В історії Європейського Союзу не існувало прецедентів прийняття до складу держави, що перебуває у стані масштабної війни. Однак європейська інтеграція як процес ніколи не обмежувалася тільки формальним наданням членства і продовжувала розвиватися вже після вступу країн у союз. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів політичний оглядач Ілля Бутенко, коментуючи перспективи європейської інтеграції України.
“В історичній практиці дійсно не було випадків, коли Європейський Союз приймав до свого складу державу, що знаходиться у величезній війні. Проте європейська інтеграція — це процес, що розвивається в часі. Він охоплював і політики країн, які вже стали членами ЄС”, — зазначив Бутенко.
Як приклад він навів Румунію і Болгарію.
“Ці країни є членами Європейського Союзу з 2007 року, проте тільки минулого року вони повноцінно стали частиною Шенгенської зони. Був прибраний інститут прикордонного контролю між ними та іншими державами ЄС. Це наочний приклад того, як після прийняття політичного рішення про членство інтеграція продовжилася на більш високому і системному рівні”, — пояснив політичний оглядач.
Що стосується України, він зазначив, що ключовим є пошук спільних знаменників між Києвом і Брюсселем.
“В актуальній ситуації з Україною найбільш раціональним виходом є формування спільних підходів для Європейського Союзу як регіонального гравця — не тільки в економічному вимірі, а й у сфері безпеки, цінностей та державного економічного управління”, — зазначив гість ефіру.
Він нагадав, що сприйняття ЄС в українському суспільстві суттєво змінилося за останнє десятиліття.
“Якщо подивитися на період Євромайдану 2013 року, тоді Європейський Союз виступав для Києва цивілізаційним маяком. З євроінтеграцією пов’язували надії на захист прав людини, економічне зростання і зниження рівня корупції порівняно з епохою Януковича. Сьогодні роль ЄС для України сприймається інакше. Зараз, зважаючи на війну і російську агресію, на Європейський Союз покладаються очікування більш широкої ролі — передусім як фактора безпеки і геополітичного гравця. Ті цінності і бачення, які ЄС транслював в період розширення 2000-х років, з часом змінилися”, — наголосив Бутенко.
На його думку, Брюсселю необхідно переосмислити власне місце в світі.
“Для Європейського Союзу все більш важливим стає визначення спільних знаменників свого глобального впливу, і розуміння власної ролі в умовах міжнародної реальності змінюється. Серед ключових напрямків такого переосмислення — захист прав людини та співпраця з Радою Європи. ЄС необхідно приділяти більше уваги взаємодії з Радою Європи, оскільки ця організація володіє більш широким гуманітарним охопленням, ніж сам Європейський Союз. Також необхідно переосмислити роль Брюсселя в політиці безпеки, яка сьогодні дає тріщину на тлі змін в американській політиці і відходу від традиційного проєвропейського курсу в бік євроскептицизму. Крім того, ЄС повинен активніше враховувати потенціал країн, що поділяють європейські цінності, але не є членами союзу. Йдеться насамперед про Скандинавські країни, а також про Норвегію, Ісландію та Великобританію — держави, які мають спільні інтереси та бачення з ЄС, але перебувають поза його формальними межами”, — пояснив політичний оглядач.
Бутенко не виключив, що одним з можливих рішень може стати оновлення базових інтеграційних механізмів.
“Можливо, варто повернутися до ідеї перегляду договорів і об’єднання розрізнених структур з урахуванням сучасних реалій, оскільки сьогодні Європа є набагато ширшим поняттям, ніж у момент зародження і розширення ЄС”, — вважає експерт.
Він також застеріг від недооцінки військових ризиків.
“У Європі існує ризик масштабної війни — транснаціоналізації російської агресії проти України на держави Східної Європи, насамперед Балтії та Скандинавські країни. Це вимагає від ЄС врахування нових факторів безпеки та переосмислення своєї ролі як орієнтиру для держав, що не входять до союзу”, — резюмував Ілля Бутенко.
Читайте також: ЄС залучить Україну до створення Стратегії безпеки і оборони Європи — подробиці (ВІДЕО)














