Оборона України за гроші Росії: Захід планує видати Києву “репараційний кредит”

Російські гроші проти російської армії. Заморожені на Заході російські активи — мільярди доларів і євро — йдуть на закупівлю озброєння та боєприпасів для України. Страшний сон Путіна стає реальністю.

Держави Європейського Союзу готуються використати заморожені російські активи для підтримки України. Сума колосальна — 140 млрд євро. На скільки років оборони та спротиву російській агресії цього вистачить? Коли ЄС прийме, без перебільшення, історичне рішення? І чому такий крок може змусити Путіна завершити війну вже найближчим часом? Про це розповідаємо у новому випуску “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM.

Автор — Максим Урлапов.

Ідея “репараційного кредиту“

У лютому 2022 року Путін дуже сильно прорахувався. Наскільки сильно — було видно по виразу облич його головних банкірів. Голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна була у шоці від такого рішення. Вона прекрасно розуміла, що Росія зберігає величезні гроші в країнах Заходу — близько 300 млрд доларів. Початок агресивної війни та вторгнення у сусідню державу означатиме втрату доступу до цих грошей.

Путін промахнувся фактично у всьому. Кремлівський диктатор сподівався захопити Київ за три дні. Розраховував, що Європа, США здригнуться, злякаються і не будуть втручатися, але отримав героїчний спротив українського народу, затяжну війну і жорсткі санкції від Заходу. Насамперед — обмеження на російські суверенні активи.

Вже у перші дні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни “Великої сімки” заморозили російські активи практично одночасно в багатьох державах. Найбільше коштів Центробанку РФ у Бельгії — 210 млрд євро та у Франції — 19 млрд. Також вони є у Люксембурзі, Швейцарії, Великій Британії, США, Канаді, Японії. Точні цифри деякі країни не розголошують. Але відомо, що в цілому по всьому світу заблоковані активи на суму, еквівалентну 300 млрд доларів у різних валютах і облігаціях.

РФ не може їх забрати або продати. Вони заморожені у відповідь на порушення норм міжнародного права. У Кремлі тоді обурювалися і казали, що вони непорушні. Але лідери країн “Великої сімки” у березні 2022 бачили, як Росія бомбардує Маріуполь, знищуючи цілі квартали, вбиваючи десятки тисяч людей. Бачили й звірства у Бучі, Ірпені — весь жах і жорстокість російської армії. Бачили, що масштаби розв’язаної Путіним війни порівнянні хіба що з Другою світовою.

Лідери країн, які заморозили російські активи, не сумнівалися, що Кремль не повинен отримати доступ до цих грошей, поки не припинить війну і не виплатить компенсацію за шкоду. Але Путін продовжував знищувати українські міста і терор проти мирних людей. Країни Заходу зробили наступний крок — у 2024 році вони почали передавати Україні доходи від заморожених російських активів, але самі активи не чіпали.

Всі ці 300 млрд доларів не лежать мертвим вантажем. У росіян немає до них доступу, але гроші все ще приносять дохід подібно до звичайного вкладу в банку — на них нараховуються проценти. І ось ці проценти передають Україні. Першими це зробили США, коли наприкінці 2024 виділили Києву 1 млрд доларів, забезпечений доходами від заморожених російських активів. Потім Канада виділила 1,7 млрд доларів, а згодом — Євросоюз.

Від країн ЄС Україна вже отримала майже 16 млрд доларів і це тільки початок, адже доходи продовжують нараховуватися. Держави “Великої сімки” домовилися, що Україна протягом кількох років отримає таким чином 50 млрд доларів. І підуть ці гроші насамперед на оборону.

Збитки, які Росія завдала Україні, оцінюються в астрономічні 524 млрд доларів — такі підрахунки Світового банку та Організації Об’єднаних Націй. І втрати продовжують зростати з кожним днем, з кожним новим “прильотом” ракети чи дрона. Вони вже значно більші, ніж сума заморожених по всьому світу російських активів. Конфіскувати гроші РФ було б найлогічнішим і справедливим рішенням, і на ньому від початку повномасштабного вторгнення наполягає керівництво України. До нього закликають і багато західних політиків.

