Перший день зустрічі міністрів закордонних справ і оборони країн ЄС у Данії: що обговорювали (ВІДЕО)

Сьогодні, 29 серпня, в Копенгагені розпочалася дводенна зустріч міністрів закордонних справ і оборони країн Європейського Союзу. Основною темою обговорення стала ситуація в Україні. Зустрічі в такому форматі проводяться двічі на рік. Неформальний характер заходів дозволяє учасникам більш вільно обговорювати стратегічні завдання зовнішньої політики ЄС. Що сьогодні обговорювали в столиці Данії, розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ у Європі Віталій Сизов.

Міністри оборони країн Європейського Союзу обговорили військову підтримку України та гарантії її безпеки. Зустріч пройшла в неформальному форматі, тому офіційних рішень прийнято не було, але були визначені ключові напрямки роботи. Все більше країн підтримують ініціативу надання допомоги Україні через НАТО, яка включає фінансування закупівель американської зброї для України через Альянс.

“Литва продовжить підтримувати Україну. Ми збережемо підтримку для України на рівні щонайменше 0,25% валового внутрішнього продукту, зараз у нас близько 0,3% від ВВП. Литва приєднується до формату PURL, в межах якого визначено пріоритетний перелік озброєння для України, на який ми виділимо до 30 млн євро. У зв’язку з поточною зміною уряду, ця робота буде завершена протягом декількох тижнів, після чого процес почнеться. Литва також планує зробити внесок у закупівлю систем Patriot для України”, — заявила міністерка оборони Литви Довіле Шакалене.

Бельгія виділить 100 млн євро на підтримку України через НАТО. Міністр оборони цієї країни не виключив, що в майбутньому бельгійські військові можуть бути відправлені в Україну для підтримки миру.

“Ми збираємося підтримати Україну ще на 100 мільйонів в межах PURL. Це рішення бельгійського уряду, прийняте цього тижня. В іншому ми продовжимо підтримувати Україну всіма наявними силами. Винищувачі F-16 будуть поставлені якомога швидше. Я думаю, ми дуже налаштовані на подальшу участь у “коаліції охочих”. Ми можемо допомогти в багатьох областях: військово-морському флоті, ми можемо допомогти з військово-повітряними силами. Ми допоможемо в межах “коаліції охочих”. І ми допоможемо Україні, коли буде досягнуто перемир’я. Сподіваюся, що перемир’я настане якомога швидше, але особисто я налаштований скептично. Подивимося, що буде з розміщенням військ, але для Бельгії все можливо”, — прокоментував міністр оборони Бельгії Тео Франкен.

По відеозв’язку до зустрічі приєднався міністр оборони України Денис Шмигаль. Він розповів про пріоритети для України, щоб забезпечити сильні гарантії безпеки.

“Закликав партнерів робити разом з Україною все для завершення війни та досягнення тривалого справедливого миру. Ми маємо прискорювати роботу над справжніми гарантіями безпеки, зокрема, в межах “коаліції охочих”. Виокремив п’ять пріоритетів: оснащення Збройних сил України; постачання зброї за механізмом PURL; створення ефективної архітектури майбутніх гарантій безпеки для України, де кожна країна-партнер зробить свій чіткий внесок; навчання українських військових; оборонно-промислова інтеграція”, — написав у соцмережі Х глава оборонного відомства України.

Підсумки першого дня підбила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. За її словами, зараз серед країн ЄС висока підтримка ідеї відправлення військових інструкторів в Україну після досягнення режиму припинення вогню. Каллас закликала посилювати тиск на Росію для досягнення стабільного миру.

“В останні тижні ми спостерігали дипломатичні зусилля з припинення війни, розв’язаної Росією. І очевидно, що Європа хоче миру. Америка хоче миру. Україна хоче миру. Хто не хоче миру, так це Росія. Це очевидно, оскільки Росія відповідає на ці мирні спроби ракетними ударами. Атака на Київ у середу показує, наскільки усвідомленим є рішення Росії загострити конфлікт і одночасно висміяти мирні зусилля”, — заявила глава європейської дипломатії.

Учасники зустрічі обговорювали й “данську модель” фінансування оборонної промисловості України. Цього року Данія планує витратити 1,4 млрд євро на інвестиції в українські оборонні компанії.

Завтра в Копенгагені продовжаться дискусії на рівні міністрів закордонних справ. Серед тем — російська агресія проти України та використання заморожених російських активів. У Європейському Союзі обговорюється можливість більш активного використання цих активів для підтримки України. З початком нового політичного сезону у вересні Брюссель прийняв рішення продовжувати нарощувати допомогу Україні та посилювати тиск на Москву.

Читайте також: Франція та Німеччина нададуть Україні більше систем ППО — спільна заява

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський озвучив три ключові блоки гарантій безпеки для України: зміцнення української армії, міжнародне співробітництво з партнерами та санкційний тиск на Росію.

Читайте також: ЄС звинуватив Росію в порушенні дипломатичного імунітету