Оборона та відновлення: яких результатів досягла Україна на конференції URC-2025

Участь у Конференції з відновлення України URC-2025, яка пройшла в Римі, зібрала понад 6 тисяч представників із 70 країн і 43 міжнародних організацій. У ході заходу було підписано понад 200 угод між державними та приватними структурами на загальну суму, за попередніми оцінками, понад 10 млрд євро.

Головні результати URC-2025

Конференція проходила 10-11 липня.

“Ми з нетерпінням чекаємо остаточних цифр, які відобразять повний масштаб цих спільних зусиль, але вже зараз можемо сказати, що це найбільший і найпродуктивніший захід URC, який ми мали”, — акцентував перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв на завершальній сесії.

Соболєв зазначив, що серед ключових результатів — новий пакет угод Євросоюзу на 2,3 млрд євро в межах Ukraine Investment Framework, що суттєво перевищує торішні 1,4 млрд євро. Крім того, було створено флагманський Європейський фонд реконструкції України за підтримки Єврокомісії, а також Італії, Польщі, Франції, Німеччини, інших союзників і Європейського інвестиційного банку.

“Це вперше, коли був представлений оборонний сектор, який зараз захищає Україну та Європу від російської агресії. І я також хотів би відзначити, що багато хто підкреслював більше залучення наших американських партнерів тут… І це потужний сигнал довіри до України та нашого спільного порядку денного відновлення”, — сказав Соболєв.

Конференція URC-2025 стала однією з найрезультативніших, наголосив речник МЗС України Георгій Тихий. За його словами, було укладено близько 200 домовленостей на суму 10 млрд євро, що охоплюють економіку, енергетику, інфраструктуру й оборону.

Він повідомив, що глава МЗС України Андрій Сибіга під час заходу провів понад 15 зустрічей і переговорів.

“Зокрема, підписав два документи. Це декларація разом з італійським колегою Антоніо Таяні про виділення додатково 1 млн євро на кіберстійкість і кіберзахист у межах Талліннського механізму. І другий документ — разом з бельгійським колегою Максимом Прево, інвестиційна угода. Бельгійська компанія BioInvest інвестує в українські банки 5 млн євро”, — розповів Тихий.

Одним із важливих підсумків роботи “коаліції охочих” стало помітне посилення контактів зі США. Вперше в її засіданні взяв участь спецпосланець Білого дому з питань України Кіт Келлог.

“Важливо, що після дуже конструктивних і позитивних розмов із президентом Трампом у нас є всі необхідні політичні сигнали про відновлення постачання допомоги. Тепер на рівні команд ми працюємо над тим, щоб все надходило в Україну вчасно, і про все це ми домовилися. Ми обговорювали з партнерами можливість придбати в Європі й США ще необхідні пакети відповідної зброї. Це, зокрема, системи ППО й ракети для “Петріот” та інше озброєння, а також артилерія”, — прокоментував зустріч президент Володимир Зеленський.

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що Німеччина розглядає можливість закупівлі у США систем ППО для подальшої передачі Україні. За його словами, Німеччина вже веде активні переговори з Вашингтоном.

“Я обговорював це з президентом Трампом минулого четверга й попросив його поставити системи “Петріот”. Американці самі частково їх потребують, однак у них їх багато. Міністри оборони зараз ведуть переговори щодо цього питання. Поки що остаточно не вирішено, чи буде здійснено відповідне постачання”, — пояснив Мерц.

Зеленський підкреслив необхідність стабільного й безперервного фінансування з боку союзників, а також вказав на наявність технічних рішень для боротьби з дронами, що потребують додаткових ресурсів. Він повідомив про плани створити спільні підприємства, зокрема й для виробництва озброєнь.

Крім того, у Парижі буде створено постійну штаб-квартиру коаліції, а в Києві відкриється координаційне представництво.

Голова уряду Італії Джорджа Мелоні, яка організувала конференцію, високо оцінила участь США.

“Єдність країн Заходу має основоположне значення у побудові справедливого й тривалого миру. Росія ж не проявляє жодного бажання досягати прогресу, завдаючи все більш масованих ударів по цивільних об’єктах України. Із цієї причини, поряд із необхідною підтримкою Києва, я погоджуюсь із тим, що ми також повинні посилювати тиск на Москву, аби якнайшвидше домогтися припинення вогню, яке зрештою дозволить перейти до дипломатії. Але це може статися лише завдяки стримуванню держави-агресора”, — сказала Мелоні.

Чи будуть нові постачання зброї?

Конференція охоплювала чотири напрями: мобілізацію приватного сектору для відновлення економіки, розвиток людського капіталу й соціальної підтримки, реформи для вступу до ЄС, а також відновлення місцевого самоврядування.

Під час зустрічі йшлося про продовження постачання озброєння з боку США та спільне виробництво зброї. Президент підтвердив, що Україна готова закупити у США великий оборонний пакет.

