Вчора о 22:46
Підписання декларації про стратегічне партнерство між Україною та Німеччиною, договорів про співпрацю, передусім у сфері оборони, — такими є підсумки візиту президента України Володимира Зеленського до Берліна. Сторони погодили 10 документів і заявили про підготовку масштабної угоди про спільне виробництво безпілотних систем більш ніж на 280 млн євро.
Також президент України в межах візиту до Норвегії провів зустріч із кронпринцом Хоконом, спікером Стортингу Масудом Гарахані та лідерами політичних партій. Було підписано угоди про співпрацю у сфері оборони.
Зеленський у Німеччині та Норвегії
У 2026 році Норвегія виділила Україні 9 млрд євро підтримки. Президент Володимир Зеленський подякував уряду та народу країни за підтримку.
Також Зеленський поінформував про постійні російські удари й ситуацію на фронті. Він наголосив, що Росія продовжує терор проти людей і життя, тому разом із партнерами Україна робить усе можливе для зміцнення ППО та посилення захисту.
“За роки цієї боротьби проти російської агресії Україна набула унікального досвіду в захисті життів. І ми готові ділитися ним для безпеки Норвегії та всього регіону”, — зазначиив Зеленський.
Президент України та прем’єр-міністр Норвегії підписали декларацію про оборонне партнерство. За словами Зеленського, цей документ має зміцнити безпеку України.
“Сьогодні ми підписали угоду щодо безпілотників із Норвегією. Ми також зосередилися на наших спільних виробничих проєктах. Обговорили наші пріоритети на цей рік і співпрацю не лише в оборонній сфері. Україна вдячна Норвегії за її незмінну підтримку в енергетичному секторі. Це було дуже відчутно під час цієї складної зими, яку ми пережили. І під час великої геополітичної кризи через війну з Іраном Норвегія відіграє ключову стабілізувальну роль для Європи як потужний постачальник енергії”, — зазначив глава держави.
Президент зазначив, що Україна і Норвегія розвивають стратегічне партнерство у сфері безпеки та оборони. Зокрема, напередодні в Осло було підписано відповідну декларацію, яка водночас є початком роботи над Drone Deal.
Київ прагне розвивати довгострокове, взаємовигідне партнерство, яке зміцнить оборонний потенціал і України, і Норвегії, акцентував президент.
У розмові зі спікером Стортингу та лідерами політичних партій Зеленський висловив сподівання на підтримку з боку норвезького парламенту в роботі зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Президент зазначив, що якнайшвидший початок роботи спецтрибуналу важливий не лише для українців, а й для всіх, хто хоче миру і відновлення справедливості. Сторони обговорили кроки, необхідні для його запуску. Своєю чергою парламентарі запевнили, що їхня підтримка України буде одностайною і сильною в усіх можливих сферах.
Раніше Київ і Берлін погодили пакет оборонних угод на 4 млрд євро, повідомив міністр оборони України Михайло Федоров після зустрічі з німецьким колегою Борисом Пісторіусом. Йдеться про посилення протиповітряної оборони України, розвиток далекобійних можливостей і спільне виробництво дронів. Міністерство оборони України підписало два контракти: з американською компанією Raytheon про постачання ракет PAC-2 і німецьким виробником озброєнь Diehl Defence про установки IRIS-T.
“Берлін профінансує контракт на кілька сотень ракет для Patriot — це суттєво посилить захист українських міст і критичної інфраструктури. Також передбачено постачання 36 пускових установок IRIS-T, що посилить багаторівневу систему ППО… Домовилися про 300 млн євро інвестицій у далекобійні можливості, що дозволить нарощувати виробництво українського озброєння. У межах ініціативи Build with Ukraine запускаємо спільне виробництво middle-strike дронів із використанням ШІ. На першому етапі — 5 000 дронів для Сил оборони”, — зазначив Федоров.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що німецькі компанії разом з українськими вироблятимуть бойові дрони, перевірені в реальних умовах війни. Ці БпЛА відрізняються високим рівнем якості.
“Те, що ми будемо робити у співпраці, буде корисно не лише для захисту України, це також корисно для нас, для нашої безпеки. Немає іншої армії у Європі, яка за останні десятиліття отримала такий військовий досвід, як українська. І немає такого ВПК, який був би більш інноваційним, ніж український”, — зазначив Мерц.
Німеччина також надасть Україні новий пакет військової допомоги, включно із системами ППО, далекобійною зброєю, дронами та боєприпасами.
