Сьогодні о 08:00
24 березня російські війська масовано атакували низку українських міст ударними дронами та ракетами. Під ударами опинилися Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Запоріжжя та Дніпро. Є загиблі, десятки поранених і значні руйнування житлової інфраструктури.
Російські удари по містах України 24 березня: руйнування, загиблі та десятки поранених
Президент України Володимир Зеленський повідомив про понад 40 постраждалих внаслідок російської дронової атаки вдень 24 березня.
“І хоча більшу частину дронів вдалося збити — точно понад 500 збитих, все одно, на жаль, є влучання — у Львові, Франківську, Тернополі, Вінниці, Житомирі, також у Хмельницькій області, Рівненській області, у Харківській області, на Дніпровщині. На жаль, є загиблі. Мої співчуття рідним і близьким. Станом на зараз відомо про понад 40 постраждалих, і серед них — п’ять дітей. Усім надається необхідна допомога”, — сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні.
За його словами, серед цілей російських окупантів залишаються об’єкти енергетики — “це основне, вони продовжують свою операцію, щоб зламати Україну і нашу енергосистему”.
Президент заявив, що масштаб цієї атаки свідчить, що у РФ “немає наміру реально закінчувати цю війну”.
Львів
Російські дрони атакували центр Львова та житлові райони міста. Пошкоджено житлові будинки, постраждали щонайменше 26 людей. Виникла пожежа в будівлі, що входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Руйнування зафіксовані одразу в кількох районах. В історичному центрі пошкоджено пам’ятку архітектури національного значення. На Сихові серйозно постраждав дев’ятиповерховий житловий будинок — за попередніми даними, його двічі атакували дрони з різних боків.
За інформацією міської влади, 17 квартир потребують відселення.
“Зараз ми тут — на локації вулиці Соборної з тильного боку будинку. Станом на зараз 17 квартир потребують відселення. Зараз людям допоможемо розселитися, щоб вони могли провести ніч у безпеці”, — повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
Пошкоджено також музей “Тюрма на Лонцького” та органний зал. Рятувальники продовжують розбирати завали. За попередніми даними, загиблих немає.
Вінниця
У Вінниці внаслідок атаки російських дронів загинула одна людина, ще 13 отримали поранення. Про це повідомила голова обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
Пошкоджено дев’ять приватних будинків і два багатоквартирні будинки, а також будівлю колишнього ресторану. Пожежі, що виникли після ударів, рятувальники ліквідували.
Івано-Франківськ
У центрі Івано-Франківська внаслідок удару загинули дві людини, ще четверо постраждали. Серед поранених — шестирічна дитина. Усім постраждалим надається медична допомога.
Пошкоджені міський та обласний пологові будинки, а також близько десяти житлових будинків.
Запоріжжя
У Запоріжжі внаслідок атаки загинула одна людина, ще 12 отримали поранення. Місто зазнало удару дронів і балістичних ракет.
Атака розпочалася близько другої години ночі: спочатку були запущені безпілотники, потім — п’ять балістичних ракет. Під удар потрапили об’єкти інфраструктури та житлові квартали. Два дрони влучили в багатоповерховий будинок, ще один — у приватний сектор. Загалом пошкоджено близько 30 будівель.
Після ударів постраждали житлові будинки, магазини та торговий центр. До місцевої адміністрації звернулися близько 500 жителів із заявами про пошкодження.
Вдень місто повторно атакували дрони, один із них вибухнув поруч із заправкою.
Дніпро
Вранці 24 березня російські безпілотники атакували Дніпро. Один із дронів влучив у 14-поверховий житловий будинок. Постраждали 13 людей, серед них троє дітей.
Пошкоджено кілька багатоповерхівок і дитячі садки. В одному з будинків вибито понад 300 вікон.
Тяжкі поранення отримали двоє пенсіонерів, їх госпіталізували. Постраждали також троє дітей — дівчатка 12 і 9 років та півторарічний хлопчик.
На місцях тривають відновлювальні роботи, жителям видають матеріали для ремонту, поліція приймає заяви про пошкоджене майно.
Атака без військового сенсу: чому РФ б’є по мирній інфраструктурі
Докладно стратегію Росії в ефірі телеканалу FREEДОМ розібрали:
- Денис Попович, військовий оглядач;
- Ярослав Телешун, кандидат політичних наук;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт центру “Об’єднана Україна”.
ДЕНИС ПОПОВИЧ: З військового погляду удар по центру Львова не має жодного сенсу
— З військової думки такий удар по Львову не має жодного сенсу. Завдати удару по об’єкту, який перебуває під захистом ЮНЕСКО — який тут може бути військовий сенс? Його не існує.
Це знищення української культурної спадщини з історії. Я можу тільки так пояснити цей удар. Якимось чином його виправдовувати, вигадувати, що там могли навести, я навіть не хочу.
Навіть якщо ЮНЕСКО якось відреагує — і що? Висловлюючись старим висловом: скільки у ЮНЕСКО є батальйонів? У них же немає військових сил. Добре, що вони відреагують, зроблять якусь заяву.
Можливо, це буде достатньо жорстка заява. Але, на жаль, ні до чого це не призведе.
ЯРОСЛАВ ТЕЛЕШУН: Удари по мирній інфраструктурі — це індикатор слабкості РФ
— Ці удари по мирній інфраструктурі є певним індикатором слабкості РФ. Вони змушені використовувати ці інструменти терору для того, щоб компенсувати відсутність успіху на полі бою або в дипломатичному треку у досягненні своїх цілей.
