Як умову миру російський диктатор Володимир Путін вимагає віддати Росії Донецьку область. Саме такий ультиматум, за інформацією The Washington Post, диктатор озвучив у телефонній розмові з Дональдом Трампом. Схожі вимоги лунали в серпні 2025 року, а до цього — в червні 2024-го. І щоразу Кремль погрожував захопити всю Україну. Але жодного реального просування і відчутних успіхів відтоді російській армії показати так і не вдалося. Тож навіщо диктатор повторює одні й ті ж ультиматуми, і чи дійсно він хоче укласти мирну угоду, як сподівається президент США, розбирався FREEДОМ.
Путін 16 жовтня під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом як умову миру зажадав собі всю Донецьку область. Але цього разу, як пише The Washington Post, посилаючись на високопоставлених чиновників, заявив, що готовий натомість відмовитися від тимчасово окупованих територій Запорізької та Херсонської областей. Це дещо менш масштабна вимога, ніж та, яку він озвучив на саміті в Анкориджі. І деякі чиновники в адміністрації президента США сприйняли це як прогрес, зазначає The Washington Post. Але важливо розуміти: для Путіна Донецька область — не просто територія. Він готовий на багато що, щоб отримати її під свій контроль.
“Путін марно намагався завоювати цю територію протягом 11 років, зустрічаючи опір з боку українських сил, які глибоко закріпилися в районі. Вони вважають цей регіон важливим оплотом проти швидкого просування Росії на захід до своєї столиці. Зосередженість Путіна на Донецьку свідчить про те, що він не відступає від своїх минулих вимог, які завели конфлікт у глухий кут, попри оптимізм Трампа щодо укладення угоди”, — пише The Washington Post.
За підсумками телефонної розмови, Трамп і Путін домовилися зустрітися в Будапешті для переговорів. Але чи налаштований російський диктатор на угоду, чи просто намагається виграти час, ставить собі питання оглядач Марк Галеотті в статті для The Sunday Times. Адже очевидно: якщо Путін продовжить вимагати від Києва здачі Донецької області, це стане каменем спотикання.
Це розуміють і в Білому домі. Щобільше, Дональд Трамп на пресконференції прямо сказав: “Путін може затягувати процес”. Виникає логічне запитання: навіщо? Адже на фронті немає ніяких зрушень. При збереженні нинішніх темпів російського наступу країна-агресор могла б розраховувати окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області України не раніше 2030 року, а щоб захопити всю Україну, їй знадобилося б ще, як мінімум, 103 роки, підрахували в The Economist. Те, що Росія міцно загрузла у війні проти України, — очевидно.
“Я думаю, що існує фундаментальна невідповідність очікувань. Я б сказав, що це стосується війни Росії проти України, де росіяни схильні вважати, що їхні дії на полі бою більш успішні, ніж насправді. І, думаю, через це стало складніше укладати угоди в цих умовах”, — заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс.
Донецька область не піддається кремлівському диктатору вже більше ніж 11 років. Російське командування кидає в “м’ясорубку” все нових солдатів, але результат — той самий. Для Путіна цей регіон давно став нав’язливою ідеєю, головним свідченням його провалу. Саме тому він заговорив про нібито обмін на тимчасово окуповані території Запорізької та Херсонської областей. Але якщо Кремль отримає такий “трофей”, то на цьому не зупиниться. Для Путіна це не кінець війни, а плацдарм для нового витка агресії. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував: жодних подарунків російським окупантам не буде.
“Майже щодня зараз — у комунікації з лідерами для того, щоб була наша спільна позиція — всіх у Європі — щодо тиску на Росію, правильного тиску. Ми нічого не будемо дарувати агресору і нічого не забудемо. Ми чітко бачимо, що ця Росія є довгостроковою загрозою. Отже, нам в Європі потрібна тривала співпраця і реальні результати як у короткостроковій перспективі, так і в більш довгостроковій, щоб люди могли жити”, — акцентував глава Української держави.
