Сьогодні о 08:37
Ескалація конфлікту США та Ізраїлю з Іраном спричинила з липня 2024 року різкий рекордний стрибок цін на нафту, що вже впливає на глобальні ринки. Водночас розрахунки аналітиків свідчать про те, що це не допомогло Росії покрити дефіцит бюджету, який є.
Також очевидно, що Кремль побоюється: у разі падіння режиму аятол в Ірані вся підсанкційна нафта може перестати бути токсичною і нею почнуть торгувати відкрито. А це — вирок для російського палива, адже якщо в ньому зникне потреба, то фінанси для російської економіки скоротяться в рази, як і можливості Путіна продовжувати свою агресивну війну проти України.
Що відбувається з цінами на нафту
Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, що призвело до блокування Ормузької протоки — артерії, через яку проходить 20% світової нафти вартістю майже 500 млрд доларів щороку. Танкерні групи з нафтою та скрапленим природним газом (СПГ) зупинилися по обидва боки протоки, а провідні страхові компанії скасували покриття військових ризиків для суден у Перській затоці з 5 березня. Президент США Дональд Трамп заявив, що операція проти Ірану Epic Fury може тривати довше місяця, а держсекретар Марко Рубіо попередив про “найбільш руйнівні удари попереду”.
Внаслідок ескалації на Близькому Сході 2 березня ціна на марку нафти Brent різко зросла на 13% — до 81,5 долара за барель, а потім коливалася між 78-83 доларами.
Експерти прогнозують, що після завершення активної фази ціни впадуть до 60 доларів за барель, оскільки ринок реагує “оборонно”, а надлишок нафти зберігається. Аналітики Wood Mackenzie попереджають: затяжна блокада Ормузької протоки може підняти ціни значно вище 100 доларів, адже під загрозою — 15 млн барелів на добу.
“Ще більш суттєво ситуація позначається на ринку газу, бо більша відносна частка газу транспортувалася через Перську затоку. Питання в тому, як довго триватиме підвищення попиту, дефіцит і зростання цін, наскільки він стане стабільним фактором, а наскільки ця ажіотажна частина спаде, але значною мірою це залежатиме від того, як швидко буде розблокована Ормузька протока”, — вважає сходознавець В’ячеслав Ліхачов.
Водночас різке зростання цін на нафту не допоможе Кремлю покрити дефіцит бюджету РФ, чверть доходів якого припадає на прибуток від продажу енергоносіїв. Про це повідомляє агентство Reuters.
За даними аналітиків, майже чверть доходів РФ припадає на нафту і газ, водночас російська нафта продається дешевше світових цін. Це пов’язано із західними санкціями та обмеженням ціни, встановленим Євросоюзом, до 44,1 долара за барель із 1 лютого.
“Згідно з розрахунками Reuters, для досягнення запланованого рівня ціна російського нафтового кошика Urals повинна зрости більш як на 50% — із 3 582 рублів (46,13 долара) за барель, досягнутих 2 березня. У російському бюджеті на 2026 рік передбачається ціна на нафту в 5 440 рублів за барель, або 59 доларів, і курс рубля у 92,2 за долар США”, — йдеться у публікації.
Президент України Володимир Зеленський заявив: попри це, Росія прагне заробити на нафті на тлі ситуації на Близькому Сході. Він також зазначив, що вживаються заходи для скорочення експорту російської нафти. Зокрема — за допомогою санкцій.
“Є різні заходи щодо скорочення можливостей їхнього експорту. Окрім наших внутрішніх далекобійних відповідей, існують ще деякі рішення — санкції щодо танкерів, компаній, суб’єктів перевезення вантажів, обмеження щодо капітанів і команд, а також імовірність, що ці танкери потім не відпустять”, — наголосив Зеленський.
В “Укрнафті” заявили, що ціна пального на українських АЗС зросла приблизно на 6 грн, а не на 10, як стверджують деякі ЗМІ. Водночас перебоїв із постачанням не очікується. Про це заявив голова “Укрнафти” Сергій Корецький.
