Підготовка військових і високоточна зброя: про норвезьку допомогу говоримо з тимчасовою повіреною у справах України в Норвегії Лілією Гончаревич

Норвегія входить до десятки країн за рівнем військової допомоги Україні. А завтра, 7 грудня, міністри оборони країн ЄС будуть в Осло розв’язувати питання міжнародної безпеки. Як Норвегія допомагає Україні та які нові програми плануються, про це в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ розповіла тимчасова повірена у справах України в Норвегії Лілія Гончаревич.

Ведучий — Олексій Мацука.

— Українські біженці в Норвегії. Скільки їх зараз, як посольство з ними взаємодіє?

— У нас зараз понад 40 тисяч українських переселенців. Усі вони звертаються по допомогу, дуже багато проблемних питань, тому що більшість із них виїхали без документів або без документів, оформлених належним чином. Наш консульський відділ намагається надавати всі послуги в повному обсязі. Однак зараз така можливість обмежена для всіх наших дипломатичних представництв.

Крім того, до Норвегії прибувають багато наших тяжкопоранених військових. Деякі з них також мають проблеми з документами. Вони потребують додаткової уваги, бо медична система Норвегії не зовсім орієнтована на надання допомоги важкопораненим. Це не звичайна практика. Часто трапляються випадки, коли немає координаційного механізму між соціальним рівнем, муніципальним рівнем і госпіталем. Тому посольство змушене втручатися в такі випадки та допомагати нашим українським військовослужбовцям, які опинилися в скрутному становищі. Вони для нас пріоритетні перед усіма іншими громадянами, тому що це люди, які захищають Україну.

Дуже багато українців, які приїжджають до Норвегії, також стикаються зі своєрідністю і специфікацією медичної системи, вона відрізняється від української.

Також багато питань, пов’язаних із переселенням, з особливостями навчання та інших послуг.

— Ви регулярно проводите Diplomatic Charity Event (дипломатична благодійна акція) зі збору коштів на допомогу Україні. Сьогодні проходить чергова акція.

— Це щорічний проєкт, у якому беруть участь різні організації. Усі гроші, виручені в межах цього Diplomatic Charity Event, підуть на закупівлю машин швидкої допомоги. Адже ми знаємо, що приблизно 12 “швидких” Україна втрачає щодня через бомбардування. Таким чином, це буде ще один внесок у гуманітарні цілі, який зможе зробити Норвегія.

Крім того, нещодавно було відправлено 5 великих медичних автобусів для військових потреб. За підтримки посольства ми відправили вже понад 70 машин швидкої допомоги в Україну, а також дуже багато різного медичного дорогого обладнання. Тож сподіваємося, що й надалі нам вдасться підтримувати та збільшувати гуманітарну допомогу від Норвегії Україні.

— Російська пропаганда акцентує, мовляв, Європа втомилася вже від України. Як норвезьке суспільство реагує зараз, у грудні 2022 року, на те, що відбувається в Україні?

— Ми, посольство, намагаємося, щоб цієї “втоми” не було. І досі нам це добре вдавалося. Ми проводимо різні заходи, щоб показати Україну в різних напрямках.

Ось нещодавно відкрилася виставка історичних зв’язків між Україною та Норвегією, тобто Київської Русі та Норвезького стародавнього королівства. Інтерес норвежців був надзвичайно великий, дехто з них казав, що ніколи не міг подумати, що зв’язки України та Норвегії такі глибокі. Тим більше, що королева Норвегії була українкою — Єлизавета, дочка Ярослава Мудрого. І бачачи глибину наших відносин, норвежці з новою силою починають підтримувати Україну.

Норвезький уряд і лідери політичних партій також брали участь у 90-х роковинах вшанування Голодомору на головній політичній площі країни. Це теж показник, що немає втоми від України. До речі, норвезьке суспільство зараз більш з розумінням ставиться до теми Голодомору, тому що вони бачать, що зараз теж відбувається геноцид українців, як і в 1932-1933 роках. І ми, як посольство, зараз проводимо роботу, щоб Норвегія офіційно визнала Голодомор геноцидом українського народу. Ми почали роботу з рівня муніципалітетів. І сподіваємося, що вже в грудні цього року Люнгдал стане першим містом у Норвегії, яке ухвалить таке рішення щодо Голодомору. І коли буде прецедент, то іншим містам буде набагато легше ухвалити аналогічне рішення. Можливо, і на національному рівні нам це вдасться.

Обізнаність у норвезькому суспільстві про ситуацію в Україні досить висока, норвезькі медіа цікавляться цією темою. І це все підштовхує норвезький уряд до ухвалення нових рішень щодо підтримки України.

