ЄС, США та Канада посилюють допомогу Україні — експерти оцінили символи солідарності та реальні цифри

Західні союзники нарощують підтримку України, поєднуючи символічні жести з масштабними фінансово-військовими пакетами допомоги. ЄС, США, Канада та інші партнери наголошують, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою Європи та всього світу, а тому готові вкладати ресурси в оборону, відновлення та пошук шляхів до миру.

Від Брюсселя до Вашингтона: союзники демонструють підтримку України

З перших днів повномасштабного вторгнення Росія зіткнулася не лише з опором України, а й із підтримкою західних союзників Києва. Європейські країни відкрили двері для мільйонів біженців, надали зброю та фінансову допомогу.

Нещодавно парламентарі 30 країн у межах мережі United for Ukraine виступили із заявою, у якій підкреслили, що єдиною причиною війни залишається “імперіалістична одержимість Путіна”.

22 серпня пресслужба Єврокомісії повідомила про виділення понад 4 млрд євро напередодні 34-ї річниці Незалежності України. Ця сума включає 3 млрд євро в рамках Українського механізму підтримки та ще 1 млрд євро у вигляді макрофінансової допомоги, забезпеченої коштом відсотків від заморожених російських активів.

23 серпня, у День Державного прапора, біля будівлі Єврокомісії у Брюсселі підняли український прапор, а на площі перед Європарламентом розгорнули 30-метрове полотнище. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс нагадав про пакт Молотова — Ріббентропа та наголосив, що історія не повинна повторитися:

“У 1939 році була угода між двома диктаторами — Сталіним і Гітлером — про те, як поділити Європу. (…) Сьогодні нам потрібно робити висновки з історії. Більше ніяких поділів Європи на сфери впливу. Кожна країна має право обирати свою долю — бути членом НАТО чи ЄС, включно з Україною. І ніхто не має права вето на такий вибір, у тому числі Путін”.

Під час візиту до Києва 24 серпня прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про новий пакет допомоги майже на 1,5 млрд доларів. До нього увійшли дрони, боєприпаси й бронетехніка, а також десятки мільйонів доларів на захист цивільного населення — від будівництва бомбосховищ до кіберзахисту.

“Путіна можна зупинити — це під силу Києву та його партнерам”, — заявив Карні.

Канада також приєднається до ініціативи PURL, додавши 500 млн доларів на виробництво безпілотників. Карні не виключив можливості виряджання канадських військових у складі багатонаціональних сил та підтвердив готовність продовжувати підтримку України.

Також нещодавно стало відомо про посилення військового співробітництва України зі Швецією, Латвією та Данією. Сторони підписали документ про наміри щодо виробництва оборонної продукції. Серед ключових напрямів співпраці — спільне виробництво озброєнь як в Україні, так і за кордоном, а також навчання військових. У межах ініціативи PURL Україна отримає 486 млн доларів.

Норвегія виділяє близько 700 млн доларів на системи Patriot для України. Як заявили в норвезькому уряді, Норвегія разом із Німеччиною продовжує постачати зенітно-ракетні та радіолокаційні комплекси, щоб підтримати Україну у боротьбі з російською агресією.

США залишаються головним союзником України з перших днів вторгнення. У Держдепартаменті знову підтвердили відданість підтримці.

“Сполучені Штати віддані майбутньому України як незалежної держави. Ми віримо в врегулювання конфлікту шляхом переговорів, яке збереже суверенітет України і гарантує її довгострокову безпеку, що приведе до міцного миру”, — зазначив держсекретар США Марко Рубіо.

З 2022 року Конгрес США схвалив близько 180 млрд доларів допомоги Україні. Близько 120 млрд уже виділено на військові, гуманітарні та бюджетні потреби. Водночас за адміністрації Дональда Трампа акценти змістилися: чинний президент пропонує продавати зброю Україні шляхом фінансування з боку європейських союзників.

