Перемога демократії попри провокації РФ: експерти проаналізували результати історичних виборів у Молдові

28 вересня у Молдові відбулися історичні парламентські вибори. Партія президента Маї Санду “Дія і солідарність” (PAS) здобула перемогу. Тепер у неї є всі шанси сформувати стійку більшість, а це означає, що Кишинів зберіг свій європейський вектор.

Президент України Володимир Зеленський уже привітав Маю Санду з перемогою проєвропейських сил, що показало стійкість Молдови до тиску російського втручання у вибори.

Як голосували громадяни Молдови

Після підрахунку 100% голосів на парламентських виборах у Молдові, які відбулися у неділю 28 вересня, такі результати:

• Партія “Дія і солідарність” (PAS) президента Маї Санду (проєвропейська) — 50,2% голосів, отримує не менше 54 місць зі 101 у парламенті, зберігаючи абсолютну більшість.
• Проросійський “Патріотичний блок”, до якого входять Партія соціалістів експрезидента Ігоря Додона, Комуністична партія та партія “Майбутнє Молдови” — близько 24,2% голосів.
• Блок “Альтернатива” (помірковано проєвропейська коаліція з трьох партій) — близько 7,97% голосів.
• Партія “Наша партія” — близько 6,2% голосів.
• Партія “Демократія дому” (консервативна, яка підтримує об’єднання з Румунією) — близько 5,6% голосів, долає бар’єр і проходить у парламент.

Явка виборців на парламентських виборах у Молдові склала близько 52%.

Перемога президентської партії “Дія і солідарність” означає, що, попри протидію проросійських сил та фантастичний вплив самого Кремля на хід голосування, Кишиневу все ж вдалося зберегти свій проєвропейський вектор. Партія PAS, ймовірно, зможе сама сформувати уряд та ухвалювати необхідні для країни закони.

Президент Молдови Мая Санду підкреслила, що вплив Росії на виборчий процес був масштабним і пояснила мотиви Кремля.

“Очевидно, що для Росії ставка висока. Саме тому вона вкладає стільки ресурсів у вибори в Республіці Молдова. І ця ставка не може бути пов’язана тільки з Молдовою. Очевидно, що ця ставка пов’язана насамперед із конфліктом в Україні. Росія хоче взяти під свій контроль владу в Молдові, щоб використовувати її проти України, а також проти деяких держав Європейського Союзу. Бо тут вона могла б навчати людей, яких потім відправляла б для проведення різних незаконних дій у державах ЄС. Вона могла б запускати звідси дрони, як сьогодні робить це з Білорусі”, — зазначила президент Молдови Мая Санду.

Президент України Володимир Зеленський телефоном привітав президента Молдови Маю Санду з перемогою її політичної сили на парламентських виборах.

“Радий привітати Маю з дуже важливою перемогою та побажати успіху. Ці вибори показали, що російська дестабілізаційна активність програє, а Молдова в Європі — виграє. Російська підривна діяльність, постійна дезінформація — нічого з цього не спрацювало. Важливо, що Молдова була ефективною в захисті від загроз разом зі всіма, хто допомагав”, — написав Зеленський.

Президент також підкреслив, що Україна завжди підтримує Молдову і буде продовжувати співпрацю.

“Будемо працювати разом і надалі. Спільно долаємо виклики та будуємо таке майбутнє, щоб у всіх сферах у наших народів була хороша перспектива — у сфері безпеки, економіки, а отже і соціальній”, — зазначив глава Української держави.

Результати виборів привітала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.

“Молдова, ви знову це зробили. Жодна спроба посіяти розбрат не може похитнути вашу рішучість. Ви зробили свій вибір очевидним: Європа. Демократія. Свобода”, — написала вона на своїй сторінці в X.

Аналітики вже називають таке впевнене лідерство партії Маї Санду перемогою Молдови над Росією, адже тепер очевидно, що протягом наступних чотирьох років депутати й надалі будуть проводити політику дистанціювання Кишинева від Москви та продовжувати вести Молдову до Європейського Союзу.

На голосуванні 28 вересня громадяни Молдови підтвердили свою думку, озвучену під час референдуму, проведеного у 2024 році, про інтеграцію Молдови до ЄС.

Для виборів було надруковано 2 млн 770 тис. бюлетенів, і близько 860 тис. із них були розподілені між закордонними дільницями. Решта, відповідно, на дільницях усередині країни. На вибори прийшли 1,6 млн виборців.

Виборчий процес у Молдові досить особливий, бо окрім громадян, які проживають на підконтрольних Кишиневу територіях, також голосує численна молдавська діаспора. Дільниці були відкриті у 41 країні світу. 301 закордонна дільниця — це рекорд. Також голосують жителі окупованого Росією Придністров’я — регіон на лівому березі Дністра. Для них відкрито 12 виборчих дільниць.

Мінімальна необхідна явка — 33,33%, тому можна констатувати, що парламентські вибори у Молдові відбулися.