Звичайні норвежці дуже перейнялися нашою бідою. Я дуже добре пам’ятаю ранок 24 лютого. Ми дуже рано прийшли до посольства, і вже була черга норвежців, які запитували: чим ми можемо вам допомогти. Це було сильним стимулом працювати далі, що ми не самі, що ми переможемо, що ми вистоїмо, особливо коли в нас є такі партнери.

Разом із норвезькими та українськими волонтерами за сприяння посольства вдалося відправити понад 300 вантажів в Україну.

Допомагає і бізнес. Наприклад, завдяки компанії Tine ми змогли передати до України 120 тонн продуктів, як для наших військових, так і для найпостраждаліших регіонів, дитячих будинків та різних інших інституцій. Також інші компанії допомогли. Зараз ми опрацьовуємо допомогу з енергетики, провели переговори. Багато компаній погодилися направляти, наприклад, генератори, які є першою необхідністю для України.

— Як Норвегія бореться з російською дезінформацією та пропагандою?

— Питання дезінформації стоїть досить гостро. Тому що зараз збільшилася кількість росіян, які приїжджають до Норвегії.

Але, на наш погляд, не повністю реалізовується політика щодо боротьби з російською пропагандою. Як відомо, Норвегія приєднується до всіх санкцій Європейського Союзу. Однак наразі вона не приєдналася до санкцій проти російських каналів іномовлення RT (раніше Russia Today, — ред.) і Sputnik. Тобто у цих каналів є можливість і далі поширювати пропаганду і дезінформацію. Попри наші численні звернення до норвезьких органів влади, це питання досі не вирішено.

Річ у тім, що Норвегія посідає серед перших країн у рейтингу свободи преси та свободи слова, і це для них питання національної гордості. Тому дуже складно переконати їх у тому, що російська пропаганда не має нічого спільного зі свободою слова, і що це також несе загрозу їхній національній безпеці. Однак ми над цим працюємо.

— 7 грудня в Осло відбудеться зустріч міністрів країн ЄС і партнерів з питань оборони. Яку саме військову допомогу надає Норвегія Україні?

— Дійсно, завтра в Осло відбудеться конференція, вона об’єднає 12 країн. У ній братимуть участь міністри оборони різних країн, відповідно, там будуть вирішуватися питання безпеки у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Ми сподіваємося, що в результаті будуть напрацьовані спільні рішення й щодо допомоги Україні.

Що стосується військової допомоги від Норвегії. Норвегія входить до десятки країн за рівнем військової допомоги Україні. Наразі здебільшого здійснювалися поставки того, що в них було на складах. Але ось ми спілкувалися з [норвезьким] Міністерством оборони щодо надання високоточного озброєння. Йшлося про закупівлю вже нового високоточного обладнання, а також про допомогу з ремонтом обладнання.

Також Норвегія допомагає навчати наших військовослужбовців. Раніше це відбувалося тільки на території інших країн: Польща, Британія, Німеччина. А тепер українські військовослужбовці проходили навчання саме тут, на території Норвегії. Це великий прорив останніх місяців.

Крім того, вони беруть участь у проєкті з розмінування, надають допомогу в лікуванні тяжкопоранених українських військовослужбовців.

13 грудня буде голосуватися допомога Україні на наступний рік. Ми очікуємо ще кращих рішень щодо цього. Є вже попередні домовленості, про які я зараз не можу сказати.

Також ми напрацьовуємо можливість використання надприбутків, які Норвегія отримує в енергетиці. Спочатку було досить скептичне ставлення деяких норвезьких політичних партій до цього питання, зараз ситуація більш позитивна. І ми сподіваємося, що частину надприбутків можна буде використати для допомоги Україні. Це теж одне з досягнень останніх місяців, і дуже сподіваємося, що нам це вдасться все-таки реалізувати.

— Це чудова ідея. Тому що в західних ЗМІ присутня критика Норвегії, яка отримує надприбутки через газову кризу в Європі. Тобто наше посольство теж залучено до цієї дискусії?

— Наше посольство залучено на всіх рівнях цієї дискусії. Ми спілкувалися з усіма політичними партіями, з їхніми лідерами, з урядом.

Поки що говорити зарано про підсумкове рішення, тому що процес ухвалення рішень тут доволі тривалий і доволі такий непередбачуваний. Але ми сподіваємося на позитивне рішення для України.

Головне, що Норвегія дійсно починає розглядати Україну як надійного партнера. Особливо після ініціативи Grain from Ukraine (із закупівлі українського зерна для бідних країн, — ред.), де Україна дбає не тільки про свою власну безпеку, про отримання допомоги, а також думає про інші країни, які становлять інтерес для Норвегії. Це також підіймає імідж України як надійного партнера, з яким потрібно вести дискусію і переговори.