поводитимуться росіяни? Це питання. Але воно було цікавим. Зараз ми потроху починаємо бачити відповідь: ні, створення якихось ополчень немає. “Вставай, страна огромная”, і все, “в последний смертный бой” — цього немає.
Тобто ми бачимо конфлікти на заправках, ми бачимо якесь невдоволення. Воно, повторюся, не сконцентроване конкретно на Путіні і так далі. Але водночас воно не призводить до того, що люди хочуть більше воювати, захищати і так далі. Вони можуть говорити це в опитуваннях, але фізично ми не бачимо, щоб у росіян зростало бажання йти й воювати, захищати країну, як вони кажуть, від усього цього Заходу.
І це може стати дуже серйозною проблемою для Путіна, тому що тоді доведеться проводити цю мобілізацію, про яку говорять. Але вона може дати зворотний ефект. Тому, повторюся, ще нещодавно було багато питань. Але те, як розвиваються події, свідчить про те, що потенціал охочих воювати в Росії, звісно, не стає більшим. І з часом він, напевно, лише зменшуватиметься.
Єдине, до чого може прийти Кремль, щоб цю ситуацію переламати, і є деякі сигнали, що це може статися, — це якась нова “зовнішня агресія” Заходу. Тобто спроба спровокувати конфлікт із країною Європейського Союзу і зіграти на новому рівні загроз: нібито їм усім тут кінець, якщо вони не продовжать воювати.
Але це можна було робити і зараз. Однак Кремль цього не може зробити. Вони не можуть невдоволення ситуацією, яка виникає через удари України, перетворити на те, щоб люди були більш агресивно налаштовані проти українців і мали бажання воювати.
Ми бачимо, як в Україні з 2014 року йде війна, якою масштабною вона стала на початку 2022 року, коли почалися повномасштабні бойові дії. І ми бачили реакцію українців на те, що відбувалося.
А тепер те, що ми бачимо зараз у Росії, — це реальність. Її десь у чомусь можна пов’язати з 2022 роком для України. Зараз це відбувається для росіян, коли війна прийшла конкретно і фактично вже приходить у кожен дім. Вона тут: у черзі по бензин, в обстрілах і так далі. Розмов у пресі дедалі більше.
І ось відповідь російського суспільства на це.
Для багатьох росіян війна тільки зараз починається. І на п’ятому році, коли тобі говорили, що все за планом і все добре, прийняти, що все не за планом і не все добре, не так-то просто. Тому настрої в суспільстві негативні. Вони поки не акумулюються конкретно проти Путіна. Але з часом це має дуже хороші тенденції.
МАКСИМ БЛАНТ: Російська економіка наближається до пізнього радянського періоду
— Якщо ми подивимося на Росію загалом, то можна говорити про деградацію. І ця деградація прискорюється, починаючи з 2020 року, прямо помітними темпами. Цього року вже навіть влада перестала удавати, що жодних кризових явищ не спостерігається. І зараз обговорюється, яким чином із цією кризою боротися.
Якщо ми подивимося на окремі регіони, то там справді вже режим виживання. Тому що, коли у вас не вивозять сміття, коли у вас перебої з постачанням продуктів у магазинах і так далі, тут уже йдеться про те, що деградувати далі особливо нікуди. Тому такі регіони, як Кемеровська область, вугільні регіони, вже справді вмикають режим виживання. Там зростає безробіття, тому що вугільна галузь перебуває з 2020 року вже навіть не в рецесії, а в глибокій депресії. Можливо, це можна назвати Великою вугільною депресією в РФ.
А ось інші регіони, де теж є не дуже популярні галузі, які останнім часом деградують, регіони, де працюють великі металургійні компанії і так далі, вони теж уже на межі.
Якщо дивитися на картинку, яка транслюється з Москви, то видно, що війна докотилася і туди. І ось ці панічні розмови про те, що “все пропало”, “об’їхав дев’ять заправок, ні на одній бензину немає”, — це все теж стало реальністю. Найсвіжіша новина: у Петербурзі в роздрібні мережі почали надходити повідомлення з регіонів про те, що вони не можуть привезти свою продукцію через те, що немає бензину.
Але бензинова криза наклалася на серйозніші проблеми, пов’язані з війною, з тим, що величезна частина російської економіки, як ракова пухлина, працює на знищення ресурсів і постійно зростає, при цьому не даючи розвиватися іншим галузям. Причому військові виробництва зростають коштом цивільного сектору економіки.
Тому так, власне, криза починає поступово входити в гостру фазу. Що за цією гострою фазою буде далі — незрозуміло. Тому що таких вольностей, як у 1990 році або у 2008-му, з різким зниженням завантаження підприємств, Путін, найімовірніше, дозволити не зможе. Він захоче, щоб військове виробництво як мінімум працювало безперебійно. Тому ресурси для виходу з кризи серйозно обмежені.
І альтернативи стандартному варіанту, коли падає фондовий ринок, девальвується рубль, російські виробники стають більш конкурентоспроможними як на зовнішньому ринку, так і на внутрішньому, і поступово починається відновлювальне зростання, зараз немає. Це відбувалося і в 1998 році, і у 2008-му, і у 2014-му, і у 2020–2021 роках після пандемії. Боюся, що цей сценарій для нинішньої Росії неможливий.
Тому вже всередині Росії фінансові аналітики, які з самого початку війни називали війну “геополітичними ризиками”, почали писати про те, що нинішня ситуація все більше схожа не на всі попередні кризи, а на 1995 рік.
