Угорщина не планує відмовлятися від російського газу і блокує євроінтеграцію України. Прем’єр-міністр Віктор Орбан продовжує стояти в опозиції до рішень Європейського Союзу, намагається балансувати у відносинах із президентом США Дональдом Трампом і фактично підспівує інтересам кремлівського диктатора Володимира Путіна.
Угорщина все глибше занурюється у залежність від російських енергоресурсів замість того, щоб від них відмовитися. Експерти вважають, що, перш за все, це в особистих інтересах самого прем’єр-міністра Віктора Орбана, який добре заробляє на ресурсах з Росії.
Залежність від російських енергоресурсів
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що країна продовжить отримувати російські енергоносії, підкресливши, що не зобов’язана слідувати вказівкам Вашингтона. Під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом 25 вересня Орбан зазначив, що відмова від російських постачань призведе до негайного зниження економіки на 4%.
Орбан зазначив, що в Угорщини немає морського узбережжя, тому вона може імпортувати енергоносії лише трубопроводами.
“Якщо Угорщину відключать від російської сирої нафти та природного газу, країна миттєво зіткнеться зі скороченням ВВП на 4%. Сотні тисяч сімей будуть зруйновані миттєво. Енергії не буде, а те, що є, зросте в ціні багаторазово. Це була б катастрофа. Це означало б, що угорська економіка впаде на коліна”, — заявив прем’єр-міністр Угорщини.
Він також додав, що не дозволить, щоб його країною маніпулювали.
“Ми вислухаємо всіх, спокійно відповімо всім, а потім зробимо те, що в інтересах угорського народу. Америка — велика країна, Угорщина менша, але ми схожі в одному аспекті: обидві є суверенними державами”, — заявив Віктор Орбан, додавши, що саме тому жодна зі сторін не зобов’язана приймати аргументи іншої.
Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський запропонував Угорщині та Словаччині альтернативні варіанти енергетичної підтримки.
“Буде засідання урядів у Словаччині, де Україна може запропонувати та запропонує альтернативні кроки з енергетичної підтримки. Але якщо мова не йде про російську нафту та російський газ”, – сказав Зеленський.
Він додав, що з угорцями це питання також можна було б обговорити.
“Але від них жодних кроків. Крім якихось там сигналів у ЗМІ, які точно не на підтримку України, я більше нічого не чую”, – сказав президент.
Віктор Орбан заявив, що Угорщина не отримувала конкретних пропозицій і не бачить потреби у зміні своєї енергетичної політики.
Раніше президент США Дональд Трамп у черговий раз закликав країни Європи “припинити купувати нафту” у Росії. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
“Європейці купують нафту у Росії — цього не повинно бути, чи не так?” — заявив Трамп.
Раніше Bloomberg писав, що ЄС може ввести мита на ще чинні постачання нафти РФ Угорщиною та Словаччиною.
“Будапешт і Братислава досі не бажали диверсифікувати джерела постачання нафти, відмовляючись від нафти з Москви, і блокували заходи, які, на їхню думку, ставлять під загрозу їх енергетичну безпеку”, — пише агентство Bloomberg.
У відповідь на ці заяви Угорщина та Словаччина висловили протест проти тиску.
“Ніхто не повинен вказувати нам, де брати газ і нафту, бо, згідно з міжнародним правом, це суверенне право країни — визначати джерела отримання енергії”, — заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.
Раніше радіолокаційні засоби ЗСУ зафіксували проліт дрона в повітряному просторі України над Закарпатською областю. Безпілотник двічі порушив державний кордон України зі сторони Угорщини. У Будапешті заперечили причетність до інциденту.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поставив під сумнів суверенітет України. І заявив, що Київ нібито не повинен звертати увагу на порушення повітряного простору держави. Крім того, Угорщина продовжує блокувати процес євроінтеграції України.
Прем’єр-міністр Угорщини обслуговує інтереси Путіна і загрожує безпеці Європи так само як російський диктатор, упевнений депутат Європарламенту Гельмут Брандштеттер.
