Сьогодні о 22:08
Євросоюз затвердив 21-й пакет санкцій проти Росії. У документі — нові обмеження для банківського сектору, криптовалютних платформ, суден тіньового флоту і компаній, що працюють на російський ВПК. Крім того, країни ЄС домовилися посилити візовий режим для колишніх російських військових і продовжити на рік чинну цінову стелю на нафту — у Брюсселі розраховують, що це обмежить нафтові доходи Москви в умовах нестабільності енергетичних ринків.
Окремо погоджено виняток: постачання російського СПГ до третіх країн за контрактами, підписаними до 24 лютого 2022 року, санкції не торкнуться.
Що в новому пакеті санкцій
Узгодження 21-го пакета санкцій проти РФ йшло непросто — держави-члени до останнього сперечалися над формулюваннями, кілька разів відкладаючи фінальне рішення. Але в результаті компроміс знайдено, і в Європі його називають безпрецедентним за масштабом.
За словами офіційних осіб, економіка Росії демонструє ознаки напруги: з початку вторгнення понад дві третини ліквідних активів суверенного фонду добробуту країни були вичерпані. Нові заходи покликані посилити цей тиск за чотирма основними напрямками: енергетика, фінанси, торгівля і військово-промисловий комплекс.
В енергетичному секторі ЄС заморозить механізм цінової стелі на нафту до липня 2027 року, зберігаючи тиск на експорт російської нафти. Блок також розширив заборону на транзакції, включивши до нього додаткові порти, аеропорти й один нафтопереробний завод у Грузії, а також додав 41 судно до списку санкційного тіньового флоту, довівши загальну кількість суден до 673. Уперше ЄС також націлився на судна, що надають допоміжні послуги санкційним танкерам.
У фінансовому секторі понад 100 російських банків тепер підпадають під заборону на транзакції, що включає обмеження на використання фінансових повідомлень — крок, який офіційні особи назвали серйозним ударом по здатності Москви переміщувати гроші на міжнародному рівні. Нові правила також торкаються криптоплатформ у третіх країнах, які звинувачуються у сприянні обходу санкцій.
Пакет також закладає основу для майбутньої загальноєвропейської візової заборони для російських комбатантів, хоча його реалізація потребуватиме додаткових рішень Ради ЄС найближчими місяцями.
У сфері торгівлі ЄС запровадив нові експортні обмеження на матеріали, що використовуються у виробництві дронів і аерокосмічної продукції, а також нові заборони на імпорт деяких видів металевих руд.
Комісія також оголосила про 218 нових суб’єктів санкційних списків (фізичних і юридичних осіб) — найбільшу одноразову партію з початку війни — що охоплюють банки, компанії, пов’язані з ланцюгом постачання для виробництва дронів, підприємства нафтового і золотодобувного секторів, а також осіб, звинувачених у поширенні військової пропаганди.
“Під обмеження потрапили понад сотня банків і криптооператорів, понад 40 суден тіньового флоту і кілька нафтопереробних заводів у Росії та Білорусі, які допомагають Москві продовжувати війну. Ми також реагуємо на невпинні атаки Росії на мирне населення, інфраструктуру і культурну спадщину, додавши до санкційних списків понад 50 військово-промислових підприємств, включаючи ключових учасників виробництва російських безпілотників далекої дії. Це відбувається на додаток до санкцій, введених минулого тижня щодо суб’єктів, відповідальних за жорстоке поводження і вбивства українських військовополонених і цивільних осіб, а також технологічних компаній, що сприяють репресіям Кремля щодо користувачів інтернету”, — повідомила верховна представниця ЄС з іноземних справ Кая Каллас.
Схожу оцінку дає і президентка Єврокомісії. За її словами, новий пакет б’є по самій основі російської військової економіки.
