Путін будує військову імперію, але система тріщить під тягарем кризи — розбір (ВІДЕО)

Путін припинить агресію проти України лише тоді, коли усвідомить власну поразку. Так вважає глава польського МЗС Радослав Сікорський. Він наголосив на необхідності посилення тиску на Росію та нарощування військової підтримки Києва. Водночас Кремль продовжує мілітаризувати економіку і, як прогнозує Bloomberg, цей курс збережеться навіть після закінчення війни проти України, розповідає FREEДOM.

Путін не має наміру скорочувати витрати на військове виробництво в найближчі роки, а економічну мілітаризацію навряд чи зупинить навіть завершення бойових дій проти України. З кожним роком аналітики все більше переконуються: Кремль робить ставку на так звану військову економіку. Однак варто відзначити, що тотальна залученість лише у військову сферу все більше ускладнює соціальне життя росіян. Адже поки в розвинених країнах світу перехід на чотириденний робочий тиждень стає символом соціального прогресу, у Росії він перетворюється на прикриття економічної деградації.

Росія загнала себе в глухий кут. Навіть якщо завтра війна проти України припиниться, економіка федерації вже щільно застрягла в режимі воєнного часу. За роки війни Кремль влив трильйони в оборонку, перетворивши заводи в цехи з виробництва гармат, танків і дронів. Робочі місця начебто є, але ціною повної мілітаризації економіки. Тепер будь-який відступ для Путіна — це ризик обвалити всю систему, яка тримається на замовленнях для фронту.

Агентство Bloomberg підрахувало, що до вторгнення в Україну російські заводи планували випускати 400 бронемашин на рік. Сьогодні виробляється в десять разів більше. Путін вже навіть не приховує: війна для нього — не тимчасова кампанія, а тривалий проєкт. Правда, перспективи його туманні, але це Путіна не хвилює. Історики порівнюють нинішню РФ з Радянським Союзом 1941 року, який теж перейшов на військові рейки, а потім десятиліттями торгував зброєю. Втім, різниця в тому, що тоді система могла годувати себе ідеологією і контролем. Сьогодні ж у Москви є лише слабка економіка, санкції, нестабільні банки та Путін, який будує майбутнє на руїнах сьогодення.

“Москва могла б перетворити те, що зараз обтяжує бюджет, на надійне джерело доходу, продаючи зброю таким союзникам, як Китай. Але в міру того, як озброєння накопичується на східних кордонах НАТО, дестабілізуючи відносини з Європою, воно ризикує стати тягарем для економіки, яка і без того страждає від санкцій, нестабільності банківської системи та уповільнення росту”, — пише Bloomberg.

Для реалізації військового бізнес-плану Путіна Кремль не перестає лізти в кишені росіян. Уряд РФ вже затвердив бюджет на 2026-2028 роки: тільки на війну наступного року закладено понад 12,5 трлн рублів. Як зазначає агентство Reuters, це більше, ніж Росія витрачає на медицину, освіту та інфраструктуру, разом узяті. Але навіть таких сум Кремлю мало. Мінфін вже придумав, де взяти “зайві гроші”: з 2026 року ПДВ хочуть підняти до 22%. Тобто фінансувати “велику перемогу” будуть не олігархи, не “газові королі”, а звичайні росіяни, які й так живуть на зарплати, з’їдені інфляцією.

Водночас резерви Москви тануть на очах. За даними Центробанку, обсяг живих грошей у Фонді національного добробуту (ФНД) вже скоротився вдвічі. Коштами з нього затикають дірку у бюджеті, але експерти попереджають: якщо нафта просяде, у 2025 році у ФНД просто не залишиться грошей.

“Володимир Путін, як і раніше, твердо впевнений в тому, що російська економіка розвивається в правильному напрямку. Він відкидає побоювання з приводу стагнації або навіть рецесії, про які вже публічно заявляли провідні чиновники. Однак погіршення економічної ситуації важко заперечувати. Економічне виробництво знижується вже два квартали поспіль, що технічно можна вважати рецесією. Практично всі сектори перебувають у збитку. Компанії, пов’язані з оборонною промисловістю, відчувають найменші проблеми. Проте, оновлений прогноз передбачає зростання в 1% проти 2,5% раніше”, — пише видання Neue Zürcher Zeitung.

Всі ці скорочення, складні слова і відсотки можуть звучати незрозуміло для росіян. Але і для них є прості обивательські приклади із сьогодення. Зараз у західних країнах почали вводити чотириденний робочий тиждень. Цю практику випробували у Великій Британії, Ісландії, Японії, Польщі. Там експерименти показали, що чим менше роботи, тим вище продуктивність і показник задоволеності співробітників. У Росії теж вдалися до подібної практики. Здавалося б, ось він — прогрес і соціальне зростання. Але на ділі російська чотириденка — не про турботу про людей, а про виживання економіки. Металургійні комбінати, цементні заводи, залізниця масово переводять співробітників на скорочений тиждень, бо попит падає, ринок праці тріщить, а виробництво простоює.