Одним із головних питань обговорення було посилення санкційного тиску на Росію, яка, попри величезні втрати, не демонструє жодного бажання припиняти свою агресію проти України.

Крім того, сторони обговорили важливість єдності США й Європи у підходах до подолання російської загрози.

З прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском Володимир Зеленський обговорив ситуацію на полі бою й оборонні потреби України, нещодавні російські обстріли українських міст і необхідність посилення ППО. Президент висловив надію, що Польща й надалі залишатиметься ключовим логістичним і транзитним хабом для міжнародної допомоги Україні.

На зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом Європейської ради Антоніу Коштою йшлося про європейську інтеграцію України. Володимир Зеленський підкреслив, що країна готова відкрити всі переговорні кластери під час головування Данії у Раді ЄС. Тому вкрай необхідно знайти рішення для розблокування угорського вето.

Володимир Зеленський провів зустріч і з прем’єр-міністром Болгарії Росеном Желязковим. Вони обговорили розширення співпраці в енергетичній сфері, зокрема в контексті енергетичної безпеки. Сторони домовилися про зустріч на рівні експертів найближчим часом для предметного обговорення важливих питань.

Підтримка переселенців, ІТ-сектора та агропромисловості

Україна спільно з Єврокомісією анонсували запуск проєкту Brave Tech European Union — першої програми такого масштабу, мета якої полягає у поширенні перевірених у бойових умовах інновацій по всій Європі.

Проєкт представили єврокомісар з питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс і віцепрем’єр-міністр України, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Передбачене рівне партнерство сторін: до 50 млн євро виділить Європейський оборонний фонд, аналогічну суму — український уряд.

Михайло Федоров розповів, що кошти спрямують не лише на ІТ-сектор, а й на інші сфери оборони, включно з виробництвом вибухівки та розробкою автономних рішень для ведення бою.

“Передусім ми плануємо проєкти, пов’язані з вибухівкою. Далі — стимулювати заводи, що випускають вибухові речовини. По-друге, йдеться про засоби на полі бою з високим рівнем автономності, щоб прибрати операторів із поля бою, оскільки Росія цілеспрямовано атакує наших операторів. Також є проблеми з оптоволокном і авіабомбами”, — повідомив віцепрем’єр-міністр.

Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль провів переговори з представниками Європейського інвестиційного банку щодо інвестицій у будівництво овочесховищ, відновлення рослинництва, модернізацію перероблювання й нарощування експорту до країн поза межами ЄС. За підсумками обговорень Міністерство аграрної політики й Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про фінансування на 50 млн доларів для підтримки малих і середніх фермерських господарств.

Крім того, міністр соціальної політики Оксана Жолнович і керівник Банку розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі підписали кредитну угоду на суму 200 млн євро. Кошти спрямують на забезпечення житлом і підтримку понад мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Експерти оцінили меседжі США та Європи

Про ключові акценти URC-2025 і досягнення зустрічі “коаліції охочих” в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Ігор Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
  
• Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”;
  
• Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”.

ІГОР ПОПОВ: Ми побачили план Маршалла для України

— Дуже хороші сигнали пролунали на цій конференції саме від американської сторони. Тому що це стратегія, це погляд у майбутнє, це американська ініціатива проведення паралелей із планом Маршалла, який свого часу повністю відновив Європу після Другої світової війни.

Йдеться про те, що є віра в Україну. І є ще така річ, про яку не говорили, але насправді реалізація плану Маршалла — це підтримка всіх українських прагнень, тобто європейська та євроатлантична інтеграція.

Тобто ми можемо говорити про те, що Вашингтон серйозно почав розглядати стратегічний план, а отже, йдеться про майбутнє. І навіть ті, хто наразі, можливо, сумнівався, уже приступають до конкретної роботи. А Україна зі свого боку робить усе можливе. І слова Зеленського, які там пролунали про відновлення й майбутнє, більш ніж показові.

Конференція стала певним підсумковим моментом, тому що робота велась і раніше. Є велика кількість двосторонніх відносин, де вже країни визначалися, з якими областями України вони готові працювати. Є, до речі, вже конкретна робота — вона поки триває на рівні гуманітарної допомоги, але відбувається і будівництво, і відновлення. Наприклад, Латвія з Чернігівською областю працює дуже активно.

На все це треба дивитися у загальному контексті політичних процесів щодо Російської Федерації.

Слова Мерца про те, що дипломатичні шляхи врегулювання з Росією вже не працюють і вичерпані, — це великий зсув в оцінках нової американської адміністрації, який також відбувся. Хоча зрозуміло, що Росія намагатиметься обманювати й зводити все до імітації переговорів. Усе це разом демонструє, що вже є стратегічне бачення й практичні кроки, які мають здійснюватися.

