Вчора о 22:46
Росія намагається впливати на виборчі процеси в європейських країнах. Про це попередили у Федеральному відомстві з охорони конституції Німеччини. У Данії також вважають Москву головною загрозою майбутнім парламентським виборам. Поліцейська та військова розвідки країни заявили, що передвиборча кампанія може супроводжуватися дезінформацією та кібератаками.
Європа готується до гібридних атак Росії в період виборів
Росія залишається основною загрозою для безпеки Німеччини. Спроби інформаційного впливу та поширення дезінформації є важливою частиною гібридної стратегії Кремля, заявив глава Федерального управління з охорони конституції Сінан Селен.
“Якщо подивитися на Росію зокрема, то йдеться не лише про її жахливу агресивну війну проти України, а й про проблеми Європи. І всередині Європи, насамперед у Німеччині, ми маємо справу з цілою низкою гібридних сценаріїв, з якими безпосередньо стикаємося. Це ситуація, яка явно розвивається. Федеральне відомство з охорони конституції та Bitkom проводять спільне дослідження економічної безпеки. Його результати вказують на різке зростання кількості атак на компанії в Німеччині. А передбачувані збитки від інцидентів становлять 290 млрд євро”, — повідомив він.
Наприкінці 2025 року Німеччина заявила про причетність Росії до масштабної кампанії дезінформації та кібератак перед федеральними парламентськими виборами. За інформацією німецьких спецслужб, неправдиві матеріали поширювалися через численні сайти, які маскувалися під новинні ресурси. Основною мішенню такої інформації стали найбільший політичний блок країни — “Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз”, а також “Партія зелених”. Глава німецької зовнішньої розвідки Мартін Єгер вважає, що Німеччина та ЄС повинні відповідати на подібні гібридні дії Росії так, щоб наслідки були чутливими для агресора.
“У 2025 році німецькі розвідувальні служби зафіксували 3 021 акт саботажу і понад 2 тис. інцидентів із застосуванням безпілотників. Цілком імовірно, що за численними акціями саботажу стояли російські виконавці та агенти, завербовані за допомогою Telegram. Ми повинні дати зрозуміти Росії, що продовження таких дій матиме наслідки”, — сказав під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки Єгер.
Про ризик зовнішнього втручання у парламентські вибори заявили і в Службі безпеки та розвідки Данії. Відомство вважає Росію ключовою загрозою для демократичних процесів. За оцінкою данських спецслужб, кампанії впливу можуть бути спрямовані на посилення соціальних конфліктів і дискредитацію окремих кандидатів або політичних сил. Парламентські вибори в Данії призначені на 24 березня.
“Цілком імовірно, що в нинішній ситуації Данія є пріоритетною ціллю для російської діяльності з надання впливу, що включає дезінформацію, тобто навмисне поширення неправдивих або викривлених повідомлень, і загрози серйозних кібератак. Можливо, Росія проводитиме кампанію з надання впливу, намагаючись використати вибори для просування своїх цілей, включаючи створення розбіжностей і послаблення підтримки України”, — заявили у Службі військової розвідки Данії.
Данія вважається одним із ключових партнерів України та послідовно підтримує санкції проти Москви. Це питання має стратегічне значення для Кремля, особливо в контексті контролю судноплавства та обмеження діяльності російського тіньового флоту, пояснили в Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.
“Кремль регулярно втручається у вибори в різних країнах і намагається вплинути на громадську думку. Для цього Росія використовує накопичений досвід і адаптує засоби під місцевий контекст, створюючи наративи для різних соціальних груп”, — зазначили в ЦПД.
За даними видання Dutch News із посиланням на звіт служб безпеки Нідерландів, у 2026 році гібридна агресія Росії проти європейських країн може посилитися. Зазначається, що російські операції стають дедалі агресивнішими та зухвалішими. Їхньою метою є порушення політичного балансу в Європі та послаблення підтримки України. Спецслужби очікують нових гібридних атак і закликають уряди та бізнес бути готовими до таких загроз.
Чому Росія розглядає демократію у Європі як вразливу точку — думки експертів
Чому спецслужби Європи вважають Росію головною загрозою для виборчих процесів у демократичних країнах? Як російські кампанії впливу можуть посилювати розкол у європейських суспільствах і послаблювати підтримку України? Чи готові європейські держави ефективно протистояти гібридним атакам та інформаційним операціям Москви? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
- Сергій Джердж, голова Громадської ліги “Україна — НАТО”;
- Георгій Чижов, політолог, керівник Центру сприяння реформам;
- Руслан Айсін, політолог, керівник медіацентру “Поистине”.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Росія грає в довгу, вибудовуючи ланцюжок політичних впливів
— Коли ми говоримо про агресію Кремля, важливо розуміти, що йдеться не лише про танки, ракети, дрони тощо, а й про системну стратегію підриву політичної стабільності інших держав. Це є частиною гібридної війни путінського режиму.
