Росія заявляє про територіальні претензії далеко за межами України. Про арктичні амбіції Кремля російський диктатор заговорив під час виступу в день військово-морського флоту (ВМФ). І поки Путін мріє про нові цілі, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль попереджає: до можливостей Росії в Арктиці необхідно ставитися з усією серйозністю. Чим Москва загрожує регіону і що стримує її плани — у матеріалі FREEДОМ.
День військово-морського флоту в Росії цього року минув скромно і фактично без самого флоту. Замість традиційного військово-морського параду кремлівський диктатор Путін приїхав до будівлі Адміралтейства в Санкт-Петербурзі. І виступати йому довелося на тлі намальованого на стіні атомного підводного човна, а не справжніх військових кораблів. При цьому в окупованому РФ Севастополі цього року не було ні параду, ні звичних урочистостей.
“Я як севастополець пам’ятаю, як у Севастополі, за радянських часів і навіть після окупації Криму, для місцевого населення день ВМФ був найбільшим святом. Ось уже кілька років його в Севастополі не відзначають зовсім — тиша”, — каже керівник програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук.
При цьому саме день ВМФ Володимир Путін використав для заяв, які в Інституті вивчення війни (ISW) розцінили як ознаку територіальних претензій Кремля, що виходять далеко за межі України. Диктатор назвав архіпелаг Земля Франца-Йосифа російським і сказав, що Москва відновлює там військову присутність у відповідь на нібито мілітаризацію Арктики іншими країнами.
Він також повідомив, що Росія має намір захищати свої інтереси на Північному морському шляху і пригрозив забезпечити безпеку Калінінграда, за його словами, “усіма доступними засобами”. Аналітики підсумували: це частина послідовних зусиль Кремля з демонстрації сили та зміцнення територіальних претензій за межами війни проти України.
“Для Росії важливо паралельно створювати враження можливих провокацій не тільки в Чорноморському районі, а й для балтійських країн. Я думаю, що цілком можливе розширення географії і на Арктику, скандинавські країни”, — вважає керівник групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Володимир Солов’ян.
В Арктиці Кремль роками нарощував військову інфраструктуру. За даними розслідування Business Insider, заснованого на супутникових знімках, Російська Федерація за останнє десятиліття створила мережу військових баз, портів та аеродромів, випередивши США у боротьбі за цей стратегічний регіон. Основні сили зосереджені на Кольському півострові та Ямалі.
Ці кроки спрямовані на контроль над ресурсами та транспортними шляхами. Однак війна проти України змушує Москву послаблювати цей напрямок. Супутникові знімки показали, що з низки арктичних об’єктів, зокрема біля авіабази Рогачово та Сєвєродвінська, були зняті комплекси протиповітряної оборони (ППО) С-300 та С-400.
За оцінками OSINT-аналітиків, Росія вивела близько 60% таких систем, щоб посилити захист Москвы, нафтопереробних заводів та військових аеродромів від українських далекобійних дронів. Цю інформацію підтвердив і президент України Володимир Зеленський.
“Дистанції для уражень досягли вже понад 3 тисячі кілометрів, і триває нарощування наших можливостей діяти на великі відстані. Наявність стратегічної глибини тилу, яка довгий час була російською перевагою, зараз стає для політичного та військового керівництва Росії особливою проблемою, оскільки мажоритарна частка російської ППО зібрана навколо Москви, державних резиденцій, Керченського мосту та Петербурга”, — заявив Зеленський.
Збільшення дистанцій далекобійних ударів Україна показує на практиці. Так, у ніч на 25 липня українські Сили оборони вдарили по суднах та нафтовидобувній платформі родовища “Філановського” в Каспійському морі. Серед уражених цілей — судна, задіяні, за словами Зеленського, у перекиданні військових вантажів з Ірану, та військовий корабель. У Кремлі з побоюванням стежать за розширенням географії українських атак.
“Це надзвичайно небезпечно. Це черговий виток напруженості. Не можна не помічати тенденцію розширення Україною географії бойових дій”, — заявив прессекретар кремлівського диктатора Дмитро Пєсков.
Про арктичні апетити Росії говорять і в НАТО. Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час візиту до норвезького міста Боде попередив: можливості Москви в Арктиці потрібно сприймати серйозно — зокрема з урахуванням безпеки Центральної Європи.
“Росія продовжує розширювати свою військову присутність і тут, в Арктиці, і намагається зміцнити свій вплив у регіоні”, — цитує міністра DPA.
Тим часом головний арктичний партнер Кремля не поспішає йому допомагати. Як пише The Moscow Times, Китай відмовився постачати Росії технології для суден льодового класу Arc7, без яких розвиток Північного морського шляху практично неможливий. За оцінками аналітиків, до 2030 року РФ знадобиться не менше 10 нафтових танкерів і п’ять газовозів такого класу, але будувати їх фактично немає з чого.
При цьому аналітики вважають, що Путін намагається використати ресурси Арктики та Далекого Сходу як розмінну монету в переговорах із США, пропонуючи доступ до них у обмін на поступки у війні проти України.
Читайте також: Нові заходи проти тіньового флоту РФ і мілітаризації Арктики ввели Німеччина і Швеція — подробиці (ВІДЕО)
Раніше повідомлялося, що Туреччина знову відправляє винищувачі F-16 до Естонії. Кілька місяців вони цілодобово охоронятимуть повітряний простір країн Балтії у межах місії НАТО.