Оці фонди, двостороннє співробітництво, стратегічне використання російських заморожених активів і стратегічна розробка аналога плану Маршалла безпосередньо для України — це все тому, що є стратегічне бачення того, що демократичний світ залишається з Україною. Думаю, що позиція Кремля навряд чи змінилася.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Безпека — умова розвитку економіки України — Європа і США це розуміють

— Якщо на пленарному засіданні конференції з відновлення говорили більше про економіку, то на засіданні “коаліції рішучих” говорили про безпеку. Усі розуміють, що без безпеки розвивати економіку буде неможливо.

На засіданні коаліції рішучих були присутні Келлог, Грем і Блюменталь.

Келлог — спецпредставник по Україні, Грем і Блюменталь — автори законопроєкту про посилення санкцій, який зараз розглядатиметься у Конгресі. І це стало сигналом для всіх інших партнерів, що головною концепцією стає мир із позиції сили, а не поступки Росії. Це головний меседж.

На зустрічі коаліції рішучих головували Джорджа Мелоні та Володимир Зеленський. Президент України привіз довгий перелік питань порядку денного, розуміючи, що проблема припинення вогню, проблема закінчення війни настільки серйозна, що одним-двома рішеннями цього не досягти. Тому обговорювали всі інструменти.

Часто формат коаліції рішучих зводять до розміщення іноземного військового контингенту в Україні. Але ми бачимо з порядку денного минулої зустрічі, що всі партнери розуміють: цього буде недостатньо, і розміщення контингенту може відбутися лише після припинення вогню. А щоб досягти припинення вогню, необхідно ухвалювати всі потрібні рішення вже сьогодні, завтра, а деякі треба було ухвалити ще вчора.

На зустрічі обговорювали й посилення санкцій. Тому участь Грема і Блюменталя, співавторів законопроєкту про санкції, дуже показова. Можливо, законопроєкт ухвалять не в тому вигляді, в якому він спочатку подавався, але все одно це буде дуже сильний сигнал.

У законопроєкті, до речі, Трамп вимагає внести положення, що закон буде ухвалено, але Трамп особистим рішенням запускатиме чи відтерміновуватиме ці санкції. Це також правильно. Він сприймає законопроєкт не просто як покарання, а як інструмент досягнення миру. І це збільшує шанси на його ухвалення.

Також обговорювали посилення протиповітряної оборони. Ми бачимо важливу заяву про те, що США погоджуються продавати системи “Петріот”, а європейці готові за них платити. Володимир Зеленський уже оголосив, що є домовленості з Німеччиною і Норвегією про купівлю перших комплексів, і переговори тривають. Ми бачимо, що захист українського неба зараз — найгарячіший пріоритет для України.

Справді, без системи гарантій безпеки мир не буде стабільним. Є величезний ризик, що навіть якщо вдасться домогтися тимчасового припинення вогню, немає гарантій, що нова війна не почнеться через 3–6 місяців або через рік.

Тому вибудовуються альтернативні гарантії безпеки. Це посилення української армії, і в ці дні дуже багато про це говорять. Причому говорять не просто гаслами, а дуже конкретно — про гарантії фінансування, постачання озброєння, інвестиції у військово-промисловий комплекс.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Україна в перспективі приєднається до НАТО

— НАТО вже давно допомагає Україні. На останньому саміті Альянсу все ж таки не було ухвалено жодного рішення про те, що Україна не зможе стати членом НАТО.

Фактично всі говорять про те, що Україна в перспективі приєднається до Альянсу.

І таким чином ми можемо сказати, що навіть цю вимогу Росії — гарантувати невступ України до НАТО — ми вже проїхали. Тому що певний час Дональд Трамп досить активно говорив, що Україна не стане членом НАТО. Тепер нічого подібного від нього не чути.

Зараз триває війна нового типу, яку всі вивчають. І очевидно, що український досвід надзвичайно важливий для НАТО. Уже стратегічні документи Альянсу та Європейського Союзу говорять про те, що вони розглядають Україну як частину екосистеми безпеки європейського континенту.

Тому й допомога у військовій сфері, і створення спільних програм та підприємств із виробництва озброєнь — усе це інвестиції у майбутню безпеку. Таким чином Україна рухатиметься двома напрямами.

Один із них умовно “ізраїльський” чи “південнокорейський”, коли максимально зміцнюються власні збройні сили та військово-промисловий комплекс, який у майбутньому зможе не просто забезпечувати власну безпеку, а й бути підмогою для інших країн Європи й гарантувати адекватну та потужну відповідь на можливу агресію з боку Росії.

І інший момент — коли війна завершиться, я думаю, рішення про прийняття України до Альянсу буде ухвалене. Особливо коли Україна увійде до Європейського Союзу, це рішення стане неминучим.

Читайте також: Роздратування Трампа, нові санкції проти РФ і військова допомога для України: ситуацію з постачанням зброї США оцінили експерти