Навіщо Кремль копирсається в радянських документах: експерти обговорили “незаконну” передачу Криму Україні 70 років тому

До Держдуми РФ внесли проєкт закону про визнання “незаконним” рішення радянської влади 1954 року передати Крим із РРФСР до складу Української РСР.

Автори документа вважають, що Крим був переданий Україні нібито “з порушенням конституцій СРСР і РРФСР”, а також норм міжнародного права.

Законопроєкт про “незаконне” входження Криму до складу УРСР

Ініціаторами законопроєкту є депутати від “Единой России” Костянтин Затулін і Сергій Цеков. Автори цього документа пропонують визнати передачу Криму УРСР “незаконною” і такою, що нібито “не відповідає основоположним принципам правової держави і міжнародного права”. Це рішення вони вважають “політичним злочином”, ухваленим “з порушенням конституцій РРФСР і СРСР” і “без урахування волевиявлення російського народу”.

“Рішення про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу РРФСР, ухвалене 1954 року нормативно-правовими актами, що не мають юридичної сили, з порушенням Конституції РРФСР і Конституції СРСР, визнати незаконним, таким, що невідповідне основоположним принципам правової держави та міжнародного права”, — ідеться в тексті законопроєкту.

На думку російських депутатів, що після визнання рішення 1954 року недійсним, союзникам України нібито “стане набагато складніше підтримувати претензії України щодо повернення Криму Україні”.

Варто зазначити, що за останні сім років Затулін уже втретє пропонує визнати передачу Криму незаконною. Востаннє він виступав із такою ініціативою в лютому 2024 року.

У Міністерстві закордонних справ України відреагували на законопроєкт Затуліна і Цекова. У МЗС зазначають, що це рішення є нікчемною спробою російської диктатури легітимізувати власні грубі порушення міжнародного права.

“Тим часом, агресор грубо порушив і продовжує порушувати власні ж зобов’язання, оскільки свого часу юридично, документально та недвозначно визнав кордони сучасної України як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях”, — заявили в МЗС.

В українському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що “скомпрометована російська влада, сотні разів спіймана на брехні, може скільки завгодно продовжувати свою пропаганду, зокрема під виглядом законотворчості, але це не змінить визнаної світовою спільнотою реальності: Крим — це Україна”.

Читайте також: “Крим буде звільнено”: жителі півострова чинять опір російській окупації (ВІДЕО)

Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року і затвердженого законом СРСР від 26 квітня того ж року.

Необхідність передачі Кримської області до складу Української РСР пояснювали “спільністю економіки, територіальною близькістю і тісними господарськими та культурними зв’язками між Кримською областю та Українською РСР”.

Багато дослідників вважають, що ця передача виявилася вимушеним заходом через важку економічну ситуацію на півострові, спричинену повоєнною розрухою. На думку істориків, метою передачі Криму до складу УРСР було прискорити післявоєнне відновлення Криму, яке йшло повільніше, ніж в інших регіонах європейської частини СРСР через брак робочої сили після депортації кримських татар.

Думки експертів

Про законопроєкт щодо “незаконної передачі Криму Україні”, і які наслідки це може мати, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Денис Чистіков, заступник постійного представника президента України в АРК;
• Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу;
• Богдан Мельникович, юрист “Кримської правозахисної групи;
• Юрій Білоус, адвокат, який займається збором доказів військових злочинів РФ проти України.

ДЕНИС ЧИСТІКОВ: У Росії бояться, що Крим скоро повернеться до складу України

— Слід зазначити, що це, по-перше, розраховано на внутрішнього споживача. Друге — це демонстрація невпевненості самого Кремля в майбутньому Криму. І для того, щоб створити ще більше самозаспокоєння себе, що у них ще є якісь підстави вважати Крим Російською Федерацією.

І про невпевненість Кремля свідчить і те, що останнім часом на пропагандистських російських телеканалах все більше почало виходити програм, де вони обговорюють саме перші кроки реінтеграції та деокупації Криму. Вони їх висміюють, але це висміювання демонструє їхню невпевненість і страх про те, що все-таки Крим повернеться до складу України.

Вони також намагаються заспокоїти свій електорат, особливо перед виборами, оскільки розуміють, що жителі Криму відстежують ситуацію і готові до повернення.

РЕФАТ ЧУБАРОВ: Російська влада готується до найгіршого варіанту

— Парламент Росії уявив, що вони можуть скасовувати сьогоднішніми рішеннями ті акти, які ухвалювала неіснуюча сьогодні держава. Наслідки тих актів, які ухвалювали свого часу, реалізовано, і вони давно вже спричинили в історії інші наслідки.

Звичайно, якась оцінка істориками, політиками може бути. Але скасовувати рішення і на цій основі робити сьогоднішні дії — це абсурд. Однак російські політики так роблять.

Я таке рішення [Кремля] сприймаю як свідчення абсолютної невпевненості російських політиків у тому, що їм вдасться утримати Крим у статусі окупованої території. Вони зараз намагаються якимось чином створювати нові перешкоди, які, як їм здається, можуть ускладнити відновлення державного суверенітету України над півостровом. Зрозуміло, це не буде перешкодою.

