США підтримують Україну і НАТО — це робить Європу сміливішою: підсумки “Рамштайна” в огляді експертів

США та союзники домовилися про передачу Україні нових систем ППО, боєприпасів і ударних дронів. Рішення ухвалили під час 29-ї зустрічі Контактної групи 21 липня у форматі відеоконференції.

У переговорах взяли участь представники 52 країн, зокрема глава Пентагону та новий командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич. Засідання відбулося під головуванням Великої Британії та Німеччини.

Унікальний формат: 52 країни об’єдналися заради України

Головні цілі зустрічі — посилення ППО України, підтримка плану США щодо термінових військових постачань і демонстрація Росії безперспективності подальшої агресії. Одним із ключових рішень стало зобов’язання союзників передати Україні п’ять комплексів Patriot, понад 200 тисяч снарядів для Gepard та перші далекобійні дрони від Німеччини — вони надійдуть до ЗСУ вже найближчими днями.

“Минулого тижня президент Трамп оголосив про новий план масштабних постачань зброї НАТО й, бажаючи це реалізувати, сказав: “Оперативно доставити її на поле бою”. Велика Британія підтримує цю політику. Ми зробимо свій внесок у її успіх. Поряд із новою угодою, що гарантує Україні все необхідне для самооборони, президент Трамп також дав Путіну 50 днів, аби погодитися на мир, інакше на нього чекають нищівні економічні санкції… Ця зустріч Контактної групи сьогодні — шанс реалізувати обіцянку на суму 40 мільярдів євро для України, надану на саміті НАТО минулого місяця”, — заявив Хілі.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус подякував Бельгії, Данії та Швеції за участь у передачі Patriot і підкреслив важливість постачань дронів дальньої дії.

“Путін слідує своїй військовій програмі з похмурою рішучістю й не має жодного інтересу до справжніх переговорів. Вранці він говорить про мир, а ввечері запускає безпілотники та ракети по українських мирних жителях… Ми маємо разом зупинити цю військову машину, об’єднавши зусилля для всебічної підтримки України”, — зазначив Пісторіус.

Україну на зустрічі представляли секретар РНБО Рустем Умєров, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський і міністр оборони Денис Шмигаль, який уперше виступив у цій ролі. Він окреслив головні потреби України на найближчий і середньостроковий період.

“Російський терор триває, тому нам необхідно посилити нашу протиповітряну оборону. Я прошу США надати зброю для закупівель, а наших європейських партнерів — забезпечити необхідне фінансування для її придбання. Мій другий запит — про фінансову підтримку. Україні потрібно 6 мільярдів доларів, щоб покрити дефіцит у закупівлях цього року. Це дозволить нам створити більше дронів для утримання позицій, більше дронів-перехоплювачів для відбиття атак “Шахедів” і додаткові засоби глибокого удару, щоб повернути війну на територію Росії. Третє — це підготовка до 2026 року. Я закликаю наших партнерів уже сьогодні передбачити кошти для України у своїх бюджетах на 2026 рік”, — заявив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр України також закликав залучати Україну до спільних проєктів у межах програми SAFE. Це кредитна програма Євросоюзу на суму 150 млрд євро, участь у якій на рівних правах може брати й Україна. Але для цього проєкти мають бути спільними, тож Україні потрібні партнери для реалізації цієї ініціативи й для виробництва озброєння.

План США та союзників передбачає передачу Україні систем ППО з Європи з подальшою їх заміною на нові — американського виробництва. Подробиці цього плану раніше озвучив генерал Алексус Гринкевич:

“Протиповітряна оборона важлива на сучасному полі бою, і ми бачили масштаб нещодавніх російських ударів по Україні… Те, про що говорив держсекретар Рубіо: можливості, які вже є в Європі, можна перекидати швидше, ніж те, що тільки сходить з конвеєра… Я знаю, що моя мета — надати українцям усе необхідне для самооборони”.

Як експерти оцінюють “Рамштайн”?

