Партія “Прогресивна Болгарія”, яку очолює колишній президент країни Румен Радев, перемогла на парламентських виборах 19 квітня. Політсила отримала абсолютну більшість мандатів. Сам Радев вважається євроскептиком і політиком із проросійськими поглядами: раніше він критикував санкції ЄС проти РФ і стримано висловлювався про вторгнення Росії в Україну.
Чи зможе Болгарія зберегти проукраїнську позицію після перемоги Радева
Згідно з даними Центральної виборчої комісії Болгарії, на виборах 19 квітня партія набрала 44,59% голосів. Це дозволяє їй розраховувати приблизно на 131 мандат при необхідному мінімумі в 121 для формування більшості.
“Прогресивна Болгарія” виступає проти військової допомоги Україні та критикує відмову ЄС від російських енергоресурсів. Такі позиції викликають занепокоєння у частини болгарського суспільства.
Репутація проросійського політика закріпилася за Радевим не випадково. У 2021 році він назвав окупований Крим російською територією та заявив про неефективність санкцій ЄС проти Росії. Крім того, він виступав проти передачі Україні військової допомоги і, зокрема, 4 грудня 2023 року заблокував постачання 100 бронетранспортерів.
Водночас під час передвиборчої кампанії Радев наголошував на необхідності продовження європейського курсу. За його словами, Європі зараз потрібні прагматизм і критичне мислення, і Болгарія нібито здатна зробити свій внесок. Однак експерти попереджають: взаємодія із Софією може ускладнитися.
Румен Радев уже оголосив про перемогу своєї партії. Він назвав підсумки голосування “перемогою надії над страхом” і пообіцяв посилити роль Болгарії в європейській політиці.
“Зараз Європі необхідні критичне мислення, прагматичні дії та хороші результати. Особливо у побудові нової архітектури безпеки та у докладанні значних зусиль для відновлення свого промислового потенціалу і конкурентоспроможності. Це і стане головним внеском Болгарії в її європейську місію”, — зазначив Румен Радев.
У Кремлі також відреагували на результати виборів. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що поки рано робити висновки про можливі зміни в загальноєвропейській політиці.
Експерти разом з тим зазначають: навіть потенційно більш лояльний до Росії болгарський уряд не гарантує Москві значних успіхів у Європі. Однак посилення таких настроїв може ускладнити збереження єдності ЄС.
Аналітики наголошують, що Болгарія сильно залежить від фінансової підтримки ЄС, тому різкий розворот у бік Кремля малоймовірний. Проте риторика Радева може призвести до нових розбіжностей із Брюсселем і вплинути на рівень підтримки України.
Проросійський курс чи прагматизм: що означає перемога Радева для України — думки
Наскільки реальним є розворот Софії у бік Росії за умов залежності від Брюсселя? Як зміняться відносини України та Болгарії після виборів: Чи стане Болгарія слабкою ланкою в єдності Європейського Союзу? На ці теми в ефірі FREEДOM телеканалу міркували:
- Людмила Покровщук, докторка філософії, експертка із зовнішньої та внутрішньої політики;
- Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Володимир-Назарій Гавриш, експерт.
ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: Радеву не дозволять різко розвернутися у бік Росії
— Україна все одно буде переглядати свої взаємовідносини з багатьма країнами з урахуванням нового порядку денного, який зараз транслюється, особливо у сфері безпеки. Болгарія — не виняток. Дійсно, країна, в якій проходять вибори, завжди переглядає свої зовнішні взаємовідносини, особливо із сусідами та ключовими союзниками. Тому сьогодні у світі відбувається свого роду ревізія: кожна країна переглядає свої відносини з іншими. Європейський Союз — теж не виняток.
Ми зараз переглядаємо взаємовідносини — як з боку Угорщини у бік України, так і з боку України у бік Угорщини. Те саме стосується Болгарії. Просто ми були трохи більше зайняті виборами в Угорщині, бо дійсно дуже яскравою була антиукраїнська кампанія в Орбана. І ми знаємо, наскільки це було загрозливо для України — і сама кампанія, і загалом прем’єрство Орбана в Угорщині. Тому що ми прекрасно пам’ятаємо ті вето, які накладалися на санкційні пакети проти Росії, а також на рішення щодо виділення кредиту Україні.
Звичайно, ми трохи відвернулися на Угорщину і приділяли менше уваги тому, що відбувалося в Болгарії. Навіть за результатами екзитполів перед виборами ми пам’ятаємо цифру — близько 35%. Однак уже за 100% підрахунку ЦВК Болгарії виявилося, що партія Радева, створена буквально перед виборами, отримує більшість у парламенті — їй прогнозують 130–132 місця при загальній кількості 240.
Звичайно, можна сказати, що Болгарія буде змінювати свій порядок денний, особливо внутрішній. Це необхідно, бо у болгар є сильний запит саме на внутрішню економіку та боротьбу з корупцією. За всіма опитуваннями на першому місці стоїть питання економіки, оскільки інфляція висока. Друге важливе питання — боротьба з корупцією, бо Болгарія, як і Угорщина, стикається із серйозними проблемами в цій сфері.
