Агентство Axios 18 листопада опублікувало перше повідомлення про існування нового так званого плану Трампа щодо завершення війни в Україні. Вже наступного дня одразу три впливові видання — Reuters, Financial Times, The Economist — посилаючись на анонімні джерела, оприлюднили перші деталі документа з 28 пунктів. Практично кожен із них потребував доопрацювання, а іноді містив внутрішні суперечності. І протягом цього місяця робота над мирним планом не припинялася ні на день. Що вимагали сторони, і чи став цей документ реальною основою для завершення війни, розбирався FREEДОМ.
Увечері 19 листопада до Києва прилетіла американська делегація, яку очолив міністр армії США Ден Дрісколл. Він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським за зачиненими дверима, тому подробиць про розмову — небагато. Як пізніше заявила американська сторона, цей візит був спрямований виключно на пошук рішень, прийнятних для Києва та Вашингтона. Щоправда, у пресі з’явилася інформація, що Білий дім дуже хоче, щоб усі сторони підписали цей план до Дня подяки — 27 листопада. І це, по суті, — дедлайн для узгодження спірних моментів.
Водночас низка європейських політиків роблять перші заяви про те, що для України та ЄС у початковому варіанті цей документ є неприйнятним, і що насамперед мають бути переглянуті пункти про територіальні поступки, значне скорочення української армії та амністію за воєнні злочини. Також заявлялося, що переговори мають продовжитися і Європа має брати в них активну участь.
“Я уважно ознайомився з цим документом і одразу ж зателефонував президенту США Дональду Трампу. Я сказав, що ми можемо погодитися з деякими пунктами цього мирного плану. А з деякими категорично ні. Я сказав, що ми повністю на боці України. І суверенітет цієї країни в жодному разі не може бути поставлений під загрозу. Адже Європа теж уже чотири роки страждає від цієї жахливої війни. Ми бачимо атаки на нашу інфраструктуру, на нашу систему кібербезпеки. Тож це серйозна загроза для всього світопорядку на Європейському континенті”, — розповів канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтерв’ю Deutsche Welle.
Втім, американська сторона завжди наголошувала, що документ має рамковий характер і обов’язково буде доопрацьований. Переговори, які розпочалися в Женеві, а потім продовжилися у Флориді, це наочно підтвердили. Делегації Сполучених Штатів та України заявили про значний прогрес і про те, що сторони прагнуть не просто до зупинки бойових дій, а до довгострокового миру. За підсумками цих зустрічей стало відомо, що жодних дедлайнів для Києва більше немає.
А оновлений проєкт мирного плану був скорочений з 28 до 20 пунктів. Як заявив президент України Володимир Зеленський, відверто не проукраїнські позиції в ньому більше не фігурують. Українська сторона також наголосила, що будь-який мирний план неможливий, якщо він ґрунтується на замиренні агресора. Адже це принесе тільки більше воєн і жорстокості і Україні, і всій Європі.
“Ми перебуваємо у стані війни, і Сполучені Штати, знаєте, є особами, які приймають рішення і які дійсно можуть зупинити Путіна. І я на це розраховую. Але я справді розраховую на тиск з боку Сполучених Штатів, і зараз США виступають як посередники, це правда. Але я дуже хотів би, щоб вони зробили більше кроків щодо тиску на Росію, бо я думаю, що Путін не хоче припиняти цю війну. Але він зможе це зробити, якщо Сполучені Штати чинитимуть більший тиск”, — заявив Зеленський.
П’ятигодинні переговори спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа та зятя Трампа Джареда Кушнера з кремлівським диктатором 2 грудня не принесли жодних публічних результатів. Компромісного варіанту з російською стороною так і не було знайдено, і жодної зацікавленості в підписанні мирного договору представники РФ не виявили. До речі, розпочалася ця зустріч на три години пізніше від запланованого часу: Путін дуже хотів показати американським представникам, мовляв, у нього є справи й важливіші. Варто нагадати, що Україна завжди підтримувала будь-які мирні ініціативи та була готова до переговорів на умовах, які враховують її національні інтереси. У Кремлі ж, окрім шантажу та погроз, нічого не пропонували.