Наприклад, голови комітетів із закордонних справ, а також депутати Європарламенту з 19 країн ще у 2024 році запропонували членам “Великої сімки” відмовитися від пів міри й конфіскувати всі заморожені активи російського Центробанку — усі 300 млрд, і спрямувати їх на зміцнення оборони України. Але лідери держав до конфіскації звертатися не хочуть.

Оголошується інший механізм, який з подачі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн отримав назву “репараційний кредит”.

“Якщо ми всі згодні з тим, що Україна — наша перша лінія оборони, ми маємо посилити військову підтримку України. І ми маємо посилити тиск на Росію. Саме тому я запропонувала ідею “репараційного кредиту”, заснованого на заморожених російських активах”, — заявила Урсула фон дер Ляєн.

Російські активи зберігалися у Європі у вигляді цінних паперів, і строк дії багатьох з них вже минув. Вони перетворилися просто на гроші, які лежать на рахунку. Ці кошти використовують для того, щоб видати Україні безвідсотковий кредит, приблизно на 140 млрд євро.

“Кредит буде наданий не одноразово, а траншами й на певних умовах. Важливо зазначити, що конфіскації активів не буде. Україна має повернути кредит, якщо Росія виплачує репарації”, — заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Росія повинна відшкодувати Україні завдані збитки, ця сума в рази більша за “репараційний кредит” у 140 млрд євро. Якщо РФ відшкодує збитки та виплатить репарації, то Україна поверне країнам Заходу 140 млрд євро, а ті, своєю чергою, перерахують ці кошти РФ. Якщо ж Москва відмовиться платити репарації, що при правлінні Путіна дуже ймовірно, Київ нічого повертати не зобов’язаний. Відповідно, Росія свої заморожені активи не отримає. Путін і далі буде обурюватися, називаючи це конфіскацією.

Ідею “репараційного кредиту” для України вже підтримав федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Також, як і голова Єврокомісії, він наполягає на тому, що Україні треба виділити кредит у 140 млрд євро, використовуючи заморожені російські активи.

“Я підтримаю будь-який шлях, який дозволить використати російські ресурси для подальшої допомоги Україні та забезпечити якнайшвидше припинення цієї війни. В Європейському Союзі та європейській політичній спільноті існує дуже сильний консенсус щодо цього. Путіну не слід недооцінювати нашу рішучість”, — заявив Фрідріх Мерц.

Про це ж говорить і міністр фінансів Німеччини.

“Путін заплатить за свою війну — ми доможемося цього. Йдеться не про те, що ми беремо самі ці гроші. Але користуючись з цих грошей ми створюємо кредит для України. Ми хочемо підтримати Україну в боротьбі, яку вона має вести проти російської агресії”, — каже міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль.

Кредит має бути використано насамперед для закупівлі зброї та боєприпасів для України, наполягають європейські лідери. З цим згоден і президент України Володимир Зеленський.

“Перший пакет — це зброя українського виробництва. Другий пакет — це європейська зброя, яку Україна не виробляє. І третій пакет — це американська зброя, яку не виробляє ні Україна, ні Європа. Насамперед це системи протиповітряної оборони”, — каже Зеленський.

“Репараційний кредит” для України підтримують більшість європейських країн. Наприклад, Польща.

“Досить говорити — настав час діяти. Нумо фінансувати нашу допомогу Україні з заморожених російських активів”, — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Такої ж думки Данія, а також Швеція, Фінляндія, країни Балтії.

“Ми вже давно наполягаємо на використанні заморожених активів для України”, — каже прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня.

“Україні потрібно більше зброї, допомоги та грошей. І ми маємо максимально використовувати заморожені російські активи для цього”, — стверджує прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.

У Євросоюзі шукають рішення

Лише кілька країн Євросоюзу поки що висловлюють побоювання щодо “репараційного кредиту” для України. Серед них — Бельгія. Саме в цій державі зберігається більша частина заморожених у Європі російських активів — близько 180 млрд євро. Вони знаходяться у Центральному депозитарії цінних паперів Euroclear.

