Вчора о 22:46
Опозиційна партія “Тиса” на чолі з Петером Мадяром отримує понад дві третини місць у парламенті Угорщини за підсумками обробки понад 99% бюлетенів. За інформацією виборчого бюро, політсила може розраховувати приблизно на 138 мандатів, тоді як партія “Фідес” Віктора Орбана — на 55. Такий розподіл місць дає новій владі можливість вносити ключові зміни до законодавства. Офіційні підсумки голосування мають бути оголошені до 18 квітня.
Угорщина сказала “так” Європі та свободі
Підрахунок голосів практично завершено, і вже можна говорити про перемогу опозиційної партії “Тиса”. Її лідер Петер Мадяр на мітингу прихильників заявив, що Угорщина знову стане сильним учасником Європейського Союзу і НАТО.
Він також повідомив про плани міжнародних візитів: насамперед — до Польщі, потім до Австрії та Брюсселя. Відновлення відносин з європейськими партнерами після 16 років правління Віктора Орбана він вважає одним з головних завдань. Звертаючись до виборців, Мадяр акцентував:
“Сьогодні угорський народ сказав “так” Європі, він сказав “так” вільній Угорщині. Він сказав “так” тому, щоб ми представляли їхні інтереси, допомагали їм, наводили порядок у країні, тому що це угорський уряд, це відповідальність угорського уряду”.
Антиукраїнська та антиєвропейська риторика Віктора Орбана, за оцінками спостерігачів, зіграла проти нього. Багато виборців висловлювалися за повернення Угорщини до ролі передбачуваного європейського партнера. Спроби балансувати між різними політичними центрами та постійна критика Брюсселя викликали невдоволення, а у частини суспільства навіть асоціювалися з можливим виходом із ЄС, що є неприйнятним для більшості громадян.
Перемога Мадяра виявилася настільки переконливою, що Орбан невдовзі визнав поразку і привітав опонента. Він також виступив перед прихильниками і заявив про подальшу роботу своєї партії в опозиції:
“Дорогі друзі, результати виборів ще не остаточні, але вони зрозумілі і ясні. Результати виборів для нас болючі, але очевидні. Відповідальність і можливість керувати країною нам не були надані. Я привітав переможця. Дякую всім вам за величезну роботу! Ніколи раніше в жодній виборчій кампанії багатьом із нас не доводилося так багато і масштабно працювати разом. Ви можете це бачити. Нам вдалося зібрати 2,5 мільйона виборців — 2,5 мільйона людей довірилися нам і сьогодні”.
Партія влади “Фідес” зазнала серйозної поразки не лише за партійними списками, а й в округах, що свідчить про масштабний запит суспільства на зміни після тривалого періоду правління.
За виборами уважно стежили у Європейському Союзі. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн однією з перших привітала Мадяра і угорських громадян:
“Угорщина обрала Європу. Європа завжди обирала Угорщину. Країна повертається на свій європейський шлях. Союз стає сильнішим”.
Події в Угорщині викликали інтерес і за межами ЄС, зокрема в Москві. Віктор Орбан раніше часто гальмував ухвалення санкційних рішень або домагався винятків, тому його поразка може змінити баланс.
В Україні також уважно стежили за виборами. Київ зацікавлений у налагодженні робочих відносин із новим урядом Угорщини, зокрема у питанні остаточного затвердження кредиту ЄС на 90 млрд євро. Петер Мадяр під час кампанії заявляв, що не має наміру блокувати це рішення.
Президент України Володимир Зеленський також привітав переможця:
“Вітаємо Петера Мадяра і партію “Тиса” з переконливою перемогою. Важливо, коли переважає конструктивний підхід. Україна завжди прагнула до добросусідських відносин з усіма в Європі, і ми готові розвивати співпрацю з Угорщиною. Європа і кожна європейська країна мають ставати сильнішими, і мільйони європейців прагнуть до співпраці та стабільності. Ми готові до зустрічей і спільної конструктивної роботи на благо обох країн, а також в ім’я миру, безпеки і стабільності у Європі”.
