Усі гроші — на війну: економіка РФ на межі краху, а росіяни розплачуються за імперські амбіції Кремля

Путін не просто спускає мільярди з російського бюджету заради продовження війни проти України — він вигрібає останні гроші з кишень росіян, і приховувати бюджетні провали вже неможливо.

З усім тим у Кремлі намагаються говорити про “м’яку посадку” або “охолодження економіки”. Що криється за економічним новоязом, дивіться у свіжому випуску “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM.

Автор — Ксенія Барвіненко.

Зубожіння росіян

Базовий мінімум для багатьох росіян стає розкішним максимумом.

“Починаючи від молока, закінчуючи якимись такими продуктами, як хліб, який потрібен щодня, і те, що найбільше болить, — це помідори, раніше помідори могли коштувати по 150 за кілограм, а зараз нормальні смачні помідори не купиш дешевше ніж 500”, — скаржаться громадяни РФ.

Ціни ростуть з кожним днем, а ось зарплати за ними не встигають. Про таку дивинку, як особисті накопичення, росіяни вже й думати забули. Вони кажуть, що не можуть нічого накопичити, бо всі гроші йдуть на повсякденні витрати. Всі нарікання росіян так і залишаються без відповіді, адже у високих кабінетах — інша реальність.

“Росія є четвертою країною у світі за обсягом економіки. На першому місці — Китай, потім США, потім Індія, потім Росія”, — заявляє кремлівський диктатор Путін.

Примітно, що свою пафосну промову Путін озвучив на зустрічі з екіпажем підводного човна “Архангельськ” — субмарини, здатної занурюватися на глибину до 600 м, ніби натякаючи: десь на тому ж рівні зараз перебуває і російська економіка. Навіть у лексиконі кремлівських аналітиків все частіше проскакує крамольне слово — “стагнація”.

“Ми бачимо це за темпами зростання ВВП і промислового зростання. Другий квартал можна вважати технічною стагнацією”, — заявив генеральний директор Сбербанку Герман Греф.

З 2022 року Путін і його поплічники твердили, що на санкції Росії байдуже, а запас міцності в економіки є.

“Економіка три роки трохи бігла, але вона бігла на “наркотиках”, на “стероїдах”, які їй вливали через бюджетні канали. Вливали величезну масу грошей у військову промисловість, стимулювали імпортозаміщення. Загалом внаслідок цього була ситуація пожвавлення, але ось все це скінчилося, і вже настільки сповільнилася економіка, що Путін починає влаштовувати прочуханку уряду”, — коментує економіст Ігор Ліпсіц.

Путін вимагає ледь не змінити закони економіки та в кращих радянських традиціях встановлює плани й звітує за їх невиконання. Прочуханку уряд отримав за розбіжність путінських мрій, оскільки пророкували кремлівському диктатору 2,5% економічного зростання, а в підсумку — знизили прогноз до 1,2%.

“Ще минулого року ми з вами говорили, обговорювали все, що складається в нашій економіці, говорили про необхідність прийняти необхідні заходи щодо боротьби з інфляцією. Погоджувалися з тим, що це неминуче призведе до “охолодження” економіки, до її, як ми говорили тоді, “м’якої посадки”, — каже Путін.

Хлопок замість вибуху, від’ємне зростання замість зубожіння — у словнику кремлівського новоязу тепер з’явилися нові формулювання: “м’яка посадка” і “охолодження економіки”.

“У Кремлі взагалі намагаються заперечувати реальність, розповідають про успіхи імпортозаміщення і рівень життя, що зростає. Росіян намагаються переконати в тому, що вони живуть добре, а вони відчувають, що це брехня”, — пояснює російський політолог Аббас Галлямов.

Гроші в бюджеті РФ закінчуються.

“У Росії союзники — це армія, флот і стійкі фінанси”, — казав міністр фінансів РФ Антон Силуанов.

Але союзники підкачали: армія гниє в українській землі, флот змушений ховатися в портах, остерігаючись українських дронів, а з фінансами все зовсім погано.

Діра в бюджеті

За даними російського Мінфіну, на кінець серпня в кремлівському бюджеті утворилася проріха розміром 4,2 трлн рублів — у 150 разів більше, ніж на ту ж дату рік тому.

4,2 трильйона рублів — це трохи менше половини річного військового бюджету Кремля. На ці гроші, при середніх цінах по Росії, можна було б купити 840 тис. квартир у регіонах.

Справжня картина путінського “процвітання” — це бараки, облуплені стіни та руїна. Поки Кремль імітує економічну стабільність, звичайні росіяни стабільно бідніють. Гроші, які допомогли б мільйонам росіян вибратися з нетрів, Путін вирішив витратити на війну і вбивства заради задоволення імперських амбіцій. Але тепер прийшов час платити за рахунками.

“За це доводиться платити складною економічною ситуацією. Макроекономічні показники це підтверджують. Ми оцінюємо річне зростання в липні в 0,4%, тоді як у червні воно становило 1%”, — каже міністр економіки РФ Максим Решетніков.

