Вчора о 22:46
Послаблення санкцій щодо російської нафти з боку Сполучених Штатів Америки на тлі ескалації на Близькому Сході створює небезпечний прецедент. Зараз тиск на Москву необхідно лише посилювати, вважають у Брюсселі. Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що санкції проти РФ повернуть після завершення кризи на Близькому Сході. Експерти кажуть, що на цей час немає розуміння, коли можна очікувати остаточного завершення ескалації.
Реакції на послаблення санкцій проти російської нафти
За словами глави Білого дому Дональда Трампа, санкції проти РФ тимчасово послабили 13 березня для стримування цін на нафтопродукти у світі.
“Я хочу, щоб у світу була нафта”, — зазначив президент США, відповідаючи на запитання про своє рішення зняти частину санкцій з російської нафти.
Дональд Трамп наголосив, що санкції, запроваджені після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, будуть повернуті, щойно криза на Близькому Сході завершиться.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що позиція США щодо можливого послаблення санкцій проти російської нафти не є виходом із можливої енергетичної кризи. Такі дії можуть мати погані наслідки не лише для України, а й для всього світу.
“І тут з’являються інші інструменти, які США використовують, коли бачать, що є виклики через цю війну. Використовують, бо думають, що можуть покращити свої позиції, такі інструменти, як санкційна політика. Там, де це в їхніх руках, вони це можуть зробити. Безумовно, ми не підтримуємо таку політику. Вважаю, що зняття санкцій з Росії не допоможе світу, а допоможе лише Росії. Напевно, якимось країнам на якийсь дуже короткий термін може стати дещо легше щодо обсягу енергопостачання, але все це вже проходили. Усе одно зрештою — ти на гачку. Ми пам’ятаємо газову кризу, залякування з боку Росії, докори”, — зазначив президент України.
Також Зеленський заявив, що послаблення обмежень з боку Сполучених Штатів може дати Російській Федерації близько 10 млрд доларів на війну проти України. Глава держави зазначив, що для досягнення справжньої безпеки та міцного миру необхідно подолати блокування 20-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії.
“Ми чуємо сигнали, що це покликано стабілізувати ситуацію. Але, на мій погляд, логіка зовсім інша. Річ у тому, що Росія витрачає ці гроші на зброю, насамперед на безпілотники, які завдають масованих ударів по українцях. І, як ми вже бачимо з розвідувальних звітів, ці ж безпілотники використовуються проти сусідів Ірану, країн Близького Сходу, а також проти європейців і американців, які перебувають на різних базах там”, — заявив Зеленський.
Сполучені Штати дозволили постачання і продаж російської сирої нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна, починаючи з 12 березня. Про це йдеться на сайті Мінфіну США. Ліцензія діятиме до опівночі 11 квітня за вашингтонським часом. На думку Скотта Бессента, такий захід не принесе великої фінансової вигоди Росії.
“Цей вузькоспеціалізований короткостроковий захід застосовується лише до нафти, яка вже перебуває в дорозі, і не принесе суттєвої фінансової вигоди російському уряду, який отримує більшу частину своїх доходів від енергоносіїв шляхом податків, що стягуються в пункті видобутку”, — заявив глава Мінфіну Сполучених Штатів.
На зростання вартості нафти суттєво впливає блокування Іраном Ормузької протоки в Перській затоці — через неї транзитом іде близько 20% видобутої у світі сировини. Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) обіцяє блокувати постачання нафти доти, доки атаки США та Ізраїлю не припиняться.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що необхідно навпаки посилювати санкційний тиск на Росію.
“Важливо, щоб увага до Близького Сходу не відвертала увагу від України, щоб ця увага не згасла. Ми бачимо, що послаблення США санкцій щодо Росії по нафті — це небезпечний прецедент, тому що зараз нам потрібно, щоб у них було менше грошей на ведення війни, а не більше. І, звісно, закриття Ормузької протоки також вигідне Росії для фінансування цієї війни. Тому нам однозначно потрібно зробити більше в цьому напрямку”, — зазначила вона.
