Після припинення перемир’я російська окупаційна армія в ніч на 12 травня вкотре атакувала Україну безпілотниками. Під ударами опинилися Київ, Дніпро, Харків і область, а також Херсон. Не припинялися атаки й прифронтових районів Запорізької області. Пошкоджено дитячий садок, житлові будинки та цивільну інфраструктуру.
Припинення перемир’я
Після взятих РФ на себе зобов’язань щодо режиму припинення вогню у період з 9 по 11 травня, армія країни-агресора порушила його в перший же день. У ніч на 9 травня противник запустив по Україні балістичну ракету “Іскандер-М” і десятки ударних дронів. Не замовкала також російська артилерія на фронті.
“Двоє людей загинули, ще двоє отримали поранення. Ворог майже 20 разів обстріляв два райони області з артилерії та за допомогою безпілотників. У Нікопольському районі росіяни обстріляли районний центр, Марганецьку та Червоногригорівську громади. Пошкоджено об’єкти інфраструктури, кіоск, магазин, кафе та приватні будинки”, — повідомив 9 травня голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Тероризували українські міста російські дрони й в ніч на 10 травня. Армія РФ запустила 27 ударних БпЛА по двох напрямках. Російський безпілотник влетів у багатоповерхівку в Харкові.
“Ворожих ударів зазнали місто Харків і сім населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів постраждали вісім осіб, зокрема двоє дітей. У Харкові гостру реакцію на стрес зазнали жінки 74, 70, 32 років і двоє 8-річних хлопчиків. Ворог активно застосовував у Харківській області різні види озброєння”, — повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Усього за два дні оголошеного режиму припинення вогню через російські обстріли загинули щонайменше четверо людей, ще понад 10 отримали поранення.
Вже після завершення оголошеного режиму припинення вогню у Фастівському районі Київської області через атаку російських окупантів пошкоджено дитячий садок. Там загорілося дахове покриття, повідомили в ДСНС. У чотириповерховому будинку вибуховою хвилею вибито вікна. Пошкоджено також два приватні будинки. Постраждалих немає. На місцях працюють рятувальники та всі оперативні служби.
У Києві уламки ворожого БпЛА впали на 16-поверховий будинок. Як повідомив мер міста Віталій Кличко, виникла пожежа. Її ліквідували. Ніхто з мешканців багатоповерхівки не постраждав.
У Харківській області російські війська атакували ударним БпЛА територію підприємства у селищі Великий Бурлук Куп’янського району. Загорілися автобус, а також вантажний автомобіль, проінформували в ДСНС. Ще один удар безпілотником ворог завдав по території приватного домоволодіння у селі Безруки Дергачівської громади Харківського району, через що загорілася господарська споруда та пошкоджено житловий будинок. Рятувальники оперативно ліквідували всі осередки пожеж. Обійшлося без постраждалих.
А в Харкові російський дрон влучив у дах житлового будинку — одна людина постраждала, у неї гостра реакція на стрес, зазначив міський голова Ігор Терехов.
У Дніпрі внаслідок атаки РФ постраждала одна людина. Виникла пожежа, пошкоджено транспортну інфраструктуру. За словами голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, понад 20 разів російська армія атакувала п’ять районів області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Одна людина загинула, чотири поранені.
Понад 700 разів Росія атакувала Запорізьку область за минулу добу. Агресор запустив понад 540 ударних безпілотників різних типів, а також бив з артилерії, уточнив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. Внаслідок обстрілів пошкоджено будинки, нежитлові будівлі, автомобілі та об’єкти інфраструктури.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що РФ випустила по Україні понад 200 ударних дронів після припинення перемир’я.
“Знову пішли авіабомби на фронті — понад 80, зафіксовано понад 30 авіаційних ударів. Ударні дрони збивалися на Дніпропетровщині, Житомирщині, Миколаївщині, Сумщині, Харківщині, Чернігівщині, у Києві та області”, — зазначив глава держави.
Зеленський наголосив, що необхідно домагатися остаточного завершення війни та тривалого припинення вогню.