“Орбану не можна довіряти ні на секунду, і дуже шкода, що Європа в цьому питанні розділена. Словацький прем’єр Фіцо більш обережний, але Орбан явно на боці Путіна — і про це потрібно говорити прямо. Ми вже давно закликаємо позбавити Орбана права голосу в Європейській Раді, щоб він більше не міг блокувати рішення Європейського Союзу”, — заявив член комітету Європарламенту з закордонних справ в інтерв’ю агентству “Укрінформ”.
Віктор Орбан зараз, по суті, вже у стадії передвиборчої кампанії. Він хоче показати, що є гарантом стабільності в країні, а його конкурент Петер Мадяр — ні, вважає євродепутат.
У 2026 році в країні відбудуться парламентські вибори, і нинішній глава уряду має намір переконати виборців у тому, що тільки він може відстояти інтереси Угорщини.
Політика Віктора Орбана в оцінці експертів
Чому угорський прем’єр все більше занурює свою країну у залежність і не хоче відмовлятися від російських енергоресурсів? Яка вигода Віктора Орбана від співпраці з Росією? Чи може Євросоюз вплинути на відверто проросійську позицію прем’єр-міністра Угорщини? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олексій Буряченко, кандидат політичних наук;
- Анатолій Круглашов, доктор політичних наук, професор ЧНУ ім. Юрія Федьковича;
- Ярослав Макітра, керівник політичних програм дослідницької компанії “Соціополіс”;
- Олег Савицький, експерт з кліматичної та енергетичної політики, стратегічний радник Razom We Stand.
ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Орбан стає авторитарним лідером
— Вся корупційна піраміда авторитарної влади, яку прем’єр-міністр Віктор Орбан побудував в Угорщині, тримається саме на купівлі енергоресурсів у РФ.
Зараз Угорщина — це реальний авторитарний режим серед європейських країн, і його фундаментом є корупційні російські гроші.
У мене складається враження, що ця корупційна залежність уже як метастази: проникла так глибоко, що в Орбана просто немає варіантів діяти інакше. Йому приходить команда з Москви, і він, опустивши голову, робить те, що йому кажуть. Інакше він не отримає чергову “пайку” через корупційну схему з російськими енергоресурсами.
З кожним днем Угорщина все більше переконується, що Віктор Орбан тягне її на дно. І угорці повинні зробити відповідні висновки. Якщо ж висновків не буде, то з високою ймовірністю країну поступово відсторонюватимуть від європейських рішень. Рівень консенсусу при їх прийнятті знизиться, і це стане лише першим дзвіночком.
Далі політика шантажу Віктора Орбана та його спроби вибивати гроші у Брюсселя на порожньому місці просто-таки закінчаться. А мікроекономіка Угорщини, якщо її відрізати від корупційного російського потоку, не буде коштувати нічого.
У Віктора Орбана ще є шанс одуматися. Президент України Володимир Зеленський простягає йому руку допомоги — так само як і словацькому прем’єру Роберту Фіцо. Він каже: ми вам допоможемо, разом з Європейським Союзом мінімізуємо або взагалі ліквідуємо залежність від російських енергоносіїв.
Якщо Орбан зможе відмовитися від російських енергоносіїв — у нього буде шанс продовжити політичну кар’єру в Угорщині. Якщо ні — це в черговий раз доведе, що він є нікому іншим, як російським агентом.
Я вважаю, що угорський прем’єр-міністр буде балансувати до останнього. Це абсолютно очевидно. Після спілкування Орбана з президентом США Дональдом Трампом саме він заявив, що Угорщина не збирається відмовлятися від російських енергоносіїв. Зверніть увагу: це зробив не сам Орбан, а саме його міністр. Тобто він уникає радикальної політичної позиції й звісно, не хоче вступати в публічну полеміку з Трампом.
Найімовірніше, його стратегія зараз — тягнути час. На носі вибори, і йому потрібно одночасно користуватися підтримкою Росії (де, як я казав, йдуть великі корупційні потоки) і при цьому тримати поруч Дональда Трампа. Орбан очолює третю за чисельністю фракцію ультраправих у Європарламенті та позиціює себе в Угорщині та в Європі як опозиційного до Брюсселя політика.
