До кінця 2025 року товарообіг між Євросоюзом і Росією знизився до рекордного мінімуму. За даними Служби зовнішньої розвідки України, порівняно з першим кварталом 2022 року експорт до Росії з Євросоюзу скоротився більш ніж на 60%, а імпорт до ЄС з Росії — на 90%.
Втрата традиційних ринків збуту, санкції та колосальні вливання у військово-промисловий комплекс і армію призвели економіку країни-агресора до найсерйознішої кризи за останні два десятиліття.
Системна криза в економіці
Після чотирьох років повномасштабної війни проти України Росія вирішила оскаржити в суді замороження своїх активів у Європі. Російський Центральний банк подав позов проти рішення ЄС від 12 грудня 2025 року, коли обмеження щодо країни-агресора продовжили безстроково. Фактично Москва намагається домогтися перегляду саме цього кроку. Сьогодні у країнах Євросоюзу заморожено близько 210 млрд євро російських активів.
“Російський Центробанк стверджує, що Брюссель “допустив суттєві процедурні порушення”, використавши кваліфіковану більшість за статтею 122, а не одноголосність, яка регулює зовнішню політику… Єврокомісія не одразу відреагувала на нове звернення. Після того як Москва подала до суду на Euroclear, Брюссель назвав позов спекулятивним і необґрунтованим”, — пише Euronews.
В Євросоюзі зазначили, що Росія може отримати доступ до заморожених коштів, лише якщо виконає три умови:
- припинить війну проти України;
- виплатить репарації;
- відмовиться від дій, які становлять загрозу для Європи.
Кремль виконати їх не готовий. Але й ігнорувати системну кризу економіки теж уже не може. Одним із яскравих показників настроїв громадян федерації є їхні банківські депозити.
2026 рік вони зустріли з рекордними 67 трлн рублів (близько 743 млрд євро) на банківських рахунках. Це майже на 10 трлн рублів (приблизно 111 млрд євро) більше, ніж роком раніше, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
“Ці накопичення — не ознака добробуту, а симптом напівзгнилої економіки. Гроші осіли на рахунках завдяки депозитним ставкам до 25% річних, штучному зміцненню рубля на 45% і падінню споживчих настроїв: люди просто бояться витрачати, бо не вірять у завтра. Ще 17 трлн рублів (майже 188,5 млрд євро, — ред.) населення тримає готівкою — показовий факт для країни, де офіційно все “стабільно”, — звернули увагу у Службі зовнішньої розвідки України.
Депозити рядових росіян стали фінансовою подушкою для найбільших банків країни. Вони спрямовують ці кошти на викуп державних боргових паперів і кредитування держкорпорацій. За оцінками аналітиків, влада теоретично могла б піти й на повну націоналізацію вкладів, проте такий крок викликав би надто гостру реакцію суспільства. Тому не виключено більш м’який сценарій — тимчасове заморожування коштів.
Темпи зростання російської економіки сповільнюються. Якщо у 2024 році ВВП додав 4,9%, то у 2025-му — лише 1%. І прогнози говорять про подальше гальмування. А спроби так званого керованого охолодження економіки високими ставками загнали її в стагфляцію.
Кремль зробив ставку на військово-промисловий комплекс, фактично пожертвувавши цивільною економікою. Але, як повідомляє Bloomberg, проблеми настигли навіть регіони, які вважаються опорою “оборонки”. Приклад тому — Нижньогородська область. Згідно з документами, з якими ознайомилося агентство, місцева асоціація промисловців фіксує різке падіння інвестицій, прибутку, обсягу замовлень і виробництва за останній рік. Серед головних причин — зростання прострочених платежів. І серед боржників — найбільші держкорпорації, зокрема ті, що працюють на війну: “Ростех”, “Об’єднана суднобудівна корпорація”, “Роскосмос” і “Росатом”.
“Фізичний обсяг виробництва навіть ВПК Росії минулого року вже пішов вниз. І саме тому, що фізичні обсяги вже неможливо прикрити, якось приховати, зменшується виробництво практично вже у всіх сферах російської економіки”, — розповів фінансово-економічний експерт Андрій Новак.
Згідно з бізнес-опитуванням, доданим до листа Нижньогородської асоціації промисловців і підприємців, якщо ситуація не зміниться, уже у другому півріччі роботу в регіоні можуть втратити близько 20 тис. осіб. У частини підприємств вичерпуються фінансові резерви, що призведе до скорочення виробництва та персоналу або навіть до банкрутства.