“Кремль неодноразово заявляв про своє небажання погоджуватися на будь-які значущі гарантії безпеки для України, ймовірно, щоб дозволити Росії відновити агресію проти України після укладення миру для досягнення максималістської воєнної мети Путіна — отримання повного ефективного контролю над Україною. На відміну від цього, Зеленський продемонстрував готовність України до суттєвих компромісів. Кремлівські чиновники неодноразово відкидали окремі елементи плану з 28 пунктів, ставлячи під сумнів готовність Путіна прийняти навіть цю попередню угоду”, — зазначають аналітики ISW.
Володимир Зеленський 8 грудня в Лондоні зустрівся з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини. Сторони ще раз підтвердили, що будь-які розмови про мир мають починатися не з вимог до України, а з тиску на Росію, яка продовжує терор і насильство. А вже 14 грудня центром дипломатичних зусиль щодо завершення війни став Берлін. Цього разу до переговорів долучилися і представники Білого дому Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Саме після цього раунду президент США Дональд Трамп написав: “Світ як ніколи близький до закінчення цієї жахливої війни”. Найголовніше, що Україні, ЄС та Сполученим Штатам вдалося чітко та послідовно узгодити всі позиції. Крім того, Вашингтон і Брюссель зобов’язалися надати Києву надійні гарантії безпеки, які мають захистити країну на довгі десятиліття.
“Багаторівневий підхід і відданість США гарантіям безпеки вселили оптимізм в Україну та Європу щодо того, що мирний план потенційно може стати надійним стримувальним фактором проти майбутньої російської агресії. Американські офіційні особи описують ці гарантії як аналогічні зобов’язанню НАТО щодо взаємної оборони, передбаченому статтею 5, а президент України Володимир Зеленський розраховує, що Вашингтон ухвалить рішення зробити їх юридично обов’язковими шляхом голосування в Конгресі”, — йдеться у публікації агентства Bloomberg.
Як повідомляє Bloomberg із посиланням на свої джерела, однією з головних гарантій безпеки сторони назвали збільшення чисельності Збройних сил України до 800 тис. осіб у мирний час. Європейські країни можуть брати участь у захисті повітряного та морського простору, а основна функція контролю та стримування відводиться США. Окремо наголошується, що саме Сполучені Штати допомагатимуть виявляти провокації та операції під “чужим прапором”, щоб запобігти ескалації та не допустити відновлення війни.
“Американський президент заявив, що хоче, аби США були частиною гарантій безпеки для України, і зараз тривають дискусії про те, що саме це означатиме і як працюватиме цей колективний пакет гарантій безпеки. Це ставить перед нами практичне питання: якщо з Україною буде укладено мирну угоду — припинення вогню або повноцінну мирну угоду — як ми зможемо запобігти повторенню нападу росіян на Україну? Як ми зможемо запобігти повторенню того, що сталося після Мінських угод 2014-2015 років? Саме тут набувають чинності гарантії безпеки. Путін повинен знати, що після мирної угоди, якщо він знову спробує напасти на Україну, реакція буде руйнівною, і саме так ми розробляємо ці гарантії безпеки”, — зазначив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
У Кремлі стверджують, що оновленого мирного плану вони не бачили й зараз готуються відновити контакти зі США, щоб зрозуміти, наскільки він змінився. При цьому ідею “різдвяного перемир’я” в Москві практично одразу відкинули. Мало того, на останньому засіданні колегії Міноборони Путін знову заявив, що Росія не відмовиться від своїх цілей із захоплення територій і досягне їх “дипломатичним або військовим шляхом”. При цьому європейських політиків диктатор ображав і звинувачував нібито у штучному роздуванні істерії. А під час підсумкової пресконференції знову шантажував світ ядерною зброєю та повідомив, що “нових СВО не буде, якщо до нас ставитимуться з повагою”. Всі ці заяви стали ще одним підтвердженням того, що Москва не прагне справжнього миру, а дипломатію використовує лише як інструмент тиску та спосіб затягнути час.
Читайте також: У США стартує новий раунд консультацій України з американською стороною щодо гарантій безпеки, — Умєров