Формат “Рамштайн” стає ключовим інструментом координації. США впроваджують нові схеми постачань, а європейські союзники готові посилювати власні пакети допомоги. Про нові домовленості України з партнерами в ефірі телеканалу FREEДОМ розмірковували:

• Ігор Чаленко, політолог, керівник Центру аналізу та стратегій;
• Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст”;
• Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень ОНУ ім. І. Мечникова;
• Артем Бронжуков, заступник директора аналітичного центру “Політика”.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Ми знайшли взаємовигідний формат, що дозволить Україні захищатися

— Засідання у форматі “Рамштайн”, що відбулося, — справді знакова подія. Насамперед через активну участь Сполучених Штатів, попри те, що нині лідерство в “Рамштайні” фактично перейняли Велика Британія і Німеччина. Повернення Гегсета як очільника Пентагону в цей формат — важливий сигнал.

Засідання “Рамштайну” мають не лише символічний, а й технічний характер: обговорюється реалізація вже прийнятих рішень, а також нові потреби України. Сам факт, що цей формат не просто існує, а розвивається — вже є успіхом.

Зазначу, що США повернулися не лише через “Рамштайн”. На нещодавній конференції “Час відновлення” вони також брали участь у засіданні коаліції рішучих. Вашингтон там представляв Кіт Келлог. Це означає, що США знову активно долучилися до порядку денного допомоги Україні.

Наразі в межах “Рамштайну” обговорюється механізм закупівлі американського озброєння за кошти європейських партнерів. Це саме те, що пропонували Україна та низка країн ЄС. Вашингтон погодився — і знайдено взаємовигідний формат, який допоможе Україні захищатися надалі.

Водночас нинішня адміністрація США не намагається порівнювати себе з попередньою, як це стверджує російська пропаганда, просуваючи тезу про “байденізацію Трампа”. Це не так. Йдеться про окремий курс — курс допомоги Україні, шлях до миру через силу та стримування агресора.

Формат “Рамштайн” стає дедалі прикладнішим. За його підсумками ухвалюються конкретні рішення: постачання систем ППО, ракет, посилення захисту від дронів. Німеччина заявила про передачу п’яти комплексів Patriot, ймовірно, у кооперації зі США. Також обговорюється обслуговування F-16 та інші напрями підтримки.

Очевидно, що в Росії розуміють: зірвати міжнародну допомогу Україні їй не вдалося. Це викликає в Москві розчарування, але не скасовує її планів на літню кампанію. І це головна проблема — ми маємо бути готовими до нових ударів.

Якщо говорити про США та майбутнє допомоги, варто зазначити, що вже за нової адміністрації Трампа вдалося зберегти і навіть розширити програму USAI (Ініціатива сприяння безпеці України), закладену ще у бюджеті 2015 року. Цього року її планували скасувати, але тепер суму збільшено з 300 до 500 мільйонів доларів. Це прямий сигнал Кремлю: Україна не залишиться сам на сам з агресором.

Французько-італійські рішення демонструють високий рівень та потенціал подальшої співпраці. Крім того, на підході ще кілька малих систем ППО. У нас є потенціал розвивати партнерство з Францією, і головне — є політична воля з їхнього боку продовжувати допомогу.

Важливо розуміти: Франція робить ставку на розвиток власного ВПК — вона не фінансуватиме американські системи, а вкладатиметься у свої. Її виробничі потужності вже завантажені на 100%, наприклад, по САУ “Цезар”, яких виробляють по 6 на місяць — і всі вони йдуть Україні.

Але цього недостатньо. Значно більше виробляють українські САУ “Богдана” — понад 20 на місяць. Вони цілком конкурентоспроможні. Проте співпраця з Францією продовжиться, і це — хороший орієнтир на майбутнє.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Формат “Рамштайн” трансформується, але залишається незамінним

— Міністр оборони Великої Британії, який наразі разом із міністром оборони Німеччини очолює “Рамштайн”, недарма нагадав про 50 днів, озвучених Трампом як термін, за який країни антипутінської коаліції мають об’єднатися на підтримку України і примусити Росію до миру через силу — бо іншого шляху не існує.

Показово, що формат “Рамштайну” трансформується просто на наших очах: уже кілька засідань відбулося за нової адміністрації Трампа. Хоча міністр оборони США Гегсет не приєднався до цієї зустрічі, у ній взяв участь посол США при НАТО — і це підтверджує залученість Сполучених Штатів.

Попри те, що США вже не відіграють ключову роль у координації підтримки України, важливо, що вони залишаються в процесі та подають сигнал іншим учасникам: російській агресії слід протистояти, і один з головних інструментів — це посилення військового потенціалу України.