“Ми говорили про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь на всі російські кроки. Росія повинна закінчити цю війну, і саме вона має зробити крок до реального, тривалого припинення вогню. Поки цього не сталося, санкції проти Москви потрібні та мають продовжувати працювати та посилюватися. Важливо, щоб не було послаблень і партнери не залишалися осторонь, а продовжували спільну роботу заради безпеки, справедливості та надійного миру”, — зазначив Зеленський.
Припинення перемир’я в оцінці експертів
Що відбувалося під час оголошеного режиму припинення вогню? Чим закінчилося так зване перемир’я? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії;
- Олег Лісний, президент аналітичного центру “Політика”;
- Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
- Іван Ступак, військовий аналітик, співробітник СБУ (2004-2015 рр.).
СЕРГІЙ БРАТЧУК: Армія РФ перегруповується
— Росія використала короткочасну пропозицію про припинення вогню з 9 по 11 травня, щоб імітувати прагнення до миру. Армія РФ насправді проводить перегрупування. Деякі підрозділи з певних ділянок фронту перекидаються. Наприклад, є інформація, що російських представників ВДВ перекидають на Запорізький фронт. Очевидно, що ту свою штурмову десантну компоненту, яка присутня як на Дніпровському, так і на Запорізькому фронті, ворог намагається підсилити підрозділами ВДВ, що свідчить про наступальний характер дій російських окупантів та їх перегрупування.
Запорізький напрямок фронту залишається пріоритетним для росіян поряд із Донецьким.
Завдання російських окупантів зараз полягає в тому, щоб спробувати створити широкий плацдарм для проведення більш активних наступальних дій саме на Запорізькому фронті. Щодо ситуації в Донецькій області очевидно, що бойові дії не припинялися під час так званого перемир’я. Ба більше, не було якоїсь визначеної паузи в цих наступальних діях з боку противника.
Сьогодні активні Лиманський фронт і Костянтинівський вектор. Росіяни намагаються так само активно продовжувати дії на Покровському напрямку.
Ми фіксуємо перегрупування російських військ, накопичення їх сил і засобів, зокрема в районі Добропілля Донецької області. Це свідчить про те, що росіяни не припиняють війну і не збираються припиняти активні бойові дії.
Росія зараз намагається використати зміну своєї тактики. Вона тимчасово скоротила або, точніше, поки не проводить дальні удари для того, щоб потім оперувати аргументом: мовляв, і Сили оборони України не повинні завдавати ударів — ні по тимчасово окупованих територіях, ні по території самої РФ. Саме такі удари стали для Росії вкрай болючими. І це напряму впливає на ситуацію на лінії бойового зіткнення.
Усі заяви про так зване перемир’я — не більше ніж спроба передати певні хибні сигнали насамперед нашим американським партнерам.
ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Росія не дотримувалася режиму припинення вогню
— Загалом режиму тиші ніякого не було. Це видно з новин. Та й росіяни погоджувалися на це зовсім не заради миру. Не для цього вони неодноразово благали президента США Дональда Трампа та американську сторону. Їм потрібно було провести свій “парад побєдобєсія”, щоб остаточно не вдарити обличчям у бруд.
Але українська сторона, я вважаю, в особі президента дуже добре обіграла цю ситуацію з дозволом на проведення параду. Тому зберегти гарне обличчя при поганій грі у Кремля не вийшло.
Я вважаю, що Путін зараз не готовий ні до якого миру. Я не вірю, що Росія здатна піти на якийсь реальний режим припинення вогню без примусу.
Так, президент Зеленський говорив про гуманітарний компонент, про обміни. За його словами, певні гарантії давали Сполучені Штати. Будемо сподіватися, що це дійсно так.
У припинення вогню без примусу я не вірю. Наскільки я пам’ятаю, за останні чотири з лишком роки практично всі режими припинення вогню, які ініціювалися або Росією, або Україною, або США, зрештою порушувалися саме РФ. Без винятків.
Я не поділяю оптимізм Трампа, який говорить, що нинішня ситуація може перерости у щось стабільне і довгострокове. Не переросте, тому що Путіну це зараз невигідно. Він продовжить атакувати Україну, продовжить порушувати домовленості, бо це його природа і по-іншому він просто не вміє.