Також варто розуміти, що Росія розглядає вибори в демократичних державах як вразливу точку, тобто як момент, коли суспільство може бути паралізоване, емоції загострені, а інформаційний простір максимально перевантажений.
Основною метою такої діяльності Росії не обов’язково є приведення до влади якогось конкретного кандидата або політичної сили, які були б вигідні Москві. Тут існує значно ширша палітра причин, через які Кремль готовий вкладати великі гроші у проведення гібридної діяльності в країнах вільного світу.
Передусім це спрямовано на те, щоб посіяти недовіру до виборчої системи як такої. Також однією з цілей Кремля може бути посилення розколу у суспільстві. Уже можна навести безліч прикладів, коли Росії справді вдавалося через різні агентурні елементи, через свою інформаційну політику, дезінформаційні технології та інші інструменти сіяти розколи.
Звичайно ж, для Росії важливо послаблювати ті чи інші суспільства і держави. Ще однією метою може бути дискредитація ліберальної демократії як моделі. Зокрема йдеться про те, щоб посіяти недовіру та розчарування в суспільствах, щоб люди приходили на виборчі дільниці й обирали тих, хто міг би змінити існуючу політичну парадигму.
І саме тоді до влади можуть прийти ті особи або політичні сили, які будуть вигідні Кремлю.
Крім того, для Росії важливим є просування різних сил і проєктів, особливо в країнах західного світу. Зокрема тих сил, які виступають проти санкцій щодо Росії і проти підтримки України.
Ми спостерігаємо це постійно. Якщо, наприклад, досліджувати ситуацію у країнах Європи, то дуже часто можна побачити спроби Російської Федерації нав’язати думку про те, що допомогу Україні потрібно обмежити, а санкції проти Росії нібито лише розпалюють конфлікт і можуть завдати шкоди самим європейським країнам.
Фактично це спроба нав’язати парадигму, яка дуже сильно відрізняється від реальності, в якій ми живемо. І, на жаль, час від часу Росії вдається досягати тих чи інших цілей.
Тобто не обов’язково, що до влади прийдуть повністю вигідні Москві політики. Але навіть якщо сама виборча кампанія буде вкрай напруженою і суспільство опиниться паралізованим, це теж вигідно Росії, бо в довгостроковій перспективі вона може отримати з цього вигоду.
Важливо розуміти, що це гра в довгу.
Росія не концентрується лише на одній виборчій кампанії. Вона вибудовує цілий ланцюжок різних ходів, прораховує різні варіанти і в кінцевому підсумку може досягти своїх цілей, якщо держави не проводитимуть інформаційну політику, спрямовану на протидію такій гібридній діяльності.
На жаль, не всі європейські держави готові ефективно діяти проти цього. Часто вважається, що жорсткі заходи можуть зашкодити демократичним системам і укладу життя, який існує протягом багатьох років.
І саме цим користується Росія, застосовуючи різні інструменти в таких країнах.
Європа неоднорідна. Наприклад, якщо говорити про країни, які знаходяться ближче до Росії і часто стають об’єктами гібридної агресії Російської Федерації, то вони намагаються зробити все можливе, щоб обмежити такі можливості для Москви.
Приймаються різні законодавчі ініціативи, посилюється боротьба з інформаційними атаками Кремля та дезінформацією. Ці країни також можуть звертатися по допомогу і пораду до України, яка має гіркий, але дуже важливий досвід боротьби з російськими технологіями і може поділитися тим, як їм протистояти.
Наприклад, у країнах Балтії, у Польщі, у Румунії і в Молдові добре розуміють, що Росія прагне досягти своїх цілей і в цих країнах, тому вони готові боротися з подібними загрозами. Варто нагадати і про події минулого року у Румунії, якщо говорити про президентські вибори. Також можна згадати парламентські вибори в Молдові. Там можна побачити, що держави готові протистояти гібридній агресії Росії.
Якщо ж говорити про країни, які знаходяться географічно далі, ситуація там дещо складніша. Не всі суспільства до кінця усвідомлюють загрозу, яка походить від Росії. На жаль, навіть сьогодні, коли вже чотири роки триває повномасштабна агресія Росії проти України і Москва активно застосовує гібридні інструменти проти різних країн, у Європі все ще є держави, які не готові повною мірою протистояти цьому гібридному складнику.
Так, багато хто готовий протидіяти класичній агресії. Ми бачимо сигнали про готовність виділяти більше коштів на оборону і співпрацювати з Україною, щоб переймати досвід. Однак коли йдеться про гібридний складник, далеко не всі розуміють, наскільки це серйозно.