Результати виборів у Молдові в оцінці експертів

Як можна оцінити результати парламентських виборів у Молдові? Чи збереже держава проєвропейський орієнтир? Чи варто очікувати протестів проросійських сил і як Кремль намагався вплинути на результати голосування? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Андрій Андрієвський, політолог, головний редактор медіаресурсу AVA-TV (Молдова);
• Віктор Чобану, політичний аналітик (Молдова);
• Іон Тебирце, політичний оглядач, виконавчий директор Центру інформації та документації НАТО в Республіці Молдова;
• Віктор Гайдеєк, головний редактор новинного порталу NordNews.

АНДРІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ: Виборці усвідомлювали важливість цих виборів для Молдови

— Чесно кажучи, я не очікував настільки хорошого результату. Я припускав, що партія PAS Маї Санду набере більшість — приблизно 50 на 50. Але вони не просто набрали більшість, а зробили це достатньо впевнено.

Якщо взяти підрахунки на цей час, то зі 101 депутата PAS отримає 55 мандатів. Так званий “Патріотичний блок” проросійських сил — 26 мандатів, “Альтернатива” — вісім. Тобто серед усіх цих сил яскраво вираженою антиєвропейською залишається лише “Патріотичний блок”, у якого чверть голосів у парламенті.

Цей результат парламентських виборів, звичайно, радує будь-якого прихильника європейського курсу Молдови: він гарантує, що всі процеси євроінтеграції, які були запущені, не зустрінуть перешкод. Новий парламент має сформувати уряд і продовжити рух у бік ЄС.

Увесь день проросійський сегмент інтернету розгойдував тему “нелегітимності виборів”. Кремль запустив безліч фейкових роликів: нібито спалюють бюлетені, одні й ті ж люди голосують по кілька разів, дільниці в Європі порожні. Все це робилося для створення фундаменту майбутніх протестів.

Важливо підкреслити: якщо проросійські сили вийдуть на протести — це їхнє право в будь-якій демократичній державі. Нехай протестують. Питання лише в тому, щоб вони не переросли у провокаційні силові акції. Чи буде так — сказати складно.

Служби безпеки провели велику роботу: наприклад, затримали трьох мешканців Придністров’я, які мали брати участь у силових протестах. Тижнем раніше затримали близько 70 осіб, які навчалися у Сербії саме для дестабілізації в Молдові.

Думаю, проросійські протести не перейдуть у критичну фазу. Ігор Додон — не той політик, який готовий на будь-які авантюри. Він, навпаки, доволі нерішучий і не стане закликати до штурму будівель. Тому ця частина протестів не викликає тривоги.

Перемога PAS була б і без такої активності діаспори. Уже близько опівночі, коли було підраховано лише 20% протоколів з-за кордону, було видно: партія набирає 51 голос у парламенті. У PAS було менш як 50%, але система підрахунку розподіляє голоси партій, які не подолали бар’єр, між тими, що пройшли. Тому вже тоді було ясно: у керівної партії є більше як половина місць.

Цього разу результат навіть кращий, ніж на президентських виборах. Це парадоксально, адже особистий рейтинг вище, ніж рейтинг партії. Але в суспільстві було чітке розуміння, наскільки важливі ці вибори. Всі знали: якщо програємо парламент, отримаємо “грузинський сценарій” — проєвропейський президент, але парламент з іншою позицією і поступове згортання євроінтеграції.

Люди голосували за партію, попри претензії до неї й те, що не всі обіцянки минулих виборів були виконані. Цього разу питання було не у швидкості їхньої роботи, а в тому, чи продовжить країна європейський шлях, чи зверне з нього. Це дало потужний стимул, і результат виявився сильним, зокрема всередині країни.

ВІКТОР ЧОБАНУ: Втручання Кремля у вибори було безпрецедентним

— Парламентські вибори в Молдові пройшли загалом без особливих порушень. Центральна виборча комісія регулярно повідомляла лише про незначні й епізодичні порушення. Голосування було досить активним. Явка, можливо, виявиться трохи нижчою, ніж у другому турі президентських виборів минулого року, але це традиційно: президентський другий тур завжди дає високу явку, ніж парламентські вибори, які мають свою специфіку.

Інтерес до виборів великий, зокрема тому, що ризики зміни проєвропейського курсу Молдови на проросійський були — і в передвиборчій кампанії вони зберігалися.

Це дуже важливо, адже Молдова та Україна йдуть паралельним курсом. Київ не зацікавлений мати у себе в тилу недружню державу з проросійським урядом. Переможці парламентських виборів формують уряд, і саме тому кампанія була такою запеклою.

Втручання з боку Росії було безпрецедентним. Ми буквально щодня бачили обшуки поліції та вилучення фантастичних сум готівки. У останні дні надійшли повідомлення, що й британці приєдналися і підтвердили інформацію про “гаманці”, якими користувалися російські спецслужби для фінансування кампанії в Молдові. Використовувалися всі інструменти гібридної війни.

Громадяни Молдови у кризові моменти завжди вміли мобілізуватися і вирішувати долю країни у правильному напрямку. Останні опитування показували: керівна партія мала трохи більше шансів, ніж опозиція, щоб отримати кваліфіковану більшість.