“Укрнафта”, як державна компанія, буде орієнтиром справедливої ціни в цей кризовий період. Націнка зменшиться до мінімуму, щоб плавно пройти цей непростий період”, — повідомив Корецький.
Він додав, що головним завданням є уникнути перебоїв із постачанням пального в умовах збою глобальних логістичних ланцюгів.
“В Україні одна з найбільш диверсифікованих систем постачання пального з різних джерел, різними видами транспорту”, — зазначив голова “Укрнафти”.
Ситуація з цінами на нафту в оцінці експертів
Як ескалація на Близькому Сході впливає на світовий ринок нафти? Чи зможе Росія скористатися ситуацією і заробити? Що буде у випадку тривалого блокування Ормузької протоки? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України;
- Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
АНДРІЙ ЗАКРЕВСЬКИЙ: РФ хоче, щоб конфлікт на Близькому Сході тривав якомога довше
— Насправді година “Ч” настає вже наступного тижня. Дуже швидко минули перші п’ять днів цієї ескалації на Близькому Сході. І головна інтрига зараз така: чи буде наступної п’ятниці вільний прохід через Ормузьку протоку чи ні. Чому саме наступна п’ятниця? Тому що ринки однозначно переконалися: жодного фізичного дефіциту нафти у світі зараз немає. Є лише побоювання, що він може виникнути через певний час.
Зараз у танкерах на воді перебуває близько 260 млн барелів. Усі поділили 250 млн приблизно на 20 млн барелів на добу і зрозуміли, що два тижні можна взагалі ні про що не хвилюватися.
Якщо США розпочали свої дії минулої суботи, то до наступної суботи, по суті, що б не відбувалося, ринок просто витрачатиме цей запас зайвої нафти, яка зараз перебуває на воді.
Також почала з’являтися інформація про роботу країн і компаній із видобутку нафти та газу. І тут виявилася цікава річ: щодо нафти ніхто фактично не припиняв роботу. Виявилося, що берегові сховища зараз практично порожні — усю нафту встигли виштовхнути з резервуарів на експорт. І зараз надходять повідомлення: одні кажуть, що ці місткості знову заповнюватимуться 20 днів, інші — що 25 днів. Тобто це додатковий часовий запас.
З газом ситуація трохи інша. Катару фізично складно зберігати великі обсяги газу через невелику кількість сховищ. Тому Катар уже почав скорочувати відвантаження газу. Від цього постраждали Індія, Китай, Малайзія, Індонезія.
Практично одразу Китай зробив заяву про необхідність терміново розблокувати Перську затоку, тому що 30% скрапленого газу Пекін отримував саме з Катару.
Коли катарський газ перестав надходити до Китаю, туди розвернулися американські газові танкери. У результаті вони зі США попрямували у бік Малайзії, Індонезії та Китаю і перестали йти до Європи. І автоматично у Європі зросли ціни на газ. Ми це одразу побачили.
На щастя для Європи, зараз весна. Тому дорогий газ нікому особливо не потрібен. Спочатку ціни зросли через страх дефіциту, але ринок просто завмер — дорогий газ ніхто не купує.
Ми однозначно бачимо падіння експортних доходів Росії, а не зростання. Склалася парадоксальна та аномальна ситуація — через тарифи президента США Дональда Трампа, через його політику щодо Індії та через дії навколо Венесуели російські танкери почали ходити великим колом. Судна бояться заходити в райони поруч із країнами, які можуть їх заарештувати. Ми вже бачили, що Індія затримувала деякі судна.
З тих 260 млн барелів нафти на воді близько 60 млн — російські. Навіть якщо Росія зараз спробує продати нафту, їй спочатку потрібно кудись прилаштувати танкери, які вже перебувають у морі. До Китаю їм ще приблизно пів місяця йти. Лише після цього вони зможуть розвантажитися, а потім знову підуть назад — знову великим колом. Тобто ми бачимо простій танкерів, і здебільшого це простій тіньового флоту.
Росії дуже пощастить, якщо цей конфлікт на Близькому Сході триватиме хоча б два з половиною місяці. Лише тоді вони зможуть заробити на зростанні цін на нафту. Але поки що вони фізично не встигають.
