Бойова операція чи військова дипломатія: коли та як Україна може звільнити Крим — думка експертів

Останні успіхи Збройних сил України (ЗСУ) на південному напрямку, зокрема, деокупація Херсона та кількох прилеглих населених пунктів, порушують питання про можливе швидке звільнення решти українських територій, захоплених Російською Федерацією.

Йдеться не лише про Мелітополь, Бердянськ, Маріуполь та інші міста, а й про Автономну республіку Крим та м. Севастополь, які були анексовані Російською федерацією ще в березні 2014 року.

Варіантів деокупації Криму на сьогодні існує лише два: військовий та політичний. Причому звільнення півострова військовим шляхом багато політиків та експертів вважають зараз найбільш вірогідним: втеча російських військ з Херсона та зачистка Лівого берега Дніпра відкриває прямий шлях до Криму.

Водночас міжнародна дипломатія та економічні санкції світової спільноти, введені проти РФ за анексію Криму, поки що не мали належної дії для виведення російських військ з окупованого півострова.

Захоплення Криму “зеленими чоловічками”

Крим був анексований Російською федерацією 18 березня 2014 року після оголошення результатів так званого “референдуму про статус Криму”, який за два дні до цього було незаконно проведено під дулами російських автоматів.

Цьому передували організовані антиукраїнські виступи у містах Криму, блокада та захоплення стратегічних об’єктів півострова та військових частин ЗСУ підрозділами російської армії. У деяких випадках ці незаконні дії проводилися під прикриттям місцевого населення та створених спецслужбами РФ так званих “загонів самооборони Криму”.

Наприкінці лютого — початку березня Росія, скориставшись складною ситуацією в Україні після кривавих подій на Майдані в Києві та втечі з країни президента Віктора Януковича, перекинула з РФ та російських військово-морських баз у Чорному морі війська без розпізнавальних знаків, бійців яких прозвали в народі “зеленими чоловічками”.

1 березня самопроголошений “голова Ради міністрів АР Крим” Сергій Аксьонов звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням сприяти в “забезпеченні миру та спокою на території Криму”.

Того ж дня Путін направив до Ради Федерації пропозицію про офіційне введення російських військ до Криму. Після цього обидві палати Державної думи проголосували за введення військ РФ на територію України та Крим зокрема.

З цього моменту російська армія починає блокувати військові бази ЗСУ на території Криму, а також захоплювати адміністративні будівлі, перекривати транспортні магістралі, аеродроми та інші стратегічно важливі об’єкти.

Війська РФ продовжували блокувати українські військові частини до 19 — 24 березня, після чого вони або здалися, або були захоплені окупантами. Особовому складу дозволили залишити Крим, а також евакуювати військову техніку. Евакуацію було припинено після початку російської агресії на Донбасі у квітні 2014 року.

Згодом Міністерство оборони України заявило, що з окупованого Криму вийшли 4 тисячі військовослужбовців. На момент анексії там служили близько 15 тисяч українських військових.

18 березня у Москві президент Росії Володимир Путін спільно з самопроголошеними “головою Ради Міністрів АРК” Сергієм Аксьоновим, “спікером Верховної Ради АРК” Володимиром Костянтиновим та “головою Севастопольської міської держадміністрації” громадянином РФ Олексієм Чалим підписали договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії.

Варіант №1: звільнення “вогнем та мечем”

Окупація Криму РФ перетворила цей український півострів на військову базу російської армії. Росія буквально нашпигувала його зброєю та бойовою технікою, що застосовуються на різних напрямках.

Так, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке відбулося 24 лютого цього року, озброєння та особовий склад російської армії прямували з Криму на найближчі ділянки фронту: Херсонська, Миколаївська, Запорізька та Донецька області.

У свою чергу, зброя та техніка поставлялися до Криму з Росії Керченським мостом, відкритим влітку 2018 року. Так, наприкінці серпня цього року із залізничної станції “Тамань”, яка розташована біля в’їзду на Керченський міст з боку РФ, на територію окупованого півострова в’їхала колона важкої російської бойової техніки.

Зокрема, у колоні було помічено інженерно-саперні машини, гаубиці, танки, БМП (бойова машина піхоти — ред.), а також вантажівки та цистерни з паливом.

Ввезення техніки та зброї тривало до 8 жовтня, коли на залізничній лінії мосту стався вибух, внаслідок якого рух мостом було зупинено. Через деякий час окупаційна влада повідомила про відновлення руху поїздів і автомобілів однією смугою в реверсному режимі.

