Російська економіка задихається від війни: які галузі відчувають найбільші проблеми (ВІДЕО)

Російська економіка стрімко сповільнюється. Нових джерел надходжень немає, інфляція зашкалює, а цілі сектори руйнуються один за одним. При цьому бюджет все глибше занурюється в боргову залежність. Зараз головна мета російського уряду зводиться до спроб хоч якось сповільнити це падіння. Але поки що виходить не дуже. Про кризові процеси в російській економіці і про те, як це впливає на здатність Кремля й далі вести агресивну війну, розповів FREEДОМ.

Вже менше ніж через два місяці, з 1 січня 2026 року, Росія вступить до “клубу” країн з найвищими в світі ставками ПДВ. Податок на додану вартість підвищують з 20% до 22%. Причому, за новими правилами, платниками ПДВ стануть підприємства з доходом від 10 млн рублів. Раніше це зобов’язання прописувалося при доході від 60 млн. Як вважають багато економічних експертів, це стане серйозним ударом по російському бізнесу, особливо середньому і малому. Багато компаній, не витримавши додаткового податкового навантаження, підуть у тінь, почнуть скорочувати персонал або зовсім закриються.

“Підвищення головного російського податку, та ще й з розширенням кола платників, — позаплановий захід. Щобільше, не допустити чогось подібного доручав Путін у 2024 році, під час передвиборчої кампанії. І вже пізніше можливість підвищення податків рішуче і неодноразово відкидалася Мінфіном. Тепер, постійно підвищуючи ставки податків, Кремль визнає, що його апетити, що зростають, не можна наситити шляхом природного зростання економіки. Путінський уряд намагається відщипнути все більшу частку від пирога, який стискається”, — йдеться в публікації видання The Insider.

Сукупний прибуток російських підприємств за дев’ять місяців цього року, за даними Служби зовнішньої розвідки України, скоротився на 8,3%. У вугільній промисловості втрати сягнули сотень мільярдів рублів, і вже дві третини заводів працюють “у мінус”. Навіть прибуток металургійного гіганта “Норнікель” цього року впав майже на 40%, а витрати зросли на третину через підвищення ставок. Не краща ситуація й у “Газпрому” — за дев’ять місяців чистий збиток компанії склав 170 млрд рублів. Для колишнього головного донора бюджету це не просто провал, а знак того, що тепер він гостро потребує підтримки держави.

“Великі, в тому числі містоутворювальні підприємства та цілі галузі перевантажені боргами, відправляють працівників у неоплачувані відпустки та переходять в розряд “фінансово нестабільних”, тобто опиняються в передбанкрутному стані. Уряд не може їх підтримувати за рахунок податкових пільг або бюджетних субсидій, оскільки це передбачає різке зростання бюджетних витрат або бюджетного дефіциту, що почне розганяти інфляцію”, — пише “Радіо Свобода”.

Глибоку кризу переживає й російський автопром. Наприклад, найбільший виробник легкових автомобілів “АвтоВАЗ” скоротив річний план випуску з 500 до 300 тисяч машин. При цьому Тольяттінський завод переведений на чотириденний робочий тиждень. Збитки “КамАЗа” за дев’ять місяців досягли 29 млрд рублів. І це в сім разів більше, ніж роком раніше. Експерти відзначають, що без масштабної підтримки галузь ризикує взагалі втратити більшу частину виробничих потужностей вже в найближчі роки. Імпортозаміщення, на яке робила ставку влада, так і не компенсувало розрив із західними постачальниками та технологіями. А спроби вижити за рахунок застарілих моделей лише підкреслюють масштаб деградації галузі.

“Російський автопром, який пережив “клінічну смерть” після відходу західних автоконцернів, а потім відновив виробництво у 2023 році, знову йде на дно. За підсумками січня-вересня виробництво автомобілів в Росії обвалилося на 20% і повернулося на найнижчі рівні 2022 року, випливає зі статистики Росстату. Спад автопрому прискорюється щокварталу: в січні-березні це було 9,2% рік до року, у другому кварталі — 23%, у третьому — 26,7%”, — повідомляє видання The Moscow Times.