Доказом того, що Путін не збирається шукати шляхів до миру, є його нове розпорядження, яке відкриває шлях до масштабного переселення росіян на тимчасово окуповані українські території. Йдеться про нову міграційну стратегію Кремля. У Центрі національного спротиву зазначають: це цілеспрямована програма із заміщення місцевого населення та русифікації. Кремль обіцяє переселенцям з федерації пільги, спрощене оформлення документів, допомогу з житлом і працевлаштуванням. Насправді йдеться про спробу заселити українські землі мешканцями бідної російської глибинки, тими, для кого переїзд здається єдиним шансом на краще життя. Москва на тимчасово окупованих російською армією територіях України намагається відродити стару імперську модель “освоєння Сибіру”, коли переселенців використовували для закріплення влади центру на захоплених землях.
“Кремль запускає програму колонізації тимчасово окупованих територій. За новою міграційною концепцією наказано “створити умови для повернення жителів Донбасу, Запорізької та Херсонської областей”, але повертати планують не українців, а “вірних підданих” з глибин Росії, від Якутії до Бурятії. Фактично це легалізація заміщення населення: витіснення місцевих і заселення “нових росіян”. Русифікація, демографічна інженерія і старі колоніальні методи в новій обгортці”, — йдеться в публікації Центру національного спротиву.
Аналітики все частіше сходяться на думці: Путін не прагне миру. На думку Financial Times, мета диктатора — увійти в історію. Тільки ось у його розумінні “велич” країни вимірюється не рівнем життя громадян, не розвитком технологій чи соціальної сфери, а квадратними кілометрами окупованих територій і мільйонами вбитих. Логіка — з феодальних часів. Путін переконав самого себе і відчайдушно намагається переконати інших у тому, що Росія нібито має перевагу на фронті. І не збирається звертати увагу на те, як руйнується російська економіка, а країна повільно вигорає зсередини, пише Financial Times. Російському диктатору вже все одно, аби потрапити в підручники.
“Для Путіна це не питання грошей. Це його спадщина — він хоче увійти в історію як найкращий російський правитель після Петра Великого. Він вважав, що може дати Трампу перемогу, але вирішив цього не робити”, — написав Financial Times.
І таке припущення може бути правдою. Не секрет, що диктатор — ентузіаст альтернативної історії та усної творчості. Як з’ясувалося, на тій самій зустрічі на Алясці російський диктатор прочитав президенту США тривалу лекцію з псевдоісторії. Джерела Financial Times розповіли, що за закритими дверима Путін розповідав про Рюрика, Ярослава Мудрого і Богдана Хмельницького. Відповідно до заповітів Мединського, він вважає їх частиною російської історії, в чому і спробував чомусь переконати співрозмовника. Трамп був, м’яко кажучи, не готовий до такого повороту на переговорах про завершення війни Росії проти України.
“Дональд Трамп був настільки вражений тим, що відбувалося, що кілька разів підвищував голос і навіть погрожував покинути зустріч… В результаті тієї “бесіди” американський президент достроково завершив переговори та скасував запланований обід, на якому делегації мали обговорити майбутні економічні зв’язки між країнами”, — йдеться в публікації Financial Times.
Чи почує президент Сполучених Штатів продовження путінської саги в Будапешті — скоро дізнаємося. Майбутній саміт стане точкою неповернення для російського диктатора, вважають у Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України. Або Путін нарешті визнає реальність і це буде початком кінця його ілюзій про нову імперію, або це буде початком кінця для путінської Росії. Економіка федерації повільно, але вкрай впевнено йде на дно. Санкції посилюються, а союзників не додається. Чи готовий Путін наполягати до кінця і втратити все — питання відкрите.
Читайте також: Від Анкориджа до Будапешта: як за цей час погіршилося становище Путіна — думки експертів і глядачів FREEДОМ














