Міністри ЄС у Копенгагені обговорили нові санкції проти РФ і репарації для України — подробиці з Данії (ВІДЕО)

Зустріч міністрів країн ЄС у Копенгагені, 30 серпня. Фото: gettyimages.com

На зустрічі в Копенгагені (Данія) міністри закордонних справ і оборони країн Євросоюзу два дні обговорювали питання оборони, військові інвестиції та гарантії безпеки для України. Формат зустрічі був неформальним. Також розглядалися 19-й пакет санкцій проти Росії та питання репарацій — як зобов’язати Кремль компенсувати збитки, завдані агресією і руйнуваннями внаслідок війни проти України. Про подробиці зустрічі дізнавався кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі.

У Копенгагені завершилася дводенна неформальна зустріч міністрів оборони та закордонних справ країн Європейського Союзу. Такі зустрічі проводяться двічі на рік для обговорення стратегічних політичних питань у менш формальній обстановці. У перший день основна увага була приділена питанням військової допомоги Україні та можливим гарантіям безпеки.

У другий день обговорювалися використання заморожених російських активів і заходи щодо посилення санкційного тиску на Росію. За підсумками зустрічі верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас запросила у країн пропозиції щодо 19-го пакету санкцій, які мають бути представлені наступного тижня.

“Сьогодні міністри обговорили шляхи подальшого посилення тиску на Росію, щоб вона дійсно сіла за стіл переговорів з Україною. Санкції працюють — вони позбавили Росію десятків мільярдів євро на фінансування її війни. Міністри обговорили можливі складники наступного пакету обмежень. Серед них — вторинні санкції щодо тих, хто підтримує війну РФ. А також тарифи на російську продукцію і заборони на імпорт. Необхідно також активізувати зусилля по боротьбі з тіньовим флотом. Звичайно, нові заходи будуть більш дієвими, якщо їх підтримають наші партнери, в тому числі трансатлантичні”, — зазначила глава дипломатії ЄС.

Каллас наголосила, що замість того, щоб готуватися до миру, Росія організувала другу за масштабом за всю війну повітряну атаку проти України, внаслідок якої у Києві загинули мирні люди. У цій ситуації тиск на Москву повинен тільки збільшуватися.

Обговорювали й долю заморожених російських активів. Поки що країни мають різні позиції в питанні, як їх можна використовувати для підтримки України, але є єдність у думці, що Росія не повинна їх отримати назад, поки не виплатить репарації.

“Міністри визнали, що необхідно розв’язати проблему дефіциту фінансування України. І притягнути Росію до відповідальності за завдані збитки. Для цього вкрай важливо вивчити всі доступні шляхи й мінімізувати потенційні ризики. Хочу наголосити, що фінансові ринки ніяк не відреагували на заморожування активів. Зараз, коли ми це обговорювали, фінансові ринки спокійні. І ми не можемо собі уявити, що навіть у разі припинення вогню або укладення мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо за їхні злочини не будуть виплачені репарації. Це неможливо”, — заявила Кая Каллас.

По відеозв’язку до учасників зустрічі звернувся міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він розповів, що очікує високу дипломатичну активність наступного тижня і проведення важливих зустрічей на всіх рівнях. Глава українського МЗС закликав своїх європейських колег до повної дипломатичної мобілізації для підтримки України та просування миротворчих зусиль.

“Я поінформував колег про ескалацію терору з боку Росії та подякував ЄС і його державам-членам за їх рішучу реакцію на останні атаки. Усі стратегії, що стосуються шляху до миру, мають бути реалістичними. Не потрібно приймати бажане за дійсне. Росія не демонструє жодних ознак готовності припинити війну і розпочати змістовний мирний процес. Тільки трансатлантична сила, єдність і тиск на Москву можуть змусити Росію вибрати мир замість терору. Нові жорсткі санкції та кроки щодо зміцнення України мають вирішальне значення”, — повідомив Андрій Сибіга.

Зустріч міністрів відбулася у Копенгагені, столиці Данії, яка зараз головує в Раді Європейського Союзу. Данія запропонувала ініціативу, відому як “данська схема” допомоги Україні, що передбачає інвестиції європейських країн у військове виробництво на території України.

Вчора міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен повідомив, що у 2025 році країна планує виділити близько 1,5 млрд євро на підтримку українського військового виробництва. Сьогодні обговорення відкрив міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен, який перед початком засідання представив учасникам символічні подарунки від данського головування.

Ми, данці, не витрачаємо багато грошей на подарунки, пов’язані з президентством тощо. Але перед вами ручка, — і це не просто ручка. Вона зроблена з українських гільз, зібраних на полі бою. Тому я сподіваюся, що ви оціните цей невеликий подарунок”, — сказав глава данського зовнішньополітичного відомства.

За два дні зустрічей вдалося обговорити безліч питань допомоги Україні. Угорщина продовжує блокувати Європейський фонд миру: з його рахунків партнери України планують компенсувати постачання озброєнь Києву. Йдеться про суму майже в 7 млрд євро. Деякі учасники зустрічі вважають, що така позиція може підірвати зусилля США щодо досягнення миру, особливо зараз, коли на рівні НАТО була створена програма, що дозволяє закуповувати американську зброю для України.

“Що стосується Європейського фонду миру — ми обговорювали це вчора. Мене це не тільки розчаровує, але й, на мій погляд, — це контрпродуктивно. Оскільки Угорщина заявляє, що виступає за мир. Крім того, Європейський фонд миру може бути використаний, наприклад, для програми PURL,  для фінансування постачань американської зброї в Україну. Таким чином, блокуючи фонд, Угорщина блокує або перешкоджає не тільки Україні та ЄС, але й мирним зусиллям США. Тому я сподіваюся, що Будапешт також змінить свою позицію. З огляду на те, що ми всі разом працюємо над миром. І ці інструменти ЄС також можуть в цьому допомогти, — заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.

За підсумками дводенної зустрічі в Копенгагені міністри закордонних справ і оборони країн Європейського Союзу просунулися в обговоренні нового пакету санкцій проти Росії та розробці механізмів використання заморожених російських активів. Найближчим часом результати цих неформальних обговорень будуть відображені в проєкті 19-го пакету санкцій і в заходах щодо військової та фінансової підтримки України.

Читайте також: Франція і Німеччина об’єднують зусилля для підтримки України — деталі (ВІДЕО)

Нагадаємо, 30 серпня перед засіданням Ради Євросоюзу з питань закордонних справ у Копенгагені міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що європейські країни повинні прийняти те, що Росія є довгостроковою загрозою, і діяти відповідно.

Читайте також: Перший день зустрічі міністрів закордонних справ і оборони країн ЄС у Данії: що обговорювали (ВІДЕО)

Прямий ефір