Європейські лідери вважають, що немає жодних причин для скасування обмежень. А будь-яке пом’якшення — лише тимчасове.
“Що стосується санкцій, ми всі сказали, що будуть лише тимчасові послаблення щодо деяких країн — лімітовані. Міністр економіки та держсекретар скарбниці США сказав, що це пом’якшення має короткострокову дію. Тобто він сказав, що це не припинення санкцій, — обмеження продовжують діяти. Це лише тимчасовий крок. Щодо європейців, то і Франція, і інші європейські країни підтримують продовження запроваджених проти Росії заходів і немає жодних обґрунтувань для їх припинення”, — акцентував президент Франції Еммануель Макрон.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував рішення США. На його думку, у сьогоднішніх умовах міжнародна спільнота повинна, навпаки, посилювати тиск на Москву, оскільки вона не демонструє готовності до компромісу. Водночас підтримка України залишатиметься незмінною, зазначив Мерц під час візиту до Норвегії.
“Шість членів G7 чітко висловилися про те, що це неправильний сигнал. Однак сьогодні вранці ми дізналися, що американський уряд, вочевидь, вирішив інакше. Ми вважаємо це неправильним. Наразі існує проблема з цінами, а не проблема обсягів”, — прокоментував глава уряду Німеччини.
У Єврокомісії заявили, що поки немає причин послаблювати санкції проти Росії. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта вважає, що міжнародна спільнота повинна контролювати дотримання обмежень на ціни на російську нафту.
“Першочерговим завданням є забезпечення безперебійності енергетичних потоків, особливо судноплавства через Ормузьку протоку, яка має критичне значення для світової економіки. Запровадження обмежень на ціни на нафту допоможе стабілізувати ринки і обмежити доходи Росії. Зараз не час послаблювати санкції щодо Росії”, — написав у соцмережі Х Кошта.
Тимчасові складнощі на енергоринку не повинні вплинути на рішення Європейського Союзу відмовитися від російського палива. Про це заявила речниця Єврокомісії Паула Піньо. Вона наголосила, що ціни на газ і нафту підвищуються через конфлікт на Близькому Сході. Однак це не повинно призвести до перегляду позиції європейських лідерів, виходячи з короткострокової перспективи.
“Нам варто дотримуватися того, що було вирішено, на підставі очевидних даних. А вони показують, що зрештою ми платимо високу ціну за цю залежність від Росії. Можливо, це не одразу стане очевидним. Імпорт газу за нижчими цінами може здатися привабливим, але в довгостроковій перспективі ми вже платимо високу ціну за цю залежність від російського викопного палива”, — зазначила спікерка Єврокомісії.
Тим часом Росія планує збільшити тіньовий флот. Як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, Москва хоче взяти ще близько 80 танкерів для перевезення нафти. На такий крок ідуть через частіші затримання суден тіньового флоту кораблями США і країн Європи.
В українському розвідувальному відомстві попереджають, що танкери Кремль може використовувати не лише для обходу санкцій, а й для розвідки та диверсій проти країн Заходу. Найбільш актуальні гібридні загрози — для Балтійського регіону. Через нього проходить понад 40% морського експорту російської нафти.
Послаблення санкцій проти РФ в оцінці експертів
Як послаблення санкцій проти російської нафти може вплинути на можливість Кремля продовжувати війну? Чи зможе РФ, користуючись з цього, поповнити свій бюджет? Як криза на нафтовому ринку позначиться на США і Європі? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
- Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір і економіст;
- Пьотр Кульпа, польський експерт, колишній член уряду Польщі.
ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Тимчасове послаблення санкцій не змінює загальної ситуації з економікою РФ
— 20% світового експорту нафти проходить через Ормузьку протоку — це дуже важлива артерія. Крім того, перевезення танкерами на сьогодні є панівним у світовому нафтогазовому секторі.
Роль Ормузької протоки дуже важко переоцінити.
