Президент США Дональд Трамп готовий перейти до другої фази санкцій проти РФ на тлі затягування Путіним мирних переговорів та загострення російських ударів по території України. Євросоюз також активно виступає за посилення санкційного тиску на державу-агресора та обговорює спільний план із США.
Санкційний тиск на РФ будуть посилювати
8 вересня керівник Офісу президента України (ОПУ) Андрій Єрмак провів телефонну розмову з державним секретарем США, що виконує обов’язки радника президента США з питань національної безпеки Марко Рубіо.
Обговорювалося, зокрема, посилення санкцій проти Росії та координація дій з партнерами.
“Путін розуміє виключно силу, війну припиняти не хоче, необхідно продовжувати тиск на РФ. Стійкий мир — наша ціль, якої ми повинні досягти”, — наголосив глава Офісу президента.
Раніше глава Білого дому Дональд Трамп заявив, що готовий до посилення санкційного тиску на Росію. На запитання журналіста, чи готовий він перейти до “другої фази” санкцій проти РФ, Трамп відповів: “Так”.
При цьому Трамп не пояснив, про що саме йдеться. Як повідомляє Reuters, останні коментарі американського президента свідчать про посилення його позиції щодо Росії. І це дозволяє припустити, що він найближчим часом прийме рішення про посилення санкційного тиску на Москву або покупців її нафти.
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас 9 вересня під час пленарного засідання Європейського парламенту закликала посилити санкції щодо Росії, бо вони приносять результат.
За словами Каллас, наразі у списку “тіньового флоту” вже 444 танкери РФ. Але потрібно працювати ще більше, щоб максимально позбавити Росію її доходів, особливо — від продажу нафти та газу.
“Міжнародні санкції позбавили Росію щонайменше 450 мільярдів доларів військових коштів, включно зі 154 мільярдами доларів доходів від продажу нафти. Європа була одним із найбільших ринків збуту російських енергоносіїв. Але тепер це вже не так. Сподіваємося, що до 2027 року ми взагалі не будемо імпортувати російський газ і нафту”, — заявила Каллас.
У питанні посилення санкцій проти Росії для примусу її до миру США та Європейський союз шукають спільні шляхи вирішення.
“Можу підтвердити, що наш спецпредставник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван наразі перебуває у Вашингтоні з групою експертів ЄС. Пізніше сьогодні вони зустрінуться зі своїми американськими колегами для обговорення санкцій. На цей момент ми не будемо розкривати більш детальну інформацію. Можу також зазначити, що протягом вихідних комісія контактувала з нашими державами-членами, що є звичайною процедурою підготовки пакета санкцій”, — заявив спікер Єврокомісії з питань економічної безпеки та торгівлі Олоф Гілл.
Євросоюз повинен повністю відмовитися від закупівлі російських енергоносіїв, вважає комісар ЄС з енергетики Дан Йоргенсен. І не повинен відновлювати постачання навіть після завершення війни Росії проти України. Єврокомісар підкреслив: Вашингтон також виступає за те, щоб ЄС повністю припинив імпорт російської нафти та газу.
“Я з нетерпінням очікую на обговорення на зустрічі європейських чиновників з американськими колегами. Путін не тільки використовував енергію як зброю проти нас і шантажував держави ЄС, але ми також опосередковано допомагаємо фінансувати війну Путіна. І це потрібно припинити. Позитивним результатом буде, якщо президент Трамп погодиться з цим, бо це, безумовно, наша головна мета”, — розповів єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен.
Брюссель уже працює над 19-м санкційним пакетом щодо Росії, повідомив голова Європейської Ради Антоніу Кошта на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
3 вересня набув чинності нова цінова “стеля” для російської нафти — 47,5 долара за барель. Наступним кроком — введення заборони на покупку вторинних продуктів, вироблених із нафти країни-агресора.
“Ми працюємо з США та іншими партнерами, щоб посилити наш тиск за допомогою прямих та вторинних санкцій. Більше економічних заходів, щоб змусити Росію зупинити цю війну, припинити вбивати людей, зупинити цю війну в Україні. У Брюсселі розпочинається робота над новим санкційним пакетом, і наша європейська команда вирушає до Вашингтона для роботи з нашими американськими друзями”, — заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта.
Санкції щодо російського експорту енергоносіїв будуть дійсно ефективними, тільки якщо до європейських обмежень приєднаються США, вважають аналітики.
