Сьогодні в Україні своє професійне свято відзначають працівники медичної сфери. Військові медики працюють там, де рахунок у боротьбі за життя йде на хвилини. Один із них — судинний хірург Тарас Кобза. Він рятує українських захисників. Його історія — у матеріалі телеканалу FREEДOM.
Тарас Кобза — судинний хірург. Свій шлях бойового медика чоловік розпочав ще під час Революції Гідності. Тоді разом із колегами він обладнав імпровізовану операційну прямо у центрі Києва.
“Пам’ятаю двох дівчат, яким бійці “Беркута” кинули в рюкзаки світлошумові гранати. В однієї в рюкзаку був лише одяг, вона зазнала тяжких опіків і тиждень була нашою пацієнткою. Інша загинула — осколки ноутбука після вибуху смертельно пошкодили їй легеню”, — розповів Тарас.
У 2014 році добровольцем вирушив допомагати українським військовим. Спочатку працював у мобільному госпіталі, а потім — у прифронтових стабілізаційних пунктах, куди його викликали для проведення найскладніших судинних операцій.
“Протягом доби доводилося їздити між Зеленопіллям, Бахмутом та Покровськом. Це по 200-300 кілометрів на день дорогами Донбасу, іноді навіть із ризиком випадково заїхати у небезпечну зону”, — розповів Тарас Кобза.
У 2015 році через травму хребта Тарас був змушений залишити фронт і пройти тривалу реабілітацію. Він повернувся до цивільної медицини, проте з початком повномасштабного вторгнення знову приєднався до військових медиків.
“Я їздив на полігони, проходив стрілецьку підготовку. Вранці 24 лютого відніс воду до підвалу, пояснив дітям, що робити під час обстрілів. А близько восьмої ранку зателефонували з військкомату: Докторе, ховатися будете? Я відповів: Ні. І того ж дня вирушив до 66-го мобільного госпіталю”, — згадує він.
Перші місяці повномасштабної війни Росії проти України були найважчими, згадує медик. У Покровську мобільний госпіталь працював безперервно.
“Порахувати, скільки ми спали, було нереально. Іноді можна було заснути стоячи, прокинутися і навіть не зрозуміти, що ти засинав. Спали буквально по пів години чи годину. Постійно жив із думкою: чи впораюся з наступним пораненим? Але згодом стало зрозуміло, що ми справді все робили дуже добре”, — розповів судинний хірург.
Тарас Кобза провів сотні найскладніших операцій. Деякі з них у військовій медицині до цього вважалися практично неможливими.
“Однією з найунікальніших стала операція на верхній порожнистій вені. На той момент у медичній літературі майже не було описів успішних хірургічних втручань за такої травми. Ми пальцями притиснули вену і наклали шов. Пацієнт вижив. Також вдалося врятувати людину з пораненням аорти”, — розповів він.
Зараз він, як і раніше, виконує найскладніші операції. Зокрема, лікує та займається реабілітацією військових.
Читайте також: Точний постріл за лічені секунди: репортаж із позицій морських піхотинців-артилеристів (ВІДЕО)