Водночас важливо пам’ятати, що саме з гібридних атак Росія зазвичай починає, а вже потім може переходити до прямої агресії та військового нападу. Якщо говорити про країни, які географічно знаходяться далі від зони конфлікту, наприклад, про Португалію, то зрозуміло, що найближчим часом пряма військова агресія Росії проти такої країни малоймовірна.
Для України сьогодні вкрай важливо інформувати такі держави й пропонувати їм свою допомогу у боротьбі з гібридною діяльністю Росії. У нас є спільний європейський фронт, і ми повинні разом протистояти різним методам і технологіям Кремля. Тому що завтра може бути пізно. Краще було б почати це робити ще вчора.
СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Поки немає чіткої відповіді Європи, вплив Росії лише розростатиметься
— Український фронт дає можливість поставити Росію на місце, і для цього потрібні серйозні рішення, серйозні плани.
Проблема в тому, що в Європі ще немає чіткого плану, як протидіяти Росії і що має бути в кінці спротиву російській агресії. Якби такий план був, було б чітке розуміння того, що має статися вже після війни, то, відповідно, і всі дії, всі складники цього плану сприяли б досягненню цієї мети. А мета має бути одна — звільнення колоніально поневолених народів Росії.
Ми живемо у XXI столітті. Не повинно бути жодних імперій і колоній. Усі народи, які хочуть жити вільно, повинні мати таку можливість.
Раніше акценти були переважно на інформаційних диверсіях, на якихось кібератаках. А сьогодні гібридна війна — це і диверсії, такі як польоти безпілотників. Є лише фіксація спостережень і фіксація того, що відбувається.
Тому, поки буде така нечітка відповідь, слабка реакція і відсутність протидії, це лише розростатиметься. Вплив Росії на Європу лише посилюватиметься.
Демократичні країни не можуть дозволити собі діяти поза демократичними межами. Те, що дозволяє собі Росія — плювати на всі міжнародні угоди і договори, — демократичні країни переступити не можуть. Але потрібно прийняти одне: відповідь має бути сильною.
Усе ж готувалися до миру, до війни ніхто не готувався, тому й протидія була слабкою. Ми знаємо, що після розпаду Радянського Союзу різко почали скорочуватися асигнування на оборону, скорочувалися армії.
Наприклад, Нідерланди. Ще під час існування Радянського Союзу армія там налічувала 45 000 військовослужбовців, а потім скоротилася утричі — до 15 000. Одночасно скорочувалися і структури, які займалися розвідкою, аналізом та аналітикою. У зв’язку з цим захист і протидія Росії були ослаблені.
У Росії ж, навпаки, шалені гроші від продажу нафти і газу тій самій Європі давали можливість засилати сотні, а можливо, й тисячі нелегалів до європейських країн, шукати агентів на місцях і впливати насамперед на політичні процеси.
Це давній досвід Кремля — підкуповувати політичні сили, незалежно від того, праворадикальні це рухи чи ліворадикальні. Як би вони не називалися, головне, щоб у потрібний момент вони давали той результат, який потрібен Кремлю: поширювали потрібну інформацію і відстоювали позиції, вигідні Москві. І в цьому є загроза. Але як це побачити і усвідомити? Це має бути і політична освіта, і інформаційна освіта європейських громадян.
Слід зазначити, що навіть після 2014 року минуло кілька років, до того як у НАТО створили структуру, яка вивчає вплив російської пропаганди на європейців. Тобто знадобилося багато часу, щоб усвідомити, що цей вплив існує, що він небезпечний і впливає на політичні процеси в європейських країнах.
ГЕОРГІЙ ЧИЖОВ: Європа усвідомила загрозу, але реагує надто повільно
— По-перше, росіяни, звичайно, намагаються оцінити свої можливості, тобто зрозуміти, що саме вони можуть зробити. По-друге, вони намагаються розхитати той порядок, який за останні десятиліття склався на Заході.
І загалом треба сказати, що вони досягають певних успіхів. Дивлячись на результати виборів у багатьох європейських країнах, дивлячись на зміну тональності і рівня суспільних дискусій, які там відбуваються, можна сказати, що росіяни у своїх гібридних нападах на Євросоюз досягають певного успіху, на превеликий жаль.
Інформаційні атаки все ж мають на меті розмити колись консенсусне уявлення західних країн про те, що таке добре і що таке погано.
Ми пам’ятаємо, як свідомо росіяни сварили польське суспільство з українським, угорське суспільство з українським. І зараз ми вже пожинаємо плоди цього. Коли в Угорщині, щоб виграти вибори, чинний прем’єр говорить про те, що ворогом Угорщини є Україна, це здається нам божевіллям. А починалося все лише з осквернення якихось пам’ятних місць і відповідних коментарів у місцевих ЗМІ.
Схожі процеси відбуваються і в Польщі. Дуже багато європейських політиків-популістів стверджують, що народи їхніх країн живуть гірше через допомогу Україні. І Росія всіляко розганяє такі ініціативи. Тож тут усе доволі прозоро.