“Я вітаю угоду щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. У той час як Україна нарощує військовий потенціал, наші санкції продовжують послаблювати економічні основи військових зусиль Росії. Ми додаємо ще 32 російських банки до нашого списку заборонених транзакцій, а також криптовалютні компанії та платформи для торгівлі нафтою. Заморожуємо коригування стелі цін на нафту на рік, щоб російська військова машина не отримувала вигоду з ринкових потрясінь. Уперше ми націлилися на судна, які надають допомогу тіньовому флоту Росії. І ми зробили важливий крок до формальної заборони на в’їзд російських комбатантів до ЄС”, — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
А в Єврокомісії дають зрозуміти: на досягнутому тут не зупиняються — підготовка наступних обмежень починається одразу ж.
“Робота триває. Після кожного пакета санкцій ми починаємо з розгляду того, які додаткові кроки можна вжити в майбутніх пакетах. А також того, які можливі лазівки чи недоліки необхідно виправити в попередніх пакетах. Саме ця робота велася протягом 20-го, а тепер уже 21-го пакета. І ця робота буде продовжуватися. Ми налаштовані на довгострокову перспективу. Ми будемо в цьому стільки, скільки знадобиться”, — підкреслив спікер Єврокомісії Олоф Гілл.
Єврочиновники йдуть на канікули, посиливши санкційний тиск на Росію. У Єврокомісії вважають, що тепер близько половини банківського сектору Москви уже під санкціями, і зупинятися вони не мають наміру.
Новий пакет санкцій проти РФ в оцінці експертів
По яких секторах російської економіки найсильніше вдарить 21-й пакет санкцій? Як європейським державам вдалося досягти компромісів, щоб затвердити нові обмеження проти РФ? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД);
- Артем Бронжуков, політолог-міжнародник;
- Ігор Рейтерович, політолог;
- Олег Пендзін, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
ІВАН УС: Важливо заборонити в’їзд до ЄС росіянам, які воювали проти України
— Спочатку говорили, що 21-й пакет санкцій необхідно прийняти до 15 липня. Але цього не сталося, оскільки думали, що саме 15 липня ЄС повинен переглянути стелю цін на російську нафту. На той момент діяла формула, згідно з якою бралася середня ціна нафти за останні шість місяців, після чого від неї віднімалося 15%.
Якщо згадати ситуацію на нафтовому ринку в першому півріччі 2026 року, то після подій навколо Ормузької протоки наприкінці лютого — на початку березня ціна різко зросла. У якийсь момент вона досягала 126 доларів за барель, потім знижувалася, але протягом кількох місяців трималася приблизно на рівні 110 доларів.
Оскільки в червні ціна почала знижуватися, а в січні та лютому вона була нижчою, можна припустити, що середня вартість нафти за півріччя становила близько 100 доларів за барель. Якщо від цієї суми відняти 15%, вийде приблизно 85 доларів за барель. При цьому з 1 лютого діяла стеля в 44 долари.
Тому й говорили, що до 15 липня необхідно змінити правила розрахунку. Інакше з цієї дати автоматично починався б новий розрахунок стелі цін, який набирав би чинності з 1 серпня. У результаті вирішили не поспішати з автоматичним переглядом. Оскільки новий механізм повинен запрацювати тільки з 1 серпня, було ухвалено рішення зберегти чинну планку на друге півріччя.
Якби правила не змінили, стеля автоматично зросла б приблизно до 85 доларів. А це означало б, що Росія могла б цілком легально, без використання тіньового флоту, продавати значні обсяги нафти. Тепер цього не станеться.
Ще один позитивний момент — початок підготовки обмежень на в’їзд російських військовослужбовців на територію ЄС. Це уже перший сигнал про те, що буде облік тих, хто брав участь у війні. Фактично починається процес перевірки можливої причетності до бойових дій і, вірогідно, до злочинів, скоєних на території України.
З усім тим головна проблема полягає в тому, що країни Європейського Союзу все менш готові швидко ухвалювати нові санкційні пакети. Якщо згадати 2022 рік, тоді нові санкції ухвалювалися приблизно раз на два місяці. Зараз цей процес помітно затягується. Все частіше лунають голоси, що закликають відмовитися від найжорсткіших заходів, зробити санкції менш радикальними чи взагалі їх пом’якшити.
Характерний приклад — Греція, яка наполягала на тому, щоб не забороняти європейським компаніям перевезення російських вуглеводнів. У результаті держава отримала для себе певний виняток. Це не дивно, адже грецький торговий флот — один з найбільших у світі, і саме він залишається важливим інструментом перевезення російських енергоносіїв.
