Вчора о 22:46
Україна запроваджує нові санкції проти компаній, які постачають деталі для російських ракет і дронів, а також щодо російського фінансового сектору.
За словами президента України Володимира Зеленського, ці заходи спрямовані на припинення постачання критичних компонентів для виробництва озброєнь і обмеження крипторинку, який Москва використовує для обходу санкцій. Частина цих рішень увійдуть до 20-го санкційного пакету Європейського Союзу, який перебуває на фінальній стадії підготовки.
Якими будуть нові санкційні обмеження?
Економічний тиск на Росію все помітніше впливає на здатність Кремля продовжувати війну проти України. Як заявив президент Володимир Зеленський, через погіршення фінансово-економічної ситуації Путін опинився перед стратегічним вибором: або робити паузу у війні, або йти на вкрай непопулярний крок і оголошувати нову хвилю мобілізації.
Через дефіцит бюджету російська влада змушена зменшувати виплати військовим, а рекордні втрати на фронті ведуть до скорочення ресурсів на передовій. Однак оголошувати мобілізацію Путін не хоче.
“Грошей стало менше у росіян. Ми бачимо, що є доповідь їхнього Центробанку — понад 80 млрд доларів дефіциту у 2025 році. Ми фіксуємо, що це у звітах, а насправді — сума більша за 100 млрд, тому що частину вони перенесли на наступний рік… Це те, що я бачив в аналітиці нашої розвідки. І це говорить про те, що реальний дефіцит у них був понад 100 млрд на 2025 рік. Це важко? Дуже. Тому, як мені здається, їм потрібна пауза. Я вважаю, що Путін замислився над цим. За нашими оцінками, цього року дефіцит у Росії буде ще більшим”, — заявив Зеленський на зустрічі із представниками ЗМІ.
Додатковим фактором тиску на Росію стане і 20-й пакет санкцій Євросоюзу, спрямований насамперед на нафтові доходи та фінансову систему країни-агресора. Нові обмеження б’ють по енергетиці, фінансах і торгівлі. Як заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, мета — максимально урізати можливості Кремля фінансувати війну. Зокрема, ЄС пропонує повністю заборонити морські перевезення російської нафти в координації з країнами G7 (“Великої сімки”, “Групи семи”).
“Кремль множить свої воєнні злочини в геометричній прогресії, цілеспрямовано завдаючи ударів по будинках і цивільній інфраструктурі. Цілями атак стали енергетичні об’єкти та системи опалення. Це дії нації, що веде війну на виснаження проти мирного населення. У той час як в Абу-Дабі відбулися важливі мирні консультації, ми повинні тверезо оцінювати ситуацію: Росія сяде за стіл переговорів із щирими намірами лише в тому разі, якщо на неї буде чинитися тиск. Це єдина мова, яку розуміє Москва. Саме тому ми сьогодні активізуємося. Комісія пропонує новий пакет санкцій — 20-й від початку агресивної війни Росії проти України”, — заявила фон дер Ляєн.
Це має ще більше скоротити доходи Росії від експорту енергоносіїв і ускладнити пошук покупців. Під обмеження потрапляють ще 43 судна, а загальна кількість тіньового флоту у санкційних списках досягає 640 одиниць. Крім того, ЄС запроваджує заборону на обслуговування газовозів і криголамів, що має підірвати російські проєкти з експорту газу.
Велика Британія заявила, що розглядає можливість захоплення танкерів російського тіньового флоту. Це може стати серйозним ударом по доходах Москви, пише The Guardian.
“Є також ознаки того, що Москва реагує на західні загрози, перереєстровуючи танкери тіньового флоту під російським прапором, щоб запобігти їх захопленню. “Маринера” була одним із 10 суден тіньового флоту у Карибському морі, які в грудні та січні змінили прапор на російський у межах невдалої спроби прорвати нафтову блокаду Венесуели з боку США”, — йдеться у публікації The Guardian.
Другий блок санкцій б’є по фінансовому сектору. Євросоюз запроваджує обмеження проти ще 20 російських регіональних банків і посилює контроль над криптоактивами. Під удар можуть потрапити профільні компанії та платформи для торгівлі цифровою валютою. Також ЄС має намір вживати заходів проти банків у третіх країнах, які допомагають Росії обходити санкції.
“Ми розглядаємо санкції як один із засобів тиску на Росію, щоб змусити Кремль сісти за стіл переговорів. Таким чином, це спосіб досягнення такого бажаного і довгоочікуваного миру в Україні. Тому ми дуже активно працюємо над 20-м пакетом санкцій”, — наголосила головна спікерка Єврокомісії Паула Піньо.
Третій блок запроваджує торговельні обмеження на суму понад 360 млн євро. Євросоюз розширює заборони на постачання товарів і послуг — від промислової продукції до сервісів у сфері кібербезпеки. Під ембарго потрапив імпорт металів, хімікатів і критично важливих мінералів. Також запроваджуються додаткові заборони на експорт технологій і матеріалів, які можуть використовуватися у військових цілях.
“Я закликаю держави-члени негайно схвалити ці нові санкції. Це стало б потужним сигналом напередодні похмурої четвертої річниці цієї війни: наша відданість вільній і суверенній Україні непохитна. Водночас вона лише зміцнюється день за днем, місяць за місяцем, рік за роком”, — акцентувала глава Єврокомісії.
Єврокомісія також уперше планує залучити механізм протидії обходу санкцій, забороняючи експорт окремих видів промислового обладнання до країн із високим ризиком реекспорту до Росії.
“Росія продовжує відповідати на дипломатію ракетами. Ми сповнені рішучості зробити цей вибір болісно дорогим. Сьогодні ми представляємо наш 20-й пакет санкцій. Ці заходи серйозно шкодять російській економіці. І кожна санкція підриває її боєздатність. Москва не непереможна. На полі бою її армія простоює. Усередині країни її економіка руйнується. Посилення тиску, спільно з нашими партнерами, і збільшення військової підтримки України можуть прискорити завершення цієї війни”, — заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
За даними Євросоюзу, доходи Росії від нафти та газу у 2025 році впали на 24%, досягнувши мінімуму за останні роки. Урсула фон дер Ляєн заявила: санкції працюють і будуть посилюватися доти, доки Москва не почне реальні переговори про справедливий мир. У Єврокомісії акцентують, що посилення тиску — це відповідь на удари по цивільній інфраструктурі України, а самі обмеження залишаються ключовим інструментом впливу на Кремль.
Жодних надій на відновлення обсягів російських енергоносіїв у РФ не залишилося, констатують аналітики. Індія, другий найбільший імпортер російської нафти після Китаю, зобов’язалася повністю відмовитися від закупівель пального з федерації, йдеться у тексті указу президента США. Тому вже з 7 лютого Вашингтон припинив стягувати частину мит на експорт індійських товарів до Сполучених Штатів. Йдеться про частину тарифів, запроваджених Трампом щодо Індії у 2025 році.
Разом із податком за російську нафту митна ставка на експорт з Індії до США становила 50%. Зменшити розмір інших мит для Індії зможе торговельна угода. Якщо вона набуде чинності, базовий тариф на індійські товари у США становитиме 18%. Натомість Нью-Делі знизить мита на американські товари.
20-й пакет санкцій проти РФ в оцінці експертів
Наскільки руйнівними для РФ можуть бути нові санкції Євросоюзу? У якому стані перебуває російська економіка? Як істотне зниження продажу нафти впливає на бюджет РФ? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олег Устенко, економіст, радник президента України (2019-2024 рр.), старший радник Американо-Української ділової ради;
- Ігор Ліпсіц, доктор економічних наук, професор;
- Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.
ОЛЕГ УСТЕНКО: Бюджет РФ недорахується 50 млрд доларів
— Заборона Євросоюзу щодо перевезення нафти полягає в тому, що можна взагалі прибрати цінову стелю. Бо якщо ти робиш повну заборону на перевезення російської нафти, то це дуже серйозно б’є по РФ і її доходах.
Росія отримала близько 150 млрд доларів у 2025 році за продаж нафти, а військовий бюджет — це 165 млрд доларів, якщо вірити відкритим джерелам. А фактично може бути й більше — до 180-200 млрд. Іде падіння доходів від нафтового бізнесу й у Росії будуть серйозні проблеми.
Нафта є і Росія буде продовжувати її качати просто тому, що альтернатива полягає в тому, що ти заморожуєш свердловину назавжди. Це не газ, який можна видобувати й заганяти в якісь сховища. Це не золото, яке можна складати на складах. Нафту фізично ніде зберігати, тому що танкерів не так багато.
Варіанти такі: або ти продаєш у збиток для себе, або заморожуєш свердловину. А розморозити свердловину — це як мартенівську піч: щоб знову запустити, її треба розібрати й побудувати заново. Приблизно те саме відбувається з нафтовим бізнесом.
РФ фактично може втратити можливість продажу свого основного експортного ресурсу. Так, з Індії знімають високі тарифи, які були встановлені за підтримку кремлівського режиму через купівлю російської нафти. Це буде серйозний удар для Росії.
Достатньо згадати період до лютого 2022 року. Тоді Індія практично не купувала нафту з Росії й вона становила близько 2% у структурі імпорту. Потім ця цифра зросла у 30-35 разів, спочатку до 50%, а в окремі моменти — до 70% імпорту.
З погляду бізнесу Індії було б вигідніше купувати російську нафту, тому що Росія в паніці пропонує колосальні дисконти — нафта марки Brent зараз близько 65 доларів за барель. Якби не агресія проти України та санкції, російська нафта Urals продавалася б із невеликим дисконтом — скажімо, близько 60 доларів. Зараз же Росія намагається продавати нафту Індії з дисконтом майже вдвічі — по 30-35 доларів за барель при собівартості 20-25 доларів. Нафту, яка вивільняється на індійському напрямку, неможливо просто взяти й перенаправити в інше місце. Такі обсяги при санкціях ти не продаси.
20-й пакет санкцій — він не такий жорсткий, як санкції США проти “Лукойла” і “Роснефти”, але він порівнюваний із серйозним нокаутом для російської нафтової промисловості.
Була телефонна розмова голови КНР Сі Цзіньпіна і президента США Дональда Трампа, де вони обговорювали економічні відносини та домовленості. Це сигнал, що Китай не піде на конфронтацію зі Штатами. Санкції проти “Роснефти” і “Лукойла” обмежать морське транспортування нафти до Китаю. Трубопроводи заповнені й більше качати не можна, а морське транспортування — це знову колосальні дисконти.
Комерційно Китай міг би отримувати вигоду, але геополітично це невигідно. Тому втрати РФ за китайським напрямком можуть сягати ще 10 млрд доларів на рік.
Якщо скласти: 40 млрд — Індія, 5 млрд — Європа і Туреччина, 10 млрд — Китай. Разом — близько 55 млрд доларів щорічних втрат без можливості компенсації.
Нафту Росія буде продовжувати видобувати, але це ставить галузь перед альтернативою — заморожування частини бізнесу, тому що реалізовувати нафту неможливо.
Бюджет РФ недорахується близько 50 млрд. На тлі ВВП у 2 трлн начебто не критично. Критично, якщо враховувати дефіцит бюджету. Соціальні витрати в Росії завжди фінансувалися за залишковим принципом. І додаткова діра у 50 млрд — це найсерйозніший виклик для Кремля.
ІГОР ЛІПСІЦ: Росії доведеться суттєво скорочувати соціальні витрати
— Росія — величезна країна, але не нескінченна. Її можливості воювати й резерви, зокрема людські, не такі великі, як може здаватися. РФ — країна з великою кількістю пенсіонерів, жінок і дітей, а от чоловічого населення, придатного до війни, не так багато, якщо дивитися не на загальну чисельність, а на реальну структуру населення.
Росія традиційно жила коштом нафтових доходів. І те, що зараз відбувається, — це не лише вплив санкцій. Сама ситуація на світовому нафтовому ринку для РФ несприятлива і, виглядає, надовго. Коли до загального зниження цін на нафту додаються обмеження на рух танкерів, це загрожує серйозними фінансовими проблемами.
Початок 2026 року дуже нервовий. Навіть у російській пресі та в аналітиків багато публікацій про незрозумілу ситуацію: чи вдасться закрити діру в бюджеті? Паралельно зростає вал банкрутств російських компаній. Виникають суперечки: допомагати бізнесу чи ні? Рятувати підприємства, що тонуть, чи всі гроші спрямовувати на війну? Зараз у Росії точаться саме такі дискусії.
Грошей у росіян стало менше. Є доповідь Центробанку — понад 80 млрд доларів дефіциту за 2025 рік, але реально понад 100 млрд, тому що частину виплат перенесли на наступний рік. Це стандартна практика: зменшуєш поточний мінус, переносячи зобов’язання вперед.
Росіянам потрібна пауза у війні і, ймовірно, Путін про це думає. Передбачається, що дефіцит бюджету у 2026 році буде ще більшим.
За 2025 рік очікували дефіцит близько 7-8 трлн рублів, формально Мінфін відзвітував про 5,7 трлн, але, найімовірніше, просто не доплатили гроші. Останні два місяці спостерігається цікава картина: виплати начебто йдуть, але менші за заплановані. Тобто фактично відбувається неоголошений секвестр — бюджет урізають, просто не платячи за зобов’язаннями.
Коли держава не платить за держзамовленням, компанії не платять постачальникам. Постачальники закривають підприємства і звільняють людей. По країні поширюється проблема неплатежів — уже до 40% підприємств скаржаться на них. Причому не платять насамперед великі держкорпорації, які отримують гроші з бюджету. Вочевидь, у них проблеми з фінансами: Мінфін затримує кошти й ланцюг руйнується.
Розрахунки Мінфіну на 2026 рік виглядають туманними та ненадійними. Ми говорили ще у листопаді, що бюджет ухвалений “липовий” — його неможливо виконати, тому що у Росії немає потрібних грошей. Уже з’являються оцінки: за нинішнього падіння нафтових доходів дефіцит може становити 8 трлн рублів і більше. Це означає, що приблизно кожен п’ятий рубль заявлених державних витрат буде незабезпечений.
Військові витрати навряд чи уріжуть. Отже, будуть сильно скорочувати цивільні. Це призведе до закриття підприємств, звільнень, падіння доходів населення. Люди перестануть купувати й економіка почне стискатися ще швидше.
Руйнується цивільна економіка, а грошей на її підтримку немає. Уже вишикувалася черга великих, середніх і малих компаній до Мінфіну з проханнями про допомогу. Навіть великі підприємства у біді. Наприклад, у РЖД боргів близько 4 трлн рублів — це приблизно десята частина бюджету країни. Найбільший забудовник “Самолет” попросив 50 млрд рублів, щоб уникнути банкрутства, і навіть готовий до націоналізації. Але грошей немає — гроші йдуть на війну.
Цивільне життя буде руйнуватися і ситуація стане важчою. На війну кошти знайдуть, але ціною руйнування нормального людського життя. І це неминуче призведе до зростання напруження в суспільстві, тому що люди не звикли жити в бідності та голоді.
БОГДАН ПОПОВ: Чергові санкції Євросоюзу — несерйозні
— Вплинути на Російську Федерацію у питанні завершення війни може лише її ізоляція від зовнішніх ринків. “Болюче місце” для Росії зараз — це економіка. І коли на це “болюче місце” наступлять, тоді Кремль почне йти на поступки, здавати свої вперті позиції на кшталт “віддайте Донбас” і так далі. Але поки ми не бачимо такого санкційного тиску ні від Європейського Союзу, ні від Сполучених Штатів Америки.
Я дивлюся на 20-й пакет санкцій Європейського Союзу — і він ні про що. Чергові 43 танкери з приблизно 1 400 потрапили під санкції. І цей пакет готували шість місяців і знайшли лише 43 танкери.
Те, що зараз відбувається із санкційною політикою, — це знущання. Європейці сидять і дивляться на президента США Дональда Трампа: “Якщо він не запроваджує серйозні санкції, то навіщо нам?”. Вони бояться, що глава Білого дому знову посвариться з Європою, якщо там зроблять щось, що йому не сподобається або буде невигідно.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Якщо 20-й пакет санкцій буде реалізований повною мірою — це буде серйозний інструмент тиску
— Якщо справді за 20-м пакетом санкцій буде реалізовано так, як це зараз звучить (а звучить це добре), то це можуть бути ті “козирі”, з якими європейські країни сядуть за стіл переговорів із РФ. Якщо, як заявляється, вдасться перекрити реальний експорт через Балтійське море, то це буде серйозний інструмент тиску.
Ми вже бачили затримання суден і не такі тестові, як влітку в естонців, а більш серйозні операції за участю американців, французів, шведів та інших країн. Відповідно, якщо повністю перекривається “кисень” тіньовому флоту на Балтиці, це стає аргументом, щоб посадити Росію за стіл переговорів і висунути їй вимоги щодо припинення агресії та укладення мирної угоди.
Якщо все справді буде реалізовано так, як планується, тоді можна буде спостерігати, як розвиватимуться події. В обмін на певні мирні домовленості Росія може отримувати певну частку участі в інвестиціях щодо відновлення України, певний контроль, а потім — поступове зняття санкцій в обмін на поступки зі свого боку.
Читайте також: Які механізми потрібні, щоб Путін більше не міг зривати переговори — думки експертів і глядачів FREEДОМ
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