Бельгія не виступає проти використання цих грошей для фінансування України, але у керівництва країни є умови. Прем’єр Бельгії Барт де Вевер озвучив їх лідерам ЄС. Головне — передача грошей Україні не має бути інтерпретована як конфіскація російських активів. Він побоюється судових позовів з боку РФ. Крім того, європейським країнам слід поділити з Бельгією всі ризики, пов’язані з використанням цих коштів для України.

“Я не вважаю це нерозв’язною проблемою. Але я хочу, щоб усі підписалися під тим, що ми пливемо з вами в одному човні — з чим би ми не стикнулися”, — заявив прем’єр-міністр Бельгії.

Європейські лідери де Вевера почули й почали консультації про те, як виконати умови Бельгії та розробити оптимальний юридичний механізм для використання російських заморожених активів. Тема обговорювалася на саміті в Брюсселі в кінці жовтня.

“У нас три вимоги. Я вимагаю повного взаємного розподілу ризику, бо ризик дуже великий. Також ми хочемо гарантій: якщо гроші доведеться повернути, кожна держава-член зробить свій внесок. Наслідки не можуть бути тільки для Бельгії. І третя вимога полягає в тому, щоб кожна країна, в якій заморожені російські активи, діяла з нами разом”, — заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.

Європейські лідери шукають рішення, як виконати умови Бельгії і розподілити ризики між усіма.

“Побоювання, пов’язані з солідарністю щодо ризиків, є. І всі згодні з тим, що жодна країна не має нести ці ризики або цей тягар поодинці. Тому нам потрібно розробити механізм, який забезпечить Бельгії необхідну безпеку, і ми будемо працювати над цим”, — заявила верховна представниця ЄС з питань закордонних справ Кая Каллас.

І це рішення лідери ЄС можуть ухвалити вже 18 грудня на наступному саміті голів Європейського Союзу.

“Ми маємо працювати так, щоб знайти рішення до Різдва. Щоб ми могли забезпечити фінансування України на найближчі роки. Я знаю, що деяким колегам цей шлях здається складним. Але я також мушу сказати: а яка є альтернатива? Яка альтернатива тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну? Яка альтернатива тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії?”, — каже прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

Незалежно від того, ухвалять рішення на найближчому саміті ЄС, фінансування для України буде. Якщо не коштом заморожених російських активів, то користуючись з коштів країн Євросоюзу. Глави європейських держав заявили, що беруть на себе зобов’язання покрити фінансові потреби України на 2026 і 2027 роки.

“Росія має враховувати — в України будуть фінансові ресурси, які потрібні їй для того, щоб захищати себе від російської агресії найближчим часом. Тепер технічні, юридичні та фінансові аспекти мають бути опрацьовані й ми повернемося до них на зустрічі лідерів країн ЄС у грудні”, — заявив голова Європейської Ради Антоніу Кошта.

Використання саме заморожених російських грошей для оборони України було б найкращим кроком. І це стало б правильним сигналом для інших країн: не починати загарбницькі війни й не намагатися окупувати чужі території — це неминуче призведе до наслідків.

“Якщо ви не почнете війну проти іншої країни, ви поза ризиком. І я думаю, що більшість країн, більшість людей у світі не почнуть війни проти інших країн”, — каже верховна представниця ЄС з питань закордонних справ Кая Каллас.

Розв’язавши агресивну війну, Росія не може вимагати, щоб її гроші і цінні папери за кордоном були непорушними.

Конфіскація заморожених коштів як акт справедливості

РФ порушила фундаментальну норму міжнародного права — вбиває десятки тисяч ні в чому не винних людей і намагається знищити цілу державу. Тому її активи за кордоном заморожені. Держави, в яких зберігаються ці кошти, просто зобов’язані були це зробити, а Росія — понести покарання і відшкодувати Україні завдану шкоду. І ця її обов’язок має набагато більшу юридичну силу, ніж право на непорушність активів.

Ще у 2022 році Організація Об’єднаних Націй визнала, що Росія несе відповідальність за агресію проти України і має компенсувати всі збитки, які завдала. Це офіційний документ і він буде вирішальним аргументом за використання активів РФ.

