Росія намагається заблокувати український “зерновий коридор” у Чорному морі: цілі агресора пояснив Риженко

Росія не атакує кораблі країн НАТО, уникаючи прямих бойових зіткнень з Альянсом, однак у Чорному морі фіксуються удари по цивільних і торговельних суднах, зокрема тих, що йшли під прапорами держав або прямували до портів із вантажами, що створює ризики для безпеки судноплавства. На цьому в ефірі телеканалу FREEДOM акцентував капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу Військово-морських сил (ВМС) Збройних сил України (2004-2020 рр.) Андрій Риженко.

Країна-агресор обстрілює порти Одеси та цивільні судна, щоб зірвати український морський агроекспорт, здійснити економічний тиск і знищити логістичну інфраструктуру.

“Росія не б’є по суднах, які знаходяться на території країн НАТО, тобто в територіальних водах. І там не важливо, який прапор. Головне, що за межі територіальних вод вони не б’ють, тому що удар буде вважатися нападом на НАТО. Є країни так званого зручного прапора. Судновласники оформлюють судна в цих країнах, сплачують там певні внески, податки. Це дає додатковий дохід цим країнам”, — розповів він.

За словами Риженка, прапор судна може бути один, власник судна — іншої країни. Далі, як правило, судна здаються в користування оператору суднових перевезень.

“Це може бути третя країна. Екіпаж може набиратися четвертою країною. Екіпаж може бути багатонаціональний. Вантаж, який перевозиться на судні, може бути призначений для п’ятої країни. Шосте — це територіальні води або виключно морська економічна зона, через яку йде судно. Фактично кожне судно пов’язане з шістьма країнами”, — пояснив спікер.

Крім того, може бути сьома сторона — країна, яка застрахувала це судно.

“Що стосується фінансового аспекту: країни Африки, яким надається допомога, не є найбільш демократичними. Росія використовує цей фактор шляхом кримінальних підходів із хабарями. Йдеться про політичне керівництво цих країн. Це питання може бути ними вирішене. У цих країнах перебувають місії ООН та різних організацій. Якщо виникають критичні ситуації, вони фіксуються”, — зазначив Риженко.

Як правило, власні фінансові ресурси у цих країн обмежені. У таких випадках створюються спеціальні міжнародні місії, фінансування яких здійснюється коштом Європейського Союзу, США, Канади, Австралії та інших країн.

“До моменту санкціонування місії та надходження коштів іноді виникає небезпечна ситуація з десятками, сотнями тисяч постраждалих, включно з загиблими. Подібні приклади відомі світовій практиці, що потребує комплексного підходу. Міністерство закордонних справ України активно долучається. Повинні долучатися й дипломатичні місії. Особливе значення має моніторинг ситуації, передусім у державах, які поки не отримують необхідної підтримки, з метою своєчасного реагування та пошуку рішень”, — резюмував спікер.

Читайте також: Київ шукає шляхи відновлення судноплавства в Чорному морі після російських атак — подробиці (ВІДЕО)

Як повідомлялося, Україна звернулася із запитом про термінове засідання Ради безпеки ООН 27 липня у відповідь на атаки Росії на свободу судноплавства в Чорному морі.