Німеччина і Португалія, наприклад, виступали проти заборони на імпорт російської риби. І ми не чули, щоб ця тема отримала подальший розвиток. Цілком можливо, що і тут були зроблені поступки.
Ми все частіше стикаємося з ситуацією, коли комерційні інтереси окремих держав Євросоюзу починають впливати на зміст санкційних пакетів. У результаті будь-який пакет, який ухвалюється в остаточній редакції, виявляється менш жорстким, ніж первинний проєкт.
Уже говорять про підготовку 22-го пакета санкцій — це позитивний сигнал. Російська пропаганда довго стверджувала, що можливості для нових санкцій уже вичерпані та надалі обмеження будуть тільки скасовуватися. Однак з’явився уже 21-й пакет, ніхто не збирається скасовувати попередні обмеження, а паралельно починається робота над наступним.
Крім того, на столі й надалі залишається пропозиція міністрів фінансів країн G7, яка була висунута ще кілька років тому. Її сенс полягає в тому, щоб покласти відповідальність на виробників санкційної продукції за потрапляння цієї продукції до Росії. Це могло б стати дуже серйозним кроком. Тоді будь-який виробник товарів, що підпадають під санкції, був би зобов’язаний ретельно контролювати, до яких країн постачається його продукція і чи не потрапить вона потім до Росії.
АРТЕМ БРОНЖУКОВ: Європейським політикам не вистачає послідовності
— За всіма красивими заявами європейських політиків, на мою думку, не завжди стоїть послідовна позиція.
21-й пакет санкцій міг би бути значно жорсткішим у плані тиску на Росію.
Через відсутність достатньої єдності всередині Євросоюзу ми щоразу отримуємо своєрідну “урізану демоверсію” того, як насправді повинні виглядати санкції проти РФ.
Візьмемо конкретні приклади. Греція попросила виключити з пакета положення, що стосується транспортування російського зрідженого природного газу. Німеччина і деякі інші країни, зокрема скандинавські, виступили за виключення санкцій щодо російського експорту рибної продукції. Франція та Італія, наскільки мені відомо, також намагалися змінити деякі положення пакета. Чесно кажучи, таку позицію дуже важко зрозуміти.
Що стосується російської нафти, то і тут ми регулярно бачимо спроби створити додаткові можливості для продовження її експорту. На мою думку, подібні лазівки необхідно закривати одразу.
Неможливо публічно заявляти про боротьбу з агресором, а водночас за спиною України шукати способи продовжувати з ним бізнес.
Безумовно, 21-й пакет — це позитивний крок. І сам факт того, що ми обговорюємо підготовку 22-го пакета, свідчить про те, що європейські країни досі не закрили багато питань, які, на думку критиків, могли бути вирішені значно раніше і чинити набагато сильніший вплив на російську економіку.
Що стосується історії з колишніми російськими військовослужбовцями, яким деякі країни Європи, як повідомлялося, готові дозволити в’їзд, то тут виникає серйозне питання безпеки. На мою думку, не можна виходити з припущення, що такі люди приїжджають виключно як туристи, щоб подивитися Ейфелеву вежу.
Існує ризик, що частина з них може займатися збором інформації про військові об’єкти, логістику, місця дислокації збройних сил та іншу чутливу інфраструктуру. У випадку виникнення масштабної кризи подібні відомості потенційно можуть використовуватися для диверсійної діяльності.
Очевидно, що далеко не кожна людина, яка приїжджає до Євросоюзу, обов’язково переслідує виключно туристичні цілі. Серед них потенційно можуть бути особи, пов’язані з російськими спецслужбами чи ті, хто виконує розвідувальні завдання.
ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Деякі європейські компанії й надалі зберігають зв’язки з РФ
— Процес ухвалення 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти РФ трохи затягнувся. Враховуючи, що в обговоренні беруть участь 27 держав-членів ЄС, навряд чи варто очікувати, що такі рішення будуть ухвалюватися швидко. Тут існують об’єктивні особливості роботи всього механізму ухвалення рішень і подальшої реалізації санкцій.