Заяви та дії союзників України в оцінках експертів

Як Захід демонструє свою солідарність з Україною — символами чи конкретними діями? Чи достатня допомога союзників для того, щоб зупинити агресію Росії та зміцнити безпеку Європи? Яку роль у цьому процесі відіграють США, а яку — європейські держави та Канада? І які сигнали сьогодні найбільш важливі для майбутніх переговорів про мир? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Марія Гелетій, кандидатка політичних наук, експертка з міжнародних відносин;
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
• Володимир Хандогій, надзвичайний і повноважний посол України, президент громадської організації “Українська асоціація зовнішньої політики”;
• Олеся Яхно, політологиня.

МАРІЯ ГЕЛЕТІЙ: Україна входить до сфери інтересів США, і вони захищатимуть свої компанії та порти

— Я бачу три ключові елементи для досягнення миру. Санкції мають продовжуватися. Ці обмеження повинні діяти не лише проти Росії, а й проти країн, які з нею співпрацюють, а також проти юридичних і фізичних осіб, що підтримують війну.

Другий елемент — це підтримка України: фінансова допомога, постачання озброєнь, спільне виробництво зброї та гарантії безпеки. Навіть якщо буде укладено мирну угоду між Росією та Україною, ці країни зможуть виступити гарантами й забезпечити, щоб у разі нового акту агресії Україна була захищена.

Третій елемент полягає в тому, що Україна повинна зберігати можливість чинити тиск на Росію разом із партнерами. Таким чином, з одного боку, Україна матиме зброю та ресурси для оборони, а з іншого — посилену позицію на переговорах.

Для США важлива не лише Україна, а й глобальна стабільність, а також їхні міжнародні зв’язки. Тарифи, які запроваджує Трамп, завдають шкоди багатьом країнам, але вони вигідні самим США. Україна також входить до сфери інтересів Америки: йдеться не лише про угоди щодо мінералів, а й про присутність американських виробництв і компаній, включно з портами, розташованими на українській території. Це означає, що США захищатимуть власні інтереси, а отже — і Україну.

Зараз США зацікавлені у захисті України та підтримці мирного процесу. При цьому Трамп намагається демонструвати себе нейтральним перемовником: він не критикував Путіна, не мав із ним гострих конфліктів і зробив перший крок, зустрівшись особисто. Однак ситуація змінюється — хай і не явно, а у внутрішній політиці та закритих переговорах.

Важливим сигналом стало те, що США, хоч і через треті руки — європейських партнерів чи НАТО, — продовжують постачати зброю Україні. Це крок уперед, адже озброєння неможливо придбати просто так на відкритому ринку. Крім того, США продовжують чинити тиск на Росію, і російська позиція поступово стає більш схильною до переговорів.

Таким чином, США прагнуть до того, щоб переговори між Україною та Росією відбулися, розуміючи при цьому, що Москва може затягувати час або маніпулювати процесом.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Європа входить в епоху переозброєння, і Україна відіграє ключову роль

— Якщо говорити про Канаду, то це не лише фінансова підтримка, а й підписання договору про подальшу співпрацю у сфері ВПК. Це не обмежується лише фінансовими вкладеннями, а є стратегічно важливим напрямом. Україна демонструє, що зараз інтенсифікує відносини з нашими ключовими партнерами та союзниками.

Канада входить до “Великої сімки”, і хотілося б, щоб поглиблення наших відносин допомогло не лише у військовій сфері, а й у посиленні санкційного тиску на Росію саме на рівні G7.

Звичайно, ключова роль належить Сполученим Штатам, але Канада показала свою проактивність, і ми вдячні за допомогу. Це відчувалося як під час прем’єрства Карні, так і раніше, за уряду Трюдо.

Паралельно очікується посилення системи ППО на території України. У цьому питанні важливу роль відіграватимуть не лише США, а й країни Західної Європи — Німеччина, Велика Британія та інші. Перспектива патрулювання українського неба американськими F-35 виглядає як серйозний прорив.

Морська компонента насамперед пов’язана з Румунією та Туреччиною. Анкара вже відіграє активну роль, забезпечуючи необхідний рівень безпеки в Чорноморському регіоні навіть в умовах російської агресії. Надалі Туреччина може взяти на себе моніторинг, патрулювання та підтримку експорту через українські порти, зокрема Миколаїв, щоб усі потужності працювали на повну силу.

