Росія залишається серйозною загрозою для Європи, і протидіяти їй потрібно активно. Про це заявив президент Польщі Кароль Навроцький після зустрічі з лідерами України та Литви у Вільнюсі. Навроцький зазначив, що агресивна сутність Москви не змінилася з плином часу. Це підтверджує і щорічний звіт Бюро захисту Конституції Латвії, який дає повну картину загрози з боку РФ для країн Балтії у найближчі роки. Більш детально про це розповідає FREEДOM.
Ризики безпеки, створювані Росією у Європі, істотно зростають, випливає зі звіту про діяльність Бюро захисту Конституції Латвії (SAB) за минулий рік. У SAB наголошують, що мета Росії — послабити Захід як на державному, так і на міжнародному рівні, а для цього РФ намагатиметься вплинути на латвійські вибори цього року.
“Протягом останніх кількох років сприйняття Москвою Заходу як екзистенційної загрози для режиму посилилося. Росія вважає, що вона вже вступила в пряму конфронтацію із Заходом: боротьба відбувається не тільки в Україні, а й у глобальному та ідеологічному вимірі. Посилене сприйняття загрози з боку Росії означає значне збільшення загроз безпеці Європи”, — йдеться у звіті SAB.
Спецслужба зазначає, що для реалізації свого впливу і планів Росія продовжує використовувати вже існуючі, а також формувати нові гібридні інструменти. Одним з усе більш активно застосовуваних інструментів є використання правових механізмів на міжнародній арені з метою дискредитації Латвії і в більш довгостроковій перспективі — надання міжнародного тиску, щоб Латвія змінила свою політику щодо Росії. Мілітаризація економіки та розвиток військових можливостей країни-агресора триватимуть і після завершення війни в Україні. Узагальнена SAB інформація свідчить, що сприйняття Латвії Росією стає все більш схожим на те, яким було сприйняття України до початку війни.
“Рівень загрози з боку Росії буде залишатися високим, тому ми повинні цілеспрямовано працювати над його зменшенням. Ми також повинні бути готові до того, що Росія буде намагатися вплинути на парламентські вибори, які відбудуться в Латвії восени цього року”, — наголошується у звіті Бюро захисту Конституції Латвії.
Засекречена частина щорічного звіту буде розглянута Кабінетом міністрів і Комісією з національної безпеки парламенту Латвії. Таким чином, будуть затверджені напрямки діяльності Бюро захисту Конституції на 2026 рік. Тим часом війська НАТО почали найбільші військові навчання. Їх мета — відпрацювання швидкого реагування, а також перекидання військ і техніки в разі можливого нападу Росії на країни Балтії або Польщу. За даними видання Bild, ключову роль у навчаннях відіграє Німеччина, яка фактично перетворюється на головний оборонний хаб НАТО. У країну перекидають понад 10 тис. військовослужбовців з 11 держав-членів Альянсу. У навчаннях також залучено 17 кораблів, 20 військових літаків і близько 1,5 тис. одиниць важкої техніки, серед якої, зокрема, танки і ракетні системи. Військові маневри повинні продемонструвати здатність Альянсу швидко і злагоджено захищати свою територію. Сутність Росії залишилася незмінною — вона становить загрозу для Європи, впевнений президент Польщі.
“Росія досі становить загрозу всьому Центральному і Східноєвропейському регіону. Як бачимо, ракети летять, і часом ми знову намагаємося зробити політику перезавантаження з Росією. Але попри те, чи це Росія Путіна, чи Росія більшовиків, вона не змінюється. І ми повинні весь час працювати над цією загрозою з Російською Федерацією. Тому дуже важливо підтримувати регіональні формати. А ми, Польща, точно приділяємо цьому багато уваги “, — заявив президент Польщі Кароль Навроцький.
Європейський комісар з оборони Андрюс Кубілюс раніше заявляв, що Путін може дати наказ про напад на одну з держав НАТО протягом наступних 2-4 років, а однією з найбільш ймовірних цілей Росії можуть стати держави Балтії. У січні цього року уряд Латвії підтримав зміни до закону про Державну прикордонну охорону. Поправки дозволяють прикордонникам у разі крайньої необхідності і без попередження застосовувати вибухові речовини для відбиття збройного або військового вторгнення. Крім того, Латвія цього року планує направити понад 200 млн євро на посилення протиповітряної оборони.
Читайте також: Литва підтримуватиме членство України в Євросоюзі під час свого головування в Раді ЄС, — Науседа














