Новий політичний сезон стартував у Європарламенті — включення зі Страсбурга (ВІДЕО)

Європарламент розпочав новий політичний сезон з теми України. Пленарне засідання у Страсбурзі відкрили вчора ввечері, але перший повноцінний робочий день стартував сьогодні, 9 вересня, з дебатів на тему гарантій безпеки для України. За засіданням стежив спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ в Європі Віталій Сизов.

Дебати в Європарламенті відкрили новий політичний сезон в ЄС. Головний висновок цих дискусій: Євросоюз не бачить з боку Москви зусиль для досягнення миру і забезпечення безпеки України. Тому план Брюсселя залишається незмінним. Він включає:

• зміцнення українських збройних сил;
• підтримку цивільного сектору України;
• допомога у відновленні інфраструктури;
• інвестиції в українську військову промисловість;
• посилення санкційного тиску.

Про плани Євросоюзу коротко розповіла верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

“Наш сигнал Росії простий. Цю війну неможливо виграти. Покиньте поле бою і сідайте за стіл переговорів з Україною. Коли це станеться, Росії не можна дозволити переозброїтися і знову напасти. Ми вже це проходили, і Путін не приховує, що Україна — це тільки початок. Путін хоче відновити радянську сферу впливу Росії до 1991 року. Але Захід єдиний у наданні гарантій безпеки Україні”, — наголосила глава європейської дипломатії.

Кая Каллас підкреслила, що скоординований міжнародний санкційний тиск вже призвів до значних втрат для Росії — близько 450 млрд доларів. З них понад 150 млрд євро пов’язані з санкціями на російську нафту.

Вона також зазначила, що Європейський Союз підготував близько 80 тисяч українських солдатів. Тепер ЄС планує змінити мандат своєї тренувальної місії, щоб проводити навчання українських військових безпосередньо на території України.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос виступила з промовою, в якій відзначила успіхи України на шляху євроінтеграції. За її словами, саме ці досягнення дуже лякають Володимира Путіна.

“Як відомо, у неділю Росія вперше завдала удару по будівлі Кабінету міністрів у Києві. Це була пряма атака на будівлю уряду України. І, звичайно ж, ми знаємо, що це було не випадково. Це було послання. Росія не хоче миру. Росія боїться європейських прагнень України й відкидає демократію”, — заявила Кос.

Єврокомісарка закликала Раду Європейського Союзу відкрити перший кластер переговорів про вступ України до ЄС. Вона також повідомила, що останніми тижнями ведеться інтенсивна робота, щоб у найближчі тижні підготувати до відкриття всі кластери переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

“Я хотіла б підкреслити, що твердження деяких про те, що ми застрягли в процесі вступу, не відповідають дійсності. З технічного погляду ми дуже багато працюємо, і через кілька тижнів будемо готові відкрити всі кластери. Але рішення має ухвалити Рада. Тому я закликаю Раду ухвалити рішення про відкриття першого кластера без подальших затримок на єдиній законній підставі, і це заслуга України”, — зазначила у виступі Марта Кос.

Сьогодні Європейський парламент підтримав резолюцію, засновану на доповіді Комітету з закордонних справ за 2023–2024 роки, присвяченій підготовці України до вступу в ЄС. Документ отримав підтримку 418 депутатів, що становить абсолютну більшість. У резолюції депутати Європарламенту підтвердили свою тверду прихильність незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України. Вони також підкреслили, що будь-яке мирне рішення має враховувати волю українського народу і не може бути нав’язане ззовні.

Спеціальним гостем засідання була президентка Молдови Мая Санду. Вона зазначила, що 28 вересня в Молдові відбудуться вибори, які стануть ключовими для країни. За її словами, зараз Україна відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та миру в Молдові, стримуючи російську агресію. Однак Москва використовує всі можливі методи, щоб вплинути на політичний курс Кишинева.

“Сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною гібридною війною, масштаби якої не були відомі до повномасштабного вторгнення в Україну. Мета Кремля зрозуміла — захопити Молдову через виборчі урни, використати її проти України й перетворити нас на плацдарм для гібридних атак в Європейському Союзі. Саме тому ці вибори такі важливі. Захищаючи їх, ми захищаємо не тільки Молдову, але й регіональну безпеку та стабільність”, — заявила Санду.

За даними, озвученими Маєю Санду, які зібрали молдавські інститути, Росія витратила близько 1% ВВП Молдови, намагаючись втрутитися в минулі президентські вибори. Тоді ці спроби не увінчалися успіхом, але зараз Кремль продовжує використовувати гібридні методи впливу. Серед них — сірі схеми фінансування через криптовалюти, відкриття сотень тисяч рахунків у банках, що перебувають під санкціями, для маніпуляцій результатами виборів, а також використання штучного інтелекту для створення токсичного контенту в соціальних мережах. На думку Санду, Молдова служить для Кремля полігоном для відпрацювання методів, які в майбутньому можуть бути застосовані проти Європейського Союзу. Тому вона закликала Європу і Молдову спільно протистояти цим гібридним загрозам.

Крім того, обговорювалися не тільки гібридні, але й прямі військові загрози. Сьогодні Єврокомісія попередньо схвалила виділення 150 млрд євро фінансової допомоги в рамках кредитної програми SAFE (“Дії щодо забезпечення безпеки в Європі”). Ці пільгові кредити призначені для фінансування оборонного сектора, збільшення закупівель і виробництва озброєнь. Заявки на участь у програмі подали 19 країн. Подробиці розкрив єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.

“Я хотів би ще раз підкреслити, що більшість, 13 країн, які запросили кредити SAFE, заявили про намір залучити Україну і надати їй підтримку. Навіть якщо точні обсяги поки не визначені, ми очікуємо, що SAFE зіграє в цьому ключову роль”, — розповів він.

Євросоюз включає 27 країн, але в кредитній програмі SAFE беруть участь тільки 19, але єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс зазначив, що, попри привабливість програми, деякі країни ЄС не можуть самостійно брати кредити для розвитку оборонного сектора, навіть на пільгових умовах. Тому допомога Україні може бути збільшена коштом прямого кредитування на національному рівні.

Завтра президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен виступить із щорічним посланням, в якому, ймовірно, буде згадана й Україна. Політичний сезон у Європарламенті розпочався із заяв, що підтримка України не послабиться. Москва не повинна розраховувати, що допомога Києву скоротиться через зовнішньополітичні чи внутрішні чинники в Євросоюзі.

Читайте також: Гарантії безпеки для України та програму SAFE обговорили депутати Європарламенту — подробиці зі Страсбурга (ВІДЕО)