Варто нагадати й про Чорноморський флот Російської Федерації, який з 1991 р. базувався в тимчасово окупованому Криму. Зараз до нього входять 14 великих кораблів, два дизельні підводні човни та 23 малі кораблі та катери.

Таким чином, через те, що на території Криму знаходиться велике скупчення російських військ та бойової техніки, звільнення півострова військовим шляхом найближчим часом низка експертів вважають проблематичним.

Такої думки дотримується голова Об’єднаного комітету керівників штабів армії США генерал Марк Міллі.

“Військове завдання фізично прогнати росіян з України дуже складне, і його неможливо виконати в найближчі пару тижнів, якщо тільки російська армія повністю не розвалиться. Отже, воєнна перемога України, яка полягає в тому, щоб вигнати росіян зі своєї території, в тому числі з Криму, малоймовірна найближчим часом. Це з військової точки зору, а ось політичне рішення піти з боку Росії цілком можливе”, — заявив Марк Міллі.

Як повідомив в ефірі телеканалу FREEДОМ військовий експерт Українського інституту майбутнього, консультант комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Іван Ступак, окупований Крим буде звільнений, але це, найімовірніше, станеться у віддаленому майбутньому.

Експерт переконаний, що перед деокупацією Криму військове керівництво України має вирішити низку важливих питань.

“Перш ніж говорити про таке велике завдання, як Крим, ми повинні ставити собі великі питання. Чи підтримуватимуть нас наші західні друзі під час кримської кампанії? Ми повинні буквально сісти й поговорити зі США, з європейськими країнами, чи будуть вони нам допомагати снарядами, технікою, і грошима для нашої економіки. Якщо будуть, чудово. Скільки людей військових необхідно залучити для цієї операції? Скількох втрат ми готові зазнати для деокупації Криму?” — розповів Ступак.

Водночас у Міністерстві оборони України обережно натякнули, що окупований Росією Крим можуть звільнити цієї зими.

“Ті, хто зараз говорять про можливу “паузу в бойових діях” через морози взимку, напевно, ніколи не засмагали в січні на Південному березі Криму”, — йдеться у повідомленні відомства в Twitter.

Перед цим заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов у коментарі британським ЗМІ заявив, що ЗСУ можуть деокупувати Крим до кінця грудня, а війна з Росією завершиться навесні 2023 року.

У свою чергу, глава української розвідки Кирило Буданов заявив, що Україна планує звільнити Крим до кінця весни.

“Взимку війна значно стихне. І після зими почнеться завершення цього конфлікту виходом на першому етапі на адмінкордону станом на 1991 рік”, — заявив Кирило Буданов.

У формулі світу, яку запропонував президент України Володимир Зеленський, також є одна з умов — вихід на кордони 1991 року, що передбачає і повернення Криму.

У Пентагоні деякі військові також вважають деокупацію Криму ймовірним сценарієм за умови продовження контрнаступу ЗСУ.

“Очевидно, що Росія більше не має можливості або сили волі захищати ключові позиції, і якщо українці досягнуть успіху у своїй меті відбити Херсон, то існує цілком реальна ймовірність того, що вона зрештою зможе відбити Крим”, — цитує The Telegraph американського військового.

Український військовий експерт Олег Жданов наголосив, що ефективність військової операції зі звільнення тимчасово окупованого Криму залежить від політичної ситуації в Росії.

“Перший варіант передбачає стягування сухопутних військ у Крим та зміцнення оборони на захопленому півострові. Другий — війська Росії тихо виходять із Криму, а ЗСУ заводять туди свої підрозділи. Все залежатиме від того, яким буде політичний та практичний розклад усередині Російської Федерації”, — пояснив Олег Жданов.

Аналогічну думку висловив і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, подальший хід російсько-української війни, включаючи й операцію щодо повернення Криму, залежить від того, які головні удари та напрямки буде визначено Москвою, і як Україна на них зможе відповісти.

“Звільнення Криму залежить від дуже багатьох факторів. Які з них реальні, які, можливо, будуть відкладені в часі? Мені важко судити. Ми сьогодні вже бачимо, що Москва зосереджує всі сили для того, щоб забезпечити кордони Донецької області в рамках того утворення, яке вони нібито визнали (“ДНР”, — ред.). Там йдуть дуже кровопролитні бої. Але водночас ми ж розуміємо, наскільки важливий для Росії напрям Суходіл між Кримом і територією Росії: через частину Херсонської області, Запорізької, Мелітополь і туди на територію Донецької області й далі в Росію. І деякі військові експерти вважають, що цей напрямок, можливо, буде найголовнішим у найближчі місяці. І звільнення Мелітополя, і прилеглих територій також наближає звільнення Криму”, — зазначив Чубаров.

