Про посилення тиску на Москву, оборону України, гарантії безпеки говорили сьогодні, 9 вересня, у Страсбурзі на пленарному засіданні Європарламенту. Як проходило засідання і які прозвучали заяви, розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.
Пленарне засідання Європарламенту розпочалося з теми України. Це дуже символічно, тому що це перше пленарне засідання після літньої перерви. Депутати обговорили гарантії безпеки для України. Першою виступала верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Вона підкреслила, що Росія демонструє нульове бажання досягти миру, тому необхідно посилювати тиск щодо Москви, вводити додаткові санкції, а також збільшувати допомогу для України.
“Наш сигнал Росії простий: цю війну неможливо виграти. Покиньте поле бою і сядьте за стіл переговорів з Україною. Коли це станеться, Росії не можна дозволити переозброїтися і знову напасти. Ми вже це проходили. І Путін не приховує, що Україна — це тільки початок. Путін хоче відновити радянську сферу впливу Росії до 1991 року. Але Захід єдиний у наданні гарантії безпеки Україні”, — заявила глава європейської дипломатії.
Також сьогодні відбулося засідання колегії Європейської комісії. За її підсумками було оголошено про попереднє виділення 150 млрд євро фінансової допомоги для зміцнення обороноздатності. Йдеться про програму SAFE, спрямовану на фінансування збільшення оборонного виробництва в рамках Європейського Союзу. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що з 27 країн-членів ЄС заявки на фінансування подали 19. Він зауважив, що це не означає, що інші країни відмовляються від додаткового фінансування на оборону.
“Я хотів би ще раз підкреслити, що більшість країн, які запросили кредит у SAFE, заявили про намір залучити Україну і надати їй підтримку. Навіть якщо точні обсяги поки що не визначені, ми очікуємо, що SAFE зіграє в цьому ключову роль”, — сказав Кубілюс.
Він не розкрив деталі щодо конкретних країн, але назвав загальні цифри. Серед рекордсменів за обсягами заявок опинилася Угорщина, у якої дуже специфічний погляд на російську агресію щодо України. Єврокомісар не уточнив, чи буде Угорщина якось залучати Україну, але наголосив, що, імовірно, всі розуміють у Європі, яка ситуація і хто дійсно є загрозою безпеці. За інформацією Кубілюса, загальний обсяг заявок перевищив 150 млрд євро.
“Польща — майже 44 млрд, Румунія — майже 17 млрд, Франція та Угорщина — понад 16 млрд, Італія — майже 15 млрд євро. Ці цифри, які я щойно назвав, є дуже важливим сигналом. Географічний розподіл досить рівномірний. SAFE цікавить не тільки країни східного флангу”, — зауважив єврокомісар з оборони.
Тепер кожна держава має підтвердити заявку і подати інвестиційний план до 30 листопада. У Єврокомісії розраховують підписати угоду і почати виділяти кредитні кошти вже в першому кварталі наступного року, щоб якнайшвидше спрямувати допомогу, збільшити військове виробництво і надати додатково якісь обсяги військової амуніції або техніки в Україну.
Читайте також: Резолюція щодо України та виступ Санду: у Страсбурзі триває засідання Європарламенту (ВІДЕО)














