За минулу добу російські війська припинили наступальні дії на Куп’янському, Краматорському, Оріхівському та Придніпровському напрямках. Крім того, окупанти значно знизили штурмову активність на півночі Донецької області.
Армія РФ імітує наступ у прикордонних районах на півночі України, намагаючись переконати Захід, що фронт падає, і вплинути на переговорний процес, вважають аналітики.
Що відбувається на фронті?
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках противник завдав по українських позиціях сім авіаударів і здійснив 87 обстрілів, зокрема чотири — з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку росіяни тричі намагалися прорвати оборонні рубежі ЗСУ в районах населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Прилипка.
На Куп’янському напрямку наступальних дій ворога не зафіксовано.
На Лиманському напрямку загарбники провели сім атак у районах населених пунктів Ставки, Дробишеве, Твердохлібове, Зарічне, Діброва.
На Слов’янському напрямку українські військові зупинили сім спроб окупантів просунутися вперед у районах Закітного, Резниківки та у напрямку Озерного.
На Краматорському напрямку доба минула без бойових зіткнень.
На Костянтинівському напрямку війська РФ здійснили 10 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Щербинівка, Русин Яр, Яблунівка та у бік Новопавлівки.
Українські воїни зазначають, що численні спроби російських окупантів наблизитися до Костянтинівки провалені. Прикордонники зривають кожен штурм, ліквідовуючи особовий склад армії РФ, знищуючи логістику й артилерію противника. Бійці наголошують, що своєчасне виявлення просування росіян і влучні удари операторів FPV-дронів не дають загарбникам просунутися навіть на метр.
Російські окупанти намагаються проникнути в село Закітне Донецької області. За словами українських воїнів, противник вирішив вести наступ малими групами одразу з трьох напрямків і перейти річку Сіверський Донець по льоду. Захисники проводять зачистку території.
“Завдання цих груп — пройти, максимально десь сховатися і чекати підкріплення. Ділянка прориву, через яку вони пройшли по замерзлій річці, взята під контроль. Я думаю, що надалі ті підрозділи, які перебувають на тій самій ділянці, не допустять нового прориву”, — прокоментував ситуацію на фронті офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький.
На Покровському напрямку Сили оборони України зупинили 35 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Родинське, Котлине, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Осавульське, Філія та у бік населених пунктів Новий Донбас і Гришине.
На Олександрівському напрямку російська армія двічі атакувала у бік Іванівки та Зеленого Гаю.
На Гуляйпільському напрямку українські сили відбили 13 атак у районах Добропілля, Гуляйполя, Рибного, Луговського та у напрямку Залізничного.
Сили оборони також знищують живу силу і техніку противника на півдні. Військові експерти відзначають успіхи ЗСУ на Гуляйпільському напрямку. Зокрема, у Запорізькій області було виявлено й ефектно підірвано реактивну систему залпового вогню “Торнадо-С” і взято під контроль населений пункт.
“За останній тиждень Сили оборони України провели низку успішних контрнаступальних дій на стику двох областей — Запорізької та Дніпропетровської. За даними Сил оборони України та Генштабу ЗСУ, повністю перейшов під контроль населений пункт Тернувате”, — розповів військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов.
На Вовчанському напрямку у Харківській області бійці 57-ї окремої мотопіхотної бригади “Вовкодави” знищили російські склади й укриття особового складу. Про це повідомили у пресслужбі бригади.
Під час бойової роботи українські пілоти здійснили понад 10 скидів важкими дронами-бомбардувальниками. Водночас завдали армії РФ значних втрат у живій силі й техніці.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що вже наприкінці 2025 року РФ почала “кампанію когнітивної війни”, використовуючи атаки на півночі України, на кордонах із Сумською та Харківською областями, для створення видимості наступу. Однак аналіз не показав жодних доказів того, що російські війська досягли значних просувань до будь-яких оперативно значущих цілей після нібито захоплень невеликих прикордонних населених пунктів. А також ознак підготовки Росії до масштабного наступу з півночі.
В ISW звернули увагу на заяву Міноборони РФ від 8 лютого про нібито захоплення села Сидорівка північно-західніше Сум, поблизу державного кордону. Російські військові блогери подали це як частину плану зі створення “буферної зони” на півночі Сумської області. Однак візуальних доказів, які б підтверджували ці заяви російського військового відомства про захоплення населеного пункту, військові аналітики не знайшли.
За оцінками Інституту вивчення війни, Кремль навмисно перебільшує значення транскордонних ударів, видаючи їх за новий широкий наступ. Ця маніпуляція покликана спровокувати страх і змусити Київ та союзників капітулювати ще до того, як Росія наростить реальні наступальні потужності.
Російські окупанти продовжують зазнавати значних втрат на фронті. Протягом першого місяця 2026 року ЗСУ змогли стабілізувати ситуацію, зупиняти просування противника й ефективно знищувати особовий склад і техніку армії РФ. Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
“Загальні втрати противника в січні становили 31,7 тис. осіб, що на 9 тис. перевищує обсяги його поповнення за той самий період. Таку тенденцію потрібно продовжувати й зміцнювати”, — наголосив головнокомандувач ЗСУ.
За словами Сирського, під час робочої наради відбулася відверта розмова про стан виконання бойових і оперативних завдань. Зокрема, були проаналізовані питання відбиття повітряних ударів противника, комплектування й забезпечення підрозділів, проведення інженерно-фортифікаційних робіт, а також підтримання правопорядку в ЗСУ.
У січні Повітряні сили ЗСУ завдали 80 авіаударів, а ударні безпілотники Сил оборони України виконали понад 300 тис. спеціальних бойових завдань.
“У результаті ударів по аеродромах противника застосування ворогом керованих авіабомб зменшилося на 5%”, — зазначив головком.
Підсумовуючи, він акцентував, що навіть після чотирьох років повномасштабної війни проти противника, який чисельно переважає, українська армія зберігає стійкість і послідовно скорочує угруповання російського агресора.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну втрати окупантів становлять понад 1 млн 200 тис. особового складу.
Ситуація на фронті в оцінці експертів
Що зараз відбувається на фронті? Чому за величезних втрат армії РФ не вдається досягти поставлених цілей? Як ситуація на фронті впливає на переговорний процес щодо завершення війни? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Владислав Селезньов, військовий експерт;
- Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії;
- Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.
ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: ЗСУ можуть ліквідувати 50 тис. окупантів на місяць
— Просування російських окупантів не настільки значне, але цифра втрат армії РФ продовжує вражати. Це говорить про те, що росіяни буквально трупами своїх солдатів прокладають шлях до таких бажаних квадратних кілометрів української території.
Активність ворога на Лиманському напрямку — яскраве підтвердження того, що противник намагається сформувати ударні плацдарми, з яких у ході весняно-літньої наступальної кампанії намагатиметься атакувати міську агломерацію Донецької області — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку.
Загалом динаміка дій противника на полі бою зараз абсолютно красномовна. Він не наважується активно залучали бронетанкову компоненту, бо будь-яка одиниця бронетехніки швидко знищується українськими дронами. Тому армія РФ робить ставку на дії малими піхотними, штурмовими групами, вважаючи це шляхом до отримання контролю над окремими ділянками фронту.
Останнім часом як українські, так і західні аналітики дедалі частіше доходять висновку: у межах весняно-літньої наступальної кампанії противник зосередить основні ресурси на двох пріоритетних напрямках. Перший — район Покровська і Мирнограда з подальшим рухом у бік Слов’янська, Краматорська, Дружківки. Другий — схід і південний захід Запорізької області.
Уже зараз ми бачимо зародки оперативного оточення, яке противник намагається сформувати навколо нашого угруповання, що обороняє місто Оріхів на півдні Запорізької області.
Навіть попри те, що близько 715 тис. російських військовослужбовців залучені в межах так званої “спеціальної військової операції”, цих ресурсів недостатньо, щоб атакувати вздовж усієї лінії активних бойових дій.
Починаючи із середини жовтня 2023 року російська армія практично безперервно перебуває у стані наступу оперативного рівня. За понад три роки повномасштабної війни, якщо рахувати приблизно з грудня 2023 року, противник зміг захопити трохи більш ніж 1% території нашої країни, і то ціною величезних втрат. Це говорить про те, що, попри наявність ресурсів і амбітних планів, реалізувати їх росіянам не вдається — стійка оборона української армії зводить нанівець їхні зусилля.
Росіяни продовжують намагатися продавити оборону трупами своїх солдатів, але територіальні результати залишаються вкрай обмеженими. Війна змінюється. Якщо ще два роки тому ми регулярно бачили повідомлення про масштабні бронетанкові атаки, то зараз застосування бронетехніки має епізодичний характер. Основний інструмент росіян — піхотні, так звані м’ясні штурми. Тактика інфільтрації суттєво змінила характер бойових дій.
Нещодавно український міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ми матимемо серйозні шанси на успіх, коли рівень втрат противника наблизиться до 50 тис. убитих і поранених військовослужбовців на місяць. Чи реально це? Так, безумовно. Коли об’єднуються технологічні рішення — інженерні споруди, малопомітні перешкоди, мінні поля, протитанкові й протипіхотні міни, це дає змогу стабілізувати фронт і збільшувати втрати ворога.
Очевидно, що російське командування не відмовиться від своїх планів і генерали далі гнатимуть особовий склад на забій. А отже, цифра в 50 тис. втрат на місяць не виглядає ефемерною і цілком досяжна.
СЕРГІЙ БРАТЧУК: Росія намагається розосередити фронт
— Уже можна підбити підсумки першого тижня лютого 2026 року за ворожими втратами. Росія втратила в середньому солдатську роту на те, щоб окупувати 1 кв. км української землі. 1 кв. км і близько 130 осіб у середньому за таку територію.
Щодня Росія втрачає на війні проти України тисячу солдатів, водночас темпи просування окупантів становлять лише кілька кілометрів на місяць.
Грудень 2025 року був рекордним для Росії за втратами, тому що вона дуже поспішала зробити певний подарунок Путіну для виступу перед Новим роком. Втрати варіюються, тому що відбуваються перегрупування. Раніше росіяни активно атакували групою по 8-10 осіб, потім у зв’язку з втратами зменшили кількість складу цих груп. Бувало, що й по одному йшли вперед, намагалися закріпитися у підвалах якихось руїн.
Людей в армії РФ не вистачає, зменшується кількість особового складу в групах, але інтенсивність бойових дій меншою не стає.
Росіяни дуже активно намагаються діяти в прикордонні Сумщини та Харківщини, у так званих сірих зонах. Очевидно, що наші війська стоять в обороні, вони не перебувають у цій “сірій зоні”, тому росіяни намагаються туди проникати, зафіксувати свої “успіхи” прапором РФ. Їхня спроба розтягнути фронт і розосередити наші ресурси цілком очевидна.
Російська пропаганда поширює наратив, що Україна нібито не може захистити свої кордони. Нібито російські війська можуть заходити вглиб країни й окуповувати території за тими чи іншими напрямками. Тому й проводяться спроби створити напруження з ДРГ-групами й штурмовими групами.
Якщо говорити про населені пункти в прикордонні, які обстрілює Росія, то переважна більшість із них просто зруйнована. І Сумщину бомблять, і Одесу, і Запоріжжя, Лиман, Костянтинівку, Покровсько-Мирноградську агломерацію на Донецькому напрямку. Тому очевидно, що ці спроби будуть і надалі.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Путін намагається переконати Трампа в успіхах на фронті
— Путін насамперед намагається вплинути на президента США Дональда Трампа. З перших днів свого другого терміну глава Білого дому почав говорити про те, що Путін нібито йде на великі поступки вже тому, що не захоплюватиме всю Україну.
Зараз, на тлі відвертих провалів у планах Путіна щодо захоплення українських територій, це виглядає особливо показово. За різними джерелами в американських ЗМІ, кремлівський диктатор упевнено заявляв, що прорве фронт і в середині 2024 року, і восени 2024 року, і так далі.
На певному етапі Дональд Трамп знову повертається до тези про те, що Україна цю війну програє. Хоча, заради справедливості, на тлі невдач російської армії він періодично говорить і про те, що Росія не здатна виграти цю війну.
Для того, щоб впливати на емоційне сприйняття Дональда Трампа, Путін, як мені здається, і намагається тиснути в різних напрямках.
Є ще один аспект, який теж має свій вплив. Росія говорить про необхідність вирішення так званого “територіального питання” — щоб Україна залишила неокуповану частину Донбасу, а у відповідь РФ нібито вийде з інших областей — Харківської та Сумської.
Для того, щоб створити видимість, що вони щось фактично контролюють у Сумській і Харківській областях і мають можливість торгуватися перед Трампом, росіяни намагаються демонструвати активність на цих напрямках. Хоча ми бачимо, як на Куп’янському напрямку це іноді призводить до досить сумних для РФ результатів: вони проголошують окупацію того чи іншого населеного пункту, а потім їх звідти вибивають, зачищають — і вони змушені знову і знову штурмувати, щоб підтвердити слова свого верховного головнокомандувача.
Путін намагається представити Дональду Трампу певний “обмінний фонд” територій, який вони так наполегливо просувають на переговорах.
Читайте також: Без Starlink — без наступу: як штурми РФ втрачають координацію, пояснили експерти