“Ми домовилися про нові пакети допомоги у сфері ППО. Це стосується також далекобійної зброї, дронів і боєприпасів. Також це спільне німецько-українське виробництво, це дрони, які були розроблені та випущені протягом останніх років на дуже високому технічному рівні, на такому рівні, якого Німеччина ще не досягла. Тому те, що ми будемо робити в межах цієї співпраці, буде корисно не лише для України, для захисту України, це буде особливо корисно для нас, для нашої безпеки. Тому що немає іншої армії в Європі, яка протягом останніх десятиліть отримала такий військовий досвід, як Україна”, — зазначив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку масштабної угоди щодо спільного виробництва безпілотних систем Anubis і Seth-X-G. Вартість контракту — 281 млн євро.
“Ми запропонували Німеччині угоду щодо дронів, двосторонню угоду про різні типи дронів, ракет, програмного забезпечення і сучасної оборони. Наші команди розпочинають конкретну роботу. Наш досвід може бути інтегрований у європейську систему безпеки. Наша співпраця зараз із країнами Близького Сходу і Перської затоки доводить, що наш досвід і наші пропозиції, наші дрони — найефективніші”, — заявив Зеленський.
Сторони підписали десять документів, які закріплюють домовленості в різних сферах. Декларація про стратегічне партнерство України та Німеччини — один із них. Київ і Берлін домовилися про співпрацю у сфері технологій та обміну даними між оборонними відомствами. Спільна декларація про наміри щодо підтримки промислового відновлення України передбачає початковий внесок ФРН у розмірі 30 млн євро на спеціальну програму підтримки української промисловості, повідомили в Офісі президента України.
Німеччина, починаючи з 24 лютого 2022 року, надала Україні військову підтримку на суму 55 млрд євро. І Берлін, і Осло залишаються ключовими партнерами Києва в оборонній, економічній і гуманітарній сферах. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія реалізує довгострокову програму допомоги Києву: її загальний обсяг до кінця 2026 року перевищить 19 млрд євро.
Співпраця України з Норвегією і Німеччиною в оцінці експертів
Які практичні та стратегічні результати візиту Зеленського до Німеччини та Норвегії? Як ці країни можуть допомогти посилити обороноздатність України? Які перспективи довгострокової співпраці? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
- Ігор Петренко, доктор політичних наук.
БОГДАН ПОПОВ: Німеччина і Норвегія мають інвестувати в український ВПК
— Ми бачимо демонстрацію політичної волі й те, що Німеччина готова йти на певні кроки в посиленні військової допомоги Україні. Тут не йдеться про технологічну перевагу чи щось подібне.
Німеччина може виробляти шість ракет TAURUS (“Таурус”) на рік, і це, об’єктивно, смішна цифра. Тому я не став би казати, що вони суттєво посилять обороноздатність України.
У Києва є свої крилаті ракети. Плюс є постачання SCALP від Великої Британії та Франції, а також ракетні програми, які Україна окремо розвиває. У нас уже є ракета “Фламінго”, є “Нептун” дальньої дії. Об’єктивно, наші українські ракети набагато кращі за німецький зразок.
Передача “Таурусів” була б демонстрацією серйозної політичної волі з боку Німеччини у питанні посилення підтримки України. Але якщо говорити об’єктивно, для нас важливіше, щоб Німеччина посилювала військову допомогу за іншими векторами. У Німеччини є багато зразків військової техніки, які показали свою ефективність на фронті. А головне, що вона може робити — це інвестувати в український військово-промисловий комплекс.
Інтеграція німецьких технологій у спільне виробництво з українськими компаніями й, звісно, масові інвестиції з боку Берліна могли б суттєво посилити наші оборонно-промислові можливості.
Власне, навколо цього і будувався нещодавній діалог на найвищому рівні між Україною і Німеччиною. Було підписано відповідні угоди — і це той результат, який хотілося б бачити.
Норвегія — це дуже масштабний донор української оборони. І дуже важливо, що вона залишається в клубі наших союзників.
Зараз стратегія президента Зеленського полягає в тому, що він їздить і інформує наших союзників про те, що Україна готується до затяжного протистояння з Росією, бо Кремль явно не хоче миру.
Оскільки зовнішнього тиску на РФ для примушення до підписання адекватної мирної угоди недостатньо, найімовірніше, буде серйозна пролонгація війни. Для цього Україні потрібні засоби для оборони своїх територій та інтересів — як своїх, так і інтересів Європейського Союзу та інших держав-союзників.
Відповідно, візит до Норвегії — це черговий крок у цій стратегії. Зараз ми розраховуємо на продовження поточних домовленостей.
Розвиток відносин із Норвегією — це стратегічний пункт. Це один із найбільших донорів. Плюс для самої Норвегії РФ є прямою загрозою: є спільний кордон, а Норвегія — багата нафтогазова держава з не надто сильною армією, яка все ж потребує серйозного партнера для стримування РФ.
