Остання зима виявилася для українських громадян однією з найважчих за час війни. Головною причиною стали сильні морози та системні російські обстріли енергетики України. Жителі всіх регіонів країни зіткнулися з тривалими відключеннями світла. Однак, попри все, українці вистояли. Багато в чому саме тому, що були готові до труднощів. Як Україні вдалося успішно пройти період холодів — у матеріалі FREEДОМ.
Цієї зими жителька Харкова Наталія Бачукова навчилася варити каву для себе та клієнтів за допомогою газового пальника. Вона — майстерка манікюру. Живе Наталія на Північній Салтівці, а працює в салоні неподалік дому. Дівчина не виїжджала з міста від початку повномасштабного вторгнення РФ. Вона згадує, як узимку в 2022-2023 роках під звуки вибухів та під час блекаутів доглядала за руками своїх клієнток.
“Місто обстрілювали, я не могла тоді доїхати в кабінет, я не могла дістатися роботи. І дівчата самі мені дзвонили. Ми сідали в машину і шукали, у кого є світло вдома. Усі туди приїжджали, я розкладала інструменти та ми робили красу під звуки вибухів, під страхом. Все одно працювали та шукали в собі сили бути жіночними”, — ділиться спогадами Наталія.
Зима 2026 року стала найскладнішою для харків’ян. Постійні обстріли, атаки на енергетику, відключення тепла та відсутність води позначилися на робочому графіку Наталії та її колег у салоні краси. Але завдяки підтримці одне одного, колектив пережив труднощі й тепер знову працює та обслуговує клієнтів.
“У нас у салоні є берегиня — наша Анюта, яка купила нам генератор. І ми вже з генератором стали набагато впевненішими в собі”, — сказала Наталія.
Перукарка Ірина Білоус-Пустова показує, як вона працює з генератором, який допомагає їй під час відключення електроенергії. Без світла та води вона працювати не може, а втратити постійних клієнтів — рівносильно втраті заробітку та можливості утримувати родину.
“По максимуму намагалася все-таки працювати, застосовувати ліхтарики, але деяким доводилося і відмовляти”, — пояснює Ірина.
А у Львові взимку від сильних морозів рятували бездомних тварин. Співробітниця “Домівки врятованих тварин” Іванна Муц розповідає про вихованців, з якими працюють львів’яни.
“Це Бархан (показує пса в клітці, — ред.). Звернулися люди, сказали, що він перебуває на покинутій території, де нікого не було. Він просто сидів на ланцюгу, і не було ні їжі, ні води, а були сильні морози. Ми не втрачали часу — поїхали та забрали”, — пояснила вона.
Бархан — лише один із десятків вихованців, яких довелося рятувати від сильних морозів. Ця зима стала справжнім випробуванням для бездомних тварин. Коли температура опускалася нижче нуля, десятки собак і котів мерзли на вулиці. Більшість із них були в критичному стані, з переохолодженням, виснажені та перелякані.
“Під час зимових холодів ми забрали приблизно 30 собак і 25 котів, які на холоді були на вулиці. У них було переохолодження, ми їх терміново забирали, поміщали до нас на карантин, одразу надавали їм грілки, теплі бокси ставили, і тоді вже ветеринар їх оглядав”, — повідомила Іванна Муц.
У львівській “Домівці врятованих тварин” помітили, що викликів було значно більше, ніж роком раніше: телефонували місцеві жителі, а іноді тварин привозили навіть поліціянти.
В Одесі кафе цієї зими ставали своєрідними пунктами незламності для багатьох жителів міста. Місто пережило найважчі блекаути. Іноді світла в будинках одеситів не було по кілька днів. Відключення електроенергії тривають в Одесі досі, багато будинків отримують світло лише три години на добу.
“Ми надавали людям місце, де вони можуть зарядитися. У районі зі світлом зовсім біда — не було по три-чотири дні. Люди сюди приходять і поїсти, і зарядитися. Я можу сказати, що ми є пунктом незламності”, — пояснює власниця кафе Юлія Крилова.
Підприємці Юлія Крилова та Євген Задорожний відкрили свою кав’ярню приблизно два роки тому. Через півтора року запустили ще одну точку у великому спальному районі передмістя. Проте місце виявилося нерентабельним, до того ж через постійні відключення світла багато грошей йшло на роботу генератора.
“Буває що по три доби немає світла. Також зростають ціни на їжу”, — зауважив Євген.
Однак, попри всі труднощі, Женя та Юля закривати свою справу не планують.
“Ми вже пересиділи цей момент і зрозуміли, що потрібно підіймати економіку, бути зі своєю країною і допомагати людям”, — сказав Задорожний.
“Людям теж потрібна підтримка, потрібне місце, де їм дають тепло, базові потреби в їжі, електроенергії. Я люблю це місце, я всю душу сюди вклала”, — зізнається Юлія Крилова.
Важкою ця зима видалася і для Дніпра, проте попри всі труднощі заняття в міських школах не переривалися ні на день. Уроки проводили в класах попри щоденні блекаути. А щоб забезпечити повноцінний і безперервний навчальний процес, ще до нового року 127 шкіл оснастили сонячними електростанціями.
“Це і робота пожежної сигналізації, це можливість освітлення, зв’язку, інтернету. І це все завдяки альтернативному живленню. Тому що аварійного освітлення вистачає до двох годин, все, що довше — це альтернативні джерела”, — заявила начальниця відділу департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.
Шкільні укриття працювали і як пункти незламності, де за потреби можна було зарядити техніку і погрітися всім, хто цього потребував.
“У нас є технічна вода, у нас працюють туалети, умивальники. Тому що альтернативні джерела у нас забезпечують навіть це. А якщо було холодно — у нас тут температура не опускалася нижче +16 °C. Зараз тут — +18°”, — розповіла директорка гімназії Наталія Колик.
Росіяни хотіли цієї зими знищити Україну та українців, заявив президент України Володимир Зеленський. Але країна вистояла. Сили оборони за минулу зиму відбили максимальну кількість масованих ударів із десятків ракет і сотень ударних БпЛА. А комунальні служби вже розпочали підготовку до нового сезону.
Читайте також: Енергетичний терор РФ і незламність України: що показала найважча зима десятиліть