Крім того, з початку року Сили оборони України завдали понад 40 ударів по військових об’єктах та нафтогазовій інфраструктурі Росії, повідомили у Міністерстві оборони України. Серед уражених об’єктів — чотири нафтопереробні заводи (НПЗ), п’ять великих нафтових баз, установка підготовки нафти, бурові установки, термінали та газопереробне підприємство.
Удари по об’єктах нафтогазової інфраструктури країни-агресора, її військових підприємствах, пунктах управління, складах боєприпасів не тільки послаблюють економіку, але й безпосередньо впливають на здатність Росії продовжувати війну проти України. А це одна зі стратегічних цілей плану дій, який у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну представив очільник українського оборонного відомства Михайло Федоров. Україна працює над тим, щоб зробити дефіцит бюджету Росії у 2026 році рекордним, заявив він.
“Війна триває, бо у Росії є гроші на ракети й дрони, на контракти солдатам, на пропаганду. Джерело — нафта. Росія продає її по всьому світу через так званий тіньовий флот. Саме з цього бюджету фінансується війна. Якщо перекрити цей канал — ресурс на війну різко скоротиться”, — зазначили в Міноборони.
Падіння російської економіки в оцінці експертів
Що відбувається з економікою РФ з початку 2026 року? Який рівень інфляції й чи буде він зростати? Що відбувається в окремих галузях економіки? Наскільки знизилася купівельна спроможність росіян? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Борис Грозовський, економічний оглядач, автор Telegram-каналу Events and Texts;
- Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
- Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.
БОРИС ГРОЗОВСЬКИЙ: У 2026 році дефіцит бюджету може скласти 8-9 трлн рублів
— Я думаю, що до остаточного вичерпання грошей у РФ ще дуже далеко, на жаль. Але факт у тому, що дійсно, починаючи з жовтня-листопада 2025 року, росіяни перейшли до тотальної економії. Це фіксується за різними опитуваннями, за даними Центробанку, за даними Росстату, які кажуть, що зростання споживчих витрат за останні місяці практично немає.
Тотальна економія означає, що близько половини товарів у супермаркетах купується росіянами за акціями. Раніше, рік чи два тому, такого не було. Це означає, що, наприклад, за даними Росстату, зросла частка людей, яким немає на що поїхати у відпустку, немає на що придбати меблі, якщо виникає така потреба.
Доходи людей зменшуються, і відбувається це тому, що зростання цін випереджає зростання доходів. Росстат трохи маніпулює інфляцією. Реальна інфляція у Росії вища за офіційну. Офіційна цифра — близько 5-6% на рік. Але за тим, як люди це відчувають, — це ймовірніше 15%.
Насправді цифри інфляції — як у середньому ростуть товари та послуги — знаходяться десь між цими двома оцінками, тобто близько 10-11%. Такого зростання зарплат у людей немає.
Зростання цін трохи випереджає офіційне зростання зарплат, тому люди змушені економити.
Процес, мені здається, тільки почався і він ще дуже далекий від ситуації, коли було б нічого їсти.
У бюджеті РФ велика дірка. У січні 2026 року доходи від нафти та газу були вдвічі нижчі, ніж рік тому. Усі інші доходи приблизно на 5-6% нижчі, ніж рік тому. В сумі виходить, що січневі доходи на 12% нижчі, ніж за аналогічний період 2025 року.
Якщо припустити, що ця тенденція триватиме протягом року, то дефіцит російського бюджету досягне приблизно 8-9 трлн рублів.
Сам по собі дефіцит не був би великою проблемою, бо у Росії низький держборг. Але фактично в даній ситуації великий дефіцит означає фінансування шляхом зростання інфляції, коли бюджет бере гроші у державних банків, насамперед у Сбербанку та ВТБ. Банки купують облігації, які випускає уряд, а потім закладають їх у Центробанку, який під заставу цих облігацій видає банкам гроші, щоб ті могли кредитувати фізичних осіб, промислові підприємства тощо. Це по суті інфляційне фінансування.
Зараз російські чиновники найбільше переймаються саме тим, де взяти гроші. Є різні варіанти. Останніми роками підвищували й ПДВ, і податок на прибуток, і податок на доходи фізичних осіб — буквально всі основні податки за останні роки були підвищені.
Підвищення податків на виробників металів — один із варіантів, але це покриває невелику частку бюджетної діри: приблизно 1 трлн із передбачуваних 8-9.
Ще один варіант — різко ввести ПДВ на імпортні товари на маркетплейсах. Спершу хотіли вводити цей податок поступово і розтягнути процес на 5-7 років. Тепер йдеться про те, щоб запровадити його миттєво. Це означає значне подорожчання товарів, які купує населення.