ІОН ТЕБИРЦЕ: Молдова стала ближче до членства в Євросоюзі

— У Молдови немає іншого вибору для розвитку, окрім як рухатися демократичним шляхом. Альтернатив не існує. Російська Федерація сьогодні — це не модель розвитку. На жаль, це приклад агресії і насильства, які вона несе у цивілізований світ.

Євросоюз — це протилежність РФ. Там є європейські цінності: свобода, політичні права, правова держава. Всі ми повинні прагнути саме до цього.

Ми хочемо, щоб Республіка Молдова й надалі йшла у бік Європейського Союзу, щоб розпочалися переговори та продовжився процес вступу, який розпочався кілька років тому, але вже в прискореному темпі.

У разі перемоги проросійських сил на парламентських виборах в Молдові Україна відразу б змінила підхід до нашої країни. Одне діло — коли при владі проєвропейський, адекватний уряд, який чітко визнає: є агресор і є країна, яка захищається. І зовсім інше — уряд, який скаже: “Це нас не стосується, це питання між Росією та Україною”.

Я не розумію, як проросійські сили збиралися б виконувати свої обіцянки — наприклад, дешевий газ або доступ до російського ринку. Це нереально. Вони не зможуть цього реалізувати, бо фізично такої можливості не буде. Молдову чекала б міжнародна ізоляція.

Сьогодні 70% нашого експорту орієнтовано на Європейський Союз, а до Росії — лише 2-3%. Навіть Грузія, яку Росія змогла згорнути з європейського шляху, має близько 10% у ЄС. Російський ринок не здатен поглинути такі обсяги.

ВІКТОР ГАЙДЕЄК: Молдова потрібна Росії як важіль тиску на Україну

— Звісно, вплив у регіоні Східної Європи — це сфера інтересів Москви, від якої вона ніколи не відмовиться за нинішньої влади в Кремлі.

Молдова потрібна РФ як важіль тиску на Україну. На російських картах ми бачимо південний коридор до Молдови, що відсікає Україну від моря: Одеса, Миколаїв, Херсон. Зі сходу вже три з половиною роки Росія намагається прорватися, але безрезультатно. Якщо відкрити другий фронт на заході, Україні доведеться перенаправляти сили, щоб нейтралізувати загрозу.

Ми провели журналістське розслідування: п’ять місяців наш співробітник під прикриттям перебував у структурах, пов’язаних з організацією “Євразія”. Вона курується, ймовірно, першим заступником голови адміністрації президента РФ Сергієм Кірієнком, а пов’язана з втечею молдовським олігархом Іланом Шором. Журналіст отримував гроші за створення фейкових роликів. Також через нашу редакцію намагалися провести фінансування партії “Молдова Маре”, у якої реваншистські ідеї про “відновлення історичних територій”: Південна Бессарабія, Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Буковина. Для них було важливо публікувати рекламні ролики без офіційних контрактів, “брудними” грошима. Ми передали їх спецслужбам, і саме це значною мірою стало причиною зняття партії з виборів.

Москва застосовувала цілий спектр методів: підкуп голосів, створення фейків, дезінформацію, розпалювання антиурядових настроїв через вкиди про “погану Європу” та “хорошу Росію”, обіцянки дешевого газу.

На лівому березі Дністра у більшості жителів є молдовські паспорти, у багатьох — українські та румунські. Але зберігається ностальгія та орієнтація на РФ. Російські війська звідти ніхто не виводить, тому очікувати масової підтримки європейського курсу було б надто оптимістично.

Після перемоги проєвропейських сил Молдова продовжить рух до ЄС. Прогнози про вступ до Євросоюзу у 2028 році, можливо, надто оптимістичні, але при хорошому темпі реформ це реально. Молдова — маленька країна, інтегрувати її простіше, ніж, скажімо, Україну.

Але якщо перемозі проросійських партій, цей рух до ЄС поставили б “на паузу”, попри поправку в Конституцію. Цей пункт скоріше декларативний: депутати не зобов’язані голосувати за закони, виходячи з нього.

Що стосується протестів, то масових та воєнних акцій, думаю, не буде, але можливі мирні. Їх часто організовує олігарх-втікач Ілан Шор, який ховається в Москві та фінансує учасників. Зазвичай це люди похилого віку з вразливих верств населення, які за 20-30 євро готові вийти з плакатами. Але на силові дії проти поліції вони навряд чи підуть.

Заяви міжнародних партнерів і санкції проти окремих молдовських політиків дуже важливі. Вони послаблюють проросійські сили, позбавляють їх фінансування для підкупу та пропаганди. Міжнародне співробітництво, зокрема обмін даними спецслужб, допомагає Молдові протистояти гібридним атакам. У нас маленька країна, ресурси спецслужб обмежені, тому підтримка ззовні неоціненна.

Читайте також: Як країни НАТО повинні відреагувати на провокації Росії — думки експертів і глядачів FREEДОМ