Та війна й особливо її запекла фаза, яка триває з 24 лютого 2022 року, все-таки розкриває очі російському суспільству. І дедалі більше й більше виникатиме запитань: а навіщо їм Херсон, Запорізька область, Донбас, що охоплює і Луганську, і Донецьку області?

Російські політики в якійсь частині готуються до найгіршого для себе варіанту, коли їм доведеться йти з окупованих територій. Але вони бояться навіть собі зізнатися в тому, що їм доведеться піти з окупованого Криму.

БОГДАН МЕЛЬНИКОВИЧ: Для цивілізованого світу законопроєкт про “незаконність” передачі Криму Україні нічого не змінить

— З точки зору міжнародного права, як би вони не легітимізували свої дії, все одно окупація Криму і його анексія є незаконною, і правових наслідків у міжнародному праві вони не мають.

Російська Федерація 2014 року видала федеральний конституційний закон, яким Крим і Севастополь оголошувалися територією РФ. І звісно, що ці документи необхідні у внутрішньому російському праві, щоб уся ця правова система була побудована логічно і правильна юридично.

Відповідно, є федеральний конституційний закон, відповідно до якого Крим є частиною території Російської Федерації. І тому з точки зору законодавства Російської Федерації, Крим — це Росія і так далі. І спроба визнати неправомірним передачу Криму до складу Української Радянської Соціалістичної республіки також є внутрішнім російським кроком. Він робиться для того, щоб надалі говорити, що ось така передача є неправомірною.

Тому “повернення Криму в рідну гавань”, як вони кажуть, є справедливим і з точки зору права… Відповідно, надалі всі дипломатичні кроки Росії базуватимуться на їхньому розумінні подій.

Для тих інституцій, які керуються міжнародним правом, це рішення не матиме наслідків. Тому що є норми міжнародного права, які гарантують недоторканність кордонів, незастосування агресії, непосягання на територіальну цілісність держави.

Але у своїх міжнародних відносинах, своїй дипломатії Росія буде використовувати це як один з аргументів. Як вони раніше використовували те, що Крим є частиною території Російської Федерації, що там нібито понад 90% населення проголосувало за повернення Криму до складу Росії. Але для цивілізованого світу особливо нічого не зміниться.

ЮРІЙ БІЛОУС: Рішення про “законність передачі Криму Україні” — спроба догодити Путіну

— Усі ці потуги про те, щоб визнати передачу Криму до складу Української РСР незаконною, насправді, вже довго тривають. Це ще 2014 року наша землячка з Ради Федерації Валентина Матвієнко пропонувала. У Криму це пропонують колаборанти, наприклад, колишній голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов. Сьогодні вони це хочуть на рівні Державної Думи зробити.

Так, звичайно, ми повинні за цим усім дивитися, розуміти, куди цей крен іде. Тому що правові рішення Російської Федерації в кінцевому підсумку призводять до агресивних дій проти нас. І страждаємо ми, наша держава і наші люди.

Ця діяльність російських чиновників про те, щоб копатися в історії, дуже схожа на перегонки комсомольських активістів. А, як відомо, комсомольці завжди прагнули потрапити у вдалі, сучасні, швидко поточні, такі, що йдуть вперед, течії. І ця ініціатива — чергова спроба догодити шефу Володимиру Путіну.

З іншого боку, давайте згадаємо 1992 рік. Тоді голова Верховної Ради РРФСР Руслан Хасбулатов говорив про те, що всі питання Криму мають бути врегульовані шляхом міждержавних переговорів і угод. До речі, наше МЗС тоді сказало, що це посягання на територіальну цілісність.

Тоді, ще на початку 1990-х років минулого століття президент Російської Федерації Борис Єльцин сказав, що йому соромно за народних обранців, які дозволяють собі таке говорити на адресу України. Але що було далі?

Далі було ухвалено нашу Конституцію, це 1996 рік. У 1997 році було укладено договір про дружбу між Росією та Україною. 2003 рік — це договір між Україною і РФ, який визначив чітко кордони нашої держави, які визнає Кремль. Більше того, давайте підемо теж на десятиліття назад. 1977 рік — це Конституція Української РСР. І там було зазначено, що Крим входить до складу Української Радянської Соціалістичної республіки.

Російська Федерація в сучасному її правовому вигляді визнала Крим частиною нашої держави, частиною України, підписавши за Володимира Путіна договір, яким вони визнають наші кордони. Це 2003 рік. Це не Єльцин, це не Хрущов, не Сталін, не Ленін і не Микола II. Це за президента Росії Володимира Путіна вони визнали наші кордони.

І що б вони не робили сьогодні всередині Росії, як би вони не змагалися наввипередки один з одним у змаганні, хто більше догодить Путіну в частині історичних подій різного характеру, міжнародне співтовариство визнає Крим окупованою територією України.

На міжнародному рівні є голосування ще від 2014 року. Тоді в Генеральній Асамблеї ООН 100 держав проголосували за цю резолюцію. Так само в — ОБСЄ, заява НАТО і так далі.

Читайте також: Ціною Криму має стати розпад Росії: про ситуацію на окупованому півострові говоримо з Мустафою Джемілєвим