За останні 9-10 місяців російський Центробанк знизив ключову ставку з 21 до 15,5%. Він знижував її поступово, невеликими кроками. Але кредити залишаються дорогими. Коли ключова ставка висока, банки видають кредити під дуже високий відсоток. Фактично це призвело до зупинки економіки.
Економічного зростання в Росії зараз немає. У 2025 році і ВВП, і промисловість зростали в середньому на 4-5%, а зараз — близько 0,8-0,9%.
Зростання зберігається лише у військовому виробництві, а цивільний сектор або стоїть, або зменшується. Металургія, вугілля, транспорт — скрізь зниження.
Значно зросла частка компаній, які показують не прибуток, а збитки — таких близько 30%. Це проблема для бюджету, бо такі компанії не платять податок на прибуток, а значить, у бюджету менше грошей.
ОЛЕГ ПЕНДЗИН: РФ перебуває в стагфляції
— Якщо у громадян умовно 50 трлн рублів на рахунках, а у держави — шалений дефіцит і величезне бажання терміново знайти нові джерела коштів, то волею-неволею погляд починає косити в бік цих астрономічних сум, якими Кремль хотів би якось скористатися і, бажано, не обваливши банківську систему.
Ідея заморожування коштів на рахунках громадян інтегрується вже досить давно. Ще у 2023 році були публікації, де говорилося: якщо буде зовсім погано, можна заморозити якісь довгострокові програми громадян.
Ми вже бачили прецеденти, коли Центробанк РФ разом з Мінфіном використовували досить цікаві способи фінансування дефіциту бюджету. Наприклад, випуск федеральних позик, номінованих у юанях. Але це копійки порівняно з масштабом передбачуваних витрат. Кремлю потрібні значні гроші.
У російських чиновників є приклад, як це зробити, спираючись на досвід СРСР. Правда, бажано пам’ятати, чим це для Радянського Союзу закінчилося. Але хто про це думає в момент прийняття непопулярних рішень?
Головним критерієм ефективності економічної політики у демократичній державі є підвищення рівня життя власного народу. Бо на наступних виборах, якщо реальні доходи не ростуть, до влади приходить опозиція з новою економічною програмою. У тоталітарній системі це працює інакше. Там головний критерій — не рівень життя людей, а цілі й завдання, які ставить перед собою управлінська верхівка. І, як правило, це точно не підвищення рівня життя простих громадян.
В нинішній ситуації у РФ — це військові витрати, це перегони озброєнь. Якщо не вистачає грошей на військові витрати, то скорочуються витрати на підтримку соціальних стандартів і соціальні програми фінансуються за залишковим принципом.
Економічна система — рівноважна. Якщо ви направляєте великі державні інвестиції у військово-промисловий комплекс, він починає діяти як пилотяг: відтягує до себе трудові, фінансові, матеріальні ресурси, щоб виконати військові замовлення. І, відтягуючи ресурси, ВПК автоматично приводить до стагнації цивільних галузей.
Якщо у 2025 році темпи зростання економіки менші одиниці — фактично стагнація, а військово-промисловий комплекс показує зростання 10-12% за низкою напрямів, то арифметика проста. Якщо щось зросло на 12%, а в цілому по економіці — нуль, значить, щось інше повинно було впасти приблизно на таку ж величину.
Цивільний сектор, видобуток корисних копалин, первинне перероблювання сировини — все це показує величезні збитки. Сільське господарство також у складній ситуації.
Більшість цих підприємств знаходяться в суб’єктах федерації, віддалених від Центрального федерального округу. Це містоформувальні підприємства, які формують основні податкові доходи місцевих бюджетів.
Саме з місцевих бюджетів фінансуються бюджетні організації — учителі, лікарі, соціальні програми, підтримка малозабезпечених. Чим менше грошей у регіонах, тим менше шансів на поліпшення ситуації у бюджетників.
Інфляція нікуди не зникла. Звідси й термін “стагфляція” — одночасна стагнація та інфляція. Проблема в тому, що методи боротьби з інфляцією і методи боротьби зі стагнацією протилежні. Щоб знизити інфляцію, застосовуються монетарні методи: підвищення облікової ставки, жорсткий валютний курс. Щоб боротися зі стагнацією — навпаки: низька ставка, плавучий і комфортний для підприємств курс.
Неможливо одночасно ефективно боротися і з тим, і з іншим. Якщо ви стимулюєте економіку — зростає інфляція. Якщо душите інфляцію — глибше заганяєте економіку у падіння.