“У Росії скорочення робочого тижня стало формою прихованого безробіття. “АвтоВАЗ”, “КамАЗ”, металургійні комбінати, цементні заводи та залізниця переводять людей на чотириденки, намагаючись замаскувати падіння виробництва й уникнути масових звільнень. За офіційною версією, це робиться “для збереження робочих місць”, але фактично працівники втрачають доходи, премії та соціальні гарантії. Масові звільнення в статистиці стали б відвертим визнанням економічної катастрофи, тому влада тисне на підприємства і змушує їх залишати людей у штаті, фактично ж відправляючи у вимушені “короткі тижні” або неоплачувані відпустки”, — повідомили в Службі зовнішньої розвідки України.

Хоча російська економіка вже захлинається від проблем, Кремль все ще фінансує війну коштом продажу енергоресурсів. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Москва ніколи не зізнається в реальній кризі. Однак сценарій для Путіна очевидний: як тільки нафтогазові доходи почнуть падати й Кремль уріже соціальні виплати, росіяни можуть швидко схаменутися. Саме цього у Москві бояться найбільше.

“Росія експортує енергетику та отримує гроші, які витрачає виключно на війну. Чому тільки на війну? Тому що ми не бачимо зростання соціальної підтримки в Росії. Значить, всі ці кошти йдуть на війну. Якщо виникне дефіцит цих коштів на війну, то буде зменшена соціальна підтримка в Росії. Якщо буде зменшена соціальна підтримка в Росії, люди будуть незадоволені. Відповідно, буде незадоволене і керівництво Росії, бо голодних бунтів Росія завжди боялася, через них вона завжди змінювалася. Не хочу говорити, в який бік, але керівництво точно приходило інше. Тому, безумовно, вони цього бояться”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

В Естонії вважають, що російська економіка вже близька до своєї межі й скоро може перестати справлятися з військовими витратами. Про це заявив керівник відділу боєготовності Міноборони країни Герт Каю. Ознак того, що Росія готується завершити війну, немає, але Кремлю все складніше приховувати: суспільна підтримка поступово слабшає, а фронтові витрати зростають. На ситуацію додатково почала чинити тиск Україна своїми результативними ударами по російських НПЗ.

“Тактика України покращилася, а самі безпілотники стали технічно більш досконалими: збільшено кількість вибухівки, підвищено швидкість і знижено помітність. У сумі це дає результат”, — зазначив керівник департаменту оборонної готовності Міністерства оборони Естонії Герт Каю.

Планомірні удари українських дронів по нафтопереробних заводах змусили Москву нарешті визнати проблеми. Росія продовжила заборону на експорт бензину до кінця року і ввела нові обмеження на експорт дизельного пального, повідомив заступник голови російського уряду Олександр Новак. Фактично Кремль блокує вивезення палива, щоб хоч якось утримати внутрішній ринок. Експорт бензину для виробників заборонили ще влітку, тепер — продовжили. Для не виробників обмежили й дизель. Винятки зроблять тільки для міжурядових угод, інакше ризикують залишити власні заправки порожніми.

“З серпня 16 з 38 російських нафтопереробних заводів були вражені, деякі — по кілька разів. Серед них — підприємства в Самарі, Краснодарі, Волгограді, Новокуйбишевську, Рязані та інших містах, а також нафтобази в Сочі, нафтовий термінал у Приморську на Балтійському узбережжі й насосні станції вздовж іншого нафтопроводу, що постачає сиру нафту в Усть-Луга у північній частині Балтійського моря. Результат: загальний експорт російської нафти зараз знаходиться на найнижчій позначці з початку війни, а у росіян закінчується сировина для власного користування”, — пише видання The Atlantic.

Путін хотів створити “вічну військову машину” — економіку на рейках війни, заводи, які штампують танки та дрони, і армію, якою можна лякати Європу і НАТО. Але реальність виявилася іншою. Чим більше Кремль закручує гайки, тим сильніше скрипить система: бюджети тріщать, резерви тануть, податки ростуть, підприємства закриваються, а людей замість майбутнього очікують лише злидні й “чотириденка без зарплати”. Режим тримається на страху і подачках. Але народ не любить страждати нескінченно. І чим довше Путін грає в “імперію на милицях”, тим ближче момент, коли саме зубожіння і втома росіян почнуть розгойдувати владу.

Читайте також: Росія частково адаптувалася до санкцій, але компенсувати втрати повністю не зможе, — Саркіц