“Рамштайн” залишається унікальним майданчиком, аналогів якому нині не існує. Він об’єднує представників антипутінської коаліції як на політичному рівні (міністри закордонних справ), так і на рівні військового командування.

Цей “Рамштайн” був особливо важливим для України: участь у ньому взяли вже нові міністри оборони, зокрема колишній прем’єр-міністр Шмигаль. Його супроводжували ті, хто вже знайомий партнерам за попередніми зустрічами, — ексміністр оборони, а нині секретар РНБО Умєров як носій інституційної пам’яті. А головнокомандувач ЗСУ генерал Сирський веде розмову з військовими “однією мовою”.

Ключовим показником стала повна збереженість складу коаліції: усі 52 країни залишились у форматі. Це надзвичайно важливо — Україна залишається тією опорою, навколо якої гуртуються партнери.

Цей “Рамштайн” цікавий не масштабними обіцянками, а реалізацією ініціатив президента США Трампа щодо передачі американського озброєння Україні коштом європейських партнерів. Європа використовує засідання, щоб подати сигнал: Україна отримає більше американської зброї, а відповідальність за підтримку буде ширше розподілена — не лише між країнами ЄС і НАТО, а й за участі таких партнерів, як Південна Корея, Японія, Канада, Австралія.

Необхідна також фінансова консолідація — наразі Україні бракує 6 мільярдів доларів на закупівлю озброєнь. США допомагають зі своїх резервів, за умови політичних рішень адміністрації, а європейські країни — зі своїх арсеналів. Особливо важливі системи ППО Patriot: вже підтверджено дві установки від Німеччини й одну від Норвегії.

Однак запропонована Трампом схема закупівлі американської зброї за кошти Європи досі не затверджена. Позиції щодо неї озвучують по-різному: генсек НАТО Марк Рютте, сам президент Трамп, міністри оборони окремих країн. Механізм ще перебуває у стадії формування, і нинішнє засідання “Рамштайну” було спробою його конкретизувати й зміцнити.

Поки що неясно, як саме відбуватимуться закупівлі — через бюджет НАТО, у межах окремих програм окремих країн чи через компенсаційні механізми ЄС для країн-партнерів. Чіткої відповіді поки немає ні в України, ні в інших учасників.

Та є й добрі новини. По-перше, США розблокували тимчасові обмеження на постачання озброєння. По-друге, готуються нові великі партії зброї як від європейських партнерів, так і від США. Причому американська зброя вже перебуває дуже близько до українського кордону й може бути передана у найкоротші терміни. Ці рішення очікуються вже найближчим часом.

ДЕНИС КУЗЬМІН: Америка дає Європі можливість грати першу скрипку в питаннях безпеки

— Захід демонструє ефективність своєї військово-політичної машини, свого апарату. Це комплекс усіх інституцій: хтось щось блокує в межах НАТО — отже, діють без НАТО, в рамках ЄС. Велика Британія вийшла з ЄС — і що з того? Навпаки, це дало їй більше свободи для військових рішень, зокрема щодо підтримки України. Це дозволило діяти мобільніше на міжнародно-політичній арені.

Ось спеціальний формат “Рамштайн”: хто не хоче — не бере участі, хто хоче і може — долучається. Усе на американській військовій базі, традиційно. Назва вже стала загальновідомою.

І та схема, про яку ми говорили з початку війни, залишається незмінною: Україна отримує те, що вже є в наявності, а партнери закуповують нову зброю у США. Скандинавські країни давно це реалізували. Данія віддала всі свої F-16, усю артилерію, усе, що мала. Хоч це й невелика країна, масштаби постачань невеликі — але в умовах війни це має значення.

Головне, що до процесу залучене й НАТО як альянс. Думаю, нові закупівлі будуть враховані як внесок у ті 5% ВВП, які країни повинні витрачати на оборону. Найважливіше сьогодні — це інвестиції та витрати. Ймовірно, на саміті НАТО було обіцяно масово закуповувати американське озброєння — зокрема ті самі системи Patriot, які Україні вкрай необхідні.