“Якщо врахувати, що сьогоднішня фактична ціна Urals десь 62-63 долари, а від ціни Urals для Індії Росія дає 5 доларів знижки, то фактична ціна, за якою на сьогодні Росія постачає нафту в Індію, менша за той прайс-кеп, якого дотримуються американці. Приєднання США до цього обмеження суттєво вдарить по доходах Російської Федерації”, — вважає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
США вже ввели 50% тарифи на індійські товари. Але в Нью-Делі заявили, що не збираються зменшувати імпорт палива з Росії. Наступним кроком Вашингтона, на думку експертів, можуть бути обмеження щодо індійських банків, пов’язаних із купівлею російської нафти.
“Сполучені Штати можуть за один день списати з великих банків Індії мільярди доларів. Тобто вони можуть ввести санкції й тут же покарати. З підприємствами це складніше, а з банками — дуже легко. Чому? Тому що Індія веде розрахунки в доларах та євро. І на коррахунках великий банк, як правило, тримає кілька мільярдів доларів. Дуже легко карати банки”, — зазначив професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір та економіст Олександр Савченко.
Ще один важливий аспект санкційної політики Заходу — обмеження щодо російського тіньового флоту. За даними Центру дослідження енергетики та чистого повітря, у липні 2025 року 58% сирої нафти Москва перевозила на танкерах під прапорами третіх країн.
У рамках 18-го пакета обмежень ЄС розширив список підсанкційних суден на 105 танкерів. Загалом під обмеженнями країн ЄС наразі перебуває близько 400 кораблів тіньового флоту країни-агресора.
Нові санкції проти РФ у оцінці експертів
Які варіанти санкційного тиску на Росію можуть спільно розробити США та Європа? Чого очікувати від 19-го пакета санкцій ЄС? На які “болючі точки” економіки РФ потрібно натиснути, щоб примусити її до миру? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Іван Ус, кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
- Олеся Яхно, політологиня;
- Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
- Тарас Загородній, керівний партнер Національної антикризової групи;
- Андрій Новак, фінансово-економічний експерт.
ІВАН УС: Вікно можливостей для санкційного тиску на РФ ще відкрите
— Коли аналізували, чому санкції проти Росії не дали очікуваного ефекту, основною відповіддю було те, що їх вводили країни Заходу. А ось держави, які відносять до глобального Півдня, санкцій не вводили.
Склалася ситуація, що саме країни глобального Півдня, завдяки зростанню значення світової економіки, стали відігравати ключову роль. Якщо у 2000 році на країни “Великої сімки” припадало 65% світового ВВП, то вже у 2024 — близько 40%. Тобто значно менше половини. Відповідно, знизилося значення “G7”, бо зросла роль країн глобального Півдня. І саме контакти Росії з цими державами дозволяють її економіці хоч і не процвітати, але все ж існувати.
Зараз основним кроком, який можуть здійснити США та Європа за консолідованої позиції, стане введення так званих вторинних санкцій. По суті, це проявиться у вигляді тарифів на продукцію тих країн, які мають тісні торгівельні відносини з Росією. Прецедент вже існує: США ввели додаткові 25% тарифів. Але для ефективності необхідно, щоб Європа теж пішла на цей крок.
Поки ЄС не готовий, адже це рух фактично за межі правил Світової організації торгівлі (СОТ). Ці правила формально не будуть порушені, але перестануть відігравати провідну роль. Система, яка формувалася після Другої світової війни, зазнає суттєвої модернізації. Для США, як і для Європи, це в цілому вигідно. Проте якщо Вашингтон діє активно, створюючи альтернативи СОТ або навіть ідучи до її демонтажу, то Європа поки чинить опір.
Я очікую, що США та ЄС обговорять координацію санкційного тиску. Сполучені Штати будуть просити Європу здійснити кроки щодо третіх країн, а Європа, своєю чергою, буде добиватися від США приєднання до нового цінового порогу на російську нафту. Йдеться про страхування танкерів: якщо раніше ліміт був 60 доларів, то зараз ЄС знизив його до 46.
Це вікно можливостей ще існує. І є й інші варіанти продовження санкційного тиску. Адже, як би не говорили протилежне, санкції діють: дірка в російському бюджеті вже набирає справді нереальні масштаби.
ОЛЕСЯ ЯХНО: Потрібно бити по найбільш прибуткових для Росії сферах економіки
— США можуть перейти на якісно новий рівень впливу на процес досягнення миру. На цей час саме у них є найбільші можливості. Це стосується й економічного тиску — “переходу на другий етап”, про що говорив глава Білого дому Дональд Трамп.
Якщо американський президент внутрішньо та психологічно прийме рішення, що настав час для сильнішого та якісного впливу США на ситуацію, це справді може змінити й взаємовідносини, і стилістику переговорів. Можливо, саме тому він вважає за необхідне ще раз поговорити з Путіним — щоб переконатися, що дипломатичний процес вичерпав себе.
