Чому Путін не дає виразної відповіді Трампу — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Україна пропонує Росії перейти від обміну заявами та зустрічей на технічному рівні до розмови між лідерами. Так президент України Володимир Зеленський відповів на заяву диктатора Володимира Путіна, зроблену 1 серпня. Очільник Кремля заявив, що нібито Росія виступає за досягнення довгострокового миру в Україні, який не матиме жодних тимчасових обмежень.

Почалась битва ультиматумів?

Після переговорів США з найближчим оточенням Володимира Путіна щодо війни проти України державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox Radio заявив: “Ми не побачили жодного прогресу”. За його словами, команда американського президента сподівалась знайти спільний шлях із Москвою для досягнення миру. Також Рубіо повідомив, що Вашингтон розглядає можливість введення вторинних санкцій на експорт російської нафти та секторальні обмеження для банків. Водночас на його думку, “найкращий шлях уперед — припинити вогонь і почати переговори”.

“Настав час діяти, і, думаю, президент [Трамп] чітко дав це зрозуміти. Він втрачає бажання й далі чекати, поки російська сторона зробить щось, аби покласти край цій війні, яка була не його війною, але він хоче побачити її завершення. Знаєте, з січня цього року тільки з російської сторони загинуло понад 100 тисяч солдатів. Це кривава війна з численними смертями і руйнуваннями. Дональд Трамп не збирається потрапляти в пастку нескінченних розмов про переговори”, — наголосив Рубіо.

29 липня президент США висунув Кремлю черговий ультиматум: цього разу — 10 днів на встановлення миру. У разі невиконання — санкції та інші заходи проти Росії. За кілька днів він різко засудив Кремль за черговий удар по Україні, внаслідок якого загинули та постраждали мирні жителі, зокрема діти. Тоді Трамп назвав дії Росії “огидними”.

“Ми введемо санкції. Не знаю, чи турбують Путіна обмеження. Вони знають про санкції. Я найкраще розуміюся на санкціях, митах та всьому іншому. Не знаю, чи вплине це на ситуацію, але ми це зробимо. Європа надзвичайно засмучена, але це війна, якої не мало бути”, — заявив американський лідер.

1 серпня Дональд Трамп віддав розпорядження направити дві атомні підводні човни у відповідь на погрози Дмитра Медведєва, озвучені в соцмережі X. Раніше Медведєв пригрозив США війною через скорочення терміну ультиматуму до 10 днів.

“У зв’язку з провокаційними заявами Медведєва я розпорядився розмістити дві атомні підводні човни у відповідних районах на випадок, якщо ці дурні й провокаційні слова виявляться чимось більшим, ніж просто словами. Слова дуже важливі і часто можуть мати непередбачувані наслідки. Сподіваюся, це не буде одним із таких випадків”, — пояснив своє рішення Трамп.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму останньому звіті зазначають, що Росія свідомо вдається до погроз, жорсткої риторики та ударів по Україні, демонструючи відмову виконувати вимоги США щодо переговорів.

“Кремль регулярно використовує Медведєва для вкидів в інформаційний простір агресивної риторики, яка часто включає ядерний шантаж, щоб посіяти страх серед західних осіб, які ухвалюють рішення, і завадити майбутній військовій допомозі Україні. Постійно зростаючі нічні удари Росії по Україні були й залишаються чіткою відмовою Росії від закликів Трампа до миру в Україні”, — йдеться у звіті ISW.

В організації вважають, що Росія не відмовилась від намірів підкорити Україну. Затягування переговорів, на думку аналітиків, — це спроба виграти час для подальших наступальних дій і здобуття поступок від Києва та Заходу.

Попри це, в Білому домі розраховують, що угоди між країнами буде досягнуто до 8 серпня. Про це на засіданні Ради Безпеки ООН повідомив заступник постпреда США при ООН Джон Келлі. Засідання було ініційоване Росією.

Українська сторона жорстко відреагувала. Тимчасова повірена України при ООН Крістіна Гайовишина назвала засідання — “цинічним і морально огидним”, нагадавши, що саме Москва розв’язала найбільшу війну в Європі з часів Другої світової.

