Бомби УМПБ Д-30: їхню особливість і способи знищення окреслив авіаексперт

Протидіяти російським ударам авіабомбами УМПБ Д-30 потрібно комплексно — перехоплюючи їх у повітрі, а також знищуючи носії бомб і потужності з виробництва цих боєприпасів. Про це сьогодні, 27 травня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів авіаексперт, керівник української компанії, що займається військовими технологіями, Анатолій Храпчинський.

Росія використовує кілька видів авіабомб на лінії фронту і в прифронтовій зоні, зокрема кориговані авіабомби (КАБи), які доповнені модулями, що збільшують дальність дії таких боєприпасів.

Класичні універсальні модулі планування і корекції (УМПК), які доповнюють звичайну авіаційну бомбу, збільшують її дальність дії до 30-40 км, максимум — до 60 км.

УМПБ Д-30 (уніфікований міжвидовий планувальний боєприпас) — це більш досконалі російські авіабомби, які були скопійовані з американських авіабомб.

“Вони крім модуля корекції та планування ще мають невеликий двигун, який збільшує дальність дії цих авіабомб. І ми бачили по застосуванню УМПБ Д-30 по Харкову — дальність близько 90 км”, — зазначив Храпчинський.

Він наголосив, що коли росармія використовує такі авіабомби, то пілот точно розуміє, по якому об’єкту він б’є. Зокрема і коли авібомбами УМПБ Д-30 було атаковано гіпермаркет “Епіцентр” у Харкові.

“Вони більш ніж розуміють. Вони бачать усі точки, координати. Для скидання цієї авіабомби є спеціальна система, яка допомагає наводитися пілоту, і пілот заздалегідь знає точку прильоту цієї авіабомби. Тобто він розуміє, що це житлові квартали або торгові центри, де може перебувати велика кількість цивільного населення”, — сказав авіаексперт.

Росія активно наразі намагається нарощувати виробництво додаткових модулів до класичних бомб. Причому багато комплектуючих вона отримує в обхід санкцій — модулі GPS-навігації, комплектувальні радіоелектроніки тощо.

Тільки з початку цього року Росія випустила по території України близько 10 000 керованих авіабомб, і завдяки наявним системам ППО є досвід їхнього перехоплення. Але для підвищення ефективності захисту від таких ударів потрібно діяти комплексно.

“Безумовно, ми можемо говорити про протидію, про перехоплення таких бомб у польоті. Але протидію потрібно починати зі знищення носіїв цих авіабомб, а також потужностей, які їх виробляють”, — наголосив Храпчинський.

Він уточнив, що авіабомби виробляють два підрозділи на території РФ.

“Самі бомби та модулі для них виробляє “53 Арсенал” (розташований у селищі Юганець Нижегородської області РФ, — ред.), який перебуває на доступній відстані для наших БпЛА — це близько 900 км. Якщо ми говоримо про тактичне ракетне озброєння — це підмосковне місто Корольов. Крім того, всі вибухонебезпечні елементи цих бомб робляться на заводі ім. Свердлова. Свердлова, який розташований за 3 км від “53 Арсеналу”. Це єдине підприємство в Росії, яке може робити вибухові речовини”, — перелічив експерт.

І, звичайно, потрібно боротися з носіями. Для цього потрібне посилення протиповітряної оборони.

“Ми говоримо про отримання більш сучасних систем, таких як Patriot (“Петріот”), які б дозволили нам знищувати російські літаки на відстані, з якої вони запускають бомби, а це до 90 км. Якщо ми зможемо отримати такі системи, то зможемо знищувати російські літаки на підльоті до кордонів України. І це зробить неефективним використання авіабомб. Максимум, куди вони падатимуть — на територію Російської Федерації”, — наголосив Храпчинський.

Також у знищенні носіїв ефективними будуть винищувачі F-16, надходження яких Україна очікує цього року.

“F-16 ще більш ефективні, ніж наземна система протиповітряної оборони, тому що F-16 може змінювати своє положення дуже швидко, якщо говорити простою мовою. Плюс дальність дії. Якщо говорити навіть про мінімальну комплектацію F-16, яку ми можемо отримати, це Block 42, то радіолокаційні системи виявлення цих літаків дають змогу бачити на відстані в 300 км. А якщо ми будемо використовувати ракети, які можуть бити до 180 км, ви уявляєте, на якій відстані ми можемо тримати російську авіацію?”, — акцентував експерт.

Але щодо знищення носіїв у російському небі потрібно подолати головну перешкоду — отримати дозвіл партнерів на використання західної зброї по території РФ, додав Храпчинський.

Читайте також: С-300, “Іскандер-М”, авіабомби та “Шахеди”: скільки часу мають мешканці Харкова, щоб спуститися в укриття

Нагадаємо, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, щонайменше 35 цивільних загинули і 137 дістали поранення в Харківській області після того, як 10 травня Росія почала наступ на півночі області.

Як повідомлялося раніше, вдень 25 травня Росія завдала два удари коректованими авіаційними бомбами (КАБами) по будівельному гіпермаркету “Епіцентр” у Харкові, в якому перебувало понад 200 осіб. Через кілька годин удар було завдано по центру міста.

Станом на ранок 27 травня кількість загиблих унаслідок російських авіаударів по “Епіцентру” становить 12 осіб, з яких 10 залишаються невпізнаними. Кількість поранених зросла до 43 осіб.

Крім того, кількість поранених унаслідок ракетного удару по центру Харкова збільшилася до 25 осіб.

27 травня в Харкові оголошено День жалоби.