Хочеться сподіватися, що прагнення Дональда Трампа ще раз поговорити з Путіним буде супроводжуватися паралельним процесом: зустріччю його команди з європейськими лідерами, погодженням пакета санкцій і виробленням спільної позиції. Якщо буде сформульований чіткий спільний план і Трамп заявить, що за словами підуть дії, тоді телефонний дзвінок справді матиме сенс.
Санкції — це дійсно значущий елемент. Але вони працюють лише у поєднанні з іншими заходами. Судячи з інформації про новий пакет ЄС, який обговорюється з США, йдеться про банки, енергетичний сектор, санкції проти третіх країн та обмеження для тіньового флоту. Тобто це ті сфери, які найбільш прибуткові для Росії.
Економічний тиск буде ефективнішим, якщо Україна одночасно отримає більше військових можливостей: скасування обмежень на використання озброєння, додаткові ресурси для захисту неба.
З урахуванням силового шантажу з боку Кремля та важливості економічного фактора на Заході розуміють: найближчі місяці будуть вирішальними. Потрібно не лише посилювати санкції, а й демонструвати, що Україна отримуватиме військову допомогу. Тоді Росії не вдасться реалізувати свої плани.
ІГОР ЧАЛЕНКО: Потрібно, щоб тиск на агресора був узгодженим і ефективним
— Зараз надходять сигнали, що президент США Дональд Трамп має намір вводити другу фазу нових санкцій проти РФ. Перша фаза стосувалася тарифів для Індії — вже зараз працює 50% тариф на закупівлю російської нафти.
Тиск Трампа на Росію має бути жорстким та однозначним — без демонстрації слабкості, нерішучості чи непостійності. Це критично важливо: Захід, і особливо США, не повинні показувати коливань.
На порядку денному стоїть і питання російських енергоносіїв. Йдеться не лише про нафту для Євросоюзу, основними отримувачами якої залишаються Угорщина та Словаччина, але й про нафтопродукти, вироблені з цієї нафти. Вашингтон, зокрема Трамп, буде наполягати, щоб індійські НПЗ, що переробляють російську нафту, не продавали її до Європейського Союзу.
Але у цьому випадку США мають запропонувати альтернативу для європейського ринку, щоб компенсувати можливі втрати. Це вимагатиме переговорів і конкретних рішень.
Що стосується санкцій, хотілося б, щоб на зустрічах з Трампом європейська делегація домоглася повернення скоординованої роботи у форматі “Великої сімки”. Зараз спостерігається дисбаланс: з 3 вересня ЄС, Норвегія та Швейцарія встановили ціновий ліміт на російську нафту у 66 доларів за барель, а США такого рішення не прийняли.
Необхідно виробляти взаєморозуміння та спільні позиції, щоб тиск на російського агресора був дійсно узгодженим та ефективним.
ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Слабкі місця російської економіки всім відомі
— Міністр фінансів США Скотт Бессент говорив про необхідність спільних дій з європейськими партнерами щодо економічного тиску на Росію. Але проблема в тому, що Європа часто перекладає відповідальність на США. Американцям кажуть: “Ви вводите санкції”, а у відповідь лунає справедливе запитання: “А ви коли перестанете купувати російський газ і нафту?”.
Потрібно не пусті пакети санкцій приймати, а конкретні заходи. Наприклад, прописати в наступному пакеті: судна так званого тіньового флоту не повинні проходити через територіальні води ЄС. Це автоматично означає закриття проток для Росії та зупинку постачання.
Але поки європейці продовжують закупівлі: у 2024 році — нафти та газу на 25 млрд євро, металургії — на 2,5 млрд. Щобільше, вони купують добрива, які фактично виробляються з переробленого газу. Тобто формально вони заявляють, що газ не купують, а насправді закуповують продукти його перероблення.
Американці справедливо тиснуть саме на Європу. Якби Вашингтон не робив цього з самого початку, європейці так і не збільшили б оборонні бюджети та не знайшли б гроші, про які раніше стверджували, що їх немає. Санкції — це додатковий інструмент тиску, але не основний. У Європи досі немає навіть механізму моніторингу їх дотримання.
Насправді найкращі “санкції” можуть накладати тільки Сили оборони України та спецслужби. Удари по НПЗ, нафтопроводах, по напрямках на кшталт Усть-Луги — ось це реальні заходи. Коли потік нафти скорочується — це сильніше будь-яких дипломатичних розмов.