1 серпня Володимир Путін зустрівся в Карелії з Олександром Лукашенком і зробив кілька гучних заяв. Зокрема, він висловив готовність завершити війну на умовах, озвучених ще в червні 2024 року. Водночас наголосив: “усі цілі Росії залишаються незмінними”, додавши, що Москва нібито прагне “тривалого і міцного миру, який влаштовував би обидві сторони”.

Володимир Зеленський відповів, нагадавши, що Україна неодноразово пропонувала вести переговори з тими, хто насправді ухвалює рішення в Росії.

“Ми розуміємо, хто ухвалює рішення в Росії і хто має завершити цю війну. Увесь світ це також розуміє. Україна пропонує перейти від обміну заявами та зустрічей на технічному рівні до рівня розмови лідерів. Америка це пропонувала. Україна це підтримувала. Потрібна готовність Росії”, — заявив Зеленський.

Він також наголосив, що Київ готовий до переговорів на найвищому рівні будь-коли.

“Ми чуємо заяви з Росії, і якщо це сигнал про їхню серйозну готовність гідно завершити війну і встановити справді тривалий мир, а не просто спроба виграти ще трохи часу для війни і відтермінувати санкції, то Україна ще раз підтверджує свою готовність до зустрічі на рівні лідерів у будь-який момент”, — додав президент.

Зеленський також подякував усім, хто докладає зусиль заради миру.

Тим часом Росія продовжує удари по Україні. У ніч на 2 серпня по країні було випущено 45 ударних дронів типу “Шахед”, безпілотники-імітації різних типів та 8 реактивних БпЛА. Запуски фіксувалися з районів Міллерово, Курська, Брянська, а також із Криму.

Відбиттям атаки займалися сили ППО: авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, мобільні вогневі групи та безпілотні системи Сил оборони України.

“Протиповітряною обороною збито/подавлено 45 повітряних цілей: 8 реактивних безпілотників і 37 ворожих БпЛА типу Shahed та дронів-імітацій різних типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни. Зафіксовано влучання 8 БпЛА в п’яти локаціях, а також падіння збитих (уламків) у двох локаціях”, — повідомили у ЗСУ.

Думки глядачів FREEДОМ

Десять днів відвів Росії президент США Дональд Трамп на завершення війни проти України. Чому у відповідь — жодного слова? Путін боїться, тягне час чи насправді не він ухвалює рішення? Таке запитання телеканал поставив своїм глядачам. Найпопулярніші відповіді зачитали у прямому ефірі:

• “Щоб і далі морочити всім голову. Насамперед Трампу, який готовий грати в цю гру”;
• “Бо якщо він скаже хоч щось прямо, то зажене себе в глухий кут. Путін намагається не допустити, щоб Трамп зрозумів, що він хоче воювати нескінченно. Але Дональд стрімко прозріває”;
• “А хто ухвалює рішення, якщо не Путін? Звісно, він. Але йому байдуже на Трампа і на весь світ. Що він і демонструє жахливими бомбардуваннями України. А Трамп — агент Путіна, тільки й робить, що говорить, замість того щоб дати Україні “Томагавки” і зняти обмеження на удари вглиб РФ, або ж бодай нанести кібератаку по Росії. Тому, якщо Україна не почне діяти відповідно до реальності, вона програє війну”;
• “Путін боїться тільки одного: що Україна нарешті очиститься від криміналу і всіх рашистських агентів, стане в сто разів сильнішою, прорве фронт і піде на Москву. Оце справді покладе край війні й самому Путіну. А шоумена Дональда старий бункерний дід не боїться і зневажає…”;
• “Путін загнав Росію в яму й сам не зрозумів як. Думав — як у Чечні чи Грузії: тиждень, максимум два, і всі розбіглись. А тут третій рік ганьби. Що йому сказати? Що план був — “вбивати дітей під Харковом від безвиході”? Путін може годинами нести маячню для свого телевізора, але Трампу — ні слова. Бо кожен звук тепер — як постріл собі в скроню”.