Варіант №2: військова дипломатія чи мирна деокупація

Окрім звільнення Криму виключно шляхом військової операції ЗСУ, у керівництві України також розглядають варіант деокупації за участю миротворчого контингенту та міжнародних чиновників.

Зокрема такий варіант обговорювався в ході парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи, який відбувся в столиці Хорватії Загребі. Це місто не випадково було обране для проведення Кримської платформи: Хорватія має великий досвід військової деокупації своїх земель та реінтеграції звільнених територій.

Так, 1995 року після захоплення хорватськими військами адміністративного центру сепаратистського псевдодержавного утворення “Республіка Сербська країна” міста Книн звідти виїхали 200 тисяч місцевих жителів сербського походження. На густонаселеній частині території, яку хотіла повернути Хорватія, розташовувалися регулярні військові частини армії Сербії, тому хорватське керівництво вирішило піти на переговори.

В результаті сторони домовилися надіслати до Славонії (історична область на сході Хорватії — ред.) миротворчу місію та перехідну адміністрацію ООН. Тоді міжнародні чиновники керували всіма органами влади рік, після чого мандат продовжили ще на рік.

Західні політики впевнені, що Україна могла б використати такий самий сценарій для звільнення Криму. Тобто, після введення військ до Сімферополя запропонувати мирні переговори, запровадити тих самих миротворців та тимчасову міжнародну адміністрацію.

На саміті Кримської платформи також нагадали про історію Синайського півострова, який був окупований Ізраїлем під час війни з Єгиптом у 1967 році. Офіційний Каїр двічі військовим шляхом намагався повернути свої території, проте без успіху.

З метою врегулювання конфлікту між Ізраїлем та Єгиптом у цю ситуацію втрутилися США. За посередництва Вашингтона було підписано мирний договір, що передбачає виведення військ та відновлення міжнародно визнаного кордону. На Ізраїль подіяла перспектива введення жорстких економічних санкцій, і відмова арабських нафтовидобувних країн продавати нафту Ізраїлю та країнам, які підтримали анексію.

Після окупації Синайський острів активно заселявся переселенцями з Ізраїлю. На схожість тієї ситуації з анексією Криму під час саміту вказав Рефат Чубаров.

“У Москві усвідомлюють, що вони рано чи пізно покинуть Крим. Але вони роблять все для того, щоб, залишивши Крим, залишитися в Криму. І ці 500 тисяч — а деякі експерти говорять про близько 1 млн громадян Росії, які зараз оселилися у Криму — це і є присутність Росії тоді, коли російські війська покинуть Крим. Ми не можемо з цим погодитися”, — сказав глава Меджлісу.

Учасники Кримської платформи погодилися, що деокупація може відбуватися не в умовах війни, а в рамках миротворчої місії з перехідним періодом для виведення російських військ.

При цьому, упевнені політики, Україна повинна мати чіткий план того, як далі, повертаючись під українську юрисдикцію, житимуть самі кримчани.

При цьому питання також стоїть про притягнення до відповідальності тих, хто причетний до анексії Криму, встановлення на території Криму незаконної влади, а також хто брав участь у силових акціях, переслідуваннях українських громадян за проукраїнську позицію та інших злочинах.

“Притягуватимемо до відповідальності ми топчиновників, які сприяли утвердженню окупаційного режиму на території Кримського півострова… Частини людей, які не вчиняли воєнних злочинів — а це більшість людей, які проживають на території півострова, — нічого боятися”, — підтвердила постійний представник президента України в Криму Таміла Ташева.

Як зазначив Іван Ступак, українській владі необхідно також визначитися, чи готові українці проводити каральні операції проти російських сил, які залишаться в Криму, і як це сприйматиме Європа.

“І таке велике питання у фіналі: що робити з громадянами Російської Федерації, які відмовляються їхати з Криму? Наприклад, вони купили квартиру у 2015 році, і кажуть, що нікуди їхати не будуть. Паспорт громадянина України отримувати не хочуть. Що робити з ними? Позбавляти майна, садити у вагон і вивозити з території України? Маса питань, на які ми повинні вже зараз собі відповісти, щоб потім, коли все розвиватиметься, не було боляче, і нас не звинувачували в Європі у відсутності гуманізму, порушенні прав людину”, — пояснив експерт.

Настрої в окупованому Криму

Після того, як ЗСУ звільнили Херсон, а військові експерти заговорили про швидке звільнення Криму, російські окупанти та їхні маріонетки змінили свою риторику та почали проводити заходи щодо зміцнення оборони півострова.