ІГОР РОМАНЕНКО: РФ не збирається припиняти наступ
— Якщо подивитися на показники після завершення оголошеного режиму тиші, то кількість бойових зіткнень, їх розподіл по ділянках фронту залишилися колишніми. І, що для нас особливо важливо, втрати противника також залишаються на рівні приблизно 1 000 на добу — навіть в умовах нібито припинення вогню, не кажучи вже про його формальні строки завершення.
Якщо говорити про інтенсивність на ключових напрямках, передусім варто згадати Покровський. Уже другий рік противник намагається захопити Покровську міську агломерацію. На жаль, їм вдалося взяти під контроль окремі околиці на північному заході.
Але загалом ситуація для них там складається далеко не так, як планувалося. Зараз вони намагаються просуватися у бік Гришиного. Ще північніше тривають бої, тому що сам населений пункт уже фактично під їх контролем, а навколо Родинського тривають напружені зіткнення.
Якщо подивитися ширше, стратегічне завдання цієї весняно-літньої кампанії у Росії залишається незмінним — захоплення територій чотирьох областей, закріплених у їх інтерпретації конституційно. Але ця концепція, по суті, вже починає тріщати по швах. Водночас західні аналітики продовжують будувати прогнози — скільки років може знадобитися для реалізації цих планів.
Загалом ми бачимо ключові рубежі: Покровськ, Мирноград, далі — у бік Дружківки. І спочатку російський план передбачав послідовне просування саме по цій лінії. Потім ці сили мали бути використані для руху далі на північ Донецької області.
Однак, оскільки бойові дії затягуються на роки, їм довелося виділяти окремі напрямки — у бік Костянтинівки, Дружківки, а далі північніше, на Слов’янськ і Краматорськ. Саме там зараз і зосереджені основні бої та оборонні рубежі.
Не варто забувати й про Запорізький напрямок, де також були пріоритети, і звідки навіть перекидалися сили під Покровськ, тому що ресурсів не вистачає.
З кінця 2025 року втрати росіян на місяць перевищують обсяги поповнення військ, тому доводиться постійно латати діри — перекидати сили з однієї ділянки на іншу. Це свідчить про хронічний дефіцит ресурсів, а також про приховану мобілізацію, яка фактично вже триває в Росії. Разом з тим Путін, очевидно, побоюється приймати відкриті рішення — ні про часткову, ні тим більше про повну мобілізацію.
Паралельно у росіян розвивається концепція так званих “буферних зон безпеки” — як це називає сам Путін. Йдеться про спробу створити зону глибиною до 20 км від кордону. Але на практиці їм вдається просуватися максимум на 3-5 км, і створити суцільну зону контролю не вдається — сил не вистачає.
ІВАН СТУПАК: На фронті не було режиму тиші
— На фронті, по суті, нічого не змінилося. Як були інфільтраційні дії (я маю на увазі постійне “просочування” російських військовослужбовців углиб українських позицій), так вони й тривають. Усі ті ж піші штурмові групи: по одному, по двоє, максимум — невеликими групами.
Як летіли КАБи, приблизно по 200-250 на добу, так і продовжують летіти. Як запускалося близько 5 500-6 000 FPV-дронів щодня з обох сторін, так це і залишилося. Тобто жодного перемир’я на землі не було.
Це так зване перемир’я стосувалося виключно діп-страйків — домовленості про те, щоб сторони не атакували одна одну далекобійними дронами.
І Україна до самого вечора 8 травня спеціально не давала чіткої відповіді: будуть атаки чи ні. А вже після відомого указу президента про те, щоб не завдавати ударів по квадрату, де знаходиться Красна площа, стало остаточно зрозуміло: удару по параду не буде.
Ймовірно, було якесь серйозне прохання або рекомендація з боку наших західних партнерів — не організовувати удари й по інших регіонах Російської Федерації.
Українська сторона фактично окреслила позицію так: якщо РФ не атакує територію України “Шахедами” та іншою далекобійною зброєю, то й Сили оборони будуть діяти дзеркально.
Читайте також: Кремль, як і раніше, хоче капітуляції України: експерти про фальшиву готовність Путіна до мирних переговорів














