Санкціями та ракетами: експерти розповіли, як можна “добити” тіньовий флот Росії

Європейський Союз продовжує бити по російському тіньовому флоту. Цього разу санкції ввели проти компаній та осіб, які допомагають Москві постачати пальне в обхід обмежень. 

Україна повністю підтримує кроки європейських партнерів — Київ також ввів санкції щодо майже 700 суден тіньового флоту РФ.

Що відбувається з тіньовим флотом РФ? 

В ніч на 18 грудня були атаковані безпілотниками російські Ростов-на-Дону та Батайськ. Вогонь охопив танкер з нафтопродуктами, що стояв біля причалу. Раніше, на початку грудня, українські морські дрони Sea Baby вразили в Чорному морі нафтовий танкер Dashan, пов’язаний з російським тіньовим флотом. Судно отримало критичні пошкодження, а екіпаж був евакуйований. 

А наприкінці листопада українські безпілотники атакували два нафтові підсанкційних танкери Kairos та Virat, які, за даними Служби безпеки України, входили до так званого тіньового флоту та йшли до порту Новоросійська для завантаження нафтопродуктами. Обидва судна отримали суттєві пошкодження та були виведені з експлуатації.

Такі удари ЗСУ по тіньовому флоту РФ, на думку експертів, є найкращим контролем за дотриманням введених санкцій.

Тим часом п’ять осіб та чотири компанії, які, за даними Євросоюзу, допомагають так званому тіньовому флоту Росії, потрапили під нові санкції. Обмеження торкнулися бізнесменів, пов’язаних з найбільшими державними нафтовими гігантами — “Роснефтью” та “Лукойлом”. 

У Брюсселі уточнюють: з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Євросоюз уже ввів санкції проти понад 2 500 фізичних осіб та організацій.

“Ті, хто потрапив під санкції, юридичні та фізичні особи, контролюють судна, що перевозять сиру нафту або нафтопродукти, походженням з Росії чи експортовані з Росії, приховуючи фактичне походження нафти та застосовуючи нестандартні та високоризиковані методи судноплавства. Сьогоднішні санкції спрямовані проти судноплавних компаній, що базуються в Об’єднаних Арабських Еміратах, В’єтнамі та Росії, які володіють або керують танкерами, що підпадають під обмежувальні заходи”, — йдеться в заяві Європейської комісії.

Таким чином Євросоюз чинить тиск на РФ. 

“Ми враховуємо наші стратегічні цілі, які полягають у тому, щоб чинити тиск на агресора та тих, хто йому допомагає, і саме тому ми ввели санкції. Така наша політика”, — заявила верховна представниця Євросоюзу з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас.

За підрахунками The New York Times, сьогодні кожен шостий танкер у світі має безпосереднє відношення до тіньового флоту Росії. У 2025 році кількість таких суден зросла до 940. Для синхронізації санкцій із західними партнерами Київ ввів обмеження щодо 656 танкерів цього флоту.  

Як уточнили в Офісі президента України, під санкції потрапили судна, які ходять не тільки під російським прапором, але й під прапорами інших держав — понад 50 юрисдикцій.

“Україна ж не сама ввела ці санкції, вона приєдналася до тих санкційних обмежень, які на сьогоднішній момент введені в інших країнах, у Великій Британії, в Європейському Союзі. Тож це дійсно досить потужна система тиску на судновласників, на навантажувачів”, — зазначив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Європейські партнери Києва надзвичайно зацікавлені в боротьбі з тіньовим флотом Росії. Йдеться не тільки про підтримку України, але й про власну безпеку. Старі та погано застраховані танкери несуть ризик масштабної екологічної катастрофи у разі розливу нафти, а також можуть використовуватися для підривної діяльності. У зв’язку з цим країни ЄС працюють над єдиним тлумаченням Конвенції ООН з морського права. Це дозволить національним органам розширити повноваження з огляду суден, підозрюваних у загрозі підводним трубопроводам та кабелям. 

Аналітики наголошують: з урахуванням того, що близько 70% тіньового флоту проходить через Балтійський регіон, такі заходи стали б для Москви серйозною перешкодою.

“По Балтиці пройти без заходу у виключну економічну зону європейських країн акваторії Балтійського моря неможливо, особливо через данські канали й так далі. Тому ось у цій ситуації там абсолютно реальна річ. Ми мали з вами прецеденти, коли були приводи кораблів до портів Швеції, коли був цілий ряд прецедентів з оглядами цих кораблів”, — розповів Олег Пендзин.