Коли ми сьогодні говоримо про ситуацію на нафтовому ринку, усі експерти сходяться в одному: йдеться не про економічні фактори. Тобто не про те, що можна перебудувати якісь потужності або вплинути на якісь параметри суто економічного характеру. Йдеться передусім про воєнні дії, які мають неекономічну природу.
Країни Близького Сходу значною мірою прив’язані до видобутку природних ресурсів, передусім нафти. Від цього залежить їхній добробут в коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі. З іншого боку, вони досить активно намагаються розвивати й інші галузі економіки, наприклад, туризм. Також ідеться про виробництво цілої низки досить складних технологічних продуктів. Ця стратегія реалізується вже протягом тривалого часу.
Природно, будь-який воєнний конфлікт у регіоні затоки, навіть якщо формально це й не зовсім війна, чинить негативний вплив на їхню економіку. Поки важко говорити про те, які саме прямі втрати вони зазнали. Але, як мені здається, основні економічні проблеми пов’язані передусім із видобутком нафти і її транспортуванням. Крім того, це може означати втрату певних туристичних потоків.
Що стосується можливого послаблення санкцій проти Російської Федерації, то цей процес, імовірно, може затягнутися у зв’язку з конфліктом на Близькому Сході.
Та нафта, яку сьогодні дозволяють продавати Росії, має певні економічні особливості. Наскільки я розумію, значна її частина вже відвантажена і перебуває на танкерах. Тому виникає запитання: можливо, з неї вже заздалегідь сплачені податки, як це часто буває у РФ. Відповідно, сам формальний продаж цієї нафти й розрахунки за нею можуть і не дати якогось значного припливу коштів у російський бюджет.
У короткостроковій перспективі послаблення санкцій навряд чи сильно допоможе російській економіці. Хоча такий крок може мати радше демонстраційний ефект: мовляв, якщо ви пішли на певні послаблення, то розширюймо торгівлю і далі.
Крім того, залишаються й інші проблеми. Наприклад, нафта, яку сьогодні закуповує Індія, дістається їй досить складним способом. З одного боку, США не проти того, щоб Індія придбала певну кількість російської нафти, і навіть видають відповідні ліцензії. З іншого боку, один із банків, який традиційно проводив розрахунки за російську нафту в Індії, сьогодні відмовляється приймати російські гроші. Він побоюється, що в якийсь момент санкції можуть бути знову введені, і тоді виникнуть серйозні проблеми.
Тому виникає цілком логічне запитання: навіщо ризикувати? Навіть якщо нафта постачатиметься, наприклад, у ту ж Індію, залишається проблема розрахунків у рупіях. Рупія не є вільно конвертованою валютою. Для того, щоб використовувати ці кошти, необхідно вести складні переговори з індійською стороною або шукати різні обхідні схеми: обмінювати рупії на щось інше, потім це “щось” знову обмінювати. І лише наприкінці цього довгого ланцюжка можна отримати реальні гроші.
Навіть якщо Росія продала барель нафти, скажімо, за 110 або 120 доларів, це зовсім не означає, що вся ця сума піде безпосередньо до російського бюджету. Частина коштів залишається у нафтових компаній для покриття витрат. Ба більше, ми вже спостерігали ситуацію, коли навіть великі компанії намагалися не виводити частину валютного виторгу на російський ринок, а залишати її за кордоном на рахунках в іноземних банках.
З усім тим сама ідея послаблення санкцій проти основного джерела валютних доходів Росії виглядає досить небезпечною, якщо міркувати з погляду економічного тиску на Російську Федерацію.
На сьогодні споживання нафти частково здійснюється, користуючись з запасів. Крім того, зростання цін значною мірою пов’язане з ф’ючерсними контрактами, тобто контрактами, які виконуватимуться в майбутньому.
Поки категорично не можна говорити про те, що Росія зможе таким чином вирішити всі свої економічні проблеми. Так, це може бути певне послаблення, але, радше, тимчасова ін’єкція, яка принципово не змінює загальної ситуації.