Тому в цьому контексті у Радева буде серйозний виклик — провести економічні реформи. Що стосується зовнішньої політики, нас, звичайно, більше цікавить, як поводитиметься новий Кабінет міністрів. Найімовірніше, він формуватиметься без коаліції, оскільки у нього достатньо голосів для формування уряду. Водночас конституційної більшості немає, а отже, проводити радикальні реформи або різкі зовнішньополітичні розвороти буде складно. Для цього знадобиться підтримка інших партій, що зробити буде непросто.
Тому кардинальних розворотів на 180 градусів Болгарія собі, найімовірніше, дозволити не зможе. Особливо з урахуванням високої залежності від фінансування Європейського Союзу. В умовах складної економічної ситуації Радев не піде на серйозні розбіжності з Брюсселем, зокрема в питанні України. Ми вже чули його заяви про те, що блокувань щодо кредитів не буде.
А ось що буде далі — це вже питання вибудовування нової зовнішньої політики. Україна також переглядатиме свою політику щодо Болгарії та вибудовуватиме нові формати взаємодії. Це вже будуть інші відносини, ніж раніше. Але це вибір болгар, і його необхідно враховувати. Політична криза в країні була затяжною: за п’ять років змінилося вісім урядів — це надзвичайно багато навіть за європейськими мірками.
Тому нинішній вибір — це певною мірою шанс для болгар. Радев мав високий політичний рейтинг, зокрема тому, що намагався не ставати на бік окремих партій і зберігав дистанцію в умовах внутрішньої політичної боротьби.
Зараз для нього починається серйозний виклик. Водночас йому не дозволять робити різкий розворот у бік Росії, хоча ми чули його висловлювання, і частина його електорату дійсно орієнтована на проросійські настрої. Інша частина — на боротьбу з корупцією. Ці різні групи вимагають від нього більш збалансованої, скоріше нейтральної лінії.
Складно сказати, якою саме буде ця політика. Можливо, він хотів би відновити відносини з Росією, особливо у сфері енергоресурсів, оскільки йдеться про дешевші постачання. Водночас і Росія зацікавлена у посиленні відносин із Болгарією. Однак на першому етапі Радев навряд чи робитиме різкі кроки.
По-перше, необхідно враховувати відносини з Брюсселем і підтверджувати європейський курс. По-друге, важливо відповідати очікуванням самих болгар, які активно реагують на внутрішню політику і виходять на протести, якщо їх щось не влаштовує. Це вже призводило до дострокових виборів, і такі процеси в країні відбуваються доволі швидко.
Тому, повторю, навіть якщо Радеву хотілося б вибудовувати більш тісні відносини з Росією, як це робить Орбан, він обмежений внутрішніми настроями в Болгарії та політичною системою, яка відрізняється від угорської. У Орбана з 2010 року була конституційна більшість, що дозволяло йому проводити власну політику. У Болгарії ситуація інша.
Найближчим часом Радев, найімовірніше, зосередиться на внутрішній політиці, насамперед на економіці. Водночас важливим залишається оборонний сектор. Сам він зазначав необхідність приділяти увагу безпеці. В України є 10-річний договір із Болгарією в оборонній сфері, і навряд чи Радев буде його розривати, оскільки це пов’язано з економікою та фінансуванням. Бізнес також не зацікавлений у втраті таких можливостей.
Тому зараз залишається спостерігати, як Радев діятиме в перші місяці. Україні в будь-якому разі доведеться переглядати свої дипломатичні відносини з Болгарією з урахуванням нової політичної реальності та того порядку денного, який формується всередині країни.
БОГДАН ПОПОВ: Росія для Болгарії — швидше зручний інструмент, ніж партнер
— Радев-політик для нас — не найзручніший вибір. Тобто там є зв’язки з РФ, є підтримка російських наративів. Можливо, навіть була російська підтримка електоральної кампанії Радева. Не можна це заперечувати, та й не тільки російська — можливо, і китайська.
Болгарія значною мірою живе коштом дотацій Європейського Союзу, країна отримує багато допомоги від Брюсселя. Плюс є величезна внутрішня нестабільність. Колосальна політична турбулентність відбувається в державі постійно.
Немає стабільного уряду. Посада президента, яку раніше обіймав Радев, частково церемоніальна — усе залежить від парламенту. А парламент переобирається постійно, тому що не можуть сформувати стійку коаліцію та уряд, який зможе вести державу чітко визначеним курсом.
До ситуації потрібно підходити зі стриманим песимізмом. Наскільки надовго Радев — покаже час. Не факт, що він зможе втриматися довго, з огляду на те, що значна частина населення Болгарії не підтримує позиції, які він просуває. Болгарія не може вийти з європейського та натівського треку.
Вона не може виступати як сателіт Росії, як це намагався робити Орбан.
