У Запорізькій області врятовані з-під обстрілів тварини допомагають військовослужбовцям пройти реабілітацію. Як виходжують коней у спеццентрі, і як вони проводять терапію, розповіли кореспонденти телеканалу FREEДОМ.
Павло — ветеран російсько-української війни, брав участь у боях під Мирноградом і Покровськом Донецької області. Після списання з армії за станом здоров’я він шукав способи реабілітації. Про програму відновлення душевної рівноваги для ветеранів та їхніх родин дізнався з інтернету. До іпоцентру приїхав із дружиною Юлією. Подружжя зізналося, що вони в захваті від спілкування з кіньми.
“Я пам’ятаю, як у дитинстві їздив. Було приємно”, — сказав Павло.
Його дружина також позитивно відгукнулася про іпотерапію.
“Дуже хороші враження, вони не можуть бути іншими. Раніше я боялася коней, тому трохи було страшно. Але нам пояснили, що треба заспокоїтися, бути спокійними, і тоді кінь відчуває тебе. Але все одно, це він мене трохи вів, а не я його”, — поділилася вона.
Сеанс терапії починається зі знайомства і спілкування з твариною, а потім — спільна прогулянка. За словами психолога Олени, коні — дуже спокійні тварини, і головне для учасників бойових дій — навчитися в них цього спокою, витримки, пробувати заспокоювати себе.
“Ми повертаємо в їхні власні тіла. Повертаємо землю під ногами, так що вони відчувають опору. І вони розслабляються і послаблюють контроль”, — зазначила психологиня.
Чоловік засновниці іпоцентру Ніни Ковалів — військовий, тож вона добре знає про труднощі, з якими стикаються військовослужбовці, зокрема психологічні. Вона зауважила, що давно хотіла допомагати ветеранам, тож залучила спеціалістів і почали проводити безплатні сеанси терапії.
“Побачила, що саме така терапія, спілкування з кіньми, дуже добре відновлює військових і, звичайно, я захотіла теж таке зробити”, — повідомила Ковалів.
Вона захоплювалася кіньми з юності. Коли працювала головним бухгалтером на конезаводі, зіткнулася з проблемою емоційного вигорання. Впоратися з цим допомогло тільки спілкування з кіньми.
“Вдень працювала, ввечері брала їх на повідець і ходила. Як із собачками гуляють, а я ходила, коней пасла. І ось сама атмосфера, коли вони жують, коли вони пасуться, мене дуже заспокоювала”, — зізналася Ніна.
Тоді ж Ковалів вирішила завести власного коня. Для цього продала машину і купила недобудований будинок у селі, присадибну ділянку переобладнала на загін.
“У людей городи, а в нас такий загін для коней”, — каже Ніна Ковалів.
Раніше вона не планувала створювати іпоцентр, але одного разу сусід привів свою стару кобилу. Два десятки років вона допомагала йому господарювати, тепер на пенсії, а доглядати за конем сил не було. Тому Ніна забрала собі. Так само вона врятувала ще одного жеребця.
“Побачила, що на Хортиці на пенсію відправляють жеребця, який усе життя катав людей. У нього була травма ноги, він швидко бігати не міг. Господині його було складно утримувати. І вона шукала йому хороші руки”, — розповіла Ковалів.
Справжнім реабілітаційним центром господарство Ніни стало після повномасштабного російського вторгнення. Тут оселився кінь, якого вивезли з прифронтового Оріхова Запорізької області, поні, якого залишили в гаражі господарі, коли евакуювалися за кордон. І навіть цілий табун — десять коней із Нікопольського конезаводу, яких вдалося врятувати від обстрілів. Тепер їхня власниця Тетяна Лобода — ветеринар іпоцентру та головна помічниця Ніни. Нині в центрі — 17 коней, тому роботи дуже багато.
“Це постійна робота, ти не можеш ні захворіти, ні на відпочинок виїхати. Постійно потрібно доглядати, годувати, поїти”, — пояснює конезаводчиця Тетяна Лобода.
За час роботи іпоцентру сеанси терапії пройшли близько 300 ветеранів. Однак допомоги потребують набагато більше військовослужбовців, тому Ніна Ковалів планує розвивати центр, зокрема обладнати кімнати відпочинку для гостей.
Читайте також: Коні — під опікою поліції: історія порятунку тварин у Харківській області (ВІДЕО)