Крім того, завдання полягає не лише в тому, щоб вивести російську нафту на світовий ринок і таким чином знизити загальні ціни. Йдеться також про те, що країни “Великої сімки” і Сполучені Штати обговорюють можливість продажу нафти зі стратегічних запасів. Ці запаси досить великі, хоча вони й не можуть повністю змінити ситуацію на ринку, але здатні суттєво її полегшити, передусім для споживачів нафти.
Певне послаблення санкцій проти РФ можна розглядати як своєрідний подарунок для російської економіки. Однак цей подарунок не вирішує тих фундаментальних економічних проблем і негативних тенденцій, які сьогодні проявилися повною мірою.
ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Росія може заробити на 3 млрд доларів більше на місяць
— Приблизно через 3-4 тижні російський бюджет щомісяця отримуватиме на 3-4 млрд доларів більше. Це означає, що бюджетний дефіцит скоротиться, але все одно залишиться гігантським — більшим, ніж у 2025 році.
Дональд Трамп прийшов на допомогу “другу”. Неочікувано Путіну пощастило, і на якийсь місяць, максимум два, як я вважаю, він зможе протриматися довше.
Тобто зняття санкцій і підвищення цін на нафту для Росії, якщо воно протримається місяць, дозволить Путіну воювати на місяць довше. Якщо два місяці — значить, на два місяці довше.
Це погано, але все ж глобальний тренд зупинити неможливо. Я вірю, що у Трампа немає можливості підтримувати цю війну ще кілька місяців. Принаймні місяць — це максимум.
По-перше, виснажуються боєприпаси, й ризики для військового відомства, для самої війни збільшуються. Плюс на носі — вибори до Конгресу США.
Це “свято” високих цін на нафту триватиме недовго. Проте певний перепочинок Путін отримав. Ба більше, він отримав навіть можливість пропонувати різні варіанти завершення цієї війни.
Аналітики США та Ізраїлю, по суті, не прорахували всі ризики від завдання удару і фактичного початку війни проти Ірану. Іран виявився значно складнішим, більш захищеним і більш витонченим суперником, який, як це не парадоксально, поки що інтелектуально перевершує американський та ізраїльський потенціал.
Перепочинок для економіки РФ почнеться не одразу, а приблизно через тиждень. Зокрема через погодні умови й через те, що швидко відновити постачання нафти до Індії та інших країн не вдасться.
Крім того, нафта, яка місяцями курсувала на танкерах з одного місця в інше, подорожчала в транспортуванні. Витрати на її постачання зросли. Тому великих надприбутків Росія не отримає.
Я вважаю, що десь за місяць Росія зможе продати додатково нафти приблизно на 10 млрд доларів. Бюджет від цього отримає приблизно 3 млрд додаткового доходу. Звичайно, це не змінює ситуацію за підсумками року. Але дещо все-таки покращиться — “від’ємне зростання” трохи сповільниться.
Якщо Фонд національного добробуту РФ практично вичерпав свої можливості фінансувати економіку, то інші частини золотовалютних резервів усе ще існують. За моїми оцінками, у них залишається приблизно 180-190 млрд доларів. Але це вже, скажімо так, справжні резерви останньої лінії.
Якщо змусити главу Центробанку Ельвіру Набіулліну спрямувати ці гроші на фінансування війни, то країна стане абсолютно беззахисною перед будь-якими майбутніми ризиками. А ризики ці чималі. По-перше, існує глобальний тренд на зниження цін на нафту і газ. По-друге, клімат стає теплішим. Крім того, перевиробництво нафти на найближчі кілька років уже зафіксовано.
Війна на Близькому Сході справді веде до підвищення цін на нафту, але водночас вона призведе до зниження темпів економічного зростання в усьому світі, включно з Китаєм. А це, через одну економічну ітерацію — приблизно через пів року, призведе до зниження глобального попиту на нафту.