Україна у цьому сенсі закриває багато потреб Норвегії, а та, своєю чергою, може покрити дуже багато наших потреб.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Україна стає донором безпеки в Європі
— Європа дійсно відчуває загрозу з боку Росії. До того ж особливо гостро цю загрозу відчувають країни, які мають нещастя у вигляді спільного кордону з РФ. І Норвегія — одна з цих країн.
Якщо раніше в Європі чітко покладалися на гарантії безпеки з боку США — на 5-ту статтю в межах НАТО, — то зараз виникли дуже великі сумніви в тому, чи буде глава Білого дому Дональд Трамп виконувати свої союзницькі зобов’язання. З цього погляду Європа починає активно шукати паралельні варіанти для того, щоб гарантувати свою безпеку.
Україна — країна, яка веде війну з Росією, країна з величезним досвідом сучасної війни, — є головним кандидатом на те, щоб стати частиною архітектури безпеки європейського континенту. У самій Європі вже досить багато говорять про можливе створення паралельного оборонного союзу поряд із НАТО. І очевидно, що цей союз буде чітко спрямований проти Росії.
З цього погляду досвід України вкрай важливий для Європи. І, як мені здається, активізація переговорів, зокрема з підписанням документів про спільні розробки зброї — це теж показник того, що в Європі не дуже покладаються на Сполучені Штати. Особливо на тлі заяв про те, що США можуть перекидати свою зброю в інші гарячі точки світу або, наприклад, виводити свої бази з території європейських країн.
Важливими є як спільне виробництво, так і те, що Німеччина розвиває так звану “данську модель” — коли країна фінансує український ВПК і розробки, щоб Україна залишалася сильною, а європейські країни почувалися у більшій безпеці.
Україна в цьому процесі стає не реципієнтом безпеки, а донором безпеки. І це дуже важливий момент.
Якщо дивитися ширше, то ситуація зі Сполученими Штатами, заяви Трампа і про Європу, і про НАТО, а також той факт, що США не змогли захистити своїх союзників на Близькому Сході, — усе це підштовхує країни до створення регіональних систем колективної безпеки. Ми вже бачили, що навіть на Близькому Сході Україна може бути корисною — до неї звертаються. А в Європі ці розмови вже переходять у практичну площину.
Наприклад, Франція і Німеччина прямо обговорюють можливість створення європейських сил ядерного стримування.
Очевидно, що Україна, яка зараз має найбільш боєздатну армію в Європі, може відігравати значно ширшу роль. Йдеться не лише про те, що Україна стримує російські сили. Наші фахівці можуть готувати збройні сили європейських країн — і про це вже йдеться на переговорах. Україна може брати участь у розробці зброї.
Сам факт того, що ці переговори переходять у декларації та міждержавні угоди, говорить про те, що процес активно рухається в цьому напрямку — до створення регіональної системи безпеки в Європі, де одну з центральних ролей відіграватиме Київ.
ІГОР ПЕТРЕНКО: Укладені угоди побудовані за моделлю обміну
— Якщо говорити про останні візити президента Зеленського до Берліна та Осло, то ми можемо спостерігати формування нової архітектури безпеки. У цій моделі Україна — вже не просто об’єкт допомоги, а суб’єкт певного партнерства, яке вона пропонує.
Усі угоди, укладені з Берліном і Осло, побудовані за моделлю обміну. Україна пропонує свій бойовий досвід, технології та дані, які є критично важливими для створення сучасних систем безпеки. А партнери своєю чергою надають фінансування, беруть участь у кооперації з українськими промисловими потужностями та забезпечують політичну підтримку.
Можемо говорити про так звану оборонну дипломатію як про новий інструмент, який Україна активно використовує.
Угоди з Німеччиною та Норвегією мають досить чітку мету, яку артикулював президент Зеленський, — це спільне виробництво безпілотників. Як ми бачимо, безпілотники сьогодні — головна зброя на полі бою, яка використовується як в оборонних, так і в наступальних операціях.
Досвід у сфері використання безпілотників — це ресурс, який можна фактично монетизувати. Україна перетворює свій бойовий досвід на конкретний дипломатичний і промисловий актив.
Зараз відбувається європеїзація оборонної підтримки України. Формат “Рамштайн” уже матиме новий представницький механізм. Європейські країни демонструють готовність не просто заміщати американське лідерство, а й вибудовувати власну оборонну інфраструктуру, залучаючи Україну як одного з ключових партнерів.
Україна використовує ті карти і козирі, які в неї є, у роботі з європейськими партнерами.
Читайте також: Після Орбана: чого чекати Україні від нової влади Угорщини
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