Жонглюючи мізерними відсотками, російський міністр замовчує, що ці цифри вже не відіграють жодної ролі. Кремлівські аналітики звітують, що стагнація неминуча.

“Російська економіка продовжує балансувати між стагнацією і спадом. Зупинку зростання вже можна вважати статистичним фактом”, — говориться у записці Інституту народногосподарського прогнозування РАН.

Та й самі росіяни відчувають, що попри економічний новояз з Кремля, жити стало важче і дорожче. 22% росіян, а це кожен п’ятий позичальник, не можуть платити по кредитах. Ще 18% — віддають за борги понад половину своїх доходів. Такі результати опитування, проведеного Міжнародною конфедерацією товариств споживачів.

“Росіяни вже економлять. Помітне зменшення споживання вершкового масла, наприклад. Про це звітують торговельні мережі. Тобто навіть вершкове масло вже не по кишені росіянам”, — каже політолог Аббас Галлямов.

Додатково й асортимент у магазинах скорочується, адже покупці бідніють, і торговельні мережі підлаштовуються під попит. На полицях стає менше алкоголю, дитячих товарів і косметичних засобів.

“Якщо дивитися дані російської торгівлі, то приблизно на 15% знизився асортимент товарів. Тобто товари ніби на полицях стоять, але асортимент значно слабший, тому що у росіян немає грошей купувати багато. Обороти впали, тому російські роздрібні мережі скорочують асортимент на полицях. Самі магазини, до речі, роблять менше за площею, щоб скоротити орендну плату. Йде такий повільний процес погіршення якості життя, він проявляється всюди та буде далі продовжуватися досить інтенсивно. Росія буде неухильно йти в бідність”, — коментує економіст Ігор Ліпсіц.

Такий розклад призводить до давно небаченого явища — росіяни почали протестувати. Правда, поки обережно і з мінімальними вимогами — хоча б не підвищували ціни на комуналку.

Бізнес на межі розорення

Бідніють навіть корпорації, які формували вагому частку бюджетних доходів. “АвтоВАЗ”, “КамАЗ”, металургійні комбінати, цементні заводи та залізниця переходять на чотириденний робочий тиждень у спробі приховати спад виробництва й уникнути масових звільнень.

Так кремлівські компанії чинять не вперше. Людей відправляють на мінімалку у вимушену відпустку, зате статистика безробіття не страждає. Влада давно довела, що їй важливіше звіти, а не долі.

“Основна тема останніх місяців — які заходи можна прийняти, щоб врятувати ту чи іншу галузь. Наприклад, як рятувати чорну металургію, тому що основним споживачем було будівництво. Воно у РФ впало, потреба в металі впала і, відповідно, чорна металургія не має куди збувати продукцію. Плюс санкції відсікли європейський ринок, і в підсумку російська металургійна промисловість змушена буде закривати підприємства, гасити печі”, — пояснює економіст Ігор Ліпсіц.

За даними російського Центробанку, кожна шоста російська компанія не може розплатитися по своїх зобов’язаннях. Найбільший російський маркетплейс з власним банком Ozon, технологічна компанія VK, Об’єднана авіабудівна корпорація і навіть близький до Путіна алюмінієвий гігант “Русал” застрягли в боргах, які досягають трильйонів рублів.

“Є такі показники, які приховати неможливо, наприклад, перевезення вантажів залізничним транспортом. Це прямо показує, більше чи менше стало товарів. У 2025 році перевезення вантажів впаде десь на 7-8%. У листопаді буде для Путіна дуже жалобна подія, коли, попри всі його заклики, навіть зростання військово-промислового комплексу буде від’ємним”, — коментує економіст Олександр Савченко.

У Путіна вже придумали, як вивудити останні гроші з гаманців населення: бюджетну діру вирішили залатати податками. На 2026 рік вже запланували підвищення податку на додану вартість — стандартну ставку збільшать з 20 до 22%. Таким чином, з 2026 року Росія увійде до числа країн з найвищими у світі ставками ПДВ.

“Це в чистому вигляді податок на бідність, який буде закладатися в ціну продукції, відповідно, варто очікувати ще більшого підвищення цін”, — каже політолог Аббас Галлямов.

У Кремлі впевнені, що росіяни будуть раді розщедритися.

“Коли люди бачать, що їхні гроші використовуються на конкретну, благородну справу, заперечень, як правило, не виникає. Наші люди дуже патріотичні та не жадібні”, — заявляє Путін.

“Конкретна, благородна справа” кремлівського диктатора — це не пенсії та будівництво шкіл або лікарень, а війна, яка вже з’їла мільярди з російського бюджету. Обсяги її фінансування рекордні з часів Другої світової.

“Це взагалі дуже дорога війна. День війни коштує трохи менше мільярда доларів для росіян — це величезні кошти. Це ненормальні цифри, для виконання цього бюджету були згорнуті майже всі соціальні програми, медичні, освітні”, — каже глава Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

І не варто себе обманювати, що військова економіка витягне Росію з кризи, адже саме через трильйони, витрачені на війну, Путін підвищує податки.