АНАТОЛІЙ КРУГЛАШОВ: Росія використовує газ і нафту як зброю
— Ми прекрасно знаємо, що нафта, газ та інші компоненти російського експорту — це основа надходжень в економіку та фінансову систему РФ. А вони, своєю чергою, — кровоносна система військової машини Росії, яка зараз валиться на Україну, а далі може повалитися і на інші країни Європи. На жаль, усе саме до цього йде.
Потрібно пам’ятати, що з початку 2000-х років, з приходом Путіна до влади та консолідацією влади в його руках і руках його оточення, Росія стала використовувати енергетичні ресурси як зброю тиску, підкупу, залякування і впливу на політику залежних через історичні причини країн Європи.
Ще у 1970-ті роки, за часів жорсткої кризи в Європі, Радянський Союз почав постачати нафту і газ у європейські країни. Болгарія, Словаччина, Угорщина, Польща опинилися в енергетичній залежності спочатку від СРСР, а пізніше від Росії. Пізніше енергоресурси стали використовуватися й для підкупу еліт цих країн, зокрема політиків.
“Газпром” — це зброя Кремля.
Нічого дивного немає й у тому, що політики, особливо такі, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який перебуває при владі вже понад 20 років, опиняються в глибокій залежності від цих потоків. Адже саме нафта і газ дозволяють отримувати додаткові доходи для економіки країни. Але при цьому очевидно, що не обходиться без, як мінімум, “сірих”, а можливо, й “чорних” схем.
Ця залежність ховається під гаслами так званої “суверенізації”. Мовляв, ми суверенна країна, що хочемо — те й робимо. Але ці держави — члени Євросоюзу і повинні поділяти європейські цінності. Чого ми не бачимо.
Угорщина підвищує ставки своєї вагомості в об’єднаній Європі. Граючи на підвищення, вона одночасно відкриває поле для кулуарного, не дуже хорошого і не дуже прозорого діалогу: ми накладаємо вето, але якщо ви запропонуєте щось натомість, можливо, ми переглянемо позицію.
Це, по суті, відвертий шантаж. Жорстка позиція, яка, на мою думку, дуже схожа на шахрайство.
З одного боку, право вето дійсно є основоположним принципом захисту національних інтересів країн-членів ЄС. З іншого боку, його розширене використання без стримувальних механізмів, що захищають Євросоюз загалом і країни кваліфікованої більшості, створює серйозні ризики.
У ЄС все ж є правові важелі. У виняткових випадках можна розв’язувати питання про право країни брати участь у прийнятті ключових рішень. Але Віктор Орбан і його уряд використовують право вето практично постійно. Це приносить їм політичні вигоди, але одночасно робить Угорщину країною-вигнанцем.
ЯРОСЛАВ МАКІТРА: Угорщина все більше занурюється в енергетичну залежність від РФ
— Віктор Орбан — досвідчений політик. Він починав свою кар’єру як антиросійський впливовий політик, а пізніше став проросійським. Тобто він добре відчуває кон’юнктуру.
Зараз Орбан опинився в дуже складній ситуації. Він зробив велику ставку на Путіна і Росію в цій війні, розраховуючи на 2022 рік, коли в Угорщині проходили парламентські вибори. Але пройшло понад три роки, а у Росії нічого не вийшло. Соціологічні показники сьогодні демонструють: все не так вже й добре у пана Орбана. Його суперник уже випереджає прем’єра, а вибори відбудуться у квітні 2026 року.
Тому Орбан зацікавлений у нагнітанні конфлікту — як з Україною, так і з Європейським Союзом. Він буде продовжувати цей сценарій до президентських і парламентських виборів.
Для Віктора Орбана президент США Дональд Трамп є важливою фігурою. Він дозволяв показувати, що в Орбана не проросійська позиція, а “правильна”, дещо навіть солідарна з Трампом. Це був свого роду “парасолька” і прикриття від звинувачень у проросійських симпатіях.