Ті країни, які мають кордони з РФ, як правило, мають і історичний досвід спілкування з росіянами. Вони розуміють ситуацію набагато краще і намагаються протистояти російській загрозі так, як уміють.
Знову ж таки іноді вони пропускають удари. Зокрема Польща, на мою думку, пропускає інформаційні удари Росії, пов’язані зі спробами дискредитувати українців і Україну в очах поляків.
Ми також бачимо, що почастішали випадки якихось антиукраїнських проявів у Польщі, зокрема і на рівні державних діячів. Той самий Кароль Навроцький, судячи з усього, не дуже налаштований на співпрацю з Україною. Хоча йому, здавалося б, нічого не потрібно пояснювати щодо загрози з боку Росії. Знову ж таки діє географічний і історичний фактор.
Європейські країни після завершення холодної війни загалом зняли з себе тягар великих військових витрат. Вони завжди значні і здаються непродуктивними. Особливо прямої загрози начебто не було, а в разі необхідності, як вважалося, США готові були прийти на допомогу.
Проблема в тому, що з 2022 року європейці, звичайно, за своїми мірками зробили дуже багато щодо повернення військових виробництв і їхнього розширення. Але це багато лише за європейськими мірками. За мірками України, яка захищається від безпосередньої агресії і змушена ухвалювати рішення значно швидше, це вкрай мало.
Ми бачимо за результатами останньої Мюнхенської конференції з безпеки, що європейці прокинулися, що загалом вони усвідомили загрози і готові відповідати на ці виклики. Але розгойдуються вони настільки повільно, що іноді це викликає майже істеричну реакцію.
РУСЛАН АЙСІН: Росія бере в обіг будь-які теми і будь-які провокації
— Росія від початку говорила про це досить прямо, можна сказати, неприховано, що вона чинитиме найрізноманітніший тиск на Європу, тому що Європа підтримує Україну.
Якихось серйозних методів впливу військового типу у Росії поки немає, бо вона скута війною. Але вона, звичайно, використовує вразливості, вузькі місця, так звані слабкі точки в системі безпеки Європи.
Вона займається інформаційними диверсіями, безпосередніми диверсіями, вибухами тощо. Підтримує різноманітні екстремістські, переважно праві рухи для того, щоб дестабілізувати і розхитати ситуацію. Є і підкуп, і шантаж.
Зрештою є величезна кількість людей, які мають громадянство Росії. Їх у Європі кілька мільйонів. Відповідно для агентурної діяльності це велике поле можливостей. До того ж Європа до останнього не сприймала Росію серйозно як загрозу. Після початку війни вважалося, що навряд чи Росія зможе якось серйозно впливати на європейські країни. Хоча Росія всіляко погрожувала, але цим погрозам не дуже вірили.
Але зараз ми бачимо, що це й атаки дронів передусім і кібератаки, які відбуваються постійно. Є і сходження поїздів із рейок. Це також частина тієї стратегії “кошмарити Європу”, яку розробляли Генштаб, Служба зовнішньої розвідки і ФСБ РФ.
Гібридизація атак на Європу — це зокрема ставка Росії у зовнішній політиці. Тому що вона вважає, що, по-перше, потрібно відповідати, а по-друге — лякати. Тому що європейці, як вони вважають, не надто налякані. А отже їх потрібно знову повернути в атмосферу часів холодної війни.
Насамперед Росія робить ставку на так званих корисних ідіотів у європейському політичному класі. Йдеться про різні праві організації, а також про режими на кшталт Орбана. Вони розгойдують цю тему і створюють інформаційну хвилю.
Ці “корисні ідіоти” підхоплюють її і вже зі своїх трибун поширюють як нібито реальну загрозу. Спочатку це сприймається як маргінальна тема, але ці люди покликані її актуалізувати. Далі цю тему використовують як троянського коня, щоб зламати єдність європейського політичного класу. Після цього вона поширюється на суспільний фокус, на ті соціальні групи, які підтримують цих політиків. Таким чином створюється хвиля, яка починає розгойдувати ситуацію. Саме на це все і розраховано. Тому що, звичайно, люди у здоровому глузді в подібні речі не вірять. Але на тлі різних скандалів та інформаційних криз частина суспільства починає сумніватися.
Потрібно враховувати, що за ці роки російські пропагандисти та фахівці, які займаються інформаційними операціями, набили руку в цій сфері. На відміну від європейців. Росія бере в обіг будь-які теми і будь-які провокації. Вона їх розкручує і вкидає в інформаційний простір. Іноді достатньо просто кинути камінь — і далі хвилі вже розходяться самі, без додаткової участі.
Читайте також: Від вандалізму до замахів: навіщо Росія збільшує кількість диверсій у Європі (ВІДЕО)
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
