Посилення Альянсу, відмова від нейтралітету і проблеми для РФ: вступ Швеції до НАТО в огляді експертів

Угорщина залишалася останньою перешкодою на вступі Швеції до НАТО. Але наприкінці лютого угорський парламент переважною більшістю все-таки проголосував за нового члена Альянсу. А сьогодні, 5 березня, ратифікацію підписав і президент Угорщини. Таким чином, Швеція стане 32-м членом Північноатлантичного альянсу.

Позаду 200 років нейтралітету

Швеція подала заявку на вступ до НАТО одночасно з Фінляндією 18 травня 2022 року. Стокгольм і Гельсінкі відмовилися від позаблокового статусу на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

При цьому Фінляндія змогла приєднатися до Північноатлантичного альянсу набагато швидше — 4 квітня 2023 року. Входження ж Швеції в НАТО блокували Туреччина та Угорщина. Своєю чергою, РФ відповіла на перші кроки Швеції щодо вступу до НАТО погрозами розмістити більше ядерної зброї в регіоні.

Наприкінці січня 2024 року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган затвердив протокол, що ратифікує вступ Швеції до Альянсу. А 26 лютого аналогічне рішення ратифікував і парламент Угорщини — “за” 188 депутатів, “проти” — тільки 6. Сьогодні, 5 березня, заявку підписав новообраний президент Угорщини Тамаш Шуйок.

За підсумками голосування угорського парламенту прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон назвав цей день “історичним” для його країни.

“Тепер парламенти всіх країн-членів НАТО проголосували за прийом Швеції в НАТО. Швеція готова підставити плече у справі забезпечення євроатлантичної безпеки… Швеція залишає позаду 200 років нейтралітету і неприєднання. Це великий крок. Ми маємо поставитися до цього серйозно і відповідально”, — зазначив прем’єр-міністр.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що приєднання Швеції до Північноатлантичного альянсу “робить НАТО сильнішим, Швецію безпечнішою, а всіх нас — більш захищеними”.

“Це посилає дуже чіткий сигнал президенту [РФ Володимиру] Путіну, що двері НАТО відкриті. Ми повинні пам’ятати, що він вступив у війну, щоб закрити двері Блоку. Він домігся прямо протилежного. Після приєднання Фінляндії, як ви пам’ятаєте, кордони НАТО з Росією збільшилися приблизно вдвічі. Швеція тепер стане членом Альянсу, а Україна близька до членства, як ніколи раніше”, — сказав глава Альянсу Єнс Столтенберг.

У НАТО вже давно побоюються, що Балтійський регіон на північному сході Європи є однією з найбільш уразливих зон Альянсу. Там вважають, що, якщо Росія здобуде перемогу у війні проти України, її наступною ціллю можуть стати держави Балтії, зокрема Литва, Латвія та Естонія.

При цьому Швеція може надати НАТО широкий спектр нових можливостей для нанесення удару у відповідь.

“Швеція забезпечить стратегічну глибину, необхідну для проведення повітряних і ракетних операцій проти російських операцій, а також буде складною ціллю в Балтійському морі”, — зазначив фахівець з питань оборони зі Шведського університету оборони Оскар Йонссон.

У країнах Балтії безпосередньо попереджають про відповідальність Росії в разі спроби нападу.

“Після того як Швеція була інтегрована в Альянс, Балтійське море стало внутрішнім морем НАТО. Якщо Росія наважиться кинути виклик НАТО, Калінінград буде “нейтралізований” першим. Попередні неправдиві звинувачення Росії в тому, що вона оточена НАТО, тепер стають реальністю”, — написав посол Литви у Швеції Лінас Лінкявічюс у соціальній мережі Х.

У Кремлі запевняють, що Росія нібито не має ані геополітичного, ані економічного, ані військового інтересу атакувати країни НАТО. Однак напередодні 24 лютого 2022 року вище військово-політичне керівництво країни-агресора слово в слово говорило про те саме щодо України.

Читайте також: Україну запросять стати повноцінним членом Альянсу “на певному етапі”, — Столтенберг

Входження Швеції до НАТО в коментарях експертів

Про причини вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу, про розширення НАТО, і про те, як це може позначитися на війні Росії проти України, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України;
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, міжнародний експерт;
• Сергій Джердж, голова Громадської ліги “Україна – НАТО”;
• Тарас Жовтенко, експерт із міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.