Думки експертів

Чому Путін продовжує ігнорувати ультиматуми Дональда Трампа? Наскільки серйозно США готові тиснути на Росію? Як російська пропаганда впливає на рішення у Конгресі США? Що приховує мовчання Путіна — стратегію чи страх? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Катерина Одарченко, політтехнологиня;
• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.

КАТЕРИНА ОДАРЧЕНКО: Російська пропаганда впливає на США через бізнес, дипломатію та експертів

— Щоб перемогти, Україні, за словами людей, які раніше працювали в Пентагоні, потрібно у 40 разів більше озброєння. Вони переконані: лише за такого обсягу постачань перемога можлива.

Але ідея отримання такої кількості озброєння виглядає, м’яко кажучи, малоймовірною. Безперечно, ключове значення має ситуація на полі бою. Я не можу аналізувати доступ до води чи логістичні переходи — я не є військовою експерткою, тому не коментую ці питання.

З погляду російської пропаганди, яка націлена на осіб, що ухвалюють рішення у Конгресі, вони чітко просувають меседжі про свою нібито високу ефективність у бою та здатність без зусиль захопити Київ. Я чула це від кількох конгресменів у приватних розмовах: “Путін настільки сильний, що може захопити Київ — треба домовлятися, поки цього не сталося”.

Хоча ми вже знаємо, що навіть на ранньому етапі війни Путін не зміг узяти Київ. Але важливо розуміти: у конгресмена на день — тисяча питань, і Україна серед них — лише одна з сотень тем. І російська пропаганда продовжує розганяти свої меседжі, зокрема в контексті майбутніх переговорів, де вони, найімовірніше, маніпулюватимуть темами “зафіксуймося на поточних позиціях”, “ми переписали свою конституцію” і так далі. Саме такий меседж вони зараз і формують.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: У Путіна немає можливості гідно відповісти Трампу

— У США, їхніх союзників у Європі та країн НАТО є п’ять основних прямих інструментів впливу.

Перше — посилення військової допомоги Україні. Друге — запровадження вторинних санкцій, зокрема нафтових і банківських. Третє — митні мита проти російських товарів. Четверте, не менш важливе — конфіскація російських активів. П’яте — система обмежень, що стосується танкерного флоту Росії.

Усі ці санкції й обмеження — це вразливі місця для Росії, і вони справді становлять потенційно клінічний удар. Але цього недостатньо, щоб Путін, керований своїми політичними й імперськими амбіціями, змінив погляди на Україну та цілі кривавої війни.

Чи має Трамп інші важелі, які дозволять йому вплинути на поведінку Путіна, особливо зважаючи на те, що російський президент дедалі частіше демонструє фанатичну одержимість Україною та непробивний максималізм? Так, таких інструментів два.

Перший — балансування відносин із Китаєм. Після можливої торгівельної угоди між США і КНР Пекін міг би виступити у ролі політичного стабілізатора — у рамках неофіційної “послуги” американцям. Щоправда, цей механізм поки теоретичний. Його реалізація залежить від того, наскільки стійким виявиться торговий мир між Вашингтоном і Пекіном. Після підписання торгівельної угоди між ЄС і США в Шотландії Вашингтон отримав більший простір для маневру, і саме тому Трамп скоротив 50-денний ультиматум до 10 днів — він упевнений у позиції Євросоюзу, який більше не гратиме з Китаєм за спиною США.

Другий інструмент — внутрішні слабкості Росії. Путін чудово про них знає. Російські спецслужби надзвичайно слабкі, а поліцейський режим, хоч і здається монолітним, насправді проїдений пліснявою. За правильного зовнішнього впливу політичну систему Росії можна дестабілізувати — зокрема через штучні чи природні кризи, в яких можуть відіграти роль західні спецслужби.

У Трампа за останній місяць були досить жорсткі формулювання на адресу Путіна. Так, дії поки що не такі рішучі, як хотілося б, але риторика стала значно жорсткішою. Путін, відповідаючи на ці заяви, виглядає як слабкий лідер слабкої держави, адже можливості контрудару — навіть у відповідь на санкції, ембарго чи конфіскацію активів — у нього обмежені.