“Міжнародне право — це система, і в цій системі, зокрема, міститься заборона агресивної війни, у цій системі міститься зобов’язання держав, які порушують міжнародне право, компенсувати збитки. Тому говорити лише про те, що імунітет державної власності, імунітет державних активів переважає над усіма іншими нормами міжнародного права — це неправильно”, — пояснює юрист-міжнародник Роман Єделєв.

Юристи з міжнародного права впевнені: ризики судових позовів від Росії з вимогою повернути заморожені активи близькі до нуля. Уже понад три роки кошти РФ заморожені, й за цей час путінський режим не звернувся ні до одного міжнародного суду, щоб оскаржити їх блокування.

“У Російської Федерації немає суду, до якого вона могла б звернутися і вимагати ці кошти від уряду Бельгії. Якби такий суд був, Російська Федерація уже ініціювала б цей процес, бо заморожування точно так само може розглядатися як порушення імунітету державних активів. Не лише передача. Але РФ зараз не здійснює жодних юридичних дій”, — каже Єделєв.

Адже перспектив перемоги в суді немає. Міжнародні інстанції незалежні й непідкупні.

“Російська Федерація може оскаржити рішення про передачу коштів Україні в Бельгійському національному суді. Бельгійський національний суд може залучити суд Європейського Союзу, щоб суд ЄС оцінив відповідність дій Бельгійського уряду праву Європейського Союзу. Але верховенство права і в Бельгійському суді, і в суді Європейського Союзу настільки на високому рівні, що практично немає сумнівів у тому, що ці судові установи ухвалять рішення на користь бельгійського уряду”, — коментує юрист.

Мир в обмін на повернення активів

Рішення про передачу російських грошей Україні для закупівлі зброї, засобів протиповітряної оборони та підтримки армії прискорить закінчення війни. Воно поставить Путіна перед фактом — він не переможе й іншого виходу, крім мирних переговорів, немає. Поки що диктатор живе у власному ілюзорному світі. Підлеглі показують йому хибні дані й малюють карти, де начебто його армія стрімко просувається вперед.

Путін вірить, що оборона України ось-ось впаде. Підстав для цього немає. Росія просто вбиває свою армію, платить сотнями тисяч життів своїх солдатів за мінімальне просування. Але коли Київ отримає 140 млрд доларів на оборону, то навіть для Путіна це стане ще одним вагомим аргументом.

В України буде гарантоване джерело фінансування на кілька років уперед.

“Україна отримає можливість захищати себе щонайменше протягом трьох років завдяки кредиту, який Європейська комісія надасть Україні і він буде погашено згодом користуючись з репарацій”, — каже глава Міністерства закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

У Росії попереду — стрімкий крах економіки. Путін зробив ставку на виснажливу війну, але отримає ситуацію, коли оборонний бюджет України зростатиме, а РФ — навпаки, скорочуватиметься. Кремль уже не може підтримувати армію на колишньому рівні.

Виникає парадоксальна ситуація, коли Путін змушений продовжувати платити російській армії всі ці мільйони за підписання контракту, а через кілька тижнів — “тлінні” родинам тих, хто цей контракт підписав. Водночас Путін буде опосередковано фінансувати й Збройні сили України, адже гроші від “репараційного кредиту” підуть саме на захист. Такого ще не було в історії, коли диктатор фінансує свою армію та армію держави, яку хоче знищити.

“Імідж Путіна може похитнутися, почнуть виходити карикатури, сміятися. Тобто це доволі цікавий інструмент тиску на путінську еліту. Коли гроші, які заморожені, будуть використані на купівлю озброєння для України, то можна прищепити умовний рефлекс. І от, як собаку Павлова, потрібно дресувати Путіна, щоб у нього був рефлекс, що війна — це погано, що її треба закінчувати. Поступово він зрозуміє, що сам фінансує свою поразку — озброюючи Збройні сили України своїми грошима”, — пояснює економіст Олександр Савченко.

Ось така складна конструкція: чим швидше Росія підпише мирний договір, тим менше її ж грошей буде витрачено проти власної армії. Кожен наступний день війни гратиме проти Путіна, і про війну на виснаження диктатору доведеться забути.