Наприклад, удари по портах на початку 2025 року одразу знизили експорт на 15%. Це справжні санкції, а не паперові заяви. Тому підсумок війни, навіть з межами першого року, можливий тільки військово-політичним шляхом через активні дії України.
Путін не піде на переговори, бо російська влада влаштована так, що її можна стримувати тільки руйнуванням внутрішньої економіки. Удари по НПЗ та іншим критичним об’єктам дають накопичувальний ефект.
Вже зараз дефіцит бюджету РФ у вісім разів вищий за запланований: планували 1,3 трлн рублів, а в результаті може вийти 8-10 трлн. Військові витрати з’їдають усе, західні ринки закриті, Китай грошей не дає, внутрішні ресурси обмежені — вже вводять часткове заморожування вкладів.
Слабкі місця Росії очевидні: нафта, нафтопродукти, експорт добрив. Якщо перекрити ці “струмки доходу”, почнеться внутрішній економічний крах. У центру не буде грошей на фінансування регіонів, а це спричинить кризу на місцях і соціальну напруженість.
Путін мислить ірраціонально — він думає не про сьогоднішню економіку, а про те, як його описуватимуть у підручниках. Все, що він каже про економіку, — брехня. Цифри показують протилежне: спад йде по всіх галузях, навіть оборонна промисловість не зростає.
АНДРІЙ НОВАК: Найефективнішим буде повне торгівельне ембарго
— Зараз ми бачимо формування глобальних осей — центрів тяжіння та впливу. Одна з них — навколо Сполучених Штатів, інша — навколо Європи, а третя — навколо Китаю. Зараз формуватиметься система відносин між цими осями, які визначатимуть світову економіку, світову політику і, зокрема, хід війни, розв’язаної Росією проти України.
Саме співвідношення між цими трьома осями сьогодні відіграє ключову роль. Проблема в тому, що нова адміністрація США поки не визначилася з зовнішньополітичними пріоритетами. Де знаходяться Сполучені Штати? З ким вони? З цивілізованим світом чи з віссю Китай — Росія — Північна Корея?
Останні заяви президента США, зокрема його саркастичне “бажаю успіху” Китаю, Індії та Росії, дають надію, що Дональд Трамп усе-таки усвідомив: РФ не є його другом або партнером, попри особисті стосунки з Путіним.
Росія — це держава-агресор, що стоїть в одному ряду з Китаєм і Індією, які формують головну економічну, політичну і, можливо, військову загрозу самим Сполученим Штатам. Хочеться вірити, що адміністрація Трампа це зрозуміла хоча б після саміту ШОС і тепер зробить вибір на користь співпраці з цивілізованим західним світом.
Важливо, щоб Вашингтон визначився швидко, а не відкладав на “ще дві-три тижні”. Потрібне рішення тут і зараз, щоб США почали діяти спільно з Європою та Україною.
19-й пакет санкцій Євросоюзу проти РФ спочатку був спрямований на запобігання обходу попередніх обмежень — боротьбу з тіньовим флотом, сірими схемами під чужими прапорами, постачанням компонентів для дронів, снарядів і техніки.
Однак після масованих російських обстрілів України та після того ж форуму ШОС, де Китай, Росія та Північна Корея відкрито позначили свою вісь впливу, з’явилася надія, що 19-й пакет санкцій буде жорсткіший. Він має включати не лише заходи з запобігання обходу, а й нові кроки: проти російської енергетики, фінансової системи, банків.
Головна мета санкцій повинна бути в тому, щоб дійти до енергетичного ембарго — повної заборони на купівлю будь-яких російських енергоресурсів. А ще краще — повне торгівельне ембарго, відмова від будь-яких товарів із Росії.
Законопроєкт американського сенатора Ліндсі Грема, який обговорюється вже кілька місяців, може задати новий рівень жорсткості санкцій. Саркастичне побажання Трампа “успіху” Китаю, Індії та Росії можна розглядати як сигнал: США все ж готові повернутися до серйозного тиску.
Форум у Китаї фактично став спробою окреслити нову глобальну вісь сили навколо Пекіна. Але він дав і розуміння — зокрема американцям, а не лише європейцям — що гратися у нескінченні переговори та фотосесії не можна. Потрібні конкретні економічні кроки. Я впевнений, що Європа зробить ці кроки першою і США теж будуть діяти.
Найдієвіша “санкційна зброя” — це Збройні сили України. Зараз ми бачимо позитивну тенденцію: військова, політична та фінансова допомога не зменшується, а навпаки, збільшується.
Читайте також: Чиста ескалація на фоні тотальної безкарності: навіщо РФ посилила ракетні атаки — думки експертів