Українська влада заявляє про готовність до співпраці з новим керівництвом Угорщини і розраховує, що попередні розбіжності залишаться в минулому.
Поки що невідомо, коли відбудуться перші офіційні візити на найвищому рівні, однак підсумки виборів можуть дати новий імпульс україно-угорським відносинам. Партія-переможець займала більш жорстку позицію щодо недопущення втручання Росії та критикувала курс “Фідес” щодо Москви, що може вплинути на подальшу зовнішню політику країни.
Як вибори змінюють курс Угорщини — оцінки експертів
Чи стане перемога Петера Мадяра поворотним моментом для повернення країни до європейського курсу? Як вплине поразка Віктора Орбана на відносини Угорщини з ЄС, Україною та Росією? Чи зможе новий уряд швидко змінити систему, сформовану за 16 років? Чи зміниться зовнішня політика Будапешта, зокрема позиція щодо санкцій і підтримки України? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Пьотр Кульпа, колишній член уряду Польщі, екссекретар польської делегації в Парламентській асамблеї НАТО;
- Олександр Радчук, політичний оглядач;
- Григорій Месежников, словацький політолог, голова Institute for Public Affairs.
ПЬОТР КУЛЬПА: Орбан не зміг “забетонувати” Угорщину
— Угорщина була “хворим шматочком” союзу — як у межах НАТО, так і в межах Європейського Союзу, показуючи, що формальні союзники можуть бути набагато далі, ніж відверті вороги, які б’ють по союзниках. І те, що Віктор Орбан намагався вбудовуватися в цю дивну близькість між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, було вкрай небезпечно передусім для Європи.
Уособленням протилежного руху є Україна, позиція президента Володимира Зеленського. Недарма саме Зеленський став ключовим символічним ворогом режиму Орбана.
Розвалилася концепція так званої неліберальної демократії. Це дуже важливий сигнал для всього континенту: сьогодні підтримка з боку Трампа — це “поцілунок смерті”. Розраховувати на дешевий газ і нафту з боку Росії — це завжди програшний досвід, що показує історія, зокрема й Україна.
Тож можна обережно говорити про прогрес. Він не буде швидким, бо угорське суспільство зазнавало потужної пропаганди. Значною мірою вони думають так само, як у Москві. Але мине час, розкриються скандали, з’являться альтернативні джерела інформації. Я вірю, що Угорщина повернеться на шлях, який нам завжди був близький.
Польща і Угорщина — це тисяча років дружби. Для поляків це одна з найближчих країн. Але ніколи ці відносини не були настільки поганими, як за Орбана. Це передусім сигнал для таких сил, як “Альтернатива для Німеччини” та інших, які намагаються будувати своє майбутнє на руйнуванні Європи, солідарності і фактично на путінізмі, прикриваючись Трампом.
Політики не зміняться, їхні цілі не зміняться. Політики, які стають агентами, — це витратний матеріал. Вони діятимуть через насильство, шантаж, спроби корупції й домовленостей.
Орбан не встиг “забетонувати” Угорщину повністю. Зруйнувати систему, яку він вибудовував 16 років, буде непросто. Зміни відбуватимуться, але не так швидко, як багатьом здається.
Головний меседж у тому, що коли Угорщина перестане бути відверто антиєвропейською та антиукраїнською країною, її значення для нашої уваги суттєво зменшиться. Водночас не варто переоцінювати роль Угорщини.
АЛЕКСАНДР РАДЧУК: Орбан не готовий йти на масові фальсифікації
— Будапешт дійсно опозиційний. Саме в серці Угорщини, у столиці, відбуватимуться, і найголовніше, можливі вуличні протести. Але, мені здається, зараз до цього ніхто відкрито не готується.
Опозиційний кандидат обрав лінію, за якої вони вже вважають себе переможцями та говорять про те, яким курсом Угорщина рухатиметься далі, як його формувати. Він не говорить про якесь відстоювання результатів виборів і так далі.