Представник Військово-морських сил Швеції Марко Петкович заявив, що на суднах російського тіньового флоту з’явилася озброєна охорона. За його словами, на танкерах, що перевозять нафту з РФ, військовослужбовці у формі — це, ймовірно, співробітники приватних охоронних компаній.

“Ми бачили та отримали інформацію про те, що на борту деяких з цих кораблів тіньового флоту перебувають військовослужбовці у формі”, — говорить Петкович.

До того ж Петкович відмітив, що Росія посилює військову присутність у Балтійському морі. Російський флот періодично присутній у різних зонах також у Фінській затоці і, ймовірно, вважають у Військово-морських силах Швеції, обслуговує судна тіньового танкерного флоту.

Через санкції танкери тіньового флоту Росії все частіше змушені просто дрейфувати в морі без вивантаження. Покупців російської нафти стає все менше — компанії побоюються вторинних санкцій. На цьому тлі обсяги пального, що застрягло в дорозі, продовжують зростати.  Додатковим ударом по таких перевезеннях стала й погода. Як пише агентство Bloomberg, через утворення льоду танкери почали відмовлятися від спроб завантаження зрідженого газу.

“Танкер “Буран”, який минулого року потрапив під санкції з боку США, наприкінці листопада вирушив до експортного заводу Arctic LNG 2. Згідно з даними про судна, у вихідні дні судно обійшло Обську затоку, а потім вирушило назад до Мурманська. Хоча з червня завод експортував понад 1 млн тонн СПГ. Через транспортні труднощі завод буде змушений скоротити постачання до наступного літа. Зі стовщенням льоду взимку подорож до заводу на півострові Гидан на півночі Росії й назад стає все складнішою”, — пише Bloomberg.

Агентство Bloomberg також зазначає, що танкер “Буран” має льодовий клас Arc4, що дозволяє працювати лише в акваторіях з відносно тонким льодом. Разом з тим в усьому складі російського тіньового флоту є тільки один корабель вищого класу — Arc7. Йдеться про танкер Christophe de Margerie, який здатний вести роботу в замерзлих водах цілий рік.

Ефективність боротьби з тіньовим флотом — аналіз експертів

Наскільки ефективні санкції Євросоюзу проти тіньового флоту Росії? Чи варто посилювати тиск і за якими напрямками? Як удари ЗСУ впливають на нафтопереробку у РФ? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Андрій Закревський, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України;
• Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків, член Ради НБУ (2019-2021 рр.); 
• Юлія Павіцька, керівниця хабу санкційної експертизи Київської школи економіки. 

ІВАН УС: Потрібно робити більш жорстким контроль за тіньовим флотом РФ

— Ми бачимо недосконалість санкційного механізму. І це привід для Європейського Союзу суттєво змінити протоколи контролю за подібними суднами.

Існує ціла мережа різних компаній, які обслуговують тіньовий флот. Причому я б не сказав, що це саме російські компанії — це компанії, які надають РФ послуги з перевезення нафти, а також інших товарів.

Відповідно, тут насамперед потрібно змінювати протоколи огляду та зупинки подібних суден. Необхідно, по-перше, розширити час, який потрібен для перевірки, а по-друге, чітко прописати процедури вилучення таких танкерів.

Судна тіньового флоту офіційно не застраховані, а отже, у разі аварії виникає пряма загроза водам Світового океану і, відповідно, тим країнам, які розташовані вздовж його узбережжя.

Мені здається, держави, розуміючи екологічні ризики для самих себе, повинні робити більш жорсткішими підходи. Потрібно прописувати процедури, які дозволять оглядати такі судна не формально, а повноцінно і протягом необхідного часу, а також передбачати можливість конфіскації цих танкерів. 

Подібні дії насамперед мотивуватимуть компанії, які надають Росії такі послуги, відмовлятися від них. Ці компанії розумітимуть, що, надаючи послуги РФ, вони ризикують своїми власними танкерами. 

Тіньовий флот дозволяє РФ продавати нафту за цінами, які вигідніші встановлених у межах цінової стелі на російську нафту.

У США стеля цін становить 60 доларів за барель, у Європейського Союзу — 47,6 долара за барель. Штати поки не приєдналися до європейського рішення про зниження цієї стелі. Це означає, що американські страхові компанії можуть страхувати судна, що перевозять російську нафту, за ціною до 60 доларів за барель. Компанії з ЄС — тільки до 47,6 долара.