За структурою російська економіка справді наближається до пізнього радянського періоду, і, відповідно, криза, ймовірно, буде такою ж глибокою і руйнівною.
Альтернатива — це воєнна економіка. Усі розмови про те, що “можем повторить”, упираються в те, що Радянський Союз воював при картках, продовольчих картках, які отримували працівники передусім військових підприємств. У них були підвищені картки і так далі. Тобто цим шляхом можна йти досить далеко. Можна повернутися у 1989 рік, коли були талони на цукор, горілку, масло, а в різних регіонах — десь на м’ясо і так далі. Ось вам, будь ласка. Цим шляхом можна йти далеко.
Одягу не вистачає — усім пошили гімнастерки. Тут можна подивитися на Північну Корею. Цим шляхом теж можна пройти достатньо далеко. А росіянам пояснять, що все заради їхньої власної безпеки, що злобні сили визрівають, готують змову, хочуть захопити всі російські ресурси і так далі, і тому подібне.
Якщо залишиться нинішнє керівництво економічного блоку, то, найімовірніше, воно спробує відтворити справді модель кризи 1990 року. Зараз уже м’якше, як у 2008 році, не вийде. Але це впиратиметься в потреби військово-промислового комплексу, який від цієї кризи страждатиме.
І ті люди, які виступають за повернення планової економіки, говоритимуть: війна так війна, уже воювати по-справжньому. І, відповідно, давайте тоді вже заради цієї війни остаточно закрутимо гайки, поставимо всіх під рушницю, включно з олігархами, і спустимо їм згори плани. А за невиконання будемо карати як за саботаж: не розстрілювати, звісно, а відправляти в місця не такі віддалені й передавати власність іншим, більш ефективним менеджерам.
АНДРІЙ НОВАК: Найефективніші санкції проти РФ — це “ударні санкції” ЗСУ
— Я вважаю, що вже на сьогодні міжнародні економічні санкції проти Росії максимальні. Тобто ще більше нашкодити російській економіці й Росії через міжнародні санкції, які вже до сьогодні ухвалені, неможливо.
Можна ще трохи чогось підрізати, але кардинально міжнародні санкції — і європейські, і американські, і канадські, і японські, і австралійські — усі, які до сьогодні були ухвалені, вже практично зробили свій максимум у тиску на Росію.
Зараз найефективніші санкції залишилися, як і були раніше, — це ударні санкції Збройних сил України, зокрема по економічних об’єктах на території Росії. Саме ці санкції зараз дають найбільший економічний ефект. І щодо дефіциту палива, який, як ми бачимо, зростає в Росії практично щодня, і щодо ситуації в банківському секторі.
Що зараз відбувається в банківському секторі? За останній місяць росіяни винесли готівкою з банків удвічі більше грошей, ніж за попередній період. Тобто за один місяць росіяни винесли вдвічі більше грошей. Якби в будь-якій економіці європейської країни, у Сполучених Штатах, Канаді чи будь-якій іншій цивілізованій країні винесення готівки рік до року зросло вдвічі, наприклад, у січні порівняно з груднем, з кінцем року, то в цих країнах уже був би неймовірний крик, що це катастрофа, фінансова катастрофа.
У Росії це подвійне збільшення винесення готівки сталося місяць до місяця. Не рік до року, а місяць до місяця. Ось що означає тенденція. Якщо так само триватиме далі, то вже до кінця літа у банків практично не залишиться грошей для того, щоб просто віддавати росіянам за запитом.
Уже зараз більшість грошей російські банки вимушено вклали в російські облігації. Уряд і Центробанк уже зобов’язали їх це зробити. Тому реальних живих грошей у російських банках практично не залишилося. Те, що зараз росіяни кинулися виносити, — це вже залишки реальної ліквідності, про що свідчить і статистика, яку замовчують у Росії.
За перше півріччя лише цього року дефіцит ліквідності в російських банках збільшився втричі — з 8 млрд доларів до 24 млрд доларів. Рівно втричі. А це означає, що реальних грошей для населення, щоб людина за запитом могла зняти свої гроші, навіть попри те, що в неї ще не закінчився депозитний договір, навіть попри втрату якихось відсотків, стає дедалі менше. Ось людина хоче зняти гроші — зараз вона ще може зняти. Росіянин, так. Але вже через місяць-два, тим більше через два, це вже буде проблемою, тому що в російських банках немає ліквідності, немає живих грошей. Майже всі гроші вони віддали уряду напряму на ведення війни.
Ось саме ці санкції, а це наслідок українських “ударних санкцій”, тому що росіяни вже побачили і почули по запаху — навіть не образно, а напряму, за запахом гару, нафти, нафтових дощів, які падають їм на голову у все більшій кількості міст. Вони відчули запах смаженого. І це запах смаженого не лише напряму нафти, а й фінансового “смаженого”.
Саме тому ті, хто на сходинці вище, кинулися забирати гроші. Поки ще можуть це зробити. Але вже зараз у банках за вказівкою Центробанку Росії введено обмеження і на зняття готівки, і на перекази грошей з картки на картку, особливо на перекази поза Росією, тобто за кордон, кудись в інший банк або на будь-які платежі за кордоном. Чому вводяться такі обмеження? Знову ж таки через проблеми з ліквідністю банків.
Читайте також: Повне виснаження для окупанта: експерти про системні українські удари по російській “нафтянці”
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