РФ уже завантажила нафту практично в усі судна, які могла. Усі вони перебувають на воді. Їх потрібно спочатку довести до покупця, розвантажити — це приблизно пів місяця шляху. Потім 45 днів іти назад.
Якщо блокування Перської затоки триватиме так довго, Росія, можливо, почне щось заробляти на своїй нафті. Поки що чисто логістично це неможливо.
Перська затока переважно забезпечувала нафтою і газом Далекий Схід, Південну Азію та країни глобального Півдня. Зараз ці країни опинилися в ситуації повної залежності. Вони вперше повною мірою відчули, що станеться, якщо Ізраїль і США послаблять тиск на Іран і розблокують Перську затоку — тоді всі одразу відчують полегшення.
Але якщо тиск триватиме, постає питання: що їм робити? Отримувати російську нафту і газ довгим маршрутом — дуже дорого і небезпечно, адже ці судна можуть почати заарештовувати, оскільки всі вони перебувають під санкціями. І США, і Франція, і Бельгія вже дали зрозуміти: такі судна можуть затримувати.
Навіть якщо Росія спробує компенсувати дефіцит, вона просто не зможе цього зробити. Максимум РФ у піку постачала близько 10 млн барелів нафти на добу. Зараз — приблизно 9,2 млн. А перекрито близько 20 млн барелів.
ІВАН УС: Китаю не вигідне різке зростання світових цін на нафту
— Операція США та Ізраїлю проти Ірану розпочалася вранці у суботу 28 лютого. Це не випадково: у п’ятницю ввечері біржові ринки вже були закриті. Я так розумію, що ті, хто планував цю операцію — Ізраїль і США — розраховували провести все максимально швидко, за суботу і неділю, щоб до відкриття ринків у понеділок ситуація вже була більш-менш стабільною. Але цього не сталося. У понеділок, 2 березня, біржі все-таки відкрилися зростанням цін на нафту.
Якщо згадати прогнози, які звучали до початку операції, то говорили, що нафта може подорожчати до 100, а можливо й до 120 доларів за барель марки Brent. Ми зараз бачимо, що в певний момент ціна досягла приблизно 85 доларів за барель, навіть трохи вище. Але до вечора 3 березня ціна вже опустилася приблизно до 81 долара.
Тобто це навіть близько не ті 120 доларів, про які говорили. До того падіння з 85 до 81 відбулося буквально за кілька годин.
Якщо ж говорити про російську нафту Urals, то дисконт на неї зараз становить приблизно 30 доларів. Тобто якщо Brent коштує близько 80 доларів, то Росія продає свою нафту приблизно по 50 доларів за барель, не вище.
Для Росії це, звісно, зовсім не те зростання, на яке вона розраховувала. РФ хотіла б, щоб світові ціни були значно вищими.
Тому, наприклад, наближений до Путіна пропагандист і ідеолог нинішньої російської влади Олександр Дугін прямо говорив: Ірану вигідно воювати якомога довше.
Росія хотіла б, щоб ця війна була затяжною.
Але тут виникає парадокс: Росії це вигідно, а Китаю — ні. Він не зацікавлений у високих цінах на нафту. Я думаю, що Китай своїми каналами всіляко сигналізуватиме іранській владі: потрібно шукати варіант зупинки війни. Так, відбулися серйозні події, але, можливо, можна знайти якесь рішення, яке дозволить зупинити конфлікт.
Головне завдання Китаю — не допустити різкого зростання світових цін на нафту.
Не виключено, що тим, хто залишається при владі в Ірані, можуть запропонувати певні гарантії безпеки,наприклад, що вони не опиняться у списку цілей для ліквідації з боку США та Ізраїлю. В обмін на це конфлікт міг би бути зупинений.
Проте зараз, як мені здається, головні очікування Росії пов’язані з іншим сценарієм: що Іран почне обстрілювати Ормузьку протоку і тим самим спробує зупинити рух танкерів. Ширина протоки близько 196 км, і ця дистанція цілком прострілюється ракетами з території Ірану.