За допомогою таких інструментів вони намагаються, звісно ж, посилити тиск на українське суспільство, створити картинку перемоги для свого внутрішнього споживача і таким чином прикрити або компенсувати відсутність результатів за іншими напрямками. Тому, звісно ж, це інструмент України, щоб наголосити, що Російська Федерація не збирається йти шляхом мирного врегулювання, що вони програють цю війну і, щобільше, створюють усе більше і більше загроз для наших європейських партнерів.
Ті чи інші удари або розташування тієї чи іншої інфраструктури з кожним днем стає все ближче і ближче до країн-членів і Північноатлантичного альянсу, і Європейського Союзу. І, загалом, можливо, навіть якщо наш голос буде недостатньо сильним, щоб нас почули наші партнери, то загрози їхній безпеці, загрози їхньому добробуту можуть бути тим фактором, який відіграє свою роль в активізації їхніх зусиль, у підтримці України та посиленні тиску на Москву.
Україні потрібно більше працювати над тим, щоб підсвічувати неуспіхи і провали Москви у тих чи інших діях. Бо вони найкращим чином підтверджують те, що у РФ не виходить досягти того, чого вони хотіли досягти, про що вони неодноразово заявляли.
Тобто всі ці дедлайни, ми розуміємо, можуть бути використані проти Москви, щоб показати її неспроможність на полі бою і неспроможність в інших процесах, які спрямовані на тиск на Київ і примушення його до миру, вигідного Москві. І за таких умов ми бачимо, що Москва посилює тиск на Київ за допомогою гібридних атак і тиск на наших європейських і північноамериканських партнерів.
Паралельно ми бачимо посилення інструментів терору різного характеру всередині самої РФ. Хотів би згадати класичну фразу польського письменника Станіслава Єжи Леца, який казав, що коли деспоти звертаються до терору, то можна спати спокійно, бо вже тут буде без обману.
Коли ми говоримо про будь-яку війну, війна відбувається не лише на рівні протистояння збройних сил, не лише на рівні економіки та економічних можливостей сторін. Але війна — це також протистояння на рівні ідей, цінностей і волі.
І в такому разі, коли Росія намагається просувати тези, що вона перемагає, що все йде за планом, якраз такі випадки і провали дозволяють краще показати, що воля українців є незмінною. Як показують різні соціальні дослідження, українці готові і далі продовжувати боротьбу, щоб відстояти свій суверенітет і територіальну цілісність.
А своєю чергою ті події, які мають місце, відсутність результатів, підточують і саму можливість, і волю Росії продовжувати свою агресивну війну проти України. Тому це потрібно підсвічувати і супроводжувати додатковим тиском за допомогою санкційної політики, за допомогою мит і посилення озброєнь для України. І тим самим поглибити ті сумніви у своїй ефективності та успішності, які, можливо, існують як у російському суспільстві, так і серед представників російського істеблішменту.
Я вірю в те, що терор — це короткостроковий інструмент. Тобто якщо він узимку не дав своїх результатів, я не вірю, що зараз він дасть результати щодо тиску на українське суспільство. Тому в цьому разі я переконаний, що це картинка для внутрішньої аудиторії про те, як РФ перемагає, і наратив для наших міжнародних партнерів показати, що ініціатива нібито зберігається за Росією.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Коли немає успіхів на фронті, росіяни б’ють по цивільних об’єктах
— Росія цей терор ударами плекає і використовує протягом практично всієї війни. І це ми, наприклад, бачили минулої зими. Що вони робили? Вони здійснювали спеціальні удари, які можна і потрібно кваліфікувати як частину геноциду, оскільки били по цивільній інфраструктурі, щоб створити якомога більше страждань українцям і використати це потім для формування невдоволення, щоб нібито українці повалили свою владу. Це один момент.
Другий момент: ми бачили, як абсолютно невибірково протягом усієї війни, у 2022 році російські війська били по житлових кварталах Маріуполя, наприклад, як це відбувалося у Лисичанську, у Сіверськодонецьку. І багато-багато разів.
Однією з цілей російських ударів є українські бізнеси і виробництва, які ніяк не пов’язані з військовою справою, з оборонно-промисловим комплексом. Це сільськогосподарські ферми, коли знищуються по кілька тисяч голів худоби за один раз прицільними ударами кількох “Шахедів”. Це також виробництво засобів гігієни. Також росіяни били по складах і виробництву фармацевтики. Тобто це все робилося свідомо.
Звісно, це загострюється, про що і говорять керівники України, саме тоді, коли, як здається росіянам, вони можуть отримати додатковий аргумент для тиску на Україну у переговорному процесі або ж зруйнувати інфраструктуру. Для того, щоб потім на вухо всілякі дмитрієви шепотіли американським перемовник: “Бачите, у них зруйнована інфраструктура, у них немає карт”.
Тобто загострення відбувається тоді, коли немає успіхів на фронті, їм потрібно, як вони кажуть, “розчистити тил” таким чином і вони вважають, що так можна впливати. Буває, просто зривають злість, б’ють по цивільних об’єктах саме тоді, коли виведені з ладу нафтові об’єкти, термінал у Приморську, коли було завдано удару по заводу “Кремній ЕЛ” у Брянську. Це все абсолютно очевидно.
Європейському Союзу необхідно відповідати викликам часу і реформуватися. Бо ті принципи ухвалення рішень, які є, як ми зараз уже бачимо, раніше працювали в умовах, коли ЄС складався з країн, які однозначно сповідують одні й ті самі цінності, борються за них і відповідають їм.
Читайте також: Мир через силу чи затяжна війна: головне питання переговорів США і України проаналізували експерти
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