“Військовий роздутий бюджет веде до великої кризи попереду, а в поточному році, можливо, на початку наступного року — до рецесії, падіння і зростання цін. Військова індустрія продукує попит, роздає гроші, але пропозиції немає і люди нічого не можуть купити, бізнес нічого не може купити. Це продукти, які горять і не мультиплікують жодного розвитку, це шлях у глухий кут і до краху”, — пояснює економіст Олександр Савченко.

Роздута військова машина

Російська військова економіка — це гроші на вітер. Танки, ракети, снаряди не створюють додаткової цінності — це витратний матеріал, який потрібно постійно оновлювати, витрачаючи мільйони. 42% бюджету йде на війну, та й санкції тихою сапою підточують російський не дуже благий добробут.

Українські удари по НПЗ прискорили процес краху російської економіки. За даними ЗМІ, РФ вже втратила чверть потужностей нафтозаводів, а це означає падіння переробки. Паливний дефіцит росіяни вже відчули на собі. У багатьох регіонах — серйозна проблема з бензином. За дефіцитом йде зростання цін більш ніж на третину.

У Кремлі надумали імпортувати бензин, тобто купувати паливо за кордоном, а це ще мільярди й мільярди з бюджету.

“Така ситуація, що в Росії зараз практично неможливо знайти якесь економічне рішення, яке б однозначно було позитивним і не несло негативні наслідки. РФ загнала себе в біду, де хороших рішень вже немає”, — каже економіст Ігор Ліпсіц.

Кремль намагається десь добути гроші, Путін дав команду на податкове беззаконня. Ручна Держдума сипле пропозиціями — вилучити у банків частину надприбутку, щоб залатати діру в бюджеті, забрати по 10% з фінансових установ.

“Це називається податкове свавілля. Російська банківська система з одного боку демонструє прибуток, а з іншого — у неї купа проблем. Є інформація цього року, що п’ять системно значущих банків отримали поповнення капіталу від держави, тому що вони були під загрозою”, — коментує Ліпсіц.

На податковий лічильник поставлені навіть великі корпорації — їм масово донараховують податки та влаштовують виїзні перевірки. Все частіше під час інспекцій знаходять порушення і призначають штрафи або додаткові збори.

“Інвестиції — це ключовий фактор. Скільки бізнес інвестує сьогодні в підтримання виробничих потужностей і розвиток виробництва, з цього можна зробити висновок, як буде поводитись економіка завтра. Центр макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування зробив спеціальний огляд по інвестиціях, де констатують дуже погані цифри”, — заявив ексзаступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов.

“Великий китайський брат” не врятує ситуацію. У Кремлі намагалися видати за величезний інвестиційний успіх підписання договору з Пекіном про будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”, але незабаром з’ясувалося, що на цьому вся китайська допомога і закінчилася.

“Все, що підписали на саміті ШОС (Шанхайська організація співробітництва, — ред.), — це те, що ніби остаточно визначили маршрут трубопроводу “Сила Сибіру-2”. Ще узгодили можливий обсяг постачання. Більше нічого не було. Незрозуміло, коли почнеться будівництво, коли почнуться постачання. Китай зараз змінює свій енергобаланс і будує величезний каскад гідроелектростанцій у Тибеті, на це виділяють 67 млрд доларів. Тобто Китай зараз переходить на електрику і не дуже рветься нарощувати споживання органічного палива, яке може купувати у Росії. А РФ нічого, крім енергоносіїв, продавати не може, тому жодних доходів іншим чином вона згенерувати не в змозі”, — пояснює економіст Ігор Ліпсіц.

Російська металургія нікому з партнерів теж не потрібна. У Китаю та Індії своя потужна галузь, а Північній Кореї так багато металу не потрібно. У сухому залишку росіяни опинилися сам на сам зі злиднями, в які їх завів Путін.

“Потрібно готуватися до реального зниження своїх доходів, до перебоїв у постачаннях нафтопродуктів, тобто до дефіциту бензину та електрики в багатьох районах. Треба бути готовим і до техногенних аварій, не тільки через удари ЗСУ, а просто тому, що інфраструктура зношена до межі, а на ремонт грошей взагалі немає. Путін хотів “движухи”, ось десь з листопада місяця буде більше “движухи”, — каже економіст Олександр Савченко.

Більше боргів, вищі податки, зростання цін і падіння рівня життя. За імперські амбіції Путіна населення розплачується порожніми холодильниками, кредитами та житлом, що руйнується в той час, як влада продовжує витрачати мільярди на зброю.

Стратегія “м’якої посадки” провалилася — країну накривають стагнація і зубожіння. І чим довше Путін веде війну, тим руйнівнішим для Росії стає економічний крах.

Читайте також: Рахунки під санкціями, Україна в очікуванні: коли надійдуть перші мільярди заморожених активів РФ