МИХАЇЛ ПОДОЛЯК: Швеція і Фінляндія розуміють усі ризики для Європи, які несе Росія

— За рахунок приєднання Фінляндії та Швеції кордони НАТО тепер збільшено на 1300 кілометрів. Путін також повністю знищив свою ідею концепції відродження Радянського Союзу, тому що жодного контролю над пострадянським простором у Росії точно не буде.

І не тільки Україна вийшла, а й інші колишні радянські республіки остаточно вийдуть із зони інтересів Росії. РФ втрачає торгові ринки, обнуляє навіть вартість власної зброї.

На мій погляд, і Швеція, і Фінляндія продемонстрували абсолютно точне розуміння ризиків, які чекають на Європу завтра, якщо ці ризики не будуть усунені сьогодні.

Друге — і Швеція, і Фінляндія, які тривалий час дотримувалися нейтральної позиції, розуміють, що нейтралітет — це дуже умовне поняття в сучасному світі, і завжди потрібно мати якісних союзників.

Третє — і Швеція, і Фінляндія займають проукраїнську позицію і пропонують будь-які форми допомоги, будь-які обсяги зброї, які в них є. Тим самим вони підкреслюють, що Україна для НАТО сьогодні робить фундаментально важливу роботу.

Четверте — Україна має стати невід’ємною частиною об’єднаної європейської системи безпеки, яка буде побудована на основі блоку НАТО. Тому що це колективна безпека, яка буде реорганізована — всередині НАТО буде сформована інша філософія відбиття ризиків.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Вступ Швеції до НАТО зробить Альянс набагато сильнішим

— Найближчими днями Північноатлантичний альянс розшириться за рахунок такої важливої держави, як Швеція, яка стане 32-м членом НАТО. І це, звичайно ж, дуже важлива подія.

І, незважаючи на те, що цей шлях був тернистий, він вартий того. Бо Швеція тепер може почуватися безпечніше, ніж тоді, коли вона була не в Альянсі, а в стані так званого нейтралітету, що, звісно ж, ставило під удар цю країну також так само, як і сусідню Фінляндію.

Нагадаю, що Україна також була деякий період часу позаблоковою країною, і ми пам’ятаємо, чим це закінчилося — вторгненням Російської Федерації 2014 року, що триває донині вже в повномасштабній фазі.

Після вступу Швеції Альянс не тільки поповниться однією державою, а й стане значно сильнішим, бо Швеція має дуже сильні збройні сили, технології тощо. Ну і, звичайно ж, регіон Північної Європи дуже важливий в архітектурі безпеки всього континенту.

І, звичайно ж, контекст Балтійського моря, яке фактично стає внутрішнім для Альянсу. А це означає, що Росія вже не зможе вільно почуватися в цій акваторії. І це зробить складнішими її провокації, які вона могла там проводити.

Плюс зміцнення Півночі як такої. Тому що Російська Федерація та інші держави так званої “осі зла” — мається на увазі, перш за все, Китай — фактично під мікроскопом стежать за регіоном Арктики і Північного Льодовитого океану, де проходять дуже важливі маршрути. Або які можуть проходити в майбутньому після результатів глобального потепління.

Тобто район Скандинавського півострова може зіграти дуже важливу роль у безпеці та недопущенні впливу в ньому Росії та її союзників. Фактично Швеція може виконати кілька одночасно завдань.

Мені здається, що найголовніше в цьому приєднанні, що це дуже важливий сигнал для Росії та її союзників — що НАТО не збирається зупинятися на своєму розширенні, а значить, західний світ диктуватиме свій порядок денний на міжнародній арені в майбутньому.

І це також важливий сигнал для України, що ми також зможемо долучитися до Північноатлантичного альянсу і зробити власний внесок у безпеку блоку всього західного світу. Тим більше, коли Україна має такий колосальний, на жаль, гіркий досвід війни з Росією. Думаю, що ми також незабаром приєднаємося. Але це, найімовірніше, станеться вже після закінчення російсько-української війни.

Проте, меседж дуже важливий для нас. Думаю, що Україна зараз також буде співпрацювати впритул і з такими державами, як Швеція, тому що нам потрібно перейняти і їхній досвід, і те, як вони реформували державу на шляху до того, щоб стати сильними та ефективними у своїй обороні.

І нам дуже важливо, щоб сам Альянс був готовий до подальшого розширення. Думаю, що ми побачимо й інші позитивні сигнали в контексті розширення НАТО. Ще є, кого НАТО може приймати до своїх лав, і, думаю, що Україна там буде.

СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: У Швеції та Фінляндії зрозуміли, що їхній нейтралітет не забезпечує жодного захисту

— Швеція, як відомо, 200 років була нейтральною державою. І це важко поміняти, тому що данина традиціям там дуже велика.

Але, якщо говорити відверто, то повністю нейтральних держав у світі немає. Швеція і Фінляндія були [юридично] нейтральними. Але вони мали військово-політичний союз північних країн, до якого окрім Швеції та Фінляндії входили також Данія, Норвегія та Ісландія. І ці країни зобов’язалися підтримувати одна одну в питаннях безпеки.

Теоретично, якби на Швецію напала якась країна — а це може бути тільки Російська Федерація, — то на її захист встали б збройні сили Норвегії та Данії. А це вже країни НАТО. Таким чином, НАТО опосередковано через цей військово-політичний союз північних країн теж би взяло під свій захист Швецію.

Треба також підкреслити, що Швеція дуже часто брала участь у військових навчаннях, маневрах НАТО, вони вже давно досягли стандартів і критеріїв взаємної сумісності з НАТО. І вступ до Альянсу був просто політичним рішенням для того, щоб оформити документально це членство.

Швеція витрачала на оборону, на власні збройні сили понад 2% валового внутрішнього продукту — це те, що рекомендовано в НАТО.

Раніше була думка, що нейтралітет діє. Сама форма проголошення нейтралітету ніби давала ілюзорний захист і безпеку. Але приклад України показав, що це абсолютно не діє. Україна 2010 року стала позаблоковою нейтральною державою, а Росія 2014 року, розпочавши війну проти України, напала на нейтральну державу.

Тому Фінляндія і Швеція побачили, що їхній нейтралітет жодного впливу і захисту не має. І на Росію це ніяк не діє. Якщо Росія захоче почати війну проти цих держав, вона може це зробити повзучим вторгненням, гібридним способом. І це буде трагедія.

І тим більше балтійські країни і нові країни-члени НАТО побачили, як російські війська діють в Україні, побачили Бучу, Ірпінь, Маріуполь… Побачили, як вони поводяться з мирним населенням, як вбивають мирних громадян із зав’язаними руками, закопують їх, а дітей, що залишилися, потім вивозять до Росії. І ніхто не хоче для себе жодного дня такої ситуації.

Швеція — це велика, економічно розвинена країна з великим військово-промисловим комплексом, з виробництвом власних танків, власних літаків, винищувачів Gripen.

Тому для НАТО вступ Швеції — це великий успіх. Це успіх і європейців, бо це посилює загальноєвропейську систему безпеки. І нарешті це посилить безпеку в Балтійському морі. Нейтральні води — це відкриті води для всіх, але якщо Росія вестиме агресивну політику щодо НАТО, то там може настати повне ембарго, повна блокада для російської активності.

ТАРАС ЖОВТЕНКО: Входження Швеції та Фінляндії до НАТО є великою проблемою для РФ

— Достатньо подивитися на карту і побачити на те, що Балтійське море оточене країнами-членами Альянсу, а вихід до цього моря РФ зводиться до досить вузького коридору. Тому всі пропагандистські реляції про те, що там є Балтійський флот РФ, який, якщо що, прийде на допомогу Калінінградській області, — це насправді смішно. З огляду на потенціал НАТО в Балтійському морі у вигляді Фінляндії та Швеції, є великі сумніви, що Балтійський флот РФ взагалі буде в змозі просто навіть дійти до Калінінградської області, не кажучи вже про те, щоб вирішувати якісь військові завдання.

Приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО в стратегічному контексті для Російської Федерації набагато серйозніша проблема, ніж путінський режим зараз намагається показати. Тому що додатковий досить серйозний військовий потенціал Фінляндії та Швеції практично повністю змінює розклад сил у регіоні і посилює захист балтійських країн.

Якщо до вступу Фінляндії та Швеції до Північноатлантичного альянсу країни Балтії були набагато більш незахищеними в регіоні від потенційної російської військової агресії, то зі вступом Швеції та Фінляндії до Альянсу це питання стало набагато простішим.

Якщо подивитися на розклад сил у Балтійському морі, то для того, щоб Росії хоча б мінімально розраховувати на успіх у цьому регіоні, вона має посилити себе на цьому північно-західному напрямку, що, в принципі, російське керівництво намагається зараз зробити.

Читайте також: Боєприпаси від Швеції допоможуть Україні трохи вирівняти баланс на полі бою — деталі від експерта Українського інституту майбутнього