Це змушує Путіна маневрувати. Згадаємо, як він довго не коментував Курську операцію. Подібні теми для нього — психологічно болючі, і він намагається уникати їх, аби не посилювати ефект своєю реакцією. Це закон інформаційної війни, і Путін тут — азартний, ризиковий гравець.

Трамп веде з ним інформаційну війну — підколює, погрожує, зокрема заявами про катастрофічне становище Росії: мільйон втрат, тисячі загиблих щотижня. Усе це — спроба виглядати морально правим в очах світової спільноти. А в Путіна немає можливості гідно відповісти — так, щоб виглядати сильним і перед росіянами, і перед Заходом, і перед країнами Глобального Півдня.

Йому доводиться уникати прямої відповіді на пропозиції Трампа, продовжуючи демонструвати свою фанатичну, озлоблену впертість, позбавлену меж.

Путін може наважитись на радикальніші кроки. Візит до монастиря та зустріч із Лукашенком — можливо, частина сценарію на випадок відповіді на дії Трампа і України. Це може бути офіційне оголошення війни, спроба втягнути Білорусь у розширення фронту або нова хвиля мобілізації. Також можливі масштабні навчання, які плавно переростуть у маневри біля кордонів НАТО — у Литві, Латвії або Естонії.

БОГДАН ПОПОВ: Путін готовий до затяжної війни, а Трамп — до жорсткої відповіді

— Трамп скоротив дедлайн для Кремля, який він висуває вже понад пів року. Нагадаю: спочатку йшлося про 50 днів, але це далеко не перший термін, озвучений ним. Згодом він скоротив його до 10 днів, і вже зараз ми бачимо перші реальні кроки — ще до завершення цього терміну. Одним із них стало запровадження 25% тарифів проти Індії.

Хоча формально це пояснюється високим рівнем індійських мит, справжня причина інша: Трамп почав чинити санкційний тиск на союзників Росії. Це має позитивно вплинути на можливий переговорний процес, попри те що Росія не демонструє ні бажання, ні готовності до припинення вогню або перемир’я.

Дональд Трамп тривалий час діяв щодо Путіна з позиції слабкої руки. Він намагався налагодити діалог, пропонував відновити відносини, демонстрував дружність. Але Путін фактично відкинув ці спроби й продовжує діяти в протилежному напрямку. Трамп це усвідомив — і почав змінювати підхід. Попри стриману риторику в соцмережах, зокрема щодо Медведєва, реальні дії свідчать про інше. Тарифи проти Індії — серйозний крок, який підтверджує зміну курсу.

Почалась справжня геополітична гра. Трамп — не наївний гравець, а досвідчений політик. Хоча ми чуємо суперечливі заяви від його оточення, наприклад, сенатора Рубіо, — загальна лінія адміністрації поступово стає жорсткішою.

Політичний вектор такий: що довше Росія затягує війну, що активніше продовжує ескалацію, то жорсткішими будуть заходи у відповідь. Путін, попри тривалі заклики Трампа до переговорів, обирає виключно шлях ескалації: нарощує наступи, посилює обстріли мирних міст, розвиває військово-промисловий комплекс і готується до затяжної війни.

Росія чітко демонструє: вона хоче і готова воювати довго. Навіть під чинними санкціями ЄС і США вона адаптувалась: скоротила залежність від експорту енергоресурсів (з 50% до 30%) і перевела економіку в закритий цикл.

Тому нові, більш жорсткі санкції є необхідними — і, судячи з усього, найближчим часом будуть запроваджені. Перші ознаки цього вже є, і це дає підстави для надії.

Ключовим напрямом стають не лише санкції проти самої Росії, а й проти її партнерів — Китаю та Індії. Саме ці країни наповнюють російський бюджет, допомагають обходити санкції та постачають товари подвійного призначення, які під виглядом холодильного обладнання зрештою використовуються в дронах, що атакують Київ. Це неприпустимо, і Трамп це бачить — і готовий діяти.

Читайте також: Трамп втрачає терпіння: чому він дав Путіну 12 днів і що буде далі