Для Росії принципово важливо продавати нафту за вищими цінами. Європейська планка вкрай неприємна для Кремля, тому що коридор собівартості російської нафти оцінюється приблизно в межах 45-50 доларів за барель. 

Тіньовий флот — це пряма загроза Світовому океану. Якщо ми вважаємо, що екологія — це одна з ключових цінностей сучасного світу, то цю ідеологію необхідно підтверджувати юридичними діями. Необхідне безумовно робити жорсткішими процедурт контролю, розширення можливостей зупинки подібних танкерів. Можливо, варто створювати спеціальні служби для цього.

Я б рекомендував і тим державам, які надають свої прапори, серйозно задуматися. Щоб потім не довелося відповідати за аварії, які, на жаль, рано чи пізно неминучі з танкерами, що використовують подібні схеми.

АНДРІЙ ЗАКРЕВСЬКИЙ: Цінова стеля на нафту стимулювала чорний ринок

— У мене таке враження, що ця цінова стеля на нафту врешті-решт виявилася не стільки інструментом тиску, скільки механізмом, який допоміг корумпованим компаніям та чиновникам в Євросоюзі перетворити контрольований і відносно прозорий ринок російських вуглеводнів на сірий ринок.

Щобільше, це, по суті, призвело до катастрофічної ситуації всередині самого ЄС. Раніше існувало 2-3 торгові доми, які продавали російські вуглеводні, але стеля в 60 доларів призвела до наступного: після перших шести місяців шоку та розгубленості раптово виявилося, що по-справжньому ніхто нічого не перевіряє.

З’явилися санкційні судна, які формально під санкціями, але фактично Росія з задоволенням їх завантажує. І загалом боятися стало нічого. Це і призвело до появи величезного чорного ринку російської нафти.

Країни, які купують чорну нафту, автоматично формують у себе чорний ринок вуглеводнів. І це дуже показовий момент. 

Коли ми дивимося на вартість нафти, ми повинні розуміти, що від 10 до 70% у ній — це податкові платежі, митні збори, мита і так далі. А коли у вас з’являється чорний ринок, то він взагалі не обкладається податками.

Якщо взяти 274 млн тонн нафти і помножити в середньому хоча б на 0,5, ми отримуємо мінімум 130 млн тонн нафти, які ніяк не відображаються в державних системах — ні в Росії, ні в Європейському Союзі.

Мені здається, що значна частина зміцнення євро та аномального зміцнення рубля, яке ми спостерігали цього року, пов’язана саме з тим, що після того, як нафта навесні опустилася нижче рівня 60 доларів, ці нафтодолари, нафта і євро раптом стали прозорими для російської банківської та податкової систем. 

Те саме панічне зниження ставки Центробанку РФ з 20 до 17%, на мою думку, виникло саме через це. Зміцнення рубля стало наслідком того, що в країну по білих схемах почала заходити величезна кількість валюти. А висока ключова ставка спрацювала як зворотний мультиплікатор, буквально висмоктуючи готівку з російської економіки.

Цікаво, що це призвело до зміцнення не тільки рубля, але і євро, до того ж досить помітному. Але після того, як стелю знову опустили до 47 доларів, ситуація почала змінюватися: рубль став слабшати, запустилася інфляція. 

ВІТАЛІЙ ШАПРАН: Удари ЗСУ — це підмога для санкцій

— Коли українські друзі розбомбили нафтову та нафтогазову інфраструктуру в Новоросійську, раптом виявилося, що у Росії не так багато портів з теплою водою. І коли починається зимова навігація, це стає серйозною проблемою. У них не так багато криголамів, які можуть забезпечувати навігацію. Зараз росіяни в екстреному порядку будують близько трьох криголамів у різних версіях і конфігураціях. 

Плюс у Росії були давні плани розвивати навігацію по річці Лені, тому що це ціла плеяда сировинних міст — Якутськ, Норильськ і так далі. Ці регіони, по суті, не мають цілорічних постачань сировини та жорстко прив’язані до кліматичних умов. Крім того, все північне узбережжя критично залежить від навігації по Північному морському шляху. Центральний порт там у Мурманську і він не замерзає, але майже всі інші порти знаходяться в дуже важких кліматичних умовах.

Для танкерів, які зараз перебувають під санкційним тиском, найближчим часом встане ще одне питання — проходження Данських проток у Балтиці. Данія — давній союзник України, і хоча раніше з міркувань безпеки та оборони вона пропускала російські танкери, які не перебувають безпосередньо під санкціями, то далі це буде значно складніше.