Найімовірніше, Радев намагатиметься балансувати: з одного боку — між партнерством із Російською Федерацією, яке він хоче розвивати, з іншого — між довгостроковими відносинами з Брюсселем, які критично важливі для виживання Болгарії.
І тут для України є вікно можливостей. Україна для Болгарії теж важлива. Відносини між країнами досить глибокі й багато в чому комерційно орієнтовані. Український зерновий коридор проходить, зокрема, через болгарські територіальні води — це важливий елемент кооперації. Болгарія заробляє на транзиті українських товарів. Також вона отримує дохід від продажу Україні боєприпасів для різних типів озброєння, переважно радянського зразка, які активно використовуються українськими силами оборони. Крім того, двостороння торгівля та співпраця в оборонній і технічній сфері досить розвинені.
Тому в Болгарії присутній значний приватний інтерес до співпраці з Україною. Це також впливатиме на внутрішній баланс — між відносинами з Кремлем, які Радев хотів би розвивати, і відносинами з Україною, які необхідно зберігати.
Таким чином, картина абсолютно неоднозначна. Багато залежатиме від того, як діятиме Україна. Залишається розраховувати, що професіоналізм української дипломатії та тиск з боку Європейського Союзу не дозволять розвертати відверто проросійську політику в Болгарії.
У відносинах між РФ і Болгарією залишилося, по суті, дві змінні: фінансування Росією проросійських партій і кандидатів, а також туризм. Більше значущих сфер взаємодії практично немає — ні в торгівлі, ні в безпеці. Після вступу Болгарії до західних альянсів відносини стали більшою мірою ринковими.
На цей момент не можна сказати, що Росія є для Болгарії найвигіднішим партнером — швидше, вона сприймається як зручний політичний інструмент у риториці. У Болгарії досить легко маніпулювати антибрюссельськими та євроскептичними настроями, бо частина суспільства вважає, що вступ до ЄС не приніс відчутних змін: залишаються проблеми корупції та бідності.
Це те, що виборець бачить у повсякденному житті. Тому будь-які партії, які критикують європейські реформи і апелюють до минулого, легко знаходять підтримку. У хід іде ностальгія, аргументи про те, що раніше співпраця з Росією була “нормальною” і “стабільною”. Така риторика особливо працює на старший електорат і на тих, хто схильний до радянської ностальгії.
Хоча Болгарія не була частиною Радянського Союзу, певні настрої в цьому напрямку зберігаються, і це стає інструментом політичної мобілізації. Але питання в тому, чи вистачить цього ресурсу для довгострокової політики, особливо якщо вона шкодитиме економіці Болгарії.
І велике питання — чи готова Росія підтримувати такі політичні проєкти фінансово в довгостроковій перспективі, як це робилося у випадку з Орбаном. Це ми побачимо пізніше.
ВОЛОДИМИР-НАЗАРІЙ ГАВРИШ: Болгарія робить ставку на диверсифікацію, а не на Росію
— Ризики присутні, зрозуміло. У нас із Болгарією підписано угоду, яку прем’єр-міністр Андрій Клюєв підписав 30 березня під час візиту. Цей документ є каркасом, який дозволяє розвивати технологічний прогрес у сфері ВПК. Сам ВПК, з огляду на те, що в Болгарії багато виробництва, має потенціал для обміну знаннями ведення війни.
Це один із поки найбільших ризиків для нас у відносинах із Болгарією, бо закупівлі навіть до цього відбувалися через комерційні підприємства. У Болгарії розвинений приватний сектор ВПК. За цим треком нам нічого не загрожує — саме за лінією приватних підприємств. Але ось конкретно щодо вигоди є певні ризики.
Радев публічно не заявляв, що він буде блокувати кредит Україні. Щобільше, у його програмі Україна практично ніде не згадується. Єдине, що зазначено в програмі — це підтримка досягнення міцного і тривалого миру в Україні, заснованого на міжнародному праві. Якщо завважити це і враховувати, що він не висловлювався проти кредиту, я думаю, поки нам це не загрожує.
Партія “Прогресивна Болгарія” пообіцяла проводити синхронізацію з енергетичною політикою Європи в контексті ефективності та безпеки. Це включає диверсифікацію — пошук нових партнерів, окрім Росії, для постачання природного газу, нафти та інших ресурсів.
Конкретно Болгарія зараз реалізує так званий вертикальний газовий коридор. Він проходить через Грецію, Болгарію, Румунію, доходить до Молдови та України, а також має напрямки в Угорщину і Словаччину. Цей коридор постачає, зокрема, американський газ і має стати одним із ключових інструментів енергетичної диверсифікації на Балканах.
Я думаю, Болгарія і надалі розвиватиме цей сектор. У своїй програмі Радев писав про зацікавленість у розвитку атомної енергетики та нових партнерств, наприклад, з Азербайджаном. Найімовірніше, він буде шукати нових партнерів, ніж намагатися відновлювати відносини з Росією, з урахуванням чинних санкцій.
Читайте також: Це буде крах для влади Лукашенка: експерти про можливий вступ білоруської армії у війну проти України