Стагфляція — це ситуація, коли що б ви не робили, стає гірше. І РФ опинилася саме в цій ситуації.
ІВАН УС: У Росії цілі галузі економіки перебувають у занепаді
— Військове виробництво — це частина економіки країни. Не може бути так, що в одній її частині все ідеально, а в інших — зовсім жахливо. Проблеми, які є в цивільних галузях, так чи інакше перетікають у військову. Відбувається класичний трансфер кризи: він охоплює одні сегменти й поступово поширюється далі.
Військова промисловість споживає товари та компоненти, які виробляються у невійськових секторах. Якщо там є проблеми, нестача, збої — це неминуче відображається і на ВПК.
Директор Череповецького ливарно-механічного комбінату, до речі, нещодавно заявив, що, за його даними, машинобудування Росії у 2025 році, включно з військово-промисловим комплексом, споживало на 25% менше металу, ніж роком раніше. Коли падіння за рік складає 25% — це не випадковість, а системна проблема.
Існує уявлення: раз це військова економіка, значить, у ВПК із грошима проблем немає. Насправді це не зовсім так. Навіть підприємства військово-промислового комплексу стикаються з нестачею оборотних коштів.
У 2025 році фіксувалися випадки закриття військових виробництв через відсутність фінансування. До того ж, “Уралвагонзавод” — одна з ключових виробничих потужностей російського ВПК — заявляв про необхідність скоротити 10% персоналу. Просто тому, що бракує грошей.
Замовлення розміщуються, робота виконується, але оплата затримується. І тут доречно згадати фразу Дмитра Медведєва: “Грошей немає, але ви тримайтеся”. По суті, сьогодні вона звучить більш ніж актуально.
Якщо говорити про бюджет РФ, то на 2026 рік заплановано дефіцит близько 3,8 трлн рублів. Разом з тим уже у січні був сформований дефіцит 1,7 трлн — майже половина річного плану. А попереду ще десять місяців. Даних за лютий поки не було, але тенденція очевидна.
Ще наприкінці 2025 року один із найбагатших людей Росії, Олег Дерипаска, написав пост про те, що країну очікує закриття тисячі підприємств. Пізніше він цей пост видалив, але, як кажуть, інтернет усе пам’ятає. Думаю, це була емоційна реакція на ситуацію, але бізнесмени такого рівня просувають сценарії на кілька кроків уперед.
У 2026 році інвестиції скорочуватимуться. Навіть голова Сбербанку Герман Греф говорив, що нові інвестиційні проєкти найбільший банк країни не фінансує — лише старі.
Усі проблеми в економіці РФ, які накопичувалися з початку повномасштабної війни, зараз усе більше проявляються.
Дефіцит бюджету вимагає пошуку нових ресурсів для ведення війни. З 1 січня 2026 року ПДВ у Росії підняли з 20 до 22%. Аналітики відзначають, що саме після підвищення ПДВ з початку року почалося закриття ресторанів. Бухгалтерія показує, що в цих умовах працювати стає неможливо.
Плюс відбувається перерозподіл витрат — люди вже не можуть витрачати так, як раніше. Виходи до ресторанів відкладаються, і ці ресторани закриваються.
Та сама історія і з будівельними компаніями. Найбільший російський забудовник “Самолет” просить фінансової підтримки у держави, бо квартири не купують, а їх будували у кредит. Схема була проста: беремо кредит, будуємо житло, продаємо, повертаємо кредит. Тепер простіше закритися, ніж обслуговувати зобов’язання.
Як би не розповідали на російських пропагандистських каналах, що все прекрасно і весь світ мріє про російську економіку, насправді ситуація далека від ідеальної.
Дефіцит бюджету фінансується через облігації внутрішньої держпозики. Їх купують банки, а під них отримують гроші від Центробанку. По суті, це друкування нових грошей.
У повномасштабну війну проти України Росія входила з грошовою масою близько 66 трлн рублів. На 1 січня 2026 року — уже близько 130 трлн. Грошову масу фактично подвоїли.
Водночас влада намагається утримувати рубль на сильних позиціях, що дратує експортерів, які кажуть: при збереженні такої тенденції у 2026 році можна буде спостерігати не просто окремі банкрутства, а банкрутство цілих галузей, наприклад, металургії. І все це поступово погіршує показники економіки.
Читайте також: Хитрий “нейтралітет”: чому Китай не зацікавлений у швидкому завершенні війни Росії проти України