Важливим є й питання навчання. На заході України будуть створені великі навчальні центри, де інструктори країн коаліції забезпечать підготовку української армії за стандартами НАТО. Це обговорюється вже не перший місяць. Дискусії всередині коаліції щодо контингенту на землі тривають: наприклад, Італія активно полемізує з Францією. Однак головна мета — підтримка боєздатності ЗСУ та нарощування можливостей у повітряній і морській сферах.

Очевидно, що осердям гарантій безпеки для України залишаються власні Сили оборони. В умовах, коли вся територія країни перебуває під прицілом російської балістики, крилатих ракет і дронів, актуалізується необхідність екстериторіального принципу виробництва продукції ВПК у кооперації з іноземними партнерами. Уже діють десятки спільних виробництв у сусідніх з Україною державах — членах НАТО, що забезпечує додатковий захист.

Угоди, укладені під час святкування Дня Незалежності України, стали символічним кроком у гігантському процесі, який активно набирає обертів. Це важливо не лише для України, а й для всіх учасників процесу. Європа входить в епоху переозброєння, коли власних виробничих потужностей ВПК вже недостатньо.

Український досвід, технологічні напрацювання та інновації, що з’являються майже щомісяця на основі військових потреб, стають цінним внеском. Нарощування спільного виробництва ВПК вигідне і Україні, і нашим союзникам.

ВОЛОДИМИР ХАНДОГІЙ: Розмови про те, що без США неможливо рухатися вперед, перебільшені

— Я думаю, що Україна і європейські держави як наші союзники повинні діяти незалежно від того, що сьогодні думає президент Трамп, тому що завтра він може змінити позицію. Справу потрібно вести так, щоб примусити РФ стати на шлях політичного врегулювання.

Спільний потенціал європейських країн, на мою думку, достатній. Розмови про те, що без Сполучених Штатів ми взагалі не зможемо рухатися вперед, дещо перебільшені.

Необхідно чітко це усвідомлювати й діяти так, щоб саме коаліція рішучих держав — coalition of the willing, як це називають, — тих країн, які бачать агресію Росії та хочуть примусити її до миру, стала рушійною силою процесу.

Чинної коаліції достатньо, щоб зупинити агресора. Але в центрі цього процесу повинна залишатися Україна, яка отримує допомогу союзників у постачанні озброєнь, політичну та економічну підтримку.

Спільними європейськими зусиллями можна зрушити процес із мертвої точки. Зараз триває розмова про так звані гарантії безпеки. Якщо вони будуть узгоджені на рівні Європейського Союзу та Європи загалом, за політичної підтримки США, то такий комплекс заходів, що передбачає пакет гарантій, має змусити Росію сісти за стіл переговорів.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Сьогодні безпеку Європи та світу визначає загроза з боку Росії

— Для України слово “незалежність” — це не просто атрибут чи формальність. Це те, що було пережито, вистраждано й продовжує переживатися. Це зміцнило самовизначеність держави, визначило її шлях і розуміння того, якими ресурсами ми володіємо, що є нашою силою, а що — вразливістю. Сьогодні можна сказати, що разом з Україною цей шлях проходить і Захід. Він також переосмислює поняття миру і війни, шукає першопричини нинішнього конфлікту.

Адже ця війна — не лише за території, які хоче захопити Росія. Це війна, від результату якої залежить довгострокове розуміння безпеки не лише в Європі, але й на глобальному рівні. Вона показує, чи працюють правила і як рухатися далі.

Зараз, судячи з активних дипломатичних дій останніх тижнів, є розуміння того, що таке можливий вихід із війни, мир чи перемир’я. Поступово ми переходимо від ресурсів війни до ресурсів миру, від слів до дій. І тут важлива не лише підтримка та символічні жести Заходу, а й реальні ресурси, конкретні кроки.

Ми вступаємо у фазу, коли ухвалені рішення починають втілюватися. Уже окреслено дві лінії взаємодії Заходу з Україною.

Читайте також: План перемоги України над Росією — не тільки в силі зброї: інтерв’ю з дипломатом Олександром Харою