Що стосується іншої проблеми — прагнення окремих держав відстоювати власні вузькі національні інтереси, — то вона дійсно зберігається.
У рамках цього пакета санкцій ми побачили це, наприклад, на прикладі Болгарії, яка виступала за зняття персональних санкцій з голови Руської православної церкви. Це дуже неприємна історія. Причому неприємна вона ще й тим, що, за наявною інформацією, до подібних ініціатив приєднувався і Ватикан. Хоча він не є членом Євросоюзу, але перебуває на території держави-члена ЄС і, безумовно, має певний політичний вплив.
Йде уже п’ятий рік повномасштабної війни, а в ряді європейських країн і надалі зберігається ілюзія щодо необхідності чи ефективності персональних санкцій. Чомусь вважається, що щодо окремих осіб подібні обмеження можна не застосовувати. Насправді це серйозна проблема. Тому що в Росії прекрасно знають про подібні дискусії й, природно, намагаються використовувати їх у своїх інтересах.
Коли з санкційних списків виключають окремих російських бізнесменів чи інших впливових осіб, це уже питання не стільки політики Європейського Союзу, скільки лобізму. Ми уже бачили подібні приклади.
Великі європейські країни теж підходили до обговорення ряду санкцій досить обережно, оскільки прямо чи опосередковано вони могли зачепити інтереси їхніх власних компаній. Вони не хотіли зазнавати збитків. І тут виникає цілком закономірне питання: яким чином вийшло так, що на п’ятому році повномасштабної війни деякі європейські компанії й надалі зберігають зв’язки з Росією?
Це дуже серйозне питання, на яке поки немає переконливої відповіді.
Зрозуміло, що сьогодні подібні зв’язки уже рідко здійснюються напряму. Як правило, використовуються посередники, різні фірми-прокладки та інші обхідні схеми. Але сам факт їхнього існування залишається.
І коли представники Франції, Італії, Німеччини, Австрії та деяких інших країн пропонують пом’якшити окремі положення санкційного пакета, це, звісно, викликає певні сумніви в тому, наскільки рішуче вони дійсно готові посилювати тиск на РФ.
Одночасно проявляються і сила, і слабкість Євросоюзу: з одного боку, рішення в результаті ухвалюються, а з іншого — необхідність враховувати інтереси всіх держав-членів нерідко призводить до компромісів, які роблять санкційні пакети менш жорсткими, ніж передбачалося спочатку.
ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Європейським країнам довелося шукати компроміси, щоб прийняти цей пакет санкцій
— Нам, звісно, хотілося б, щоб існували один-два пакети санкцій, які одразу включали б усі необхідні заходи й поставили крапку в питаннях, пов’язаних з російською економікою.
Але ми повинні чітко розуміти, що Європа — це навіть не конфедерація. Це об’єднання незалежних держав, національні інтереси яких іноді досить суттєво відрізняються.
Кожен санкційний пакет, який ухвалює ЄС, є результатом складних дискусій, пошуку компромісів і альтернативних рішень.
Ми щиро вдячні нашим європейським партнерам за те, що, попри важкі переговори, їм все ж вдається знаходити єдину загальноєвропейську позицію, яку підтримують усі держави ЄС і яка дійсно посилює тиск на російську економіку.
Ми знаємо, що цілий ряд країн висловлював особливі зауваження до первинного тексту документа про 21-й пакет санкцій проти Росії. Мова йшла, наприклад, про персональні санкції проти голови Руської православної церкви, проти яких виступала Болгарія. Також обговорювалася заборона на видачу віз російським військовослужбовцям, які беруть участь у війні проти України. Тобто щодо ряду положень існували серйозні розбіжності. Найсуттєвішим питанням стало досягнення компромісу з Грецією щодо російської нафти та зрідженого природного газу.
21-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії передбачає серйозні обмеження щодо фінансового сектору, який залишається одним з основних інструментів обходу санкцій при розрахунках між російськими компаніями і європейськими постачальниками.
Читайте також: Чому російська економіка поки витримує війну і де знаходиться межа її можливостей: інтерв’ю з Тетяною Михайловою
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