Орбан підтримував ідею “дружби” з Росією і робив велику ставку на Путіна. Але кремлівський диктатор уже не може розповісти угорцям про “велику Угорщину”, яка нібито могла б отримати частину України. Цей проєкт неможливий.
Тепер залишається одне: продовжувати скандалізувати та торпедувати Україну, створювати конфлікти, щоб заробляти політичні бали. Подібна тактика спрацювала в Польщі — там націоналістична риторика забезпечила перемогу з великим відривом. Орбан діє так само: педалює конфлікт з Україною, щоб викликати націоналістичні пориви у частини електорату.
Фактично він уже третю, як мінімум другу, виборчу кампанію будує на тих же меседжах і підходах: “Європа не враховує позицію Угорщини, а ми повинні захищати свої інтереси”.
ЄС може знайти механізм обходу угорського вето. Але говорити про те, що правила одностайного голосування будуть змінені найближчим часом, навряд чи можливо, принаймні до квітня. У Брюсселі швидше чекатимуть результатів виборів. Якщо переможе більш проєвропейський прем’єр, питання може вирішитися саме собою — без радикальних змін.
Угорщина загалом інакше оцінює події в Україні, ніж більшість країн ЄС. Більшість угорців швидше підтримують Україну та Європейський Союз, але водночас виступають проти швидкого вступу України в ЄС.
Угорське суспільство неоднорідне. Приймати Орбана як “втілення Угорщини” неправильно. На парламентських виборах очікується дуже серйозна боротьба.
Участь у війні на боці Росії угорці точно не хочуть. Більшість угорців, навіть ті, хто підтримує Віктора Орбана, не сприймають його політику як підтримку Росії. Швидше — як спробу отримати вигоду: якщо РФ переможе або послабить Україну, то Угорщина зможе на цьому зіграти. Це скоріше використання Росії, ніж її відкрита підтримка.
Тому Віктор Орбан не буде робити кроків, які дозволили б звинуватити його у прямій участі на боці Путіна. Він буде діяти в рамках місій НАТО, принаймні поки ескалація залишається на низькому рівні.
По суті, прем’єр-міністр Угорщини сам визнає, що його влаштовує нинішня залежність від енергоресурсів Росії. Це виглядає як агентурний або грошовий вплив. Ситуація абсурдна: замість того, щоб відійти від залежності, Угорщина тільки глибше в неї занурюється.
ОЛЕГ САВИЦЬКИЙ: Люди Віктора Орбана контролюють газові потоки
— Для прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана російські енергоресурси — це “годівниця”. Його люди керують газовою галуззю країни, яка не тільки купує російський газ для власних потреб, але й перепродає його іншим.
Звідси й заяви: “російський газ — найкращий, надійний і дешевий”. Але коли є один монополіст, це, звісно, “найкращий” варіант для залаштункових домовленостей і грандіозної політичної корупції, у якій Віктор Орбан безпосередньо залучений.
Насправді якби Угорщина відкрила свій газовий ринок для альтернативних постачань — наприклад, через термінали інших країн, для норвезького газу через Данію і Польщу, — ціни могли б знизитися. Конкуренція завжди веде до зниження вартості для споживачів. Але тоді не було б цієї єдиної “годівниці”, де всі газові потоки контролюються людьми Віктора Орбана.
Так чи інакше, постачання нафти через “Дружбу” вже ненадійні. І якщо дивитися на роботу нафтопереробних заводів, то, думаю, технічні спеціалісти й інженери вже замислюються: їм доведеться перебудовувати технологічні процеси під іншу нафту, під інші джерела постачання.
Упевнений, що в технічному плані спеціалісти роблять свою роботу, і коли цей момент настане — сказати важко. Але до 2027 року він настане точно, бо це політичне рішення Європейського Союзу.
Читайте також: Перемога демократії попри провокації РФ: експерти проаналізували результати історичних виборів у Молдові