Крім того, світова економіка почне адаптуватися до нової реальності: до нових ризиків і високих цін на нафту. Почнеться прискорене впровадження нових технологій.
ПЬОТР КУЛЬПА: Європа повинна посилити санкційний тиск на РФ
— Ми бачимо показники за січень 2026 року: доходи нафтогазового сектору Російської Федерації порівняно із січнем 2025 року впали на 47,3%. Це означає, що санкції вперше почали реально працювати, і Російська Федерація фактично опинилася на межі серйозної кризи.
Насправді немає проблеми нестачі нафти. Питання цін пов’язане передусім зі спекуляціями й з ризиками. І в цій ситуації рішення мають виключно політичний характер.
Я з самого початку повномасштабного вторгнення говорив: санкції — це наше все. Бо щойно санкції з РФ будуть зняті, одразу почнеться відновлення її потенціалу для наступної війни.
По суті, гроші, які сьогодні адміністрація Дональда Трампа дає Путіну через послаблення санкцій, — це гроші, спрямовані на те, щоб убивати українців, лякати Європу і руйнувати континент. І це підтверджує, що Трамп своїми рішеннями намагається послабити Європу.
Та війна, яку президент США зараз веде на Близькому Сході, насправді завдає удару не стільки по Ірану. Іран зайняв оборонну позицію і виявився досить добре підготовленим — стратегічно та організаційно. Але основний удар цієї політики припадає по союзниках США — як на Близькому Сході, так і в Європі.
Я вважаю, що відповідь Європи повинна полягати не в тому, щоб послаблювати санкції, а навпаки — посилювати їх. Потрібно запроваджувати додаткові обмеження таким чином, щоб компенсувати ті втрати безпеки, які створюють рішення Трампа. Реальний тиск на Російську Федерацію не повинен послаблюватися.
Є ще багато товарів, які Російська Федерація продає Європі — їх теж можна обмежувати. Тому що тут іде гра не за десяті частки відсотка — йдеться про виживання і про стратегічний суверенітет Європейського континенту. Це розуміють і в Німеччині, і у Франції. А країни східного флангу взагалі сприймають Російську Федерацію як пряму загрозу.
Те, що відбувається на Близькому Сході, розглядають як фактор, який підвищує ризик удару по Європі, особливо по східному флангу. Тому що увага і ресурси стягуються з усього світу, проходять через Європу і йдуть на Близький Схід.
Усе це створює умови, за яких Путін може спробувати безкарно завдати удару по Європі. Тому вона повинна давати стратегічну відповідь.
Те, що зробив Трамп, знімаючи обмеження на експорт російських нафтопродуктів, насправді не б’є по США. Це насамперед удар по Європі. Це додаткові кошти для Путіна, які дозволяють йому вести агресивну політику проти Європи та України.
Коаліція країн, що підтримують санкції, повинна діяти ще рішучіше. Те, що робить адміністрація Трампа, виглядає як явна зрада інтересів Заходу.
Польща тривалий час була найбільш проамериканською країною Європи — з нею могла змагатися хіба що Велика Британія. Але останні опитування показують: сьогодні лише 48% населення Польщі вважають Сполучені Штати дружньою країною. Це неймовірне падіння довіри.
Те, що Дональд Трамп зробив за цей рік, фактично зруйнувало основну лінію польської зовнішньої політики, яка з 1989 року будувалася навколо стратегічної орієнтації на США.
Альтернативна лінія — опора на союз із Францією, Великою Британією і старою Європою — теж втрачає підтримку. Люди ставлять просте запитання: чи допоможуть нам західні союзники, якщо станеться реальна агресія? І довіра тут також невисока.
З урахуванням уроків історії починає посилюватися інша концепція: потрібно будувати союзи з тими країнами, які поділяють з нами однакові ризики. Країни Скандинавії та Балтії, Україна, Румунія — ось це реальні союзники.
Читайте також: Кремль і Тегеран під тиском: чи може криза в Ірані послабити Росію — думки експертів
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