Через збитки з початку року по всій Росії закрилися і сотні автосалонів. Адже майже 80% авто там продають в кредит, а банківські позики для більшості громадян стають недоступними. Що стосується самого банківського сектора, то ситуація там не менш плачевна. Інфляція зростає, і люди все менше бачать сенс тримати гроші на рахунках, навіть попри привабливі відсотки. Відтік вкладів, зростання неплатежів, брак ліквідності — фактично система балансує на межі масштабної кризи. Багато експертів припускають, що влада може навіть обмежити видачу вкладів населенню.

“З одного боку, це — “жорстка” міра, але, з іншого боку, ми пам’ятаємо, як вони, коли була криза в березні 2022 року, обмежили валютні вклади. Хоча, як же наші гроші? А вони просто сказали: “Не видамо. Ліміт”. І все, і робіть з цим, що хочете. Це дуже цікавий момент — зникнення “вилки” між високою прибутковістю за вкладами та інфляцією. Тобто інфляція, як і раніше, висока, а вклади не такі прибуткові. Все це висить на краю прірви”, — пояснив економіст Володимир Мілов.

Про те, що санкції “не страшні”, в російському уряді вже давно не говорять. Правда, самого слова “санкції”, як і раніше, дуже бояться, тому придумали вираз “геополітичні складнощі, що чинять на економіку негативний вплив”. Хоча краще за будь-які слова і вирази тут говорять цифри. За даними української розвідки, тільки через припинення співпраці світових компаній з “Роснефтью” і “Лукойлом”, країна-агресор щорічно втрачатиме не менше 50 млрд доларів. Санкції США вже призвели до найрізкішого з початку 2024 року зниження морського експорту російської нафти. Як повідомляє Bloomberg, частина російської нафти не доходить до переробних заводів і залишається в морі. А танкери росіяни використовують просто як тимчасові сховища.

“Нафтопереробні компанії Індії, Китаю і Туреччини, які закуповували в цілому близько 95% російської сировини, призупинили постачання в очікуванні прояснення ситуації або в деяких випадках замовили партії нафти у менш великих російських компаній, які поки не включені до санкційних списків. Російські експортери продовжують завантажувати нафту на танкери, але нафтопереробні заводи все менш охоче приймають її у свої сховища. В результаті Росії просто довелося частину вантажів залишити в морі”, — йдеться в публікації агентства Bloomberg.

На цьому тлі Росія все глибше втягується в економічну залежність від Китаю. Масштабні проєкти в Сибіру і на Далекому Сході фактично перетворюють ці регіони в ресурсну базу для Пекіна. Тоді як місцеві громади залишаються без обіцяних інвестицій і робочих місць. Китай отримує преференції та довгострокові контракти, а Росія — роль молодшого партнера і постачальника сировини. Фактично Москва розплачується за політичну підтримку Пекіна сировиною, землею та інфраструктурою.

“Одним з ключових прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його розробкою спільно займаються російське і китайське підприємства. Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові пільги. З 2027 року планується транспортувати 5 млн тонн вугілля щорічно до Китаю — близько 500 вантажівок на добу. Попри обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові позиції займають китайські фахівці”, — заявили в Службі зовнішньої розвідки України.

В умовах, коли бюджет тріщить по швах, промисловість зазнає рекордних збитків, а санкції поступово роблять свою справу, перед Кремлем неминуче має постати питання не про те, як воювати далі, а як врятувати власну економіку. Припинення кровопролиття — єдиний шлях повернути хоч якісь інвестиції і зупинити втечу капіталу. І чим швидше це зрозуміють самі росіяни, тим більше шансів у країни вийти з ізоляції.

Читайте також: Російські компанії все частіше зазнають фінансових труднощів, — українська розвідка