Хто платить — у цьому разі не принципово. Трампу потрібно показати своєму виборцю, що підтримка України не шкодить американській економіці та простим американцям. А Європа дедалі глибше залучена. Головне — Росія не бачить ослаблення Заходу.

Ставка на те, що Німеччина буде слабкою ланкою в західній коаліції, не виправдалась. Позиція Німеччини кардинально змінилася порівняно з початком війни. Це вже не просто декларації, а конкретні дії, які показують: Захід допомагатиме Україні стільки, скільки буде потрібно — не на словах, а на ділі.

Зустрічей багато, розмов багато, але протиракетна оборона — найактуальніша тема. Ми це відчуваємо на власній шкірі. І зараз бачимо її реалізацію на практиці. Дуже важливо, що Україна та президент можуть продемонструвати ефективність нашого державного апарату, зокрема в контексті кадрових змін. Усе це посилює й консолідує не лише Захід, а й саму Україну.

Сполучені Штати зараз дають європейцям унікальну можливість грати провідну роль у питаннях європейської безпеки, проявити себе. Думаю, саме з цим пов’язана певна дистанція США у форматі “Рамштайну” та інших зустрічах. З одного боку, це дає людям Трампа змогу в діалозі з Путіним виглядати самостійними суб’єктами. Європейці — як окрема сторона. А з іншого боку, європейцям дедалі більше доводиться брати на себе відповідальність за безпеку на континенті та створення повноцінного ринку озброєнь.

Звична мрія про єдину європейську армію поки залишається мрією. Але консолідація всередині Європи — це те, що зараз справді необхідно. Нам випав історичний шанс — і з боку долі, і з боку Сполучених Штатів, які завжди підтримували європейську інтеграцію, у тому числі у сфері безпеки.

При цьому США ніколи не відмовлялися від контролю. І в цьому контексті “Рамштайн” — це сигнал: європейці остаточно зрозуміли, що не варто чекати на зміну адміністрації у Вашингтоні. Вже зараз потрібно брати відповідальність за власну безпеку.

Американці, безумовно, продовжать підтримку, але часи, коли головним гарантом безпеки в Європі були США, як у період холодної війни, минають. І саме зараз, поки ця підтримка ще є, потрібно мобілізувати максимум зусиль. Це головне завдання для Європи. Ми маємо тверезо розуміти: мова йде не лише про Україну та її перемогу. Йдеться про виживання самої Західної Європи — і ті кроки, які вона робить, це підтверджують.

АРТЕМ БРОНЖУКОВ: Нова риторика Трампа може змінити хід війни

— І минулий тиждень, і тиждень до нього пройшли під доволі гучними заявами президента США Дональда Трампа. Він змінив риторику і пообіцяв Україні значні постачання озброєння. Ми також пам’ятаємо про домовленості між Києвом, Брюсселем і Вашингтоном щодо того, що європейські країни закуповуватимуть американську зброю для України.

Європейці, як і раніше, відчувають труднощі з ухваленням рішень без “зеленого світла” з Вашингтона. Це особливо помітно на тлі повернення Трампа до підтримки НАТО.

Знаковим став нещодавній саміт у Гаазі, на якому країни Альянсу погодилися збільшити власне фінансування оборонної сфери до 5% ВВП до 2035 року. Це можна вважати помітною перемогою Трампа, який неодноразово закликав партнерів по НАТО збільшити свої військові бюджети.

На тлі посилення НАТО та конфронтації між Трампом і Путіним відбувається часткова нормалізація трансатлантичних відносин, які раніше були доволі турбулентними. За таких умов можна очікувати, що й від європейських країн, зокрема Великої Британії, тепер буде більше конкретних дій. Підтримка з-за океану додає їм упевненості, і рішення, які раніше були лише гаслами, стають більш реалістичними.

Після кризового періоду у відносинах між Європою, США та Україною з’являється надія на діалог і реальні кроки. Очікується збільшення обсягів постачання озброєнь та покращення їхньої якості. Попередня політика стримування Росії явно змінюється, і це може вплинути на перебіг війни. Втім, поки що всі ці очікування базуються радше на риториці, ніж на конкретних рішеннях.

Залишається дочекатися, наскільки заяви Трампа та європейських лідерів будуть реалізовані на практиці.

Читайте також: Передача систем Patriot і європейський фонд допомоги Україні — багатовекторна операція Білого дому