“Російський гауляйтер Аксьонов (Сергій Аксьонов, так званий “голова Криму”, — ред.) провів нараду, яка широко транслювалася російськими засобами пропаганди, де він намагався переконати кримське населення про те, що Крим надійно оборонятиметься. І при цьому сказав, що за вказівкою президента Росії він особисто очолюватиме зведення фортифікаційних споруд. Бачите, як кардинально змінилися підходи до Криму, якщо ще кілька місяців тому вони говорили про те, що ніхто й не посміє подумати, що Крим може бути звільнений, що він надовго закріплена частина Російської Федерації, то тепер окопи риються і бліндажі, і військові споруди прямо на території Північного Криму в тих районах, що примикають до Херсонської області”, — зазначив Чубаров.

Успіхи Збройних сил України в Херсонській області також змушують багатьох приїжджих росіян продавати житло на Кримському півострові та повертатися до Росії, що вплинуло на ринок нерухомості у Криму. Як передає “Радіо Свобода”, зниження цін на житло почалося ще після 24 лютого, коли російські війська вдерлися в Україну.

Як повідомив голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу України Руслан Соболь, ринок нерухомості окупованого півострова швидко відреагував на військові дії: кількість охочих продати житло в Криму помітно зросла, в середньому — на третину. А після ударів по кримських аеродромах власники квартир не лише хочуть продати своє житло, а й вивести гроші із Криму.

“Зараз війна прийшла до Криму — це завжди негатив, завжди ринок падає, демонструє спад, демонструє девальвацію. Це трохи панічні такі настрої, розумієте? Люди намагаються продати нерухомість, а швидко продати — що це зробити? Девальвувати свою нерухомість. Вже проходять такі настрої і в Криму. Так, вони були після перших “прильотів”. Там були панічні такі прояви швидкого продажу нерухомості, щоб щось врятувати, щоб якісь гроші вивезти з Криму”, — розповів підприємець.

Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель наголосила, що люди, які продають свої квартири та будинки та їдуть із Криму, це переважно росіяни, які переселилися на півострів після його анексії у 2014 році.

“Більшість їх приїхала все-таки з певними цілями: або з військовими, або з метою купівлі комфортного житла біля моря, життя біля моря, коли роздавали землю, давали підйомні. І коли Росія проводила заселення Криму, спеціально змінювала демографічний ландшафт. Якщо раптом щось станеться, щоб у неї було своє населення. Зрозуміло, що вони стривожені і відзначався в один момент підйом цін, вірніше, не підйом цін, а просто скидання житла на ринок, позбавлялися його. Потім це трішки спало. Але ми знову отримуємо інформацію про те, що житла дуже багато на продаж, люди хочуть поїхати, вони хочуть позбутися того, що у них є, і залишити півострів”, — повідомила Гаяна Юксель.

Водночас як зазначила керівник “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник, до Криму незаконно завозять дітей із українських територій, які тимчасово перебувають під контролем Росії.

“Зараз місцеві жителі повідомили про те, що у санаторії Євпаторії утримуються діти з Херсонської області. І виходячи з того, що діти кричать “Поверніть мене до тата, мами!”, йдеться про дітей, які мають своїх батьків, які були насильно розлучені з цими батьками. І це, звичайно, жахливий злочин. Тому тут РФ повинна нести не тільки фінансову відповідальність, компенсувати те, що сталося, але має бути і конкретна відповідальність Російської Федерації за воєнні злочини, злочини проти людяності, включаючи дітей, про тисячі вивезених дітей до Російської Федерації, до окупованого Криму. І це воєнний злочин, за який Росію потрібно притягнути до відповідальності”, — резюмувала Ольга Скрипник.

Безперечно, звільнення України від російських загарбників буде неповним без деокупації Криму та його повернення під українську юрисдикцію. Враховуючи той факт, що ЗСУ вже мають чималий досвід вигнання агресорів з території України, а також поразки російських військ практично на всіх фронтах російсько-української війни, звільнення Кримського півострова вже не має такого нездійсненного завдання.

“Повернення українського прапора до Криму — це повернення звичайних для Європи “нормальностей” — безпечної, соціальної, культурної. Це колосальні можливості для розвитку. Усього цього в Криму зараз немає, не може бути. Росія позбавила наш півострів розвитку. Повернення українського прапора — це захист прав людини, свобода для всіх людей у Криму, для всіх спільнот”, — заявив президент України Володимир Зеленський під час Кримської платформи.

Читайте також: У Криму усвідомили, що на півострів чекає доля Херсона — одного дня російські війська звідти підуть, — Чубаров