Все йде до того, що Європейський Союз ввів уже досить багато санкцій і тепер переходить до наступного етапу — робить жорсткішим їх адміністрування. Мало просто заборонити морське транспортування нафти, потрібно ще й забезпечити, щоб російські танкери реально стикалися з проблемами виходу через Балтику та торгівлі через балтійські порти.

Санкції без української участі, звісно, працюватимуть гірше. Тому що, розумієте, тіньовий флот — це умовна назва. По суті, це сукупність кораблів, як правило, 1950-1960-х років побудови, до яких є серйозні претензії з екологічними нормами експлуатації.

Це судна, які або погано страхуються, або взагалі не страхуються нормальними страховиками. Часто буває так, що ці судна взагалі не мають прямого відношення до Російської Федерації: просто судновласник і капітан вирішують підробити й судно врешті потрапляє до переліку тіньового флоту.

Наскільки я знаю, президент Зеленський ввів українські санкції вже проти понад 700 танкерів. І ці санкції важливі, тому що існує домовленість про синхронізацію санкцій між Україною, Європейським Союзом та США. Так, вона дотримується не завжди день у день, але рано чи пізно відбудеться, і в наступних пакетах санкцій ЄС ці судна теж опиняться під обмеженнями.

ЮЛІЯ ПАВІЦЬКА: Санкції суттєво ускладнюють роботу тіньового флоту

— Санкції саме на конкретне судно не є панацеєю, оскільки у Росії є можливість переміщати такі судна, купувати нові на вторинному ринку і продовжувати експорт. Зараз РФ в основному втрачає дохід через дисконт: ціна на російську нафту падає швидше, ніж світова.

Критично важливо продовжувати тиск на тіньовий флот, тому що санкції суттєво ускладнюють роботу суден. Частина з них залишається без роботи, простоює, і їх не використовують ні Росія, ні інші країни. Відповідно, РФ змушена витрачати додаткові кошти на купівлю нових суден, їх модернізацію, а також на перебудову всієї інфраструктури компаній, що обслуговують тіньовий флот.

Європейські партнери почали рухатися в бік таргетингу всієї екосистеми торгового флоту. Ми побачили невеликий санкційний пакет — це перший випадок, коли Європейський Союз розширив санкції не в традиційних великих пакетах раз на кілька місяців, а точково. 

Почався таргетинг фізичних осіб та компаній, які обслуговують тіньовий флот сьогодні.

Якщо подивитися на будь-який торговий ланцюг, то ми побачимо, що тиск поступово поширюється. Ми очікуємо від партнерів подальших кроків і вважаємо принципово важливим, щоб санкційні списки регулярно розширювалися і тиск підтримувався на постійному рівні.

Водночас ми розуміємо, що частина суден з часом повертається до торгівлі. Зі свого боку ми передаємо партнерам всю інформацію та докази, щоб вони санкціонували тих, хто допомагає обходити обмеження. На жаль, ми не можемо добитися, наприклад, повної заборони на курсування таких суден, застрахованих європейськими банками, оскільки це порушувало б чинні морські зобов’язання та регуляторну рамку. Тому ми діємо в межах тих інструментів, які доступні в санкційній політиці ЄС.

Випадки, коли танкери використовуються як інструмент гібридних загроз з боку Російської Федерації щодо ЄС, також враховуються. Це додатковий фактор, який активізує наших партнерів.

Усередині Євросоюзу сформувалася коаліція країн, які активно просувають посилення санкцій проти тіньового флоту. Це насамперед держави з найбільшими ризиками або екологічної катастрофи, або гібридних атак, спрямованих безпосередньо проти них. Ми бачимо активний рух як на рівні ЄС в цілому, так і окремих країн.

В продовження цих кроків ми очікуємо подальшого розширення санкційних пакетів і впевнені, що Євросоюз консолідуватиме свої списки з українськими, хай і не повністю. 

Важливо, що Україна пішла далі й санкціонувала танкери, які не повністю підпадають під формальне визначення тіньового флоту, але фактично допомагають Росії заробляти гроші.

Можливо, ми побачимо, що ЄС також почне активніше рухатися в цьому напрямку і, наприклад, санкціонувати судна із західним страхуванням, які за поведінкою фактично є частиною тіньового флоту.

Читайте також: Росія має заплатити за всі смерті та руйнування, які принесла українцям: у Гаазі почне роботу комісія з компенсації шкоди