Авіація США та Ізраїлю, я думаю, діятиме спільно, щоб ліквідувати будь-які загрози для танкерного судноплавства. Тобто всі ракетні установки на території Ірану, які можуть загрожувати кораблям, знищуватимуться. Якщо така блокада загроз з боку Ірану буде реалізована і судноплавство буде захищене, то ціни на нафту, навпаки, можуть піти вниз.
ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: На нафтовому ринку зростає невизначеність
— Ситуація на нафтовому ринку поки що характеризується високим рівнем невизначеності. Так, ми бачимо, що загалом ціни на нафту зростають, особливо на ті марки, які є основними індикаторами ринку.
Водночас зміни ціни на російську нафту Urals поки що практично непомітні. Тому, на мою думку, варто трохи зачекати. У мене є відчуття, що досить скоро ситуація на ринку може заспокоїтися.
З одного боку, сьогодні на світовому ринку існує надлишкова пропозиція нафти. З іншого — країни намагаються швидко знайти обхідні логістичні маршрути. Якщо, наприклад, виникають складнощі з перевезеннями через Ормузьку протоку, то починають розглядатися альтернативні варіанти, наприклад, маршрути через Червоне море.
Що стосується Російської Федерації, то, попри ціни на нафту, на неї продовжують діяти санкції та політичний тиск. Наприклад, з боку адміністрації Сполучених Штатів, зокрема тиск на такі країни, як Індія, яка була великим покупцем нафти із РФ.
У цій ситуації Росія може спробувати заробити на невизначеності — у тому сенсі, що поки не зовсім зрозуміло, що відбувається в Ірані і як там зараз здійснюється торгівля нафтою в умовах нинішніх подій. Однак мені здається, що РФ багато на цьому не заробить, навіть якщо ціни на нафту сильно коливатимуться.
Для того, щоб російський бюджет був бездефіцитним, ціна нафти повинна бути значно вищою. Наскільки я пам’ятаю, у бюджет була закладена ціна 59 доларів за барель. Щоб бюджет був справді збалансованим, за деякими розрахунками ціна російської нафти повинна сягати приблизно 93 доларів за барель. Особливо йдеться саме про ціну Urals.
Відповідно, Brent у такому разі повинен коштувати значно більше — умовно кажучи, понад 100 доларів за барель. Я не думаю, що ми побачимо такий рівень цін. І навіть якщо ціни трохи зростуть, це не надасть вирішальної допомоги російській економіці.
Є ще один важливий фактор — логістика і проблема тіньового флоту. Для Росії сьогодні вкрай важливо вивозити якомога більше нафти, а для цього потрібні танкери великого тоннажу. Тому ставки на фрахт, зокрема для перевезення російської нафти, зараз суттєво зростають.
Виникає парадоксальна ситуація: Росія начебто продає нафту й отримує гроші, але значна частина доходів “з’їдається” транспортними витратами.
Крім того, обмеження на вивезення російської нафти створюють додатковий попит на танкери, які використовуються не лише для перевезення, а й фактично як плавучі сховища нафти. Частина танкерів може не розвантажуватися одразу, а шукати місце, де цю нафту можна буде продати та вивантажити. Звісно, не в усіх випадках, але такі ситуації справді виникають. Це також створює для Росії додаткові проблеми.
Далі багато що залежатиме вже від дій наших західних партнерів. Йдеться про покарання за порушення санкційного режиму і правил судноплавства. Це можуть бути досить жорсткі заходи: арешт танкерів, судові процеси, конфіскація суден або вантажів.
Крім того, сьогодні у Євросоюзі активно обговорюється питання посилення контролю за безпекою судноплавства, особливо для великотоннажних танкерів. З одного боку, йдеться про безпеку, а з іншого — про регулювання цього ринку, щоб було зрозуміло, хто володіє танкерами, хто ними оперує і які компанії стоять за перевезеннями. Це дозволить робити санкції більш точковими та більш ефективними.
Читайте також: Буде тільки гірше: стан економіки РФ з початку року проаналізували експерти
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
