Киргизстан зробив кальку з російського закону про “іноагентів” — розбір Кулика

Запроваджена норма про “іноагентів” у Киргизстані є російською калькою. Про це сьогодні, 4 квітня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

На його думку, норму про “іноагентів” у країнах Центральної Азії, наприклад, у Казахстані, можна назвати “захисною реакцією”. Кулик уточнив, що в основному нововведення, які з’явилися в Казахстані, були пов’язані з податковим законодавством, яке регулює звітність організацій, що отримують допомогу з-за кордону.

“І реєстр включає не стільки представників неурядового сектору, скільки, зокрема, іноземні корпорації. Свого часу керівництво Казахстану мало дещо інше уявлення про розвиток компанії з прямими іноземними інвестиціями в Казахстані, тому намагалася якимось чином натиснути на міжнародних інвесторів. Та й сама норма про “іноагентів” — це більше про економіку та податки, ніж про політичне регулювання й тиск на третій сектор, хоча вони цим користуються. Дуже ускладнено отримання грантів. Деякі люди, які могли створювати громадські організації та отримувати грантову допомогу від іноземних фондів, від цього відмовляються, бо надто складна звітність, надто потім увага перевіряючих органів сконцентрована на їхніх персоналіях або на їхніх близьких, на тому бізнесі, в якому вони беруть участь”, — сказав директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.

Водночас він наголосив, що ухвалений у Киргизстані закон про “іноагентів” уже є аналогом російського. За даними Кулика, аналіз деяких киргизстанських неурядових організацій показує, що 95% норм закону про “іноагентів” узяті з російського.

“Тобто просто взяли й скопіювали, додали слово Киргизстан, нічого в цьому практично не змінюючи. Відповідно, якщо в Казахстані це більше про податки, то тут, у Киргизстані, це буде більше саме про політичну цензуру, закручування гайок”, — заявив Кулик.

Він звернув увагу, що крім цього закону в Киргизстані останнім часом з’явилася ініціатива щодо запровадження відповідальності за наклеп на органи влади, за критику вищих керівників країни.

“І зараз обговорюється варіант ухвалення закону, який передбачає великі штрафи, закриття засобів масової інформації”, — сказав Кулик.

За його словами, зараз у Киргизстані крок за кроком іде наступ на можливості неурядового сектору. Громадянське суспільство перебуває під тиском: закриваються організації, є репресій щодо певних організацій, створюються складнощі для реєстрації, самоорганізації, наступним кроком після закону про “іноагентів” може бути закон про наклеп.

“І після цього, я думаю, що частина громадських організацій буде закрита, комусь навіть доведеться емігрувати. Киргизстан останнім часом дуже активно будує авторитарну модель управління, йде наступ на опозицію, й будь-який прояв невдоволення зараз у фокусі уваги спеціальних служб. Це, до речі, один із нових трендів. Нагадаю, що Киргизстан свого часу вирізнявся наявністю політичного плюралізму. У Киргизстані відбулося дві революції”, — сказав директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.

На його думку, висхідний тренд на авторитарну модернізацію зумовлений складним геополітичним становищем Киргизстану.

“Киргизстан плавно рухається, з одного боку, до Китаю і до Росії, а з іншого боку, проявляє певні дива лавірування. Наприклад, у тому ж Киргизстані зупинили дію російських банківських карток “Мир”, зараз ними розраховуватися буде неможливо. Це через побоювання вторинних санкцій щодо киргизьких фінансових організацій з боку Заходу, насамперед США. Тобто тут вони ніби копіюють росіян, намагаються створити авторитарну модель, а тут, розуміючи, що може бути відповідь, намагаються уникнути можливості застосування санкцій. Ситуація в Киргизстані неоднозначна”, — наголосив Кулик.

Читайте також: Влада РФ дедалі більше обмежує “іноагентів”: чого бояться у Кремлі, розповів Буряченко

Нагадаємо, президент Киргизстану Садир Жапаров 2 квітня підписав закон про “іноземних агентів”, проти якого виступали неурядові організації та міжнародні правозахисні організації. Водночас Жапаров заявив, що “жодних переслідувань не буде”.