Окрім того, що в Орбана створили зручну для “Фідес” виборчу систему, нагадаю, що Віктор Орбан уже близько 16 років при владі, і його партія також. У них був час для цього, але не було часу навчитися фальсифікувати вибори, тобто в них не було такого досвіду. Попри авторитарні тенденції в Угорщині, виборчий процес ніколи не відбувався так, щоб здійснювалися масові фальсифікації.
Все ж таки Угорщина — європейська країна, там багато спостерігачів, і навіть “Фідес” і Орбан намагалися створити видимість демократичного процесу. До того ж він не лише створювався, а значною мірою справді таким і був, бо в країні існує жива партійна система.
Зараз протистояння відбувається між двома головними акторами — опозиційною партією “Тиса” і “Фідес”. Є також невеликий шанс, що ультраправа партія “Наша Батьківщина” подолає 5%-й бар’єр. Якщо це станеться, вони можуть піти в союз із “Фідес”, що посилить Орбана, але водночас створить йому проблеми, оскільки доведеться ділити владу з крайніми правими націоналістами.
У них достатньо радикальні ідеї, які подекуди межують із крайніми ідеологіями минулого. Однак наразі шанси цієї партії потрапити до парламенту невеликі.
Я впевнений, що російські політтехнологи, які працювали останні місяці в Угорщині, найімовірніше взаємодіяли з командою Орбана, підказували й, можливо, намагалися створити інфраструктуру для подібних дій. Але сам Орбан, думаю, не готовий іти на такий сценарій, тому що він може втратити надто багато.
Найімовірніше, він розраховує отримати якомога більше голосів за пропорційною системою. При цьому він втрачає позиції в мажоритарних округах. Ймовірно, він може не сформувати уряд, але створити сильну опозицію новому лідеру і, відповідно, створити йому серйозні проблеми в майбутньому, не допустивши конституційної більшості.
Росіяни спеціалізуються на так званих спецопераціях. Вони проводять їх як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. Наприклад, ситуація з українськими інкасаторами — це, по суті, зрежисована історія, вкинута російськими політтехнологами. Робота досить груба, але вона могла зіграти на певний електорат, хоча, мені здається, в підсумку це навіть зіграло в мінус тому ж Орбану.
Також була історія з візитом Джей Ді Венса до Будапешта. Перед його приїздом з’явилася інформація про нібито підготовку теракту, де намагалися знайти “український слід”. Згадувалася територія Сербії, кордон з Угорщиною, газопровід. Орбан натякав, що це частина одного ланцюга, пов’язуючи це із ситуацією навколо нафтопроводу “Дружба”. Він говорив про нібито економічний тиск.
Усе це — типові політичні технології Кремля. Попри обмеження, пов’язані з Telegram у Росії, цей месенджер активно використовувався в Угорщині перед голосуванням для поширення фейків. Хоча він там не такий популярний, розсилки все ж проводилися — з тезами про те, що Україна і Євросоюз нібито намагаються втягнути Угорщину у війну. Це абсолютна нісенітниця.
Також використовувалися розсилки з офіційних адрес, від імені влади, зі спробою залякати громадян економічними наслідками зміни влади. Усі ці методи мобілізації електорату застосовувалися, але в них була стратегічна проблема.
Лідер опозиції — виходець із “Фідес” і орієнтується на той самий консервативний електорат, що й Орбан. Різниця в тому, що електорат “Тиси” більш сконцентрований у великих містах, він молодший і більш освічений. Дослідження показують, що серед прихильників “Тиси” більше людей із вищою освітою.
Політтехнологи намагаються працювати з полярними темами, але їх недостатньо, тому вони штучно створюються. Тема України — одна з таких.
Наратив про те, що Україна нібито втягує Угорщину у війну, — це спроба створити образ зовнішнього ворога. Серед прихильників Орбана це частково спрацювало. Але серед прихильників “Тиси”, яка зараз набирає більше голосів, за останніми соцопитуваннями близько 80% розуміють, що Україна — не ворог, а жертва російської агресії.
І не випадково на мітингах звучить гасло “Росіяни додому!”. Це гасло має коріння у подіях середини XX століття, коли радянські війська придушили повстання у Будапешті. Угорці це пам’ятають, особливо старше покоління. Тому вони добре розуміють походження цих політичних технологій і їхню мету — розколоти суспільство. Я думаю, що Орбан сьогодні в Будапешті ще не раз почує це гасло на свою адресу і на адресу своєї команди.
ГРИГОРІЙ МЕСЕЖНИКОВ: Орбан просто набрид угорському суспільству
— Ймовірно, мобілізація електорату відбувалася за двома напрямками. Тому що все-таки “Фідес” — це сильна партія, у якої є виборці, що голосують за неї останні 16 років.
Я думаю, свою роль зіграла поляризація. Коли вона пов’язана з політичною конфронтацією, це мобілізує обидві сторони. Але в підсумку вийшло так, що населенню Угорщини, образно кажучи, Віктор Орбан просто набрид.
Було дві ключові причини того, що явка майже досягла 80%. По-перше, угорський уряд перестав сприйматися значною частиною населення як актор, здатний реально щось змінити в соціальній політиці. Орбан відомий тим, що намагався підтримувати свій електорат різними заходами і рішеннями. Але цього разу у значної частини населення, особливо в провінції, це відчуття було втрачено.
По-друге, “допомогла Росія”. Тому що те тяжіння, яке Орбан в останні роки демонстрував до Росії як до одного з ключових напрямів зовнішньої політики Угорщини, зіграло свою роль. До того ж останніми тижнями були розкриті доволі резонансні кроки окремих угорських представників у відносинах із Росією.
В Угорщині навіть виникали підозри, про це говорили європейські політики, що деякі угорські політики, які контактували з вищим російським керівництвом, фактично зрадили інтереси Євросоюзу.
Сам факт того, що під час обговорення можливих результатів виборів йшлося про те, буде проста чи конституційна більшість, уже був серйозним зсувом. І це справді сталося.
Аналітики мають рацію в тому, що в Угорщині після конституційних змін, ухвалених попереднім урядом, люди, яких Орбан розставив в адміністративній системі, можуть бути зміщені лише за умови ухвалення нових конституційних поправок.
І зараз, після того, як новий уряд має вірогідну конституційну більшість — на п’ять мандатів більше, ніж дві третини в парламенті, — це завдання є здійсненним. Зрозуміло, що це потребуватиме часу.
Ті, хто зараз залишаються при владі, лоялісти попереднього уряду, апелюватимуть до закону і юридичних механізмів. Але можливість ухвалення радикальних рішень, зокрема персональних і політичних, пов’язаних із конституційними змінами, цілком реальна.
Мадяр і раніше говорив про необхідність змінити основний вектор розвитку Угорщини — як у зовнішній політиці, так і у сфері демократії. До речі, за останніми звітами міжнародних організацій, які вивчають демократію, Угорщина фактично випала з-поміж ліберальних демократій. Зараз її розглядають як електоральну демократію: вибори проводяться, але подальше здійснення влади не відповідає критеріям ліберальної демократії.
Я думаю, що після початку роботи нового уряду ці оцінки можуть змінитися. Не одразу, але це можливо.
Для нового угорського уряду, з одного боку, важливо підтримати загальну європейську лінію, зокрема щодо війни РФ проти України, тобто російської агресії проти України. Не зайняти позицію підтримки України, на мою думку, буде неможливо.
Тому європейські союзники впливатимуть на Мадяра. Він сам, можливо, не робив різких проукраїнських заяв, але це окреме питання. Можливо, знадобиться час, щоб угорське суспільство переконалося, що Україна не має антиугорських настроїв і не становить загрози. Хоча саме такі тези активно просував Орбан.
Читайте також: Розмови про “підготовку до війни” — це виправдання внутрішніх репресій: експерти про білоруського диктатора Лукашенка
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