Раніше левова частка фінансової підтримки надходила зі США, але зараз Сполучені Штати радше не надають озброєння безплатно, а продають його європейським країнам. Щоб ті передавали його Україні.

Україна зараз — єдина перешкода, що стримує Путіна від наземного вторгнення в країни ЄС. Коли керівництво Євросоюзу ухвалить рішення виділити Україні “репараційний кредит”, то за війну Росії платитиме сама Росія.

“Щоб ці гроші вилучалися не з кишень платників податків, а щоб це були облігації, забезпечені, відповідно, майбутніми репараціями, або замороженими активами, які будуть вилучені, якщо Росія відмовиться платити репарацію. Європа розуміє, що загроза безпеці — це дуже дорого. Розв’язати проблему безпеки краще на далеких підступах, ніж потім, коли вже потрібно своїх солдатів посилати, свою економіку перелаштовувати на військові рейки, робити мобілізацію і так далі. Збитки колосальні для Європи будуть — трильйони євро. Тому для Європи це виклик теж свого роду екзистенціальний. Якщо Європа не зможе розв’язати цю проблему, як допомагати Україні, як захистити себе, не впускаючи Путіна далі, то Європа просто розвалиться”, — коментує економіст В’ячеслав Ширяєв.

Російські винищувачі, дрони вдираються в повітряний простір ЄС, РФ влаштовує в Європі диверсії, будує на її кордонах військові бази. Небезпека наземного вторгнення Росії в держави Євросоюзу з кожним днем зростає. Країни ЄС уже готуються не до гібридної, а до гарячої фази війни.

“Тут питання виживання, безпеки самого Європейського Союзу. Зрештою не може бути імунітет держави агресора важливішим за питання, чи виживемо ми взагалі. 200 млрд майже коштів — запустити їх усіх в оборот на нашу оборону, бо українська оборона має сприйматися як наша оборона. Це дуже ефективний інструмент, щоб протистояти Росії, не дати їй перемогти”, — каже депутат Європарламенту від Литви Дайнюс Жалімас.

Гроші від “репараційного кредиту” для Києва підуть і на виробництво зброї на європейських підприємствах ВПК. Це зміцнить не лише Україну, а і ЄС.

“Нам потрібно використовувати російські гроші для українського виробництва озброєнь. Це дешевше і швидше. І ми говоримо зараз насамперед про довгострокову перспективу. Ми готові ділитися з країнами, які допомагали нам під час цієї війни. У нас дуже хороші технології. Так, багато технологій надійшло від партнерів, але вони вже визнали, що у нас є технології, яких немає в європейців”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Минулого року запрацював Реєстр збитків для України — міжнародна база даних, де фіксують шкоду, завдану Росією. Тут уже 60 тис. заявок, але з часом буде значно більше. Люди потребують підтримки і РФ має за це платити. Парламентська асамблея Ради Європи 1 жовтня 2025 року одноголосно підтримала проєкт конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заявок для України на відшкодування збитків від російської агресії.

“Жодної поправки інші колеги не подали, тобто всі згодні — Росія має платити репарації Україні. Подаватися на них ми закликаємо зараз, а не пізніше, щоб зробити легітимною цю платформу”, — каже голова української делегації у ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко.

Рішення про “репараційний кредит” стане лише проміжним і лише початком. Далі Україна буде домагатися повноцінної передачі російських активів, щоб відшкодувати шкоду постраждалим від путінської агресії. І от коли російські гроші, які Путін вважає своїми, будуть повною мірою працювати на зміцнення України, тоді диктатор зрозуміє, що його “СВО” пішла кудись не туди. І поки триває ця війна — активи агресора працюватимуть проти нього, а потім будуть використані для компенсації всім, хто постраждав від його агресії.

Сьогодні понад 300 млрд доларів заморожених російських активів — це історична можливість довести, що міжнародне право працює. І в усьому цивілізованому світі остаточно приходять до переконання, що передати ці кошти Україні — рішення і законне, і справедливе.

Читайте також: Україна та ЄС: між реформами, війною та очікуванням політичного рішення