Кремль більше не вірить у дієвість гарантій НАТО про взаємну оборону і може піти на будь-які провокації. Про це все частіше попереджають європейські політики та експерти з безпеки. За їхніми словами, Росія не просто посилює гібридні атаки, а вже перейшла до так званої “нульової фази” підготовки до можливого зіткнення з Альянсом. На тлі чого лунають такі побоювання та як країни НАТО готуються себе захищати, розбирався FREEДОМ.
Протягом наступних двох-трьох років Росія нападе на країни НАТО, і Німеччина буде в епіцентрі подій. Таку заяву в інтерв’ю виданню The Times зробив керівник Командування підтримки Збройних сил країни генерал-лейтенант Геральд Функе. За його словами, готуватися до цього потрібно вже зараз. Для початку — змінити правову базу, щоб в умовах воєнного часу будь-яке рішення ухвалювалося швидко, без бюрократичної тяганини.
Ще однією проблемою може стати велика кількість поранених. Бундесвер має п’ять власних лікарень на 1 800 ліжок. За словами Функе, цього явно замало, і потрібно вже зараз готувати цивільні клініки. Крім того, росіяни можуть спробувати паралізувати рух поїздів та завдати ударів по енергетиці. І тут для Німеччини дуже важливо забезпечити безперебійну роботу логістики.
“Важливо зберегти Німеччину як логістичний центр і якомога довше безперебійно керувати лініями постачання, тобто якщо один маршрут вийде з ладу, ми повинні мати можливість скористатися іншими. Ще однією складністю є німецька правова система. Певні військові заходи можуть вжити лише у тому випадку, якщо дві третини депутатів проголосують за оголошення стану напруженості або стану національної оборони”, — заявив Геральд Функе.
В оновленій стратегії національної безпеки Німеччини Росія розглядається як найбільша та безпосередня загроза для країни. Приховані атаки на німецьку інфраструктуру, які влаштовує Кремль, можливо, лише прелюдія до ширшого конфлікту, під час якого Москва спробує методом гібридної війни завадити розгортанню сил НАТО. Про це раніше повідомляло агентство Bloomberg, у розпорядженні якого опинилися документи з Бундесверу. Як стверджують журналісти, нові формулювання, прописані військовими, значно жорсткіші та тривожніші, ніж було ще рік тому.
“Росія прагне розробити можливості та стратегічні варіанти для ведення та виживання у великомасштабній війні проти НАТО. Після відкритого збройного нападу на східний фланг Альянсу Німеччина все частіше піддаватиметься загрозі або нападам військовими засобами, такими як ракети дальнього радіуса дії, озброєні безпілотники та сили спеціального призначення”, — йдеться у публікації агентства Bloomberg.
Регіон Балтійського моря також перебуває у стані підвищеної готовності після низки російських атак на електромережі, лінії телекомунікацій та газопроводи. Наприкінці минулого року військова розвідка Данії повідомила, що російські військові судна націлили свою зброю на кораблі та гелікоптери флоту Копенгагена, імітуючи зіткнення. У відповідь Альянс посилив патрулювання і заявив про запуск програми “Балтійський вартовий” (Baltic Sentinel). Але багато хто вважає, що цього недостатньо. Російська політика століттями будується на тиску та силі, і будь-які компроміси в Москві сприймають як запрошення до подальшої агресії.
“Сутність Росії залишилася незмінною — вона, як і раніше, становить загрозу для Центральної та Східної Європи. Мова не лише про Росію за Путіна, це була загроза і за царських часів, і за більшовиків”, — зауважив президент Польщі Кароль Навроцький.
З початку цього року НАТО посилює свою військову присутність у Балтійському регіоні за допомогою фрегатів, літаків та морських дронів. Крім того, найближчим часом у Фінській затоці має з’явитися Центр морського спостереження. Його головне завдання — запобігання російським гібридним атакам та захист критично важливої підводної інфраструктури. Адже за останні чотири роки кількість таких інцидентів зросла в рази. Нагадаємо, на початку січня судно Fitburg пошкодило підводний кабель між Фінляндією та Естонією. І вже нікого не здивувало, що саме цей корабель перевозив санкційний товар до Росії.
“Ми потребуємо ширших превентивних заходів ще до того, як буде завдано будь-якої шкоди. Ці заходи включають датчики на морському дні, рішення на основі штучного інтелекту для покращеного аналізу морського руху в режимі реального часу, а також обмін інформацією про судна з союзниками. Центр спостереження будуватиметься поступово, використовуючи наявні можливості прикордонної служби. Фінляндія також планує домагатися фінансування та підтримки від Євросоюзу”, — розповів голова відділу морської безпеки Фінляндії Мікко Хірві в інтерв’ю Reuters.
Росія все частіше розглядає Латвію за моделлю України напередодні повномасштабної війни. Такий тривожний висновок міститься в несекретній частині щорічного звіту Бюро захисту Конституції Латвії (SAB), опублікованому цього тижня. У документі наголошується, що мілітаризація російської економіки триватиме навіть у разі завершення повномасштабної війни проти України, а отже, Кремль не відмовиться від агресивної політики і після формального припинення бойових дій. Окрему загрозу SAB бачить у спробах Росії вплинути на парламентські вибори в Латвії, що мають відбутися вже цієї осені.
“Протягом останніх кількох років сприйняття Москвою Заходу, як екзистенціальної загрози для режиму, посилилося. Росія вважає, що вона вже вступила у пряму конфронтацію із Заходом: боротьба відбувається не лише в Україні, а й у глобальному та ідеологічному вимірі. Посилене сприйняття загрози з боку Росії означає значне збільшення загроз для безпеки Європи”, — йдеться у звіті Бюро захисту Конституції Латвії.
Попри зростання оборонних бюджетів, більшість країн ЄС зараз стикаються із серйозними прогалинами у виробництві озброєнь. Як пише The Wall Street Journal, на усунення цих проблем знадобиться близько 1 трлн доларів і не менше десяти років. Створення єдиного європейського військового союзу або навіть об’єднаної армії перестало бути теоретичною ідеєю і стало практичною необхідністю. І, як підкреслюють чимало експертів, зараз це має стати пріоритетом номер один.
“Можливо, нам справді потрібно створити Раду безпеки Європи, щоб координувати та вести нас у цій великій трансформації європейської оборони. Спільна оборона була б нашою силою у світі сили. У світі гігантів ми теж маємо стати гігантами. Добрим гігантом, який сприяє міжнародному праву та співпраці. Але все ж таки сильним гігантом”, — вважає єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.
Цього тижня НАТО розпочало найбільші у 2026 році військові навчання Steadfast Dart, готуючись до можливого нападу Росії на країни Балтії або Польщу. Головну роль у маневрах відіграє Німеччина, яка фактично стає ключовим оборонним центром Альянсу. У навчаннях задіяно понад 10 тис. військових з 11 країн НАТО, а також десятки кораблів і літаків та близько 1 500 одиниць важкої техніки. Альянс відпрацьовує швидке перекидання та дислокацію мобільних угруповань негайного реагування. Головна мета — показати, що країни Європи здатні діяти швидко, жорстко та злагоджено. А для Кремля це однозначний сигнал — Альянс готовий негайно реагувати на будь-які спроби дестабілізації біля своїх кордонів.
Читайте також: Загроза з боку РФ зростає — НАТО